Пошук по сайту


Основи законодавства України про охорону здоров’я людини

Основи законодавства України про охорону здоров’я людини

Сторінка1/3
  1   2   3
Тема Основи законодавства України про охорону здоров’я людини.

Мета Сформувати уявлення про основні документи щодо захисту життя і здоров’я в Україні; заходи медичного захисту населення у надзвичайних ситуаціях; розвивати пам’ять, логічне мислення, вміння узагальнювати та робити висновки; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення курсу, кмітливість та спостережливість.

    1. Запис теми, плану, бібліографії.

  1. Основна частина

    1. Постановка пізнавального завдання, створення проблемної ситуації; запис на дошці ключових слів;

    2. Викладання матеріалу лекції(тези, схеми, запис ідей на дошці);

  2. Заключна частина

    1. Виявлення рівня засвоєння знань(відповіді на запитання).

    2. Відповіді на питання студентів

    3. Вказівки щодо подальшої самостійної роботи студентів(згідно з робочої програми)

План

  1. Вступ

  2. Розділ І. Загальні положення

  3. Розділ II. Права та обов’язки громадян у сфері охорони здоров’я

  4. Розділ III. Основи організації охорони здоров’я

  5. Розділ IV. Забезпечення здорових і безпених умов життя

  6. Висновок

  7. Література

Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Основи законодавства України про охорону здоров'я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров'я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Розділ І. Загальні положення Стаття 1. Законодавство України про охорону здоров'я

Законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України ( 254к/9б-ВР ) і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.

Стаття 2. Міжнародні договори України в сфері охорони здоров'я

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону здоров'я, то застосовуються правила міжнародного договору.

{ Стаття 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-¥І (5460-17) від 16.10.2012 }

Стаття 3. Поняття і терміни, що вживаються в законодавстві про охорону здоров \я

У цих Основах та інших актах законодавства про охорону здоров'я основні поняття мають таке значення:

здоров'я - стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад;

заклад охорони здоров'я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, основним завданням яких є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників;

медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами;

медичне обслуговування - діяльність закладів охорони здоров'я та фізичних осіб - підприємців, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку, у сфері охорони здоров'я, що не обов'язково обмежується медичною допомогою;

мережа закладів охорони здоров'я - сукупність закладів охорони здоров'я, що забезпечують потреби населення у медичному обслуговуванні на відповідній території;

невідкладний стан людини - раптове погіршення фізичного або психічного здоров'я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров'ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин; { Частину першу статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

охорона здоров'я - система заходів, які здійснюються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, закладами охорони здоров'я, медичними та фармацевтичними працівниками і громадянами з метою збереження та відновлення фізіологічних і психологічних функцій, оптимальної працездатності та соціальної активності людини при максимальній біологічно можливій індивідуальній тривалості її життя; { Частину першу статті 3 доповнено новим абзацом згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 иід 05.07.2012 }

пацієнт - фізична особа, яка звернулася за медичною допомогою та/або якій надається така допомога;

домедична допомога - невідкладні дії та організаційні, заходи, спрямовані на врятування та збереження життя людини у невідкладному стані та мінімізацію наслідків впливу такого стану на її здоров'я, що здійснюються на місці події особами, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов'язками повинні володіти основними практичними навичками з рятування та збереження життя людини, яка перебуває у невідкладному стані, та відповідно до закону зобов'язані здійснювати такі дії та заходи.

{ Частину першу статті 3 доповнено абзацом десятим згідно із Законом N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

Зміст інших понять і термінів визначається законодавством України та спеціальними словниками понять і термінів Всесвітньої організації охорони здоров'я.

{ Текст статті 3 в редакції Закону N 3611 -VI ( 3611-17) від 07.07.2011}

Основними принципами охорони здоров'я в Україні є: визнання охорони здоров'я пріоритетним напрямом діяльності суспільства і держави, одним з головних чинників виживання та розвитку народу України;

дотримання прав і свобод людини і громадянина в сфері охорони здоров'я та забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій;

гуманістична спрямованість, забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над класовими, національними, груповими або індивідуальними інтересами, підвищений медико-соціальний захист найбільш вразливих верств населення;

рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг в сфері охорони здоров'я;

відповідність завданням і рівню соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, наукова обгрунтованість, матеріально-технічна і фінансова забезпеченість;

орієнтація на сучасні стандарти здоров'я та медичної допомоги, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом в сфері охорони здоров'я;

попереджувально-профілактичний характер, комплексний соціальний, екологічний та медичний підхід до охорони здоров'я;

багатоукладність економіки охорони здоров'я і багатоканальність її фінансування, поєднання державних гарантій з демонополізацією та заохоченням підприємництва і конкуренції;

децентралізація державного управління, розвиток самоврядування закладів та самостійності працівників охорони здоров'я на правовій і договірній основі.

Стаття 5. Охорона здоров1я - загальний обов'язок суспільства та держави

Державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров'ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, інвалідам та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров'я в їх діяльності, а також виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.

Розділ II. Права та обов’язки громадян у сфері охорони здоров’ Стаття 6. Право на охорону здоров’я

Кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає:

а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини;

б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище;

в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає;

г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку;

д) кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; { Пункт "д" частини першої статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 991-У (997-16) від 27.04.2007 }

е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я

і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь;

є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я;

ж) участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством;

з) можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я;

и) правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;

і) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;

ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;

й) можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина;

к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду. { Частину першу статті 6 доповнено пунктом "к" згідно із Законом N 991-У ( 997-16 ) від 27.04.2007 }

Законами України можуть бути визначені й інші права громадян у сфері охорони здоров'я.

{ Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N5460-71 (5460-17) від 16.10.2012 }

Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Стаття 7. Гарантії права на охорону здоров’я

Держава згідно з Конституцією України ( 254к/96-ВР ) гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом:

а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров'я;

б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров'я;

в) надання всім громадянам гарантованого рівня медичної допомоги у обсязі, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я;

д) організації державної системи збирання, обробки і аналізу соціальної, екологічної та спеціальної медичної статистичної інформації;

е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров'я.

Стаття 8. Державний захист права на охорону здоров'я

Держава визнає право кожного громадянина України на охорону здоров'я і забезпечує його захист.

Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої належать:

екстрена медична допомога;

первинна медична допомога;

вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

паліативна допомога, що надається за медичними показаннями ( 20230-13 ) у порядку ( г0229-13 ), встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

{ Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом N3611-VI (3611-17) від 07.07.2011}

Держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги у державних та комунальних закладах охорони здоров'я також за епідемічними показаннями та безоплатне проведення медико-соціальної експертизи.

{ Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом N 3611-VI (3611-17) від 07.07.2011}

У разі порушення законних прав і інтересів громадян у сфері охорони здоров'я відповідні державні, громадські або інші органи, підприємства, установи та організації, їх посадові особи і громадяни зобов'язані вжити заходів щодо поновлення порушених прав, захисту законних інтересів та відшкодування заподіяної шкоди.

Судовий захист права на охорону здоров'я здійснюється у порядку, встановленому законодавством.

Стаття 9. Обмеження прав громадян, пов'язані із станом їх здоров'я

На підставах і в порядку, передбачених законами України, громадяни можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров'я до професійної або іншої діяльності, пов'язаної з підвищеною небезпекою для оточуючих, а також з виконанням певних державних функцій.

Застосування примусових заходів медичного характеру щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, обмеження прав

інших громадян у вигляді примусового медичного огляду або примусової госпіталізації, а також у зв'язку з проведенням карантинних заходів допускається тільки на підставах і в порядку, передбачених законами України.

Рішення про обмеження прав громадян, пов'язані із станом їх здоров'я, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Стаття 10. Обов'язки громадян у сфері охорони здоров’я

Громадяни України зобов'язані:

а) піклуватись про своє здоров'я та здоров'я дітей, не шкодити здоров'ю інших громадян;

б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення;

в) вживати передбачених Законом України "Про екстрену медичну допомогу" ( 5081-17 ), заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги іншим особам, які знаходяться у невідкладному стані; { Пункт "в" статті 10 в редакції Закону

N 5081-VI ( 5081-17 ) від 05.07.2012 }

г) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством про охорону здоров'я.

Стаття 11. Права і обов'язки іноземиів та осіб без громадянства

{ У назві та тексті статті 11 слова "іноземні громадяни" в усіх відмінках замінено словом "іноземці" у відповідному відмінку згідно із Законом N 5460-VI ( 5460-17 ) від 16.10.2012 }

Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, особи, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, користуються такими ж правами і несуть такі ж обов'язки в сфері охорони здоров'я, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами чи законами України.

{ Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 5290-VI ( 5290-17) від 18.09.2012, N 5460-УІ (5460-17) від 16.10.2012}

Права та обов'язки в сфері охорони здоров'я іноземців та осіб без громадянства, які тимчасово перебувають на території України, визначаються законами України і відповідними міжнародними договорами.

{ Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5460-УІ ( 5460-17) від 16.10.2012}
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»
Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування

Права людини на охорону здоров’Я, медичну допомогу, медичне страхування...
Права людини на охорону здоров’Я, медичну допомогу, медичне страхування та конституційне правосуддя

Законодавства України про охорону здоров'я 2801-12
Затвердити Державні санітарні норми та правила утримання територій населених місць, що додаються

Закон України «Про охорону праці»
Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних І лікувально-профілактичних...

Про охорону дитинства
Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет І з метою забезпечення реалізації прав...

Закон україни
Цей Закон регулює відносини, що виникають у процесі поводження з вибуховими матеріалами, І спрямований на охорону життя та здоров’я...

Закон україни про охорону праці
Охорона праці це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних І лікувально-профілактичних...

Закон України про охорону дитинства
Цей Закон визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет І з метою забезпечення реалізації прав...

Альпен фарма
Закону України «Про внесення зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо встановлення обмежень для медичних І...

Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення
Цей Закон регулює відносини, що виникають у проце­сі поводження з вибуховими матеріалами, І спрямований на охорону життя та здоров'я...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка