Пошук по сайту


Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник

Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник

Сторінка1/4
  1   2   3   4
ХРОНОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ XX ст.

Дати в історії — це своєрідні верстові стовпи, які не тільки фіксують історичні події, що сталися на шляху розвитку будь-якої країни, а й “прив'язують” їх до певного часу. Найзнаменніші події назавжди викарбувані у пам'яті поколінь як добра або, навпаки, як трагічна ознака. Тому для розуміння історії будь-якої країни варто частіше звертатися до її хронології.
У запропонованому покажчику наведено основні дати з політичної, економічної та культурної історії України у XX ст. У разі потреби радимо звертатися до більш докладних покажчиків з історії нашої країни (див.: Верстюк В. Ф., Дзюба О. М., Репринцев В. Ф. Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К.: Наук. думка, 1995; Лапичак Д. Історія України в датах. — Л., 1995).
* У покажчику дати до 1 лютого 1918 р. подано за старим, а після 1 лютого 1918 р. за новим стилем.
1900, 29 січня. — У Харкові створено Революційну українську партію (РУП), першу українську політичну партію на терені Наддніпрянської України. Провід партії складали: Д. Антонович, Б. Камінський, Л. Мацієвич, М. Русов.
1900, 1 травня. — У Харкові відбулася перша в Україні велика (10 тис. чол.) політична демонстрація робітників.
1900, 5 травня. — У с. Заваллі Снятинського повіту на Станіславщині К. Трильовський заснував перше українське спортивно-пожежне товариство “Січ”. До 1914р. у Галичині створено понад 900 таких товариств.
1900, 16 червня. — В Одесі відбувся нелегальний Всеросійський з'їзд студентів, в роботі якого брали участь представники студентів Москви, Петербурга, Києва, Харкова. Делегати з'їзду були заарештовані поліцією.
1901, 11 січня. — Опубліковано розпорядження царського уряду про віддання в солдати 183 студентів Київського університету за участь у революційному русі.
1902, березень — квітень. — У Полтавській та Харківській губерніях сталися масові антипоміщицькі виступи селян. Після їх придушення власті притягнули до суду понад тисячу селян.
1902, червень — серпень. — У Східній Галичині пройшли масові (100 тис. учасників) антипоміщицькі виступи селян.
1902. — Відбувся І з'їзд Революційної української партії, на якому обрані керівні органи — Центральний, Закордонний та Редакційний комітети на чолі з Д. Антоновичем, В. Винниченком, Є. Голіцинським.
1902, друга половина року. — У Криму створено “Кримський Союз РСДРП”, який об'єднав місцеві соціал-демократичні організації.
1902. — У Чернігові відкрито перший в Україні музей українських старожитностей ім. В. Тарнавського.
1903. — Британське біблійське товариство здійснило у Відні перше повне видання Біблії українською мовою у перекладі П. Куліша, І. Пулюя, І. Нечуя-Левицького.
1904, лютий. — В Одесі створено Південне бюро ЦК РСДРП у складі В. Воровського, І. Лалаянця, К. Левицького, П. Кулябки.
1904, лютий — травень. — У містах України сталися масові антивоєнні демонстрації з протестом проти російсько-японської війни і з вимогами повалення самодержавства.
1904, грудень. — Група членів РУП вийшла з партії і утворила Українську соціал-демократичну спілку як автономну частину РСДРП. До Тимчасового комітету спілки увійшли М. Меленевський, П. Канівець, М. Ткаченко.
1904. — Композитор М. В. Лисенко створив у Києві музично-драматичну школу — перший в Україні театральний навчальний заклад.
1905—1907. — Перша російська революція, яка охопила й українські землі.
1905, січень. — Пройшли масові політичні демонстрації та страйки робітників Києва, Харкова, Катеринослава, Житомира, Чернівців та інших міст а також робітничих селищ з протестом проти розстрілу властями 9 січня 1905 р. робітників у Петербурзі.
1905,січень — березень. — У губерніях України пройшли масові селянські виступи.
1905, квітень — травень. — У багатьох містах України пройшли Першотравневі мітинги, маївки, страйки робітників під гаслом “Геть самодержавство!”.
1905, 14—25 червня. — На панцернику “Князь Потемкин-Таврический” сталося повстання, яке перекинулося на інші кораблі Чорноморського флоту, охопивши дві тисячі матросів. Після придушення повстання понад 100 матросів було притягнуто до суду, кілька з них страчено.
1905. — У Східній Україні на заводах і фабриках виникли перші профспілки.
1905, 6 серпня. — Опубліковано урядовий маніфест про створення в Росії Державної думи. Своїм маніфестом від 17 жовтня 1905 р. Микола II надав їй законодавчих функцій. До Думи, що працювала з 27 квітня по 8 липня 1906 р., було обрано 102 депутати від українських губерній, 44 з них увійшли до української парламентської громади (голова — І. Шраг). 1905, вересень—грудень. — В Україні розгорнувся могутній селянський рух. Кількість селянських виступів сягнула 1900.
1905, 7 жовтня. — Почався Всеросійський жовтневий політичний страйк, в якому взяло участь понад 20 тис. робітників України.
1905, жовтень—листопад. — У містах і робітничих селищах України утворилися ради робітничих депутатів (у жовтні — в Києві, Катеринославі; в листопаді — в Єнакієвому, Миколаєві, Одесі).
1905, 24 листопада. — Царський уряд видав Тимчасові правила про Друк, якими дозволив видання періодичних видань мовами народів Росії, що на короткий час відкрило можливості для видання газет і журналів українською мовою. 1905, грудень. — Сталися збройні виступи робітників Дебальцевого, Олександрівська, Катеринослава, Харкова, Горлівки. 1905, 12 грудня. — На ІІ з'їзді Революційної української партії, який відбувся в Києві, вона перейменована на Українську соціал-демократичну робітничу партію. 1905, 31 грудня. — У Києві розпочалося видання газети “Громадська думка” — однієї з перших демократичних газет українською мовою на території Східної України.
1907, січень. — На мешканців Галичини поширено виборче право, внаслідок чого до австрійського парламенту обрано 21 депутата-українця. 1907, 11 травня. — У Києві з ініціативи М. Грушевського засновано Українське наукове товариство. (В 1921 р. увійшло до складу Української академії наук.) 1907. — М. Садовський створив у Києві перший стаціонарний український театр. 1907. — Здійснено перше повне видання творів Т. Шевченка (за ред. В. Доманицького). 1907—1909. — У Києві побачило світ перше видання чотиритомної праці Б. Грінченка “Словарь української мови”.
1908, 9 квітня. — У Станіславі створено Головний січовий комітет (голова — К. Трильовський, генеральний секретар — І. Чупрей). 1908, травень. — Царський уряд відхилив законопроект, запропонований 37 депутатами Думи, про дозвіл викладання українською мовою у початкових школах на територіях з “малоруським населенням”.
1908. — У Києві створено Товариство українських поступовців (ТУП).
1911, 1 вересня. — У Києві есер Д. Богров здійснив замах на прем'єр-міністра Росії реформатора П. Столипіна, який 5 вересня помер. Його поховано у Києві.
1911, 4 вересня. — У Києві відбулося освячення пам'ятника княгині Ользі (автор — І. Кавалерідзе). Знищений у 1923 р., відновлений у 1996 р.
1912. грудень. — У Львові відбувся з'їзд делегатів від “Січей”, на якому засновано Український січовий союз.
1913, 23 лютого. — В Україні вперше відзначався Міжнародний жіночий день.
1913. — У Державній думі Росії пройшли дебати, присвячені проблемам української мови, що викликало сплеск публікацій на цю тему в пресі.
1913. — У Києві збудовані перші багатомоторні літаки-гіганти “Русский витязь”, “Илья Муромец”, чим започаткована традиція, яка продовжується і донині, створення в Україні потужних літаків. 1914, 25—26 лютого. — В Україні пройшли масові демонстрації та політичні страйки протестів проти заборони царським урядом святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.
1914, 1 березня. — П. Нестеров здійснив перший авіапереліт на велику відстань за маршрутом Київ—Одеса. 1914, 18 березня. — У Львові засновано українське військове товариство “Січові стрільці” (голова — В. Старосольський). 1914,19 липня. — Німеччина оголосила війну Росії. Почалася Перша світова війна. 1914, 31 липня. — Царський уряд видав указ про заборону друкування видань українською мовою. 1914, 2 серпня. — У Львові за участю представників українських політичних партій Галичини створено Головну Українську Раду з метою побудови самостійної України (голова — К. Левицький).
1914, 4 серпня. — У Львові створено Союз визволення України на чолі з В. Дорошенком та О. Скоропис-Йолтуховським, який виступив за державну самостійність України, поразку Росії у війні, підтримку у війні центральних держав на чолі з Німеччиною. З 5 жовтня 1914 р. мав друкований орган “Вісник Союзу визволення України”.
1914, серпень—вересень. — У Галичині на основі постанови Головної української ради почалася організація військових і формування українського легіону Січових стрільців, до якого було зараховано 2500 добровольців. 1914, 18 серпня — 21 вересня. — Відбулася Галицька битва військ Росії та Австро-Угорщини, почалося захоплення російськими військами Східної Галичини.
1914, 22 серпня. — Російські війська зайняли Львів, який до 21 червня 1915 р. перебував під їхньою владою.
1914, вересень. — Російські власті заборонили на західноукраїнських землях видання українських газет і журналів, діяльність просвіт та інших громадських і культурних національних організацій, товариств.
1914—1916. — У Петербурзі видана перша двотомна енциклопедія українознавства під назвою “Украинский народ в его прошлом и настоящем”.
1915, квітень — серпень. — Горлицький прорив німецьких військ. Російські війська залишили територію Галичини.
1915, 5 травня. — У Відні відбулося перше засідання створеної К. Левицьким “Загальної Української Ради”, що виникла на основі об'єднання “Головної Української Ради” і “Союзу визволення України” з метою посилення боротьби за незалежність України.
1916, січень — лютий, квітень — травень. — Пройшли масові тривалі страйки робітників України, які охопили десятки тисяч працюючих у Миколаєві, Кам'янському, Катеринославі, Одесі, Луганську, Харкові, робітничих селищах Донбасу.
1916, травень. — Л. Курбас створив у Києві “Молодіжний театр”.
1916, 22 травня — 31 липня. — Брусилівський прорив, російські війська здійснили наступ на Південно-Західному фронті і зайняли Південну Галичину і Буковину.
1917. 27 лютого. — У Росії перемогла Лютнева революція, повалено самодержавство. 1917, 2—9 березня. — У Харкові, Києві, Катеринославі, Кременчуці, Олександрівську, Юзівці, Макіївці, Севастополі, Полтаві, Миколаєві, Одесі, Херсоні, Вінниці, Луганську, Житомирі виникли Ради робітничих депутатів.
1917, 4 березня. — У Києві з представників українських громадських організацій створено Центральну Раду (М. Грушевський, Д. Антонович, В. Науменко, Д. Дорошенко), яка перетворилася на головний чинник української революції.
1917,19 березня. — У Києві відбулися маніфестація та мітинг українських громадсько-політичних сил за участю 100 тис. осіб, які висловилися за автономію України.
1917, 25 березня. — У Києві вийшов перший номер газети “Нова рада”, друкованого органу Центральної ради (головний редактор — А. Ніковський).
1917, 25—26 березня. — У Києві відбувся з'їзд Товариства українських поступовців, яке було перейменовано у Союз автономістів-федералістів (голова — С. Єфремов). З червня створено Українську партію соціалістів-федералістів.
1917, 4—5 квітня. — У Києві відбувся установчий з'їзд партії соціалістів- революціонерів, який визнав необхідним негайне втілення в життя широкої національно-територіальної автономії, здійснення ідеї федеративної демократичної республіки.
1917, 4—6 квітня. — У Києві відбулася конференція Української соціал-демократичної робітничої партії, яка висловилася за автономію України.
1917, 6—8 квітня. — У Києві відбувся Український національний конгрес. Понад 900 делегатів, представники всіх українських губерній, фронтів та Чорноморського флоту прийняли рішення про утворення крайової влади, обрали Українську Центральну раду із 118 осіб, якій доручили створити комітет для вироблення Статуту автономної України. Головою Ради одноголосне обраний М. Грушевський, його заступниками — С. Єфремов та В. Винниченко.
1917, 23—27 квітня. — У Києві відбувся обласний з'їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів Південно-Західного краю, який обговорив поточний момент, завдання рад, тактику в робітничому питанні тощо.
1917, 25 квітня — 6 травня. — У Харкові відбувся перший обласний з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів Донецько-криворізького басейну, який після обговорення поточного моменту обрав обласний виконавчий комітет рад.
1917, 5—8 травня. — У Києві відбувся І Військовий український з'їзд, на якому було представлено 700 делегатів від усіх армій, фронтів, флотів Росії. З'їзд висловився за негайне оголошення принципу національно-територіальної автономії України, визнав Центральну Раду єдиним органом, компетентним вирішувати всі справи, що стосуються України, обрав Генеральний військовий комітет, який очолив С. Петлюра.
1917, 7—21 травня. — У Кам'янці-Подільському відбувся І з'їзд представників армій Південно-Західного фронту.
1917, 10—27 травня. — В Одесі відбувся І з'їзд рад Румунського фронту, Чорноморського флоту, Одеського військового округу за участю представників рад робітничих і солдатських депутатів Одеської області (Бессарабська, Херсонська, Таврійська, частина Подільської губерній). 2000 делегатів обговорили поточний момент, обрали Румчерод — Центральний виконавчий комітет рад солдатських, матроських, робітничих і селянських депутатів цього регіону.
1917, 16—21 травня. — У Петрограді відбулися переговори між українською делегацією на чолі з В. Винниченком та представниками Тимчасового уряду, які негативно поставилися до вимог автономії України.
1917, 28 травня — 2 червня. — У Києві відбувся І Всеукраїнський селянський з'їзд, який обговорив актуальні проблеми поточного моменту, підтримав Центральну Раду. 2200 делегатів обрали ЦК Української селянської спілки на чолі з М. Ковалевським, Українську раду селянських депутатів із 133 осіб, яка у повному складі включена до Центральної Ради.
1917, 5—10 червня. — У Києві відбувся всупереч забороні його міністром О. Керенським II Український військовий з'їзд. 2308 делегатів висловилися за фактичне проведення в життя підвалин автономного ладу, негайну українізацію війська. З'їзд обрав Всеукраїнську раду військових депутатів із 132 осіб, яка увійшла до складу Центральної Ради.
1917, 10 червня. — У Києві на заключному засіданні II Українського військового з'їзду В. Винниченко оголосив текст 1-го Універсалу Центральної Ради. В ньому сформульована вимога до Тимчасового уряду про надання Україні національно-територіальної автономії. 1917, 15 червня. — Центральна Рада створила Генеральний Секретаріат ради в складі дев'яти осіб — перший український уряд, який очолив В. Винниченко.
1917, 29 червня. — У Лубнах Полтавської губернії відбувся Установчий з'їзд Української демократично-хліборобської партії, який висловився за суверенітет українського народу, збереження приватної власності як основи господарювання.
1917, 29—30 червня. — У Києві відбулися переговори між Центральною Радою та делегацією Тимчасового уряду в складі міністрів: О. Керенського М. Некрасова, М. Терещенка, І. Церетелі. За підсумками переговорів видано 2-й Універсал Центральної Ради.
1917, 3 липня. — У Києві оголошений 2-й Універсал Центральної Ради. Ним удосконалена структура Ради, Генеральний Секретаріат проголошений вищим виконавчим органом в Україні. Універсал повідомив про поповнення Ради представниками всіх народів, що проживають в Україні. Здійснення автономії України відкладено до слухання Всеросійських Установчик зборів.
1917,11—14 липня. — У Києві відбувся Всеукраїнський робітничий з'їзд який висловився за автономію України, підтримав Центральну раду та обрав Всеукраїнську раду робітничих депутатів із 100 осіб, яка увійшла у повному складі до Центральної Ради.
1917, 28—30 серпня. — У Києві відбувся обласний з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів. Південно-Західного краю, який обговорив поточний момент та обрав Тимчасовий обласний виконавчий комітет рад регіону.
1917, 8—15 вересня. — За ініціативою Центральної Ради в Києві відбувся з'їзд представників народів і областей, які прагнуть до перебудови Росії на федеративних засадах (відомий ще як з'їзд поневолених народів). У роботі з'їзду взяли участь 85 делегатів (українці, білоруси, молдавани, литовці, естонці, грузини, євреї, татари, поляки та ін.). З'їзд висловився за федеративний устрій Росії. Він створив Раду народів, яку очолив М. Грушевський.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Оцінювання з історії україни
Ни складено враховуючи цілі, вимоги І зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі...

Україна у XX столітті західна україна між війнами
А соціально-економічні проблеми, що терзали цей регіон іще з часів імперії, лише по

Довідник призначається для учителів історії, правознавства, географії;...
Опубліковано: Словник-довідник. Міжнародні відносини. Країнознавство. – Харків: Основа, 2011. – Б-ка журн. «Історія та правознавство»....

Новий статус західних українців
А соціально-економічні проблеми, що терзали цей регіон іще з часів імперії, лише по

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників
Доповненням №1, затвердженим наказом Держбуду України від 22 грудня 2003 року №218

Соборна. Вільна. Неподільна! Моя
З метою належного відзначення у 2016 році Дня Соборності України, подальшої консолідації суспільства навколо ідеї єдності держави,...

Тема. Податки та податкова система України
Цікаво, що ці три види податків так узвичаїлись, що й продовжили існувати тоді, коли Київської Русі не стало. Спочатку в землях Галицько-Волинського...

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск Видобуван

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 66 Залізничн

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 65 "Торгівля
Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 65 Торгівля



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка