Пошук по сайту


4.3. Засоби захисту від дії електрики - Охорона праці та безпека життєдіяльності в птнз методичні рекомендації

Охорона праці та безпека життєдіяльності в птнз методичні рекомендації

Сторінка15/21
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21

4.3. Засоби захисту від дії електрики


Колективні засоби захисту в електроустановках:

  • захисне вимкнення аварійної мережі в цілому або її ділянки;

  • захисне заземлення, занулення електроустановок;

  • попереджуючі, забороняючи, наказові, вказівні переносні щити;

  • ізолюючі накладки, тимчасові переносні заземлення;

  • спеціальні знаки безпеки, сигналізація, захисні при строї, блокування, ізолюючі вставки.

Індивідуальні засоби захисту:

  • діелектричні рукавички, боти, галоші, килимки, ізолювальні підставки;

  • переносні безпечні світильники, знижувальні трансформатори, захисні заземлення, захисні пристрої, знаки безпеки, екрани-поглиначі.

Надписи, плакати, пристрої:

  • попереджуючі;

  • забороняючі;

  • дозволяючі;

  • нагадуючі;

  • ізолюючі прилади (покажчики напруги, вимірювачі опору, ізолюючі штанги, кліщі, інструмент з ізольованими ручками тощо).

Захисне заземлення  навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Занулення  навмисне електричне з'єднання з нулевим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Захист від статичної електрики:

  • заземлення технологічного устаткування;

  • ліквідація можливості утворення "місцевих" вибухонебезпечних концентрацій пилу, газу, парів через витяжні системи вентиляції;

  • застосування загального і місцевого зволоження повітря в небезпечних місцях приміщення, робочої зони;

  • іонізація повітря, застосування індукційних або тканинних нейтралізаторів, антистатичні настили;

  • передбачити струмопровідні підлоги, а також спецвзуття зі струмопровідною підошвою, антистатичні рукавички.


V. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
5.1. Безпечна життєдіяльність як складова національної безпеки

Здоров'я – безцінний скарб, дарований людині від народження. Але, як доводить весь досвід існування людської спільності, далеко не для кожного з нас ця проста аксіома є нормою життя.

Дані біологічних досліджень показують, що тривалість життя будь-якої істоти може перевищувати період часу, за який вона досягає зрілості, у 14 разів. Тобто для людини ця тривалість могла б становити 180 років. Ці сміливі висновки вчених підтверджують відомі довгожителі тваринного світу – черепахи, кити, павуки, багато з яких доживають до кількох сотень років.

Складні реалії нашого часу змушують усвідомити, що в даних умовах здоров'я можна здобути лише шляхом цілеспрямованої напруженої праці над собою, паралельно із отриманням необхідних знань.

Здоров'я завжди було важливим чинником безпеки праці, і на початку третього тисячоліття в Україні цей чинник став одним із наріжних каменів забезпеченого нормального розвитку держави.

Підростаюче покоління, наше майбутнє, сьогодні постійно відчуває на собі техногенне навантаження, наслідки Чорнобильської катастрофи, хімізації, екологічного забруднення, погіршення побутових умов, порушення системи шкільного харчування, в більшості своїй не отримує повноцінного відпочинку, не має достатньої рухової активності. Ці фактори неминуче призводять до зростання дитячої захворюваності.

За даними МОЗ України [15], зараз у 90% учнівської молоді є відхилення у здоров'ї і більш як 50% мають слабку фізичну підготовку.

За останні 5 років захворюваність дітей 7-14 років збільшилась на 35%. Більше як у 5 разів підвищилась захворюваність дітей і підлітків на хвороби обміну речовини. Неухильно зростає загальна дитяча інвалідність.

Згідно із статистичними даними, 60% випускників загальноосвітніх закладів мають порушення постави, 50%   короткозорість, 40%   порушення серцево-судинної системи та нервово-психічні відхилення, 60%   порушення мови. 62% дітей 12-14 років та 72% 15-20 річних вживають алкоголь. Кожна третя дитина 12-14 років і кожна друга після 15 років палить. Кожен п'ятий підліток 15-18 років вживає наркотики. Майже половину генофонду нації з різних причин не відтворюється у наступному поколінні [9].

За даними ООН за індексом людського розвитку Україна серед 173 країн з 45-ї позиції спустилася на 80-ту, а фактично – на 102 місце. Збереження цієї тенденції загрожує сумним прогнозом, а саме:

  • в найближчій перспективі в Україні взагалі може стати практично неможливим відтворення кількісних і якісних показників населення;

  • ми все гостріше відчуваємо нестачу трудових ресурсів, насамперед кваліфікованих кадрів;

  • економіка України не зможе конкурувати на світовому ринку;

  • буде підірвана обороноздатність держави, а отже, можливість надійного захисту її суверенітету і територіальної цілісності;

  • Україна може опинитися на узбіччі світового прогресу, її роль може бути остаточно зведена до постачальника сировини та дешевої робочої сили.

Характерною рисою сучасного розвитку суспільства є зміна домінуючих видів людської діяльності. При цьому на безпеку, як базову потребу людини, наголошено в Конвенції ООН “Про сталий людський розвиток”. Метою цієї Конвенції є створення умов для збалансованого безпечного життя окремої людини сучасності і наступних поколінь.

Сталий розвиток – це розвиток без зростання, тобто без виходу ресурсопотоку за межі регенеративних і поглинаючих можливостей довкілля. Майбутній прогрес повинен іти шляхом розвитку, а не зростання [6].

Щоб скласти конкретне уявлення про рівень політичного усвідомлення ідеї сталого розвитку держави, можна звернутися до 15 принципів, проголошених президентською Радою США з питань сталого розвитку, які необхідно враховувати і в Україні, а саме:

  1. Держава повинна зберігати і по можливості відновлювати цілісність природних систем – ґрунтів, води, повітря та біологічної різноманітності,   які підтримують як екологічний добробут, так і саме життя.

  2. Екологічне зростання, захист довкілля і соціальна спрямованість мають бути взаємозалежними національними цілями, що підсилюють одна одну, а стратегії діяльності для досягнення цих цілей мають бути інтегральними.

  3. З метою охорони і поліпшення стану довкілля необхідно разом із відповідними захисними заходами застосовувати й ринкові стратегії, спрямовані на використання приватної ініціативи й капіталу.

  4. Чисельність населення необхідно стабілізувати на рівні, що відповідає можливостям планети підтримувати життєдіяльність її мешканців.

  5. Проблема захисту природних систем вимагає від людства зміни моделей споживання, щоб вони відповідали концепції поступового підвищення ефективності використання суспільством природних ресурсів.

  6. Прогрес на шляху ліквідації бідності є суттєвим для економічного прогресу, справедливості та якості довкілля.

  7. Усі прошарки суспільства повинні справедливо розподіляти між собою як екологічні витрати, так і блага.

  8. Будь-які економічні чи екологічні рішення повинні прийматися з урахуванням добробуту майбутніх поколінь і зберігати для них можливість якомога ширшого вибору.

  9. Особливо обачно слід діяти у випадках, коли здоров'ю людей може загрожувати небезпека або існує ризик завдання суттєвої чи непоправної шкоди довкіллю, а наука ще не має достовірних даних.

  10. Сталий розвиток вимагає фундаментальних змін у поведінці уряду, приватних інституцій та окремих осіб.

  11. Екологічні й економічні турботи є наріжним каменем національної та глобальної безпеки.

  12. Сталий розвиток найкращим чином досягається там, де процвітають вільні суспільні інститути.

  13. Прийняття рішень, які впливають на сталий розвиток, має відбуватися відкрито і за участі всіх зацікавлених сторін. Це вимагає освіченої громадськості, вільного поширення інформації та надання рівних і справедливих можливостей для проведення їх перегляду та виправлення.

  14. Прогрес науки і техніки дає користь, оскільки збільшує як наше розуміння, так і можливості щодо вибору схеми взаємовідносин між людством і довкіллям. Ми повинні постійно дбати про розвиток науки і техніки для досягнення екологічної ефективності, захисту і відновлення природних систем та зміни моделі споживання.

  15. Сталий розвиток держави тісно пов'язаний із глобальною сталістю. Політика національної торгівлі, економічного розвитку, міжнародної допомоги і охорони довкілля повинна розглядатися у контексті міжнародних наслідків такої політики.

В Конвенції національної безпеки України, схваленій Постановою Верховної Ради від 16.08.1997р. зазначається: “Національна безпека України як стан захищеності життєво важливих інтересів особи, суспільства та держави від внутрішніх і зовнішніх загроз є необхідною умовою збереження та примноження духовних і матеріальних цінностей”.

Ключові завдання державної політики у сфері екологічної, техногенної безпеки і цивільного захисту населення на найближчу перспективу викладено у Програмі дій Уряду України, схваленої Верховною Радою у 2002 році [15]. До них віднесено:

  • створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, технологічної та техногенної безпеки, забезпечення безаварійної роботи на об'єктах підвищеної небезпеки, досягнення високих норм та стандартів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру;

  • розв'язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та надмірним техногенним навантаженням довкілля, а також вирішення питань поводження з небезпечними відходами, упровадження новітніх технологій їх переробки, знищення хімічної та біологічної зброї;

  • запобігання виникненню надзвичайних ситуацій шляхом реалізації державних, регіональних, місцевих та об'єктових програм, зниження рівня техногенно-екологічних ризиків;

  • реформування, відповідне оснащення, навчання та виховання професійних сил реагування на надзвичайні ситуації;

  • підвищення безпеки проживання у сейсмічно небезпечних районах;

  • підтримка та сприяння реалізації спільних міжнародних проектів з питань цивільного захисту населення і території;

  • розвиток і вдосконалення відповідної нормативно-правової бази.

На сьогодні в Україні відпрацьовується організаційно-економічний механізм для вирішення проблеми підвищення рівня системи безпеки життєдіяльності. До основних напрямків реалізації організаційно-економічного механізму слід внести такі функції, як: планування, організація, управління, прогнозування, фінансування.

Планування передбачає розробку та реалізацію державних цільових програм, до яких в першу чергу належать [15]:

  • “Національна програма безпеки, гігієни праці та виробничого середовища”;

  • “Комплексні заходи профілактики травматизму невиробничого характеру”;

  • “Програма запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру”;

  • “Комплексні заходи, спрямовані на ефективну реалізацію державної політики у сфері захисту населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання та оперативне реагування на них”.

Організація діяльності із забезпечення безпечної життєдіяльності (БЖД) населення полягає у формуванні органів управління БЖД, прийнятті та реалізації управлінських рішень, спрямованих на виконання наступного комплексу дій:

  • організація ринку страхових послуг із страхуванням життя і здоров'я населення;

  • встановлення порядку взаємодії та координації органів і структур, які компетентні вирішувати питання безпеки захисту населення, попередження аварій і нещасних випадків, ліквідація наслідків;

  • організація та матеріально-технічне оснащення (спільно з Держстандартом) сертифікаційних центрів з метою сертифікації безпеки продукції, товарів та продуктів харчування, які реалізуються населенню;

  • створення у великих містах автоматизованої служби швидкого реагування на повідомлення громадян про небезпечні ситуації;

  • організація обов'язкової тренажерної підготовки до дій в екстремальних ситуаціях, надання першої практичної допомоги потерпілим при аваріях та нещасних випадках.

Управління системою забезпечення БЖД є одним з найважливіших шляхів підвищення ефективності її функціонування. В системі управління БЖД в регіоні контролю підлягають:

  • виконання рішень обласних (районних, міських) рад та постанов обласної (районної) державної адміністрації з питань БЖД;

  • виконання заходів, які передбачені регіональною програмою безпеки, гігієни праці та виробничого середовища тощо;

  • виконання службами, посадовими особами і працівниками своїх обов'язків щодо забезпечення БЖД населення;

  • цільове використання коштів, що виділяються на БЖД.

Прогнозування є необхідною функцією управління при вирішенні проблем БЖД. При цьому слід застосовувати системну методологію, що заснована на теорії систем, ймовірностей, математичній статистиці, теорії ризику, логічному аналізі тощо. Зробивши повний аналіз, можна бути впевненим в реальному стійкому зниженні аварійності на виробництві, транспорті, побуті та в умовах надзвичайних ситуацій.

Фінансування в умовах ринкових перетворень пов'язане з реалізацією означених вище програм та заходів. В першу чергу це відноситься до запровадження новітніх безпечних технологій, а також першочергових заходів для ефективного і сталого розвитку функціонування державної системи безпеки життєдіяльності. Для цього необхідно створити фонди безпеки за окремими напрямками (наприклад, фонди безпеки та охорони праці на виробництві, в побуті, в умовах надзвичайних ситуацій тощо) за рахунок цільових асигнувань з державного бюджету, бюджетів регіональних органів влади, відрахувань зі страхових внесків і фондів страхових компаній, зі штрафів, з фондів виробництва, екологічних, медичного страхування та ін.
5.2. Основна термінологія, визначення та принципи БЖД

В літературі та практиці існує безліч визначень безпеки, виходячи із стану діяльності, ситуації тощо. Згідно “Основних принципів державної політики в сфері безпечної життєдіяльності населення до 2011 року” [18] безпека – це відсутність неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю заподіяння будь-якої шкоди життю, здоров'ю, майну громадян і довкіллю.

Діяльність людини – форма свідомої активної взаємодії людини із навколишнім середовищем, що є рушійною силою людини і суспільства, умовами їх існування.

Безпека промислового об'єкту – здатність підприємства (об'єкту) за умов нормальної експлуатації та у випадках аварії обмежувати вплив джерел небезпеки на персонал, населення та оточуюче середовище встановленими межами.

Забезпечення безпеки  управління ризиком впродовж всього циклу існування об'єкту у відповідності зі встановленими критеріями сукупного ризику всіх потенційних небезпек, які ініціюються цим об'єктом.

Забезпечення якості – комплекс заходів, які плануються й систематично реалізуються з метою досягнення впевненості у тому, що заходи та види діяльності, які впроваджуються, відповідають вимогам нормативних документів.

Загроза – явище або ситуація, яка може нанести шкоду здоров'ю людини або його безпеці.

Небезпека – сукупність факторів, які діють постійно або виникають в наслідок певного ініціюючого випадку або збігу обставин, які становлять загрозу життю або благополуччю людей, об'єктам господарства або оточуючому середовищу.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21

Схожі:

Рекомендації з охорони праці та безпеки життєдіяльності в таборах...

Система стандартів безпеки праці охорона праці І промислова безпека...
Клименко; В. Кокшарьов, канд техн наук; Павлюк, канд техн наук; C. Полонська, канд техн наук(відповідальний виконавець); Р. Цесіс...

Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «охорона праці у ветеринарній медицині»
Рецензент: декан ветеринарного факультету, кандидат ветеринарних наук, доцент А. В. Телятніков

Методичні рекомендації відображають результати науково-дослідної...
Рибалка В. В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій в учнівської молоді: Методичні рекомендації. К.: Іпппо апн україни,...

Методичні рекомендації для практичних психологів І соціальних педагогів...
Родині, у навчальних закладах, на вулицях. Тому обласний навчально-методичний центр практичної психології І соціальної роботи надсилає...

Методичні рекомендації за вимогами кредитно-модульної системи навчання...
Методичні рекомендації з курсу «Правове регулювання матеріальної відповідальності». Харків: хнпу імені Г. С. Сковороди, 2009. с

Реферат на тему: основні категорії та принципи державної політики в галузі охорони праці
Предмет „Основи охорони праці” це комплексна соціально–технічна дисципліна. Вона містить у собі такі основні відгалуження: санітарія...

Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної...
Методичні рекомендації щодо застосування регістрів журнально-ордерної форми обліку для сільськогосподарських підприємств (далі –...

План: Сучасний стан охорони праці в Україні та за кордоном. Охорона...
Лекції №1 Вступ. Загальні питання охорони праці. Міжнародні норми в галузі охорони праці

Методичні рекомендації призначені для допомоги слухачам денної І...
Комплект індивідуальних навчально-практичних завдань (інпз) з дисципліни та методичні рекомендації до їх виконання



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка