Пошук по сайту


Реферат з дисципліни:”Соціальне страхування” на тему: «Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні»

Реферат з дисципліни:”Соціальне страхування” на тему: «Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні»



Мiнiстерство освiти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра фінансів і економіки природокористування


РЕФЕРАТ

з дисципліни:”Соціальне страхування”

на тему:

« Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні »


Виконав:

студент

спеціальності «Фінанси»

IV курсу I групи

Власюк Н.А.

Перевірила:

Заячківська О.В.


Рівне – 2011

Зміст
Вступ ………………………………………………………………..….........…...….3

Розділ 1. Види недержавного соціального страхування ……………………...….4

1.1. Недержавне пенсійне страхування …………………………………...…..…..4

1.2. Добровільне страхування від нещасних випадків …………………...………5

1.3. Добровільне медичне страхування …………………………………...………7

Розділ 2. Розвиток недержавного соціального страхування в Україні ………....9

Розділ 3. Шляхи удосконалення недержавного соціального страхування ……15

Висновки…………………………………………………………………………...19

Список використаних джерел.................................................................................20

Вступ
В Україні на сьогодні недержавне соціальне страхування представлене пенсійним страхуванням, індивідуальним (особистим) добровільним медичним страхуванням та страхуванням від нещасних випадків.

Недержавне соціальне забезпечення в Україні ще не набуло належного поширення. В Україні існує необхідність залучення недержавних структур до системи соціального захисту громадян. Тим більше, що державна соціальна політика визначає одним із пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку подальший розвиток особистого страхування, довгострокового страхування життя, участь страховиків у системі недержавного пенсійного забезпечення, а також запровадження комплексного сполучення обов'язкового та добровільного медичного страхування. Це сприятиме не тільки підвищенню ролі приватного сектора в соціальних програмах, зростанню усвідомлення людини до процесу формування свого соціально захищеного майбутнього, підвищення рівня соціального захисту населення, появі постійного джерела залучення додаткових коштів у бюджет, але й виконанню державою своїх міжнародно-правових зобов’язань в сфері забезпечення та зростання соціального захисту населення. Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин у сфері недержавного соціального страхування.

Недержавне страхування є формою (способом) участі роботодавців та громадян у справі захисту особистих інтересів і створення у такий спосіб умов для забезпечення соціальної та політичної стабільності в суспільстві.

Розділ 1

Види недержавного соціального страхування

    1. Недержавне пенсійне страхування


Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.
Недержавне або приватне пенсійне забезпечення може складати важливу частину реформи загальнодержавної пенсійної системи України. За умови ефективної організації, прибуткового інвестування, забезпечення надійності і належного регулювання, воно сприятиме підвищенню доходів пенсіонерів.
Недержавний пенсійний фонд є приватно фінансованим і керованим кредитно-фінансовим закладом, що накопичує пенсійні заощадження громадян, інвестує їх впродовж тривалого терміну, і здійснює платежі або впродовж визначеного терміну, або довічно після виходу на пенсію. Істотним аспектом пенсії є довгострокові платежі після виходу на пенсію. Таким чином, приватний пенсійний фонд — це не просто альтернативний засіб накопичення та інвестування заощаджень; він повинен забезпечувати довгострокові платежі після виходу на пенсію.
Метою регулювання системи недержавних пенсій має бути установлення і захист прав учасників пенсійної програми (а після їхньої смерті — їхніх правонаступників) на отримання пенсії. Зважуючи на всі розглянуті вище фактори, потрібно створити регулятивну структуру, яка б гарантувала:

· справедливе забезпечення для всіх учасників пенсійної програми;
· простий для розуміння опис пенсійних схем і структури фонду;
· розважливе інвестування активів фонду і заборону вкладень між сторонами, зв’язаними діловими або родинними стосунками;
· відкритий і прозорий бухгалтерський облік.

Основою системи добровільного недержавного пенсійного забезпечення за пенсійними схемами з визначеними внесками, які вимагають менших адміністративних витрат є недержавні пенсійні фонди, які за типами поділятимуться на відкриті, корпоративні та професійні.

Відкриті пенсійні фонди будуть створюватись юридичними особами, учасниками цих фондів будуть громадяни, які здійснюватимуть туди добровільні пенсійні внески. Такі фонди можуть бути створені і на муніципальному рівні, що розширить можливості регіонів у вирішенні соціальних питань.

Корпоративні пенсійні фонди будуть створюватись роботодавцями і учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані трудовими відносинами з цими роботодавцями. При створенні корпоративних пенсійних фондів роботодавці братимуть на себе безумовне зобов'язання сплачувати додаткові пенсійні внески на користь своїх працівників.

Професійні пенсійні фонди створюватимуться об'єднаннями громадян або юридичних осіб за професійною ознакою. Учасниками таких фондів будуть громадяни, пов'язані за родом їх професійної діяльності.

Іншою формою заощаджень у межах третього рівня буде відкриття пенсійних депозитних рахунків у банківських установах або страхових організаціях за ініціативою окремої особи.


    1. Добровільне страхування від нещасних випадків


Основною метою добровільного страхування від нещасних випадків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров'ю застрахованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодовано за обов'язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

В Україні добровільне страхування від нещасних випадків на підставі своїх індивідуальних умов та правил страхування здійснює більшість страхових компаній, занесених до Державного реєстру страховиків.

Страхувальниками можуть бути як юридичні особи, так і дієздатні громадяни, котрі уклали зі страховиками договори страхування. Страхувальники можуть укладати зі страховиками договори про страхування від нещасних випадків третіх осіб (застрахованих осіб), які можуть набувати прав та обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Одночасно страхувальники мають право при укладанні договорів страхування призначати громадян або юридичних осіб для отримання страхових сум, а також замінювати їх до настання страхового випадку.

Важливими умовами страхування громадян від нещасних випадків є:

– обмеження терміну страхування;

– обмеження віку страхувальників;

– обмеження обсягу страхової відповідальності, обумовленої наслідками нещасних випадків, які сталися із застрахованим у період дії договору;

– настання нещасного випадку в період дії договору страхування, зміст якого обумовлений діючими правилами страхування (виплати здійснюються за його наслідки, а не за фактом нещасного випадку);

– пропорційний розмір виплати страхової суми залежно від ступеня втрати здоров'я, працездатності або часу лікування;

– обумовлений перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку;

– обумовлений термін виплати страхової суми;

– визначення трирічного строку давності з дня прийняття страховиком рішення про страхову виплату або відмову у виплаті для звернення страхувальника з приводу виплати страхової суми за втрату здоров'я внаслідок нещасного випадку.



    1. Добровільне медичне страхування


Медичне страхування передбачає страхування на випадок втрати здоров’я з будь-якої причини. Воно забезпечує більшу доступність, якісність і повноту щодо задоволення різноманітних потреб населення в наданні медичних послуг, є ефективнішим порівняно з державним фінансуванням системи охорони здоров’я.

Медичне страхування пов’язане із компенсацією витрат громадян, які обумовлені одержанням медичної допомоги, а також інших витрат, спрямованих на підтримку здоров’я.

Соціальна та економічна ефективність медичного страхування залежить від того, наскільки глибоко і всебічно пророблено концепцію розвитку страхової медицини в країні.

Об’єктом медичного страхування є життя і здоров’я громадян. Мета його проведення полягає в забезпеченні громадянам у разі виникнення страхового випадку можливості одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів і фінансування профілактичних заходів.

дів, існують винятки, які стосуються пенсіонерів та осіб з низьким рівнем доходів.

Законодавчим підґрунтям для введення загальнообов'язкового соціального медичного страхування являються:

- Указ Президента України від 14.11.2000 р. «Про проведення експерименту в м. Києві та Київській області з загальнообов'язкового державного соціально-медичного страхування».

- Закон України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

- Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

- Закон України «Про проведення експерименту в м. Києві та Київській області з загальнообов'язкового державного соціально-медичного страхування»

Медичне страхування може бути обов’язковим і добровільним. Вибір форми медичного страхування в кожній країні залежить від конкретних економічних і культурно-історичних умов, від особливостей демографічних і соціальних показників, рівня захворюваності та інших факторів, які характеризують загальний стан здоров’я і рівень медичного обслуговування.

Обов’язкове медичне страхування охоплює практично все населення і задовольняє основні першочергові потреби, але воно не може охопити весь обсяг ризиків. Тому незадоволений страховий інтерес реалізується організацією добровільного медичного страхування.

Добровільне медичне страхування є доповненням до обов’язкового страхування.

Широкий спектр страхових програм, різних за вартістю й набором послуг, їхнє комбінування, дають змогу вибрати програму за потребою та фінансовими можливостями. Крім того, практично кожний страховик надає знижки для своїх клієнтів, з якими він працює за іншими видами страхування, для постійних клієнтів — за медичним страхуванням.
Розділ 2

Розвиток недержавного соціального страхування в Україні
Система недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи, запроваджений Законом України “Про недержавне пенсійне забезпечення” від 9 липня 2003 року. Основу такої системи складають недержавні пенсійні фонди.

Станом на 30.09.09 до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 109 недержавних пенсійних фондів (НПФ) та 48 адміністраторів НПФ (табл.1).



Основні показники діяльності НПФ та темпи їх приросту наведені в табл.2



Протягом 9 місяців 2009 року кількість учасників НПФ відповідно до укладених контрактів зросла на 13,2 тис. осіб, або на 2,7% та на 30.09.09 склала 495,7 тис. осіб (на початок року – 482,5 тис.осіб) (рис.1).



Станом на 30.09.09 адміністраторами недержавних пенсійних фондів було укладено 62 297 пенсійних контрактів з 48 732 вкладниками, з яких 2 303 (4,7%) – юридичні особи та 46 429 (95,3%) – фізичні особи. Із загальної кількості укладених пенсійних контрактів станом на 30.09.09 14,9 тис. пенсійних контрактів укладено з юридичними особами та 47,4 тис. контрактів – з фізичними особами. При цьому порівняно з кінцем 2008 року кількість контрактів з юридичними особами збільшилась на 0,3%, з фізичними особами майже не змінилася (збільшилась на 0,004 %) (рис.2).



Як і в попередні роки, станом на 30.09.09 більшість серед учасників НПФ становили особи віком від 40 до 55 років – 42,2% (2008 рік – 42,5%, 2007 – 41,9%). Разом з тим слід відзначити збільшення частки вікової групи старше 55 років, яка становить 12,9% (2008 рік – 12,2%, 2007 – 9,3%). Частки учасників НПФ вікових груп від 25 до 40 років та до 25 років протягом 3 кварталів 2009 року склали відповідно 35,8% (2008 рік – 35,5%, 2007 – 34%) та 9,1% (2008 рік – 9,9%, 2007 – 15,1%) (рис. 3).



На рис.4 відображено кількість учасників НПФ (в розрізі вікових груп).



Як видно з рисунка 4, у вікових групах від 25 до 40 років, від 40 до 55 років та старше 55 років більшість складають чоловіки, в групі до 25 років – жінки.

Разом із зростанням кількості учасників НПФ зростають і обсяги сплачених пенсійних внесків. Так, станом на 30.09.09 всіма вкладниками недержавних пенсійних фондів було сплачено 710,1 млн.грн. пенсійних внесків, що на 21,8% більше, ніж на кінець 2008 року (або на 127,2 млн.грн.).

Загальний обсяг пенсійних активів, сформованих пенсійними фондами протягом трьох кварталів 2009 року, зріс на 30,5% та склав 799,1 млн. грн. (2008 рік – 612,2 тис.грн.) (рис.5).



Станом на 30.09.09 пенсійними фондами було сукупно здійснено виплат (одноразових та на визначений строк) на суму 71 802,9 тис.грн. 20 499 учасникам та 870 спадкоємцям, тобто 4,3% учасників від їх загальної кількості отримали пенсійні виплати протягом 9 місяців 2009 року. За результатами трьох кварталів 2009 року переважними напрямами інвестування пенсійних активів є депозити в банках (48,3% інвестованих активів), облігації підприємств - резидентів України (19%) та акції українських емітентів (8,7%), а також цінні папери, дохід за якими гарантовано Кабінетом Міністрів України (8,7%) Метою інвестування пенсійних активів є насамперед збереження пенсійних заощаджень громадян. Стратегія інвестування недержавних пенсійних фондів є більш консервативною, ніж у інших фінансових установ. Це вимагає від управителів коштів вкладення пенсійних активів у більш безпечні види активів.

Загальна вартість доходу, отриманого від інвестування пенсійних активів, станом на 30.09.09 склала 202 132,6 тис.грн., або 28,5% від суми залучених внесків (710 072,2 тис.грн.), і зросла у звітному періоді на 132,8%. Розмір інвестиційного доходу в більшості фондів є недостатнім для забезпечення належної диверсифікації пенсійних активів у дохідні фінансові інструменти. Крім того, такі основні інструменти вкладення пенсійних коштів, як державні цінні папери, цінні папери місцевих рад, не мають широкого попиту серед управляючих компаній у зв’язку з низьким рівнем дохідності. Станом на 30.09.09 витрати, відшкодовані за рахунок активів пенсійного фонду, склали 43 050,2 тис. грн., або 5,4% від загальної суми активів НПФ.

Основна частина витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, припадає на оплату послуг з управління активами пенсійного фонду – 23 316,9 тис. грн., або 54,2% від загальної суми витрат. Витрати на оплату послуг з адміністрування пенсійного фонду складали 16 342,8 тис. грн., або 38% від загальної суми витрат. Оплата послуг зберігача, який здійснює відповідальне зберігання активів пенсійного фонду, – 1 632 тис. грн., або 3,8% від загальної суми витрат.

Станом на 30.09.2009 року рівень страхування від нещасних випадків становив 2%, медичне страхування займало 4%, що свідчить про недостатній розвиток цих видів страхування в Україні.


Рис.6. Структура валових страхових премій за видами страхування за 9 місяців 2009 року
Розділ 3

Шляхи удосконалення недержавного соціального страхування
Удосконалення індивідуального та колективного страхування відбувається насамперед за рахунок розширення обсягів страхової відповідальності, контингенту страхувальників і застрахованих, підвищення рівня страхового забезпечення, платоспроможності страховиків, спрощення порядку та механізму виплат.

Сьогодні важливою проблемою у медичному страхуванні є розробка методики техніко-економічного обґрунтування відповідних медичних послуг. Такі методики потрібні, з одного боку, страховим компаніям, щоб економічно обґрунтувати рентабельність їхньої діяльності, а з іншого — органам керування охороною здоров’я та Держфінпослуг, для того щоб розробити адекватні заходи регулювання ринку страхових медичних послуг.

Узагальнення і систематизація результатів дослідження проблеми медичного страхування дають змогу сформулювати низку пропозицій з реформування системи охорони здоров’я.

1. Розробити концепцію соціального захисту населення різних регіонів України та програми соціального захисту працівників окремих галузей економіки.

2. Підготувати проекти нормативних актів і законів України щодо регламентації роздержавлення лікувально-профілактичних установ або надання їм статусу державних неприбуткових підприємств.

3. Розробити державну (галузеву) програму підготовки медичного персоналу та фахівців для роботи в умовах страхування здоров’я населення.

4. Узагальнити передовий міжнародний досвід соціального, зокрема медичного, страхування для того, щоб вибрати найбільш адекватні моделі бюджетно-страхової медицини.

5. Розробити уніфіковану методику автоматизованого розрахунку вартості окремих видів медичної допомоги й послуг у системі страхування здоров’я.

6. Встановити мінімальний обсяг медико-санітарної допомоги і послуг населенню, що їх гарантує держава в рамках обов’язкового страхування.

7. Розробити стандарти на види медичної допомоги й послуги в системі страхової медицини.

8. Розробити критерії і показники, потрібні для класифікації медичних установ і послуг у рамках сучасної системи медичного страхування.

9. Розробити обліково-звітну документацію і порядок руху статистичної інформації в обов’язковому та добровільному медичному страхуванні.

10. Скласти єдиний реєстр усіх видів медичної допомоги й послуг.

11. Розвивати недержавне пенсійне забезпечення залізничників як гарантію соціального захисту громадян в умовах політичної та економічної нестабільності економіки.

12. Збільшувати економічну зацікавленість роботодавців (передусім великих підприємств), тобто віднести витрати на медичне страхування на валові витрати підприємств.

13. Чітко розмежувати гарантований державою обсяг медичної допомоги і пакет послуг добровільного медичного страхування.

Прибутковість інвестицій - дуже важливий елемент, що визначає ефективність введення накопичувальної пенсії. При цьому слід зазначити, що для пенсійної системи важлива не номінальна прибутковість, а величина перевищення прибутковості інвестицій над рівнем збільшення заробітної плати. Роль держави в запуску нової пенсійної системи незаперечна. Реалізація основних цілей реформи пенсійного забезпечення припускає глибокі інституціональні зміни в суспільстві. Вони повинні ініціюватися та проводитися державою, а держава в свою чергу повинна здійснювати відповідний контроль. Основною відмінністю пенсійної системи, що формується, є її опора на економічні, а не на адміністративні та політичні важелі. Це означає, що учасники пенсійної системи свідомо і добровільно приймають у ній участь на основі нової системи цінностей, норм і правил.

Накопичувальна складова змішаної трирівневої пенсійної системи означає, що

вона працює на ринкових принципах. Здобутки її функціонування залежатимуть не від політичних рішень, а насамперед, від ефективності праці

реального сектору економіки та від якості організації інвестиційної діяльності.

Учасники накопичувальної системи – це вкладники, інвестори, активні учасники інвестиційного процесу. Головним у накопичувальній пенсійній системі є добре налагоджений інвестиційний процес. Учасники пенсійного процесу – майбутні пенсіонери не тільки відкладають та зберігають кошти на забезпечену старість, але й вкладають в економіку. Їх накопичення на протязі багатьох років здатні працювати як у реальному секторі економіки, так і на фондовому ринку. Добре налагоджена пенсійна система у ринковій економіці сприяє тому, що об’єм коштів, які накопичилися на рахунках в момент виходу на пенсію, перевищує в декілька разів об’єм власних внесків. В цьому находить прояв ринковий зміст функціонування пенсійної системи та її привабливість для її учасників. Вищевикладене дозволяє зробити висновок стосовно того, що накопичені пенсійні кошти за умови їх ефективного інвестування здатні не тільки зберігатися, але й збільшуватися за рахунок прибутку. Прибуток виникає за умов використання пенсійних коштів як капітального ресурсу. Значення накопичувальної системи ширше за потребу їх збереження. Інвестиційний процес – невід’ємна складова накопичувальної пенсійної системи. Завдяки інвестиційному процесу гроші майбутніх пенсіонерів перетворюються в інвестиційний ресурс, який працює в економічних процесах.

На сьогоднішній день, невідкладним обов’язком держави є розв'язання соціальних проблем суспільства, у тому числі й проблем пенсійного забезпечення. Важливо відзначити, що державна система пенсійного забезпечення не повинна повністю фінансуватися за рахунок держави. В цій системі держава лише повинна встановлювати відповідне законодавство, надавати соціальному і пенсійному забезпеченню обов’язковий характер та регулювати діяльність його органів. В даний час фінансування системи пенсійного забезпечення базується на внесках працюючих та роботодавців, доходів від інвестування вільних коштів і субсидій держави. Частка кожного із

цих джерел в багатьох країнах світу різна, але в деяких з них, таких як (США, Японія, ФРН, Франція, Італія, Іспанія, Австрія, Бельгія) відрахування працюючих і роботодавців становить приблизно 70-80-% всіх надходжень у фонди. Дивлячись на це, можна виділити наступні закономірності пенсійного забезпечення в країнах з розвиненою ринковою економікою:

1. Рівень і якість пенсійного забезпечення залежать від рівня розвитку економіки в країні.

2. Сполучення декількох рівнів пенсійного забезпечення. Як правило, це трирівнева модель. Перший рівень - соціальна допомогу з боку держави, другий - залежить від розміру та сплати страхових коштів, третій - недержавний.

3. У періоди спаду економіки збільшується частка державного пенсійного забезпечення. В свою чергу у період підйому економіки, у працюючих з'являється можливість робити відрахування в недержавні (приватні) пенсійні фонди, збільшуючи тим самим розмір пенсії.

4. В умовах інфляції, що у значній мірі негативно впливає на пенсійні виплати непрацездатних членів суспільства, у країнах з розвинутою ринковою економікою застосовується індексація.

5. Застосування пільгової податкової політики стимулює систему недержавного пенсійного забезпечення.

6. Пенсійні фонди акумулюють величезні кошти, які звичайно інвестують у цінні папери. Інвестиції пенсійних фондів виступають стабілізаторами фінансової системи країни.

Вище перелічене свідчить про те, що наявність інвестицій в системі пенсійного забезпечення характерна практично для всіх країн з ринковою економікою.

Висновки

Недержавне соціальне забезпечення в Україні ще не набуло належного поширення. В Україні існує необхідність залучення недержавних структур до системи соціального захисту громадян. Система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.
Недержавне або приватне пенсійне забезпечення може складати важливу частину реформи загальнодержавної пенсійної системи України. Основною метою добровільного страхування від нещасних випадків є відшкодування збитків, нанесених життю і здоров'ю застрахованого внаслідок нещасного випадку, що не може бути відшкодовано за обов'язковими видами особистого страхування від нещасних випадків.

В Україні добровільне страхування від нещасних випадків на підставі своїх індивідуальних умов та правил страхування здійснює більшість страхових компаній, занесених до Державного реєстру страховиків. Медичне страхування передбачає страхування на випадок втрати здоров’я з будь-якої причини. Воно забезпечує більшу доступність, якісність і повноту щодо задоволення різноманітних потреб населення в наданні медичних послуг, є ефективнішим порівняно з державним фінансуванням системи охорони здоров’я.

Медичне страхування пов’язане із компенсацією витрат громадян, які обумовлені одержанням медичної допомоги, а також інших витрат, спрямованих на підтримку здоров’я.

Соціальна та економічна ефективність медичного страхування залежить від того, наскільки глибоко і всебічно пророблено концепцію розвитку страхової медицини в країні.
Список використаних джерел


  1. Багнюк І. Додаткова пенсія // Урядовий кур’єр. – 2004. - № 195. – С.5.

  2. Внукова Н.М., Кузьминчук Н.В. Соціальне страхування: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 352 с.

  3. Губар О.С. Соціальне страхування у забезпеченні суспільного добробутут // Фінанси України. – 2002. - № 8. – С. 130-133.

  4. Загребний В. Проблеми медичного страхування в Україні // Економіст. - 2003. - № 2. – С.10-11.

  5. Оподаткування в Україні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Н.М.Дєєва, Н.І.Редіна, Т.О.Дулік, Т.Ю.Александрюк та ін.; За ред. Н.І.Редіної. – Дніпропетровськ: ДДФА, 2009. - 550с.

  6. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 09.07.2003 р. № 1057-IV

  7. Про пенсійне забезпечення: Закон України № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р.

  8. Шпитяк І. Соцпослуги в контексті євроінтеграції // Урядовий кур’єр 9 вересня 2006 року. – № 168. – С. 7.

  9. Юрій С.І., Шаварина М.П., Шаманська Н.В. Соціальне страхування: Підручник. – К.: Кондор. – 2004. – 464 с.

  10. Якимів А. Формування системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні // Регіональна економіка. – 2001. - № 4. – С. 199-207.




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Реферат На тему: «Аудит. Ефективність проведення торгівельної діяльності»
Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні. Його сутність, мета І завдання

Пам’ятка щодо сплати та подання звіту по єдиному внеску на загальнообов'язкове...
На загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), платники, умови та порядок його нарахування І сплати...

Концептуальні засади впровадження соціального медичного страхування в Україні
Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування»,...

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове...
Виконавча дирекція фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків...
Загальнообов'язковим є державне соціальне страхуван­ня від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили...

Про затвердження порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів...
Відповідно до статей 9, 11, 26 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"...

Рішення № про застосування штрафних санкцій за порушення вимог, передбачених...
Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"

Реферат на тему: «Сучасний стан та перспективи розвитку українських інвестиційних банків»
У сучасних умовах розвитку банківської системи в Україні швидкого вирішення потребують такі завдання, як підвищення концентрації

Реферат з дисципліни «Соціологія» на тему: «Соціальні проблеми молоді...
Розділ молодь: особливості соціально-демографічної групи в минулому та в наш час

Щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка