Пошук по сайту


1. Характеристика основних моделей навчання історії - Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун,...

Пометун О. П5 5 Методика навчання історії в школі / О.І. Пометун, Г. О. Фрей-ман

Сторінка30/37
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   37

1. Характеристика основних моделей навчання історії

Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних технологій навчання історії та інтерактивного уроку, спробуємо з'ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами. Скористаємось підходами, запропонованими Я. Голантом196 ще в 60-х рр. XX ст. і охарактеризуємо три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Я. Голант виділяв активну та па­сивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності. До цієї класифікації ми додаємо інтерактивне навчання.

Пасивна модель навчання.

Учень виступає в ролі «об'єкта» навчання, повинен засвоїти й відтво­рити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо -джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання відно­сяться методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-монолог, читання, пояснення, демонстрація й відтворююче опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують яких-небудь творчих завдань. / Активна модель навчання.

Такий тип навчання передбачає застосування методів, які стимулю­ють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі за­вдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.

Інтерактивна модель навчання.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «іпіег-асі», де іпіег - це взаємний і асі - діяти, інтерактивний - здатний до


196 Голант Е.Я. Методьі обучения в советской школе. - М., 1957.

267

взаємодії, діалогу. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчаль­ний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, на­вчання у співпраці), де і учень, і вчитель являються рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання жит­тєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення про­блеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефек­тивно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. В ході інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілку­ватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Такі підходи до навчання не є повністю новими для українсь­кої школи, наприклад у 20-ті роки197, а також розробку елементів інтер­активного навчання ми можемо знайти в працях В. Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70-80-х рр. (Ш. Амонашвілі, В. Шатало-ва, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін.), теорії розвивального навчання.

У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались та вдосконалювались. У кінці XX ст. інтер­активні технології набули поширення в теорії та практиці американсь­кої школи, де їх використовують при викладанні різноманітних пред­метів. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 80-х рр., показують, що інтерактивне навчан­ня дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, але й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень були виражені в схемі, що отри­мала назву «Піраміда навчання». З піраміди видно, що найменших ре­зультатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5 %, читання - 10 %), а найбільших - інтерактивного (дискусійні групи -50 %, практика через дію - 75 %, навчання інших чи негайне застосу­вання набутого - 90 %). Це, звичайно, середньостатистичні дані і в

197 Бригадно-лабораторний метод навчання набув поширення в практиці роботи радянської школи в 20-ті роки XX ст. і передбачав виконання спеці­ально сформованими учнівськими групами (бригадами, ланками) практич­них, лабораторних робіт. Завдання, що їх виконували бригади, могли бути як єдиними, так і диференційованими. Метод навчання в парах змінного складу (колективний спосіб навчання - КСН) полягав у тому, що об'єднані в пари учні навчали один одного в процесі так званого організованого діалогу. Склад пар постійно змінювався. Учень, вивчивши тему, пояснював її іншим членам групи, і, в свою чергу, вислуховував пояснення інших. Заняття прово­дились без уроків та розкладу.

268

конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в се­редньому таку закономірність може прослідкувати кожен педагог.

Ці дані цілком підтверджуються дослідженнями сучасних російських психологів. За їхніми оцінками старший школяр може, читаючи очима, запам'ятати 10 % інформації, слухаючи - 26 %, розглядаючи - 30 %, слу­хаючи і розглядаючи - 50 %, обговорюючи - 70 %, особистий досвід -80%, спільна діяльність з обговоренням- 90%, навчання інших-

95 %19».

Отже, процес навчання - не автоматичне вкладання навчального ма­теріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дити­ни і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Лекція - 5 % засвоєння

Читання - 10 % засвоєння

Відео/аудіо матеріали - 20 % засвоєння

Демонстрація -30% засвоєння

Дискусійні групи -50% засвоєння

Практика через дію — 75 % засвоєння

Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж - 90 %

засвоєння

* Подумайте

Працюючи в парах, поясніть, за якими критеріями визначені ці моделі навчання, що в них спільного та відмінного.

Усе вищесказане, звичайно, не означає, що потрібно використову­вати тільки інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види методик та технологій. Як можна помітити з ниж-ченаданого опису різноманітних інтерактивних технологій, обов'язко­вою складовою їх є і так звані пасивні методи. Сильні й слабкі сторони пасивного, активного та інтерактивного навчання можна уявити у вигляді таблиці (див. с. 270).

Ця таблиця також допоможе вчителю вибрати тип уроку залежно від завдань і умов роботи. Проте, як ми бачимо з таблиці, при їхньо­му застосуванні педагог стикається з певними труднощами.

*Подумайте

Працюючи в парах, дайте відповідь на запитання: чим може допомогти учителю-практику ця таблиця? Свою думку поясніть прикладами.

198 Ксендзова Г.Ю. Перспективньїе школьньїе технологии. - М.: Педобще-ство России, 2000. - С. 76.

269

Порівняльна характеристика моделей навчання

МОДЕЛІ НАВЧАННЯ

(критерії порівняння)

ПАСИВНА МОДЕЛЬ

(Суб'єкт - об'єктне навчання)

АКТИВНА МОДЕЛЬ

(Суб'єкт- суб'єктне навчання)

ІНТЕРАКТИВНА МОДЕЛЬ

(Суб'єкт - суб'єктне навчання)

1. Обсяг інформації, що подається і засвоюється

Великий обсяг ін­формації можна по­дати за короткий час у структурова-ному вигляді вели­кій кількості учнів

Високий рівень по­дання інформації. Велика кількість уч­нів, які можуть од­ночасно отримува­ти інформацію

На вивчення порів­няно невеликого об­сягу інформації ви­трачається значний час

2. Результати

навчання

(знання,

уміння та

навички,

життєві

компетенції)

Засвоєння знань, їх розуміння. Розвиток умінь слу­хати, записувати, конспектувати вели­ку кількість інфор­мації, уміння відтво­рювати її

Засвоєння знань, їх розуміння. Орієнтована на роз­виток широкого спектра пізнаваль­них умінь і навичок. Передбачає дифе­ренціацію навчання шляхом індивіду­альних програм та завдань

Засвоєння знань, їх розуміння. Розширення пізна­вальних можливос­тей учнів, зокрема у здобуванні, аналізі та застосуванні ін­формації з різних джерел.

Можливість пере­носу отриманих умінь, навичок та способів діяльності на різні предмети та позашкільне життя учнів.

Можливість розвит­ку соціальної та гро­мадянської компете­нтності учнів на всіх предметах

3. Відсоток

засвоєння

інформації

Як правило, неви­сокий

Достатньо високий

Як правило, висо­кий

4. Контроль над процесом навчання

Викладач добре ко­нтролює обсяг і гли­бину подання ма­теріалу, темп діяль­ності, час і зовнішню сторону навчання. Результати роботи учнів непередбачені. Зворотний зв'язок учителя з учнями відсутній

Викладач добре ко­нтролює обсяг і гли­бину вивчення, час і хід навчання. Ре­зультати роботи уч­нів передбачені. Існує можливість співпраці учителя з кожним з учнів ок­ремо.

Контроль учителя за обсягом і глибиною засвоєння знань, ча­сом і ходом навчан­ня є опосередкова­ним. Результати ро­боти учнів, менш пе­редбачені.

Значні можливості для самоконтролю і взаємоконтролю

Продовження таблиці







Постійний зворот­ний зв'язок учителя з учнями

учнів. Є необхід­ність у подальшій корекції знань, умінь та навичок учнів

5. Роль

особистості

педагога

Безпосередній вплив учителя (або автора навчальних матеріа­лів) на учнів. Особисті якості пе­дагога залишаються в тіні, він виступає як «джерело» знань, організатор процесу навчання

Особисті якості пе­дагога та його про­фесійна майстер­ність є однією з умов функціонування да­ної моделі. Учитель є джерелом знань, організато­ром, контролером, консультантом. Високий рівень на­вантаження на вчи­теля

Педагог є організа­тором, координато­ром навчання, фаси-літатором дискусій, консультантом. Він сильніше роз­кривається перед учнями, виступає як лідер, наставник. Забезпечуються мож­ливості демократич­ного, рівноправно­го партнерства між учителем і учнями та всередині учнів­ського колективу.

6. Роль учнів

Відносно пасивна; учні не приймають важливих рішень щодо власного і ко­лективного процесу навчання

Забезпечена актив­ність частини учнів. Небезпека вилучен­ня іншої частини учнів з навчального процесу.

Відсутність взаємо­дії всередині учнів­ського колективу

Надзвичайно актив­на. Учні приймають важливі рішення що­до процесу навчан­ня, здійснюють про­цес навчання знач­ною мірою само­стійно.

Мають можливість спілкування між со­бою і розвитку ко­мунікативних умінь та навичок. Поєднання різнома­нітних видів діяль­ності учнів

7. Джерело

мотивації

навчання

Зовнішнє (оцінки, педагог, батьки, су­спільство)

Поєднання зовні­шніх (оцінки, педа­гог, батьки, суспі­льство) та внутріш­ніх (інтерес самого учня) мотивів

Глибока внутрішня мотивація (інтерес самого учня)

Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємонавчання учнів у парах змінного складу дають разючі результати, однак мають і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію:


270

271



Позитивні сторони

Слабкі сторони

1. Учитель отримує можливість більш раціонально розподілити свій час, допомагаючи більш активно дітям зі спеціальними проблемами - особис­тішими та інтелектуальними

1. Важко налагодити взаємонавчання як постійно діючий механізм

2. Учитель менше часу змушений ви­трачати на подолання труднощів з дисципліною

2. Дорослим важко контролювати процес взаємонавчання, а результат не завжди ефективний

3. Учні, які мають свій досвід «вчите­лювання», ставляться до вчителів з більшою повагою

3. За невдалого навчання необхідно перевчати учня «школяра-вчителя» (і його самого), що потребує додатко­вого часу

Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерак­тивних технологій і перетворити їх слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:

  • Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя кла­су, а також значної кількості часу для підготовки як учням, так і педа­гогу. Починайте з поступового включення елементів цієї моделі, якщо ви або учні з ними не знайомі. Як педагогу, так і учням треба звикну­ти до них. Можна навіть створити цілий план поступового впрова­дження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати декілька інтерактивних занять у навчальному році, чим часто прово дити наспіх підготовлені «ігри».

  • Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаштуйте учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовуйте спочатку прості інтерактивні технології - робота в парах, малих групах, «мозковий штурм» і т. д. Коли у вас і в учнів з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не буде потребувати багато часу.

  • Використання інтерактивного навчання - не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, що найкраще сприяє ат­мосфері співробітництва, порозуміння і доброзичливості, надає мож­ливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання.

  • Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стра­тегію й обережно підходити до її використання. Можливо, варто обговорити цю ситуацію з учнями (чи правильно ви їх розумієте і ви­користовуєте, чи готові ви й учні до їх використання?).

  • Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокре­ма для того, щоб охопити весь необхідний обсяг матеріалу і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді «ігри заради са мих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:




  • дати завдання учням для попередньої підготовки: прочитати, про­думати, виконати самостійні підготовчі завдання;

  • відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які да­ли б учням «ключ» до освоєння теми;

  • під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;

  • на одному занятті можна використовувати одну (максимум дві) інтерактивні вправи, а не їх калейдоскоп;




  • дуже важливим є провести спокійне глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;

  • проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивни­ми завданнями.

Для зміцнення контролю над ходом процесу навчання за умов ви­користання інтерактивної моделі навчання викладач також повинен попередньо добре підготуватися:

  • глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситу­ації, завдання для груп тощо;

  • старанно спланувати і розробити заняття: визначити хрономет­раж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, вироби­ти критерії оцінки ефективності заняття (при описі ходу занять авто­ри постаралися максимально полегшити підготовку викладача до проведення заняття, докладно описуючи весь хід занять);

  • мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найбільш цікавих для учнів випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;

  • передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, настроювання їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різно­манітні вправи.

* Подумайте

Працюючи в малих групах, складіть алгоритм кроків, які має послі­довно застосувати вчитель, щоб перейти до інтерактивної моделі навчання. Порівняйте результати роботи груп.

Перевірте себе

  1. Визначте основні риси пасивної та активної моделей навчання.

  2. Чим відрізняється від них інтерактивна модель?

  3. У чому сильні сторони та обмеження у використанні інтерактивної моделі?

  4. Як учитель може подолати ці обмеження?


272

273
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   37

Схожі:

Оцінювання з історії україни
Ни складено враховуючи цілі, вимоги І зміст навчання історії в школі, закладені в Державному стандарті освіти та чинній програмі...

Ладиченко Т. В., Черевко О. С., Камбалова Я. М
України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н. М., Фреймана Г. О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного...

Концепція та програми викладання історії України в школі (проект)
Матеріали IV та V робочих нарад з моніторингу шкільних підручників історії України

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Географія
Зважаючи на це, у старшій загальноосвітній школі запроваджується профільне навчання, яке створить системно-спеціалізовану підготовку...

Міністерство освіти І науки Департамент освіти І науки Запорізької...
Головне, щоб молочні продукти були якісними та безпечними. Розроблена методика визначення якості допоможе орієнтуватися на ринку...

Рішення (Проект)
Положення про порядок оплати та надання пільг по оплаті за навчання дітей в Боярській міській дитячій школі мистецтв

Боярська міська рада київської області виконавчий комітет рішення
Про встановлення розміру плати за навчання по Боярській міській дитячій школі мистецтв на 2013-2014 навчальний рік

Закон України «Про освіту»
Міністерство освіти І науки України розміщує доопрацьований робочою групою, з урахуванням отриманих зауважень І пропозицій, проект...

Закон України «Про позашкільну освіту»
Нормативні документи, що регулюють гурткову роботу у школі Методичні рекомендації щодо організації гурткової роботи у школі

Щ о таке пришкільний табір?
Та й взагалі, діти проводять літні канікули не на вулиці. Не дивлячись на те, що вже давно пролунав останній дзвінок, в загальноосвітній...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка