Пошук по сайту


3.1. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності - Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «охорона...

Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «охорона праці у ветеринарній медицині»

Сторінка4/7
1   2   3   4   5   6   7

3.1. Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності


Умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини в процесі її професійної діяльності (ДСТУ 2293-93).

Наказом Міністерства охорони здоров’я від 31 грудня 1997р. затверджена “Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.

Документ розроблений відповідно до законів України “Про охорону праці”, “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення” та “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”.

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (далі – гігієнічна класифікація) призначена для:

– гігієнічної оцінки існуючих умов та характеру праці на робочих місцях;

– атестації робочих місць;

– санітарно-гігієнічної експертизи виробничих об’єктів;

– санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих підприємств;

– встановлення пріоритетності в проведенні оздоровчих заходів;

– розробки рекомендацій для профвідбору, профпридатності;

– створення банку даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.

Гігієнічна класифікація заснована на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визнаних рівнів виробничого середовища і трудового процесу порівняно із санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормативами (далі – гігієнічні нормативи), а також можливим впливом їх на стан здоров’я працюючих.

Відповідно до даної “Гігієнічній класифікації праці” введено ряд визначень.

Шкідливий виробничий фактор – чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до захворювання або зменшення працездатності.

Небезпечний виробничий фактор – чинник трудового процесу та виробничого середовища, вплив якого на організм людини в певних умовах може призвести до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.

Важкість (тяжкість) праці – характеристика діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м’язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження.

Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає переважне навантаження на центральному нервову систему.

Безпечні умови праці – умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих виключений або їх рівні не перевищують гігієнічних нормативів.

Відповідно до “Гігієнічної класифікації праці” умови праці на підприємствах за ступенем шкідливості та небезпечності поділяються на 4 класи.

1 клас ОПТИМАЛЬНІ умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.

2 клас – ДОПУСТИМІ умови праці – характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періоді.

3 клас – ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

4 клас – НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) – умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Як свідчать дані, у сільському господарстві є оптимальні, допустимі та шкідливі умови праці зі всіма чотирма ступенями шкідливості. Окремі види діяльності можуть здійснюватися в екстремальних умовах, наприклад, фумігація пестицидами теплиць, складів, холодильників, інших замкнутих приміщень, що повинна виконуватися спеціально навченими ланками працівників з використанням повного комплекту засобів індивідуального захисту та проведення всіх попередніх організаційних заходів. Такі ж умови праці виникають при аварійних ситуаціях, пожежах, вибухах, стихійних лихах, у тому числі при ліквідації їх наслідків.

3.2. Аналіз умов праці у тваринництві

Умови праці визначаються, в основному, станом повітряного середовища робочих приміщень. Значне місце серед шкідливих виробничих факторів займає контакт з водою, подразнюючими і токсичними речовинами.

Мікроклімат у приміщеннях молочно-товарних ферм залежить від призначення приміщення і характеру технологічного процесу. Приміщення, де утримуються тварини, не опалюються. Опалення обладнують у доїльних залах, профілакторії для телят, допоміжних та санітарно-побутових приміщеннях.

У корівниках при глибокій підстилці при зовнішній температурі –250С і нижче за розрахункову приймають температуру +100С і відносну вологість 75%. Нормативна температура складає: у пологових відділеннях – +150С, а в профілакторіях для телят – +200С і відносна вологість – 75%. Допустима швидкість руху повітря в корівниках – 0,5м/с, а в профілакторіях, доїльному та пологовому відділеннях – 0,3м/с.

Поєднання низької температури, високої вологості і значної швидкості руху повітря сприяє переохолодженню організму.

Забруднення повітря в корівниках відбувається за рахунок накопичення двоокису вуглецю, аміаку та сірководню, які виділяються при розкладанні гною. Корова масою тіла 400–600кг при температурі повітря 100С і відносній вологості 70% виділяє 110–183 л/годину вуглекислого газу і 380–480 л/годину водних парів. Дослідження показують, що на фермах концентрації аміаку та сірководню, як правило, не перевищують ГДК (20 мг/м3), а вуглекислого газу – не більше 0,3% (у провітрюваних приміщеннях), вони не токсичні.

Найбільша кількість газів буває в корівниках вранці в зимовий період, коли закриті всі віконні та дверні пройоми. Аміак дуже леткий, тому влітку він майже не відчувається, коли приміщення відкриті. За даними досліджень, концентрація аміаку в доїльних залах, пологових відділеннях і корівниках складає від 2 до 20 мг/м3. Сірководень спостерігається тільки в пологових відділеннях і корівниках у концентраціях 0,2–15 мг/м3.

У процесі обслуговування тварин, у найбільшій мірі в корівниках та кормоцехах, працюючі підлягають впливу ще двох шкідливих факторів повітряного середовища – пилу і мікробній (грибковій) забрудненості. У приміщеннях ферм підвищення концентрації пилу на робочих місцях спостерігається при роздачі сухих концентрованих кормів та прибиранні приміщень, у кормоцехах – при обробці і навантаженні в кормороздавачі грубих і сипучих кормів. Склад пилу не однорідний і не постійний. У ньому можуть бути частинки грунту, рослин, мінеральних добрив, пестициди, усі складові частини комбікормів, у тому числі і різні добавки (мікроелементи, вітаміни, антибіотики, гормони та ін.). Якісний склад пилу обумовлює ступінь її алергентності і при відповідних умовах може стати причиною розвитку алергічних захворювань у тваринників. У більшості випадків концентрація пилу не перевищує ГДК.

Прибирання приміщень, а також догляд за тваринами можуть обумовити зараження працюючих такими інфекційними захворюваннями, як бруцельоз, туберкульоз, ящур та ін.

Мікрофлору тваринницьких приміщень складають гноєрідні коки, стафілококи, палички кишкової групи, пліснівні гриби та інші. Джерелами бактеріального та грибкового забруднення повітря є корми та гній. Число мікробів у приміщеннях молочних комплексів і ферм коливається від десятків до сотень тисяч в 1м3 повітря. Рекомендаціями пропонується рахувати допустимою мікробну забрудненість у корівниках до 70 тис., у пологових відділеннях – до 20 тис. і в профілакторіях для телят – до 40 тис. мікроорганізмів в 1м3 повітря.

Одним з основних факторів, які визначають умови праці робітників свинарських ферм, є постійний контакт з великою кількістю тварин у закритому приміщенні на відносно малій площі. Умови праці тваринників залежать від механізації та автоматизації основних технологічних процесів, способів утримання тварин, форм організації праці.

Мікроклімат значною мірою залежить від опалення, вентиляції, тепловіддачі будівельних конструкцій, чисельності тварин, пори року, кліматичних умов. Дослідження показали, що на фермах, які розташовані в районах з помірним і холодним кліматом, обладнаних вентиляційно-опалювальними системами, особливо автоматичними, мікрокліматичні умови відповідають зоогігієнічним і санітарно-ветеринарним вимогам.

На деяких великих фермах, у відгодівельних цехах опалення тваринницьких приміщень недостатнє. У таких умовах у зимовий період року показники мікроклімату несприятливі: температура повітря – 8–180С при підвищеній відносній вологості повітря (75–90%). При цьому в приміщеннях може утворюватися туман і конденсат на стінах приміщень і обладнанні.

У зв’язку з цими особливостями на свинарських фермах показником дискомфортного мікроклімату необхідно рахувати підвищену вологість на фоні низької або високої температури повітря.

Основними нормованими домішками, крім двоокису вуглецю, є аміак і сірководень. Зоогігієнічні нормативи їх вмісту в приміщеннях (аміаку – 20мг/м3, сірководню – 10мг/м3) збігаються із санітарними нормами (як правило, не вище ГДК). Одним з несприятливих факторів виробничого середовища є специфічний неприємний запах, зумовлений наявністю в повітрі летких хімічних сполук – маркаптонів, індолу, скатолу, амінів, альдегідів, кетонів та ін., які створюються при розкладанні екскрементів. Цей запах довго зберігається і викликає скарги не тільки працюючих, але й населення. Є підстава рахувати, що виявлення в операторів підвищення порогу нюху до кінця робочого дня стало результатом дії не тільки аміаку й сірководню, але і всього складного комплексу летких хімічних речовин.

Більшість дослідників вважають, що при роботі в закритих тваринницьких приміщеннях газовий фактор має провідне гігієнічне значення. Хоч концентрації окремих речовин є допустимими або меншими ГДК, однак має місце комбінована дія складної суміші газів, особливо при підвищених температурі і вологості, пиловому і мікробному забрудненні повітря.

Склад пилу різноманітний. Окрім частинок кормів, щетини, ороговілих клітин шкіри, засохлих екскрементів, у пилу є інгредієнти комбікормів, гриби та інші компоненти. На ділянках молодняка в склад пилу можуть входити стимулятори біологічного та хімічного походження – антибіотики, ферменти, гормони, мікроелементи. Це підвищує можливість небезпечної дії пилу на організм тваринників, у тому числі сенсибілізуючої та алергічної дії.

У повітрі свинарських ферм завжди є різні мікроорганізми – стрептококи, стафілококи, кишкова паличка, гриби та ін. Зоогігієнічними нормами допускається загальне обсіменіння повітря від 40 до 60 тисяч на репродукції і від 50 до 80 тисяч мікроорганізмів в 1м3 повітря на відгодівлі.

Велике значення для праці робітників молочних ферм має достатня освітленість робочих місць та поверхонь. Ряд робіт по догляду за тваринами та отриманню молока відноситься до робіт середньої точності. Необхідно розрізняти дрібні деталі – забруднення вимені, деталі молочної апаратури та ін. Відповідно до галузевих норм штучне освітлення при прив’язному та безприв’язному утриманні корів повинно складати 30 лк., у пологовому відділенні – 100лк. КПО повинен бути 0,5%. Під час доїння освітленість на вимені корови повинна складати 150 лк., а КПО – 0,7–0,9%.

Свинарські ферми мають природне та штучне освітлення. Галузеві норми передбачають у приміщеннях для відгодівлі штучне освітлення на підлозі 20–

50 лк, КПО – 0,5%, для решти приміщень – 50–100 лк і КПО – 1–2%, що відповідає VI розряду зорової роботи.

Мікрокліматичні умови стригальних пунктів залежать від сезону року, кліматичних умов і можуть характеризуватися значними коливаннями температури, відносної вологості і швидкості руху повітря протягом доби.

Концентрація пилу в повітрі на робочих місцях стригалів може бути 2–

8 мг/м3. Це в основному дрібнодисперсний пил з перевагою органічних домішок у вигляді волокон вовни.

Купання овець здійснюють у спеціальних розчинах пестицидів, що негативно може відбиватися на здоров’ї працюючих при невиконанні ними правил безпеки.

До тяжких операцій слід віднести звільнення овець, які застряли у пальцях штовхача, чистка мийної ванни та мийної установки.

Повітряне середовище пташників забруднюється аміаком, сірководнем, кишковими газами, двоокисом вуглецю та ін., які утворюються в процесі життєдіяльності птиці та внаслідок розпаду органічного субстрату (корм, підстилка, гній, пух, перо).

При утриманні курок з 1м2 підстилки виділяється: аміаку 10–25 мг/годину, сірководню – 4–15 мг/годину, вуглекислого газу – 4–8 мг/годину. При клітинному утриманні 50 тисяч курок-несучок щогодини утворюється 127,5 м3 вуглекислого газу. Сірководню та гною при щоденному прибиранні приміщень виділяється у невеликих кількостях (до 5,5 мг/м3).

Концентрація пилу коливається від 2,8 до 58,2 мг/м3. Найбільша кількість пилу спостерігається в зоні дихання працюючих під час роздачі сухих кормів, прибиранні приміщень. Пил пташників переважно органічний, тваринного (пух, перо, лупа, гній та ін.) та рослинного походження (корми, підстилка).

В інкубаторних цехах кількість пилу коливається від 6 до 60 мг/м3. Це в основному пух курчат. Крім цього, повітряне середовище інкубаторних цехів забруднюється парами формальдегідів (0,2–8,7 мг/м3) та в окремих випадках парами ртуті, які випаровуються з несправних приладів.

Повітряне середовище птахівничих виробництв забруднюється мікроорганізмами, у тому числі й патогенними для людини. У пташниках кількість бактеріальних насінин у повітряному середовищі досягає значних величин – від 7,5 до 22 тисяч мікроорганізмів в 1м3 при утриманні в одноярусних клітинних батареях, до 50 тисяч – 1 мільйону та більше мікробних тіл в 1м3 при утриманні птиці на підлозі.

У промисловому птахівництві існують і біологічні шкідливості (бактеріальні та пилові аерозолі, грибкова мікрофлора, екскременти, гній та інші продукти життєдіяльності птиці), а також біологічні високоактивні речовини, переважно препарати мікробіологічного синтезу (вакцини, антибіотики, вітаміни, ферменти, антистресові домішки та ін.).

На основі динаміки зміни фізіологічних функцій та аналізу характеру трудового процесу працю птахівників у немеханізованих пташниках та пташниках з утриманням птиці на підлозі, а також роботу працюючих у кормоцехах та складах, де зберігаються яйця, робітників, зайнятих на підсобних роботах (вилов птиці, підготування приміщень), працю птахівників-операторів, обслуговуючих пташники з клітинними батареями та працю операторів інкубаторних цехів необхідно віднести до категорії середньої важкості та напруженості; працю персоналу забійних цехів – до категорії середньої важкості та високої напруженості.

Обслуговуючому персоналу птахівничих господарств, особливо птахівникам-операторам, при догляді за поголів’ям птиці припадає протягом тривалого часу (до 6–8 годин) знаходитися безпосередньо у приміщенні для утримання птиці, де відповідно до зоотехнічних вимог підтримується певний мікроклімат. Але він не завжди відповідає санітарно-гігієнічним нормативам.
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки до вивчення курсу
Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація. Методичні вказівки до вивчення курсу “Метрологія, стандартизація, сертифікація...

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів з дисципліни «Основи аудиту»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів з дисципліни «Основи аудиту» для студентів денної форми навчання зі...

Охорона праці та безпека життєдіяльності в птнз методичні рекомендації
Шевчук С. С. Охорона праці та безпека життєдіяльності в птнз: Методичні рекомендації.  Донецьк, 2006 р., 84 стор

Якими документами регулюється питання охорони праці?
Тестові завдання з дисципліни «Охорона праці в галузі» на тему «Виробничий травматизм та професійні захворювання»

Методичні рекомендації для написання контрольної роботи з навчальної дисципліни „
Контрольна робота є самостійним видом роботи студента, передбачена учбовим планом вивчення дисципліни „Господарсько-процесуальне...

Методичні вказівки до вивчення
Основи екології передбачається вивчення питань екології виробництв харчової І переробної промисловості. Екологія харчової промисловості...

8. Організація охорони праці на виробництві Методичні поради до вивчення теми
Тема Організація охорони праці на виробництві Методичні поради до вивчення теми

Методичні вказівки до самостійної (індивідуальної) роботи для студентів...
Методичні вказівки до самостійної (індивідуальної) роботи з дисципліни «Основи оціночної діяльності» для студентів заочної форми...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Фінансовий облік»
Згідно з вимогами Державного стандарту України курсові роботи є відповідальним науковим дослідженням І їх необхідно оформлювати відповідно...

Методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни «Екологічний менеджмент»
«Екологічний менеджмент» зі студентами спеціальностей 050 200 «Менеджмент організацій» та



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка