Пошук по сайту


Реферат з прочитаної німецькою мовою літератури для кандидатського іспиту з німецької мови на тему

Реферат з прочитаної німецькою мовою літератури для кандидатського іспиту з німецької мови на тему

Сторінка1/2
  1   2


Національна академія державного управління при Президентові України

Кафедра української та іноземних мов
РЕФЕРАТ
з прочитаної німецькою мовою літератури

для кандидатського іспиту з німецької мови на тему:

Напрями та механізми впливу держави на формування інтелектуального потенціалу української нації
Richtlinien und Mechnismen des Staatseinflusses auf das intellektuelle Potenzial der ukrainischen Nation
(спеціальність 25.00.03 – державна служба)
аспірантки кафедри державного управління та менеджменту

ШАПРАН Олени Юріївни
Науковий керівник –

ВОРОНЬКО Людмила Олександрівна,

кандидат наук з державного управління, доцент

__________________________________

(Підпис)

КИЇВ – 2011

Напрями та механізми впливу держави на формування інтелектуального потенціалу української нації

Українська нація належить до великого народу, яка довела свою зрілість. Ми маємо різні ідейні уподобання. Ми тісно пов’язані одним обов’язком, який маємо виконувати перед нашим суспільством.

Сьогодні як ніколи важливо продемонструвати вміння взаємодіяти та реалізовувати свій потенціал української нації.

Ми повинні піднятися на рівень державного мислення та утвердити новий статус українського політика, здатного проводити в суспільстві нові цінності та відстоювати їх у світі.

Актуальність теми. Однією з найскладніших проблем в Україні є ефективне використання та подальший розвиток інтелектуального потенціалу української нації. Перехід від командно-адміністративної до ринкової системи супроводжується скороченням обсягів фінансування установ освіти і науки, видатків на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, зменшенням частки продуктів інтелектуальної праці у структурі національного виробництва, відпливом наукових-технічних працівників за межі держави. Все це різко актуалізує дослідження процесів формування та розвитку інтелектуального потенціалу суспільства, причин і наслідків спаду у сфері інтелектуальної діяльності, а також шляхів його подолання в умовах перехідної економіки України.

У вітчизняній та зарубіжній літературі існує чимало фундаментальних праць, присвячених вивченню різноманітних аспектів інтелектуальної діяльності та інтелектуального потенціалу суспільства. Інтелектуальну діяльність досліджували такі видатні економісти кінця ХVII - середини XIX ст., як В. Петі, А. Сміт, Д. Рікардо, В. Каразин, Дж. С. Міль, К. Маркс, Ф. Ліст, кінця XIX ст. – першої половини ХХ ст., А. Маршал, М. Туган-Барановський, Й. Шумпетер, М. Вебер, А. Біне, В. Штерн та інші.

Майже усі провідні школи та напрямки економічної думки другої половини XX ст. приділяють значну увагу дослідженню інтелектуальної складової економічного розвитку. Вагомий внесок у вивчення цієї проблеми зробили Д. Бел, Дж. К. Гелбрейт, В. Ростоу, Т. Шульц, Г. Бекер, Л. Туроу, Дж. Вейзі, М. Фішер, М. Блауг, Е. Денісон, Ф.Махлуп, Й. Масуда, А. Тофлер, Т. Стюарт та інші.

Наприкінці ХХ ст. економічна наука значну увагу приділяє аналізу таких складових інтелектуального потенціалу як освіта, наука, інформаційно-комунікаційні технології, об’єкти інтелектуальної власності, а також природним та макроекономічним чинникам формування інтелектуального потенціалу суспільства. Серед вітчизняних дослідників цієї проблеми слід назвати Г. Башнянина, Л. Безчасного, С. Вовканича, В. Григоренка, М. Гуревичова, В. Грушка, С. Злупка, Ю. Канигіна, І. Каленюк, В. Куценко, М. Малика, Б. Малицького, О. Нестеренка, В. Удовиченко, С. Шолуденка, Т. Шпаргу та інших.

У вітчизняній економічній літературі питання, пов’язані із формуванням і використанням інтелектуального потенціалу країни найчастіше полемізуються на сторінках наукових журналів “Економіка України”, “Фінанси України”, “Вісник Академії наук України”, “Наука та наукознавство”, “Інтелектуальна власність”, “Рідна школа”, “Освіта України”, “Галицькі контракти”, “Дзеркало тижня”, “Урядовий кур’єр” та деяких інших.

На сучасному в України існує потреба подальшого дослідження інтелектуального потенціалу української нації.

На перший план при цьому виходять проблеми удосконалення інституційної бази формування і захисту інтелектуального потенціалу, розроблення пропозицій та рекомендацій щодо напрямів стимулювання його розвитку в України.

У вітчизняній економічній науці проблеми ефективного використання та розвитку інтелектуального потенціалу досліджені, на наш погляд, ще недостатньо. Передовсім немає жодного дисертаційного дослідження, яке було б присвячене комплексному аналізу цього поняття. Дослідники здебільшого приділяють увагу окремим його складовим, таким як наука, освіта, об’єкти інтелектуальної власності тощо. Водночас залишаються недостатньо вивченими чинники формування інтелектуального потенціалу української нації.

Метою дисертаційного дослідження є напрями та механізми впливу на формування інтелектуального потенціалу української нації.

Для досягнення цієї мети у дисертації поставлено такі завдання:

- проаналізувати суть та складові компоненти інтелектуального потенціалу української нації;

- виявити та систематизувати чинники формування інтелектуального потенціалу української нації в України;

- узагальнити дослідження інтелектуального потенціалу української нації в України;

- виявити особливості інституційної бази формування і захисту інтелектуального потенціалу та запропонувати шляхи її розвитку в Україні;

- з’ясувати чинники, об’єктивні передумови та особливості становлення інтелектуального потенціалу ринкового типу в умовах перехідної економіки України;

- запропонувати напрями та механізми стимулювання розвитку інтелектуального потенціалу української нації в Україні.

Предметом дисертаційного дослідження є особливості і закономірності формування та розвитку інтелектуального потенціалу української нації.

Об’єктом дослідження є сфера інтелектуальної діяльності як невід’ємна складова економічного потенціалу суспільства.

Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження стала система економічних законів та принципів, розроблених економічною теорією та сучасні теорії ринкової економіки. У дисертаційному досліджені застосовано методологічний апарат економічної науки, різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Серед них методи наукового абстрагування, аналізу та синтезу, статистичні методи, зокрема групувань, зіставлення, динамічних порівнянь, графічний і табличний методи, порівняльний метод та системний підхід.

Інформаційною основою дисертації є праці вітчизняних та іноземних вчених, офіційні українські та зарубіжні статистичні матеріали, дані міжнародних організацій. У роботі використані також законодавчі та нормативні акти України, матеріали Державного комітету статистики, Національного інституту стратегічних досліджень, Міжнародного центру перспективних досліджень тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист, належать такі:

- запропоновано визначення категорії “інтелектуальний потенціал української нації” і нові критерії класифікації основних його складових та проведено аналіз чинників формування інтелектуального потенціалу;

- вперше у вітчизняній науковій літературі здійснено комплексний аналіз концепцій інтелектуального потенціалу української нації;

- проаналізовано особливості формування та механізми захисту інтелектуального потенціалу української нації в Україні;

- досліджено напрями стимулювання розвитку інтелектуального потенціалу у української нації та запропоновано шляхи підвищення ефективності його використання.

Теоретична значимість роботи полягає у поглибленні наукового аналізу інтелектуального потенціалу української нації, впливу освіти, науки в Україні на основні його складові.

Практичне значення дослідження полягає у розробці механізмів впливу та пропозицій щодо напрямів стимулювання розвитку інтелектуального потенціалу України. Методологічні та практичні рекомендації можуть бути використані органами державної влади.

Richtlinien und Mechnismen des Staatseinflusses auf das intellektuelle Potenzial der ukrainischen Nation
Aktualität des Themas. Eins der schwierigsten Probleme in der Ukraine ist die effiziente Nutzung und die weitgehende Entwicklung des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation. Der Übergang zur Marktwirtschft wird durch die Reduzierung der Finanzierung der Bildungseinrichtungen, der Ausgaben für wissenschafliche Forschungen usw. charakteresiert. Dies aktualisiert die Forschung der Formung und der Entwicklung des intellektuellen Potenzials der Gesellschaft, der Gründe und Folgen des Rückgangs im Bereich der intellektuellen Tätigkeit, und auch die Analyse der Wege seiner Bekämpfung in der Zeit der Übergangswirtschaft der Ukraine.
Das Ziel der Dissertationsarbeit ist die Analyse der Richtlinien und
Mechanismen des staatlichen Einflusses auf das intellektuelle Potenzial
der ukrainischen Nation.
Um dieses Ziel zu erreichen muss folgendes untersucht werden:


  • Bestandteile des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation zu analysieren

  • Kennzeichen der Formung des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation zu systematisieren

  • Die Forschungsarbeiten des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation zu studieren

  • Die Besonderheiten der Formung und des Schutzes des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation zu untersuchen und die Wege ihrer Entwicklung vorzuschlagen

  • Die objektiven Voraussetzungen und die Besonderheiten der Formung des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation in den Bedingungen der Übergangswirtschaft zu klären

  • Richtlinien und Mechanismen der Förderung der Entwicklung des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation zu bestimmen

Der Gegenstand der wissenschaftlichen Arbeit sind die Besonderheiten und die Gesetzmässigkeiten der Entwicklung des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation.

Das Objekt der Dissertationsarbeit ist der Bereich der intellektuellen Tätigkeit als fester Bestandteil des wirtschaftlichen Potenzials der Gesellschaft.

Der theoretischen Wert der Dissertation liegt in der wissenschaftlichen Analyse des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation, des Einflusses der Wissenschaft, der Bildung in der Ukraine.

Der praktische Wert der Forschung ist die Bestimmung der Mechanismen des Einflusses und die Vorschläge der Richtlinien der Förderung der Entwicklung des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation.

Der wissenschaftliche Wert der Forschungsergebnisse ist:

  • Die Bestimmung der Kategorie des „ intellektuellen Potenzial der ukrainischen Nation“ und der neuen Klassifikation seiner Bestandteile, die Analyse der Prinzipien der Formung des intellektuellen Potenzials

  • Die komplexe Analyse der Konzepte des intellektuellen Potenzials der ukrainischen Nation



Bouvier, Beatrix. Die DDR - ein Sozialstaat? Sozialpolitik in der Ära Honecker (Veröffentlichungen des Instituts für Sozialgeschichte e.V., Braunschweig/Bonn). – Bonn: J.H.W. Dietz Nachf., 2002. – 355 S. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.sehepunkte.de /2003/12/4533.html. – Заголовок з екрана.

Das Buch erzählt uns über das Beispiel des Sozialstaatsaufbaues in der Deutschen Demokratischen Republik. Auf Grund der Dokumente des Ministeriums für Staatssicherheit beweist der Autor seine Zweifel bezüglich der Behandlungsrichtigkeit Deutschlands als Sozialstaat. Man analysiert Staatspolitik nach allen Richtungen, die vor allem als „sozialorientierte“ verkündigt waren. Alle Sozialmassnahmen in der ehemaligen DDR werden hier als Faktoren des Zusammenbruches betrachtet.

У вступі автор звертає увагу на повчальний досвід будівництва соціальної держави в НДР, вказує на значимість критеріїв соціальної безпеки з одного боку і економічної ефективності з іншого. Вказує на контрастність підходів і вимог соціальної політики і дійсності диктаторської держави, якою була НДР, помилково представляючи «соціальні досягнення». Розглядаються сумніви вважати НДР соціальною державою, вказується, що якраз соціальні чинники можна вважати причиною краху НДР, проводячи паралель із сучасним станом справ і актуальної кризи «соціальної держави». Вказується, що в епоху Хонеккера більшість уваги приділялась соціальній безпеці. Спираючись на документи міністерства з державної безпеки, автор ставить питання про роль соціальної безпеки у сприянні законності режиму, роль конкуренції системи з федеральною республікою.

Автор веде дискусію у 4 сферах: право на роботу, житло, пенсійна політика і сприяння сім’ї. По кожній темі автор ставить питання про наступні показники: вимоги, дійсність, продуктивність і результати соціальної політики.

Вказується, що відсутність безробіття у порівнянні з федеральною республікою відігравало велику пропагандистську роль особливо в 70-х та 80-х роках. Однак вказується, що право на роботу мало свої особливості, зокрема, залежало від політичної поведінки людини.

В житловому забезпеченні вказується на політичні заяви, що породили очікування, які неможливо було задовольнити. Через бюрократичні проблеми, не дивлячись на бум житлового будівництва, проблема житла так і залишилась не вирішеною соціальною проблемою.

Автор висвітлює ще одне проблемне поле – напругу, що існувала між вимогами режиму та реакцією громадян, що пропонується враховувати при сучасній дискусії щодо соціальної держави. Вказується на необхідність звернути увагу на особливість соціальної політики як споживацької у задоволенні потреб людей. Дискусія ведеться в розрізі історії третьої імперії.

Повертаючись до питання, чи була НДР соціальною державою, автор вказує, що згідно із сучасним уявленням демократичної держави, НДР мала елементи соціальності, але соціальною державою не була. Вона була «авторитарною країною забезпечення» і характеризує її як країну тоталітарну. Не можна назвати її країною турботи, бо практикувалося більше ніж турбота. Це було диктаторським забезпеченням.

Далі наведено аналіз проблеми статусу жінок, зокрема така соціальна проблема як розлучення, причини якої автором вбачаються у створених умовах для працевлаштування жінок, отримання доброго заробітку і економічної незалежності.

На завершення вказується на необхідність при розгляді соціальної політики звертати увагу на ціннісні орієнтири.

Zamboni, Burkhard. Mitarbeitermotivation im öffentlichen Dienst des Freistaates Thüringen [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.tbb-konkret.de/mitarbeitermotivation.htm. – Заголовок з екрана.

Als höchstes Kapital für die Regierung des Staates werden im Artikel Staatsangestellte verkündigt. Der Autor analysiert innere und äußerliche Motivationsfaktoren der Mitarbeiter im Bereich des öffentlichen Dienstes. Man deutet auf menschliche Schwächen (persönliche Probleme, Angst, Unzufriedenheit, Anerkennung u.a.) und Mittel ihrer Überwindung. Es werden konkrete Empfehlungen für Motivationsniveauvervollkommnung aufgeführt.

В праці зазначено, що уряд країни має своїм найважливішим капіталом управлінських співробітників, які мають важливе значення для здійснення завдань колективів. Здатність держави полягає не лише у фінансових можливостях, але й у силі та можливостях управлінського впливу, щоб бути діяльним. Це можливо лише за умови відповідно мотивованих співробітників.

Державна служба має мотивувати своїх співробітників. Є багато керівників, які власним хорошим прикладом, вагомою участю, професійними знаннями, ставленням до співробітників мотивують їх. Але, на жаль, також немало є і керівників, які незадовільно підготовлені до керівних функцій, з чого і виникають проблеми, демотивація.

Є посадовці, які думають, що апарат повинен працювати як машина, застосовують тільки критику, догани, що неприйнятно до людей. Такі погані приклади ми знаходимо скрізь в державній службі.

Пропонується розглянути можливості, як могла б виглядати мотивація співробітників, які демотивуючі вчинки повинні упускатися і чому державний керівник має бути зацікавлений у мотивації.

Кожна людина має свої слабкості, які по різному можуть бути мотивовані, що має бути індивідуально враховано. Слабкостями людини виступають: індивідуальні проблеми, страхи, незадоволеність начальством, відсутність ототожнення з відомством, потреба визнання, престижність тощо.

Кожен керівник з хорошими здібностями («майстер мотивації») враховуватиме ці особливості, щоб сприяти задоволеності працівника роботою.

Автор пропонує враховувати, що управління тісно пов’язане з мотивацією. «Ти називаєшся лідером, інші ведуть до успіху». Для цього треба пробудити мотивацію. Керівник має знати, що він має зробити для співробітника, щоб мотивувати його. Він повинен бути здатним оцінити людські і професійні здібності співробітника і обрати правильні заходи в конкретній ситуації, адже до однієї і тієї ж людини в різних випадках необхідні різні підходи. Тому керівник повинен мати відповідну кваліфікацію, помилково вважати, що розум приходить з посадою.

Наступною рекомендацією автора є те, що керівник повинен вміти делегувати відповідальність, що є елементом мотивації. Для цього послідовно делегуються завдання і відповідальність, як елемент – право підпису документів, що, на жаль, мало застосовується. Доречно при оцінюванні результатів вказувати працівникам на перспективи росту.

Вказується на важливість створення оптимальних умов для роботи, забезпечення робочого місця, технічного укомплектування. Державна підтримка могла б сприяти підвищенню результативності діяльності шляхом використання нових засобів масової інформації.

Зауважується, що після проголошення реформи 1997 року донині мало що зроблено щодо врахування результативності при мотивації, зокрема виконані роботи мають право бути визнаними, і як це знаходить місце в приватному секторі мати матеріальне вираження.

Пропонуються такі заходи мотивації на державній службі: підвищення забезпечення при хворобі дитини, робочий час 38,5 год. на тиждень, врахування в правовому забезпеченні державних реформ елементів результативності, підготовка молодого покоління службовців.

На означення проблемних питань в напрямку запровадження принципу результативності вказується, що кожен працівник, який досяг результатів, більших, ніж від нього очікувалося, а отже, якщо він зробив більше, то він виправдано очікує визнання у певній формі, що наразі мало можливо, і що неможливо пояснити працівнику. Розглядається проблема, що при визначенні результативності керівники часто мусять приймати на віру досягнуті показники, що може спричинити до помилок.

Beamtenstatus [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://www.dbb.de/dbb-beamtenbund-2006/3150_2896.php. – Заголовок з екрана.

Der angegebene Artikel gibt dem Leser eine komplexe Vorstellung über Staatsangestellten in Deutschland und deren Status in der Gesellschaft. Man führt spezielle Anforderungen und Einschränkungen, die eng mit der Stelle des Beamten verbunden sind, auf. Der Autor betont, dass die Staatsbeamten als Faktoren der Stabilität und wirtschaftlicher Entwicklung des Landes dienen.
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

З української літератури для учнів 7-го класу
Даний збірник матеріалів дозволить доповнити підручник «Української мови та літератури» Слоньовської О., як для класів з українською...

Програма кандидатського іспиту зі спеціальності
Програму для складання кандидатського іспиту за спеціальністю 13. 00. 04 – “Теорія та методика професійної освіти” розроблено відповідно...

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання
Програми з української (рідної) мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України "Про загальну середню...

Програма з української мови для 5-9 класів загальноосвітньої спеціальної школи
Програму з української (рідної) мови для шкіл з українською мовою навчання розроблено на основі Закону України "Про загальну середню...

Програма для підготовки та складання кандидатського іспиту зі спеціальності
Данилевський А. О. – заступник начальника кафедри кримінального права, кандидат юридичних наук

У збірнику подані завдання обласного етапу Всеукраїнських учнівських...
Завдання обласного етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології розміщені на сайті

Методичні рекомендації творчої групи вчителів української мови та...
У посібнику вміщено конспекти уроків та методичні рекомендації членів творчої групи вчителів української мови та літератури з проблеми...

Програма кандидатського іспиту зі спеціальності
Теоретичне І практичне розв’язання зазначеної проблеми посилює необхідність спрямування педагогічної науки на вироблення стратегії...

Довідка про стан реалізації Закону України «Про мови»
Українська мова є державною мовою в Україні (згідно ст. 1). Педагогічний колектив активно працює над впровадженням регіональної Програми...

Методичні рекомендації щодо викладання української мови та літератури...
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка