Пошук по сайту


Лекція 2 (3-4) II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці

Лекція 2 (3-4) II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці

Сторінка1/7
  1   2   3   4   5   6   7

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів


Лекція 2 (3-4)

II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці


  1. Законодавство України в галузі гігієни праці. Заходи забезпечення санітарного благополуччя

Закон Украіни «Про забезпечення санітарно та епідеміологічного благополуччя населення», основні його вимоги щодо організації, розміщення виробництва та створення умов праці, що відповідають санітарним вимогам. Відповідальність за невиконання санітарних нормативів щодо умов праці та проживання населення.

Виробнича санітарія - це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу шкідливих виробничих чинників на працівників. Виробнича санітарія вивчає всі фактори виробничого і навколишнього середовища, що діють на людину. До виробничої санітарії належить гігієна праці та санітарна техніка.

Гігієна праці - галузь практичної та наукової діяльності, що вивчає стан здоров'я працівників, зумовлений умовами праці, і на цій основі обґрунтовує заходи і засоби щодо збереження і зміцнення здоров'я працівників, профілактики несприятливого впливу умов праці.

Санітарна техніка – це пристрої освітлення, вентиляції, опалення, тепло- і газопостачання, водопостачання, захист від дії шуму, вібрації тощо.

Гігієна праці за специфічними факторами і родом діяльності поділяється на комунальну, виробничу, військову і гігієну харчування.

Фактори виробничого середовища характеризують санітарно–гігієнічні умови праці і поділяються на: фактори виробничого процесу (ФВП) та фактори трудового процесу (ФТП).

Фактори виробничого процесу бувають фізичні, хімічні і біологічні.

Фізичні фактори це:

- метеорологічні умови;

- промислові виділення (пил, аерозолі, гази і випари);

- шум, інфра- та ультразвук, електромагнітні та статичні поля;

- іонізуюче та лазерне випромінювання;

- світловий та кольоровий дискомфорт.

Хімічні фактори - це промислова отрута, яка проникає через органи дихання і слизову оболонку в організм людини.

Біологічні фактори- це промислова інфекція; патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, спірохети, інфекційні гриби).

Фактори трудового процесу це :

- положення тіла при виробничому процесі;

- емоційне напруження під час роботи;

- розумове напруження;

- навантаження на м'язову систему;

- ступінь гіподинамії (обмеження в просторі);

- рівень монотонності праці;

- ступінь перенапруги аналізаторів органів чуття;

- характер і особливості режиму праці та відпочинку.
В системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає закон "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення". Положення, що стосуються виробничої гігієни, найбільш повно висвітлені в ст 7 закону «Обовязки підприємств, установ і організацій». Відповідно до закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:

- гігієнічною регламентацією та державною реєстрацією небезпечних чинників навколишнього і виробничого середовища

- предявленням гігієнічно обгрунтованих вимог до проектування, будівництва, розробки, виготовлення та використання нових засобів виробництва і технологій, до житлових приміщень, територій, діючих засобів виробництва і технологій, тощо

- державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм та діючих обєктів і обумовлених ними небезпечних чинників на відповідність вимогам санітарних норм.

- включенням вимог безпеки щодо здоровя та життя в державні стандарти та іншу нормативну документацію

- ліцензуванням певних видів діяльності, повязаних з потенційною небезпекою для здоровя людей

- обовязковими медичними оглядами певних категорій населення або працюючих
Складовими частинами законодавства в галузі гігієни праці є постанови, положення, норми, які затверджує Мінохорони здоровя («Положення про медичний огляд працівників...», «Перелік важких робіт і робіт зі шкодливими і небезпечними умовами праці...»), а також СніПи стосовно окремих небезпечних чинників.

В системі заходів з забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя та безпеки праці важливими є заходи з запобіжного і поточного санітарних наглядів. Державний запобіжний нагляд здійснюють органи державної санітарно-епідеміологічної служби системи Міністерства охорони здоровя України.

Як і інші порушення в сфері охорони праці, порушення в галузі виробничої санітарії караються, причому передбачається адміністративна, дисциплінарна чи кримінальна відповідальність, про що ми вже згадували раніше.


  1. Основи фізіології ручної та розумової праці

Основи фізіології ручної, механізованої, автоматичної, конвеєрної, розумової праці, праці з використанням засобів обчислювальної техніки та персональних ЕОМ. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини, втома.

В історичному аспекті розвитку трудової діяльності людини можна виділити три основні види праці: ручну, механізовану та автоматизовану.

Ручна праця вимагає значних затрат фізичної сили і є енергозатратною.

Автоматизована і механізована праця відрізняється ЗМЕНШЕННЯМ величини фізичного навантаження та ЗБІЛЬШЕННЯМ нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичні та психічні можливсті людини.

Важливе значення з погляду фізіології праці має вивчення перебігу психологічних та фізіологічних процесів під час трудової діяльності людини, яку можна умовно поділити на фізичну та розумову.

Фізична діяльність визначається переважно роботою м’язів, до яких в під час роботи посильно поступає кров, яка забезпечує надходження кисню та вилучення продуктів окислення . Цьому сприяє активна робота серця та органів дихання, при якій витрачається значна енергія.

За величиною енерговитрат роботи поділяють на три категорії: легкі, середньої важкості та важкі, які далі чергу поділяються на групи:

- легка, група Іа – енерговитрати до 120 кКал/год;

група Іб – енерговитрати від 121 до 150 кКал/год.

- середньої важкості: група ІІа – енерговитрати від 151 до 200 кКал/год;

група ІІб – енерговитрати від 201 до 250 кКал/год.

- важкі: група III – енерговитрати >250 кКал/год.

До категорії Іа відноситься сидяча робота без фізичного напруження (управлінці, швейні, сортувальні, годинникові виробництва і т.д) до Іб категорії – роботи, що виконуються сидячи, стоячи, але без напружень, до ІІа – роботи повязані з ходінням і переміщенням дрібних (до 1 кг вантажів, ІІб переміщення вантажів середньої ваги (до 10 кг), до ІІІ категорії – переміщення значних вантажів постійно

Чим вища категорія виконання роботи, тим більше навантаження на опорно-рухову, дихальну та серцево-судинну системи людини. Частота серцевих скорочень, яка у стані спокою становить 65-70 скорочень на хвилину, при виконанні важких робіт може зростати до 150-170.

Вентиляція легень в стані спокою складає 6-8 л на хвилину, а при важкій фізичній роботі доходить до 100 і більше л/хв. Під час виконання дуже важкої роботи постачання кисню в організм досягає своєї межі, але потреба в ньому стає ще більшою і не задовольняється в процесі роботи. В цей момент в організмі виникає стан кисневої недостатності - гіпоксія. Помірна гіпоксія тренує організм, але якщо важка фізична праця триває довго, або якщо людина не звикла до великих навантажень, і її дихальна та серцево-судинна системи погано забезпечують роботу м'язів - гіпоксія стає ушкоджуючим чинником.

М'язова робота супроводжується змінами і в обміні речовин, які, в свою чергу, позначаються на складі крові. Суттєвим чинником, що впливає на склад крові, є порушення водного і водно-сольового балансу. В зв'язку з цим підвищується концентрація солі в рідкій частині крові (плазмі). Крім того, енергетичні витрати в процесі праці передбачають надходження у кров різних продуктів розпаду речовин, що призводить до зміни складу крові

Розумова діяльність людини полягає насамперед в роботі центральної нервової системи та органів чуття. На відміну від фізичної, розумова праця супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не свідчить про її легкість. Основним працюючим органом під час такого виду праці виступає мозок. При інтенсивній інтелектуальній діяльності потреба мозку в енергії підвищується і становить 15-20% від загального об'єму енергії, яка витрачається в організмі. При цьому вживання кисню 100 г кори головного мозку в 5 разів більше, ніж скелетними м'язами тієї ж ваги при максимальному фізичному навантаженні. При читанні вголос витрати енергії підвищуються на 48%; при публічному виступі - на 94%; при роботі операторів обчислювальних машин - на 60-100%. Під час розумової праці значно активізуються аналітичні та синтетичні функції центральної нервової системи, прийом і переробка інформації, виникають функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, зростає роль функцій уваги, пам'яті, навантаження на зоровий та слуховий аналізатори

При розумовій роботі уповільнюється частота серцевих скорочень, підвищується кров’яний тиск, сповільнюються процеси обміну речовин, зменшується кровопостачання кінцівок та черевної порожнини, водночас збільшується кровопостачання мозку у 8-10 разів порівняно зі станом спокою.

Для розумової праці характерні: велика кількість стресів, мала рухливість, вимушена статична поза - все це зумовлює застійні явища у м'язах ніг, органах черевної порожнини і малого тазу, погіршення постачання мозку киснем, зростання потреби в глюкозі. При розумовій праці погіршується робота органів зору: стійкість ясного бачення, гострота зору, адаптаційна можливість ока. Порівняно з фізичною діяльністю при окремих видах розумової діяльності (робота конструктора, оператора ЕОМ, учнів та вчителів) напруження органів чуття зростає у 5-10 разів, особливо органів зору та слуху.

Завершення робочого дня зовсім не перериває процесу розумової діяльності. Як правило, під час розумової праці важко вимкнути механізм переробки інформації навіть під час відпочинку; люди працюють не лише 8-12 годин на добу, а майже постійно з короткими переключеннями. Це і є підтвердженням так званої інформативної теорії, згідно з якою людина під час сну переробляє інформацію, отриману в період активної бадьорості.

Розвивається особливий стан організму - втома, що з часом може перетворитися на перевтому. Все це призводить до порушення нормального фізіологічного функціонування організму. При розумовій праці мають місце зсуви в вегетативних функціях людини: підвищення кров'яного тиску, зміни електрокардіограми, вентиляції легень і вживання кисню, підвищення температури тіла

Після закінчення розумової праці втома залишається довше, ніж після фізичної праці, однак навіть у стані перевтоми працівники здатні довгий час виконувати свої обов'язки без особливого зниження рівня працездатності і продуктивності.

Важливо, щоб втома, накопичуючись не перейшла у перевтому, оскільки при цьому можливі зміни в організмі людини та розвиток захворювань центральної нервової системи.


  1. Гігієнічна класифікація праці

Загальний підхід до оцінки умов праці та забезпечення умов праці, що відповідають нормативам.

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання та обмеження впливу несприятливих виробничих факторів на людину.

Оцінка умов праці проводиться на підставі „Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та напруженості трудового процесу”.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляють на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови праці, за яких зберігається не лише здоров’я працівника, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

2 клас – допустимі умови праці, які характеризуються таким рівнем факторів виробни­чого середовища і трудового процесу, що не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць. Стан організму відновлюється за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не впливає на стан здоров’я працівників, їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

3 клас – шкідливі умови праці, які характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні норми і здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника або його потомство.

4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються таким рівнем факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створюють високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтва , загрози для життя

Виробниче приміщення – замкнений простір в будівлях і спорудах, призначений для здійснення трудової діяльності людей

Робоча зона – простір у виробничому приміщенні, в якому розміщено робочі місця постійного чи тимчасового перебування працівника.


  1. Мікроклімат виробничого середовища

Мікроклімат робочої зони: поняття

Людина під час праці витрачає енергію, яку накопичив її організм за рахунок харчування. Інтенсивність витрат енергії залежить від характеру та інтенсивності праці, а також від параметрів навколишнього середовища і, в першу чергу, від стану повітря в приміщенні. Стан повітря робочої зони в виробничому приміщенні називають мікрокліматом або метеорологічними умовами.

Метеорологічні умови виробничого середовища або мікроклімат виробничих приміщень – це фізичний стан повітря, який характеризується такими фізичними параметрами:

- температурою повітря t, °С;

- відносною вологістю , %;

- швидкістю руху повітря V , м/с;

- величиною атмосферного тиску Р, Па;

- тепловим випромінюванням І, Вт/м2;

- ступенем іонізації повітря.

Мікроклімат виробничих приміщень залежить від кліматичних умов, часу доби, пори року і сезонних змін.

Дія мікроклімату на організм людини

Мікроклімат робочої зонивплив на теплообмін організму людини з навколишнім середовищем, основні види теплообміну, їх залежність від параметрів мікроклімату. Гіпотермія і гіпертермія. Порушення водно-сольового балансу организму, судомна хвороба і тепловий удар.

Мікроклімат (тобто t, , V, Р, І) впливає на стан організму людини, особливо на його важливу функцію терморегуляцію, тобто, на властивість організму регулювати тепло- і волого обмін з навколишнім середовищем, зберігаючи при цьому постійну температуру тіла в межах 36,5 - 36,9 °С.

Організм людини одержує енергію за рахунок окислювальних процесів, які відбуваються в ньому (80 % харчових продуктів іде на процес теплопродукції). В залежності від важкості виконуваної роботи в організмі витрачається за добу:

- в стані спокою - 1700 кКал;

- при розумовій праці - 2500 кКал;

- про важкій фізичній роботі до 6000 кКал.

При зміні зовнішніх умов середовища терморегуляція в організмі людини відбувається за рахунок посилення або послаблення фізіологічних процесів, що обумовлюють теплоутворення в організмі, а також впливають на тепловіддачу тіла людини в навколишнє середовище.

Кількість енергії, яка виділяється організмом, залежить від виконуваної роботи. Тепловий обмін людського організму з навколишнім середовищем здійснюється різними шляхами: 30 % - конвекцією; 45 % - випромінюванням; 20 % - випаровуванням; 5 % - видиханням.

На конвективне теплоперенесення впливає різниця між температурою шкіри людини і оточуючого людину повітря, а також стан шкіри та швидкість переміщення повітря вздовж поверхні шкіри, тобто рухливість повітря. З деякими припущеннями, можна стверджувати, що тепловий потік відводить тепло від тіла людини, якщо температура шкіри людини вища за температуру поверхонь обладнання і стін приміщення, де працює людина, і навпаки - нагріває тіло людини, якщо температура цих поверхонь вища за температуру шкіри людини.

Променева енергія не поглинається оточуючим повітрям, а перетворюється в теплову енергію в поверхневих шарах опроміненого тіла. Потік теплових випромінювань складається, головним чином, із інфрачервоних променів. Передача тепла тепловою радіацією (тепловипромінюванням) залежить від температури поверхні та ступеня її чорноти: темні шорсткі поверхні випромінюють тепла більше, ніж гладкі блискучі. Від температури повітря передача теплоти випромінюванням не залежить..

Коли температура повітря нижча за температуру шкіри людини, втрати тепла організмом відбуваються, переважно, за рахунок конвективного і радіаційного переносу тепла. Якщо температура поверхні тіла дорівнює температурі навколишнього повітря або вища за неї, то тепловтрати тіла відбуваються лише за рахунок випаровування вологи.

Кількість тепла, що виробляє людський організм, змінюється від 40-50 кДж/хв в стані покою до 3340 кДж/хв - при виконанні важкої роботи. Нормальне теплове самопочуття виникає за умови, що тепловиділення повністю сприймається оточуючим середовищем, тобто має місце тепловий баланс.

Здатність організму людини змінювати температуру шкіри (під одягом її середня температура 30-34 °С, а на окремих відкритих ділянках вона може знижуватись до 20 °С і нижче), а також зволожуватися за рахунок дії потових залоз, забезпечує регулювання теплообміну між тілом людини і навколишнім середовищем. Ця здатність організму і є терморегуляцією.

При температурі навколишнього середовища вище 35 °С , відносній вологості більше 75 % терморегуляція організму порушується і теплообмін здійснюється тільки випаровуванням. Це може призвести до перегріву організму (гіпертермія). Підвищується температура тіла, настає слабкість, головний біль, шум у голові. Як наслідок, може статися тепловий удар, якщо роботи проводяться на дільниці, що опромінюється сонцем, або іншим джерелом тепла.

Вода та солі, які виводяться з потом, повинні поповнюватися, оскільки їх втрата призводить до згущення крові та порушення діяльності серцево-судинної системи. Зневоднення організму на 6 % викликає порушення розумової діяльності, знижується гострота зору. Зневоднення на 15-20 % призводить до смертельного наслідку.

Робота при високій температурі повітря (- 31 °С) при вологості 80-90% призводить до зниження працездатності на 60% після 5 годин безперервної праці.

Для відновлення водно- солевого балансу рекомендується вживати підсолену (0,5 % NaCl) воду або білково-вітамінний напій.

Робота в умовах пониженої температури повітря, особливо при підвищеній вологості і швидкості руху , призводить до місцевого або загального переохолодження тіла (гіпотермія), що супроводжується зниженням працездатності і виникненням простудних хворіб. При тривалій дії цих факторів – до виникнення таких хворіб, як радикуліт, невралгія, ревматизм, бронхіт тощо. Мінусова температура повітря часом призводить до обмороження, що розглядається як виробнича травма.

Вологість повітря впливає на теплообмін, переважно, на віддачу тепла випаровуванням. Зниження відносної вологості до 25% і нижче погіршує захисні функції верхніх дихальних шляхів. Середній рівень відносної вологості 40-60% відповідає умовам метеорологічного комфорту у стані спокою, або при дуже легкій фізичній праці.

Впливає на людину також рухливість повітря. Людина відчуває дію повітря вже при швидкості руху 0,1 м/с. Переміщуючись вдовж шкіри людини, повітря здуває насичений водяною парою і перегрітий шар повітря, що обволікає людину, і тим самим сприяє покращенню самопочуття. При великих швидкостях повітря і низькій його температурі зростають втрати тепла конвекцією, що веде до переохолодження організму людини. Погіршення метеорологічних умов виробничого середовища, параметри яких комплексно впливають на стан самопочуття людини, призводять до пропорційного зниження працездатності.

  1   2   3   4   5   6   7

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Реферат на тему: основні категорії та принципи державної політики в галузі охорони праці
Предмет „Основи охорони праці” це комплексна соціально–технічна дисципліна. Вона містить у собі такі основні відгалуження: санітарія...

Лекція №1 Тема: Ринок праці. Регулювання зайнятості населення
Основні напрями регулювання ринку праці, зайнятості та умов праці. ринок праці в сучасних соціально-економічних умовах

Лекція «Поліморбідна внутрішня патологія: шляхи поєднання традиційного...
Вельмишановний (а) член Асоціації, лікар загальної практики – сімейної медицини

План Загальне поняття про гігієну, її завдання. Розвиток гігієни на перспективу
Гігієна (від грецького hygieinos здоровий), область медицини, що вивчає вплив умов життя І праці на здоров'я людини І розробляє заходи...

Лекція Облік розрахунків із заробітної плати
Розрахунки з працівниками із заробітної плати, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, з аспірантами, студентами із стипендій...

Всеукраїнський студентський архів
Виробнича практика дозволяє сформувати уяву про зміст й особливості своєї майбутньої професії не тільки через сукупність отриманих...

План: Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Охорона...
Лекції №1 Вступ. Загальні питання охорони праці. Міжнародні норми в галузі охорони праці

2. Комунальна гігієна. Грунт, очистка населених місць, побутові та...
Головне санітарно-епідеміологічне управління головний державний санітарний лікар україни

1. Суть понять “організація праці”, “наукова організація праці”
Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва....

4 Основи охорони праці
Охорона праці на підприємтві здійснюється згідно Закону України “Про охорону праці” №2694-хіі від 14 жовтня 1992 р викладеного в...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка