Пошук по сайту


4.3. Гігієна під час обслуговування хворих тварин - Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «охорона праці у...

Методичні вказівки щодо вивчення дисципліни «охорона праці у ветеринарній медицині»

Сторінка6/7
1   2   3   4   5   6   7

4.3. Гігієна під час обслуговування хворих тварин

До обслуговування заразнохворих тварин допускаються особи не молодші 18 років.

Усі працюючі із заразнохворими тваринами повинні проходити медичне обстеження і не рідше 1 разу на квартал, а при наявності клінічних прикмет захворювання вони направляються на додаткове обстеження.

Всі працівники після первинного інструктажу на робочому місці і перевірки знань повинні пройти стажування не менше 2 змін під наглядом ветспеціаліста, після цього оформляється допуск їх до самостійної роботи.

Кожний працівник, допущений до обслуговування хворих тварин, повинен добре знати правила поводження із заразним матеріалом. Порушення правил особистої гігієни і заходів безпеки може призвести до таких захворювань, як бруцельоз, туберкульоз, сибірська виразка, ящур, сказ, ботулізм, лептоспіроз та ін.

Необхідно виконувати правила внутрішнього розпорядку дня.

При вході в кожне приміщення для заразнохворих тварин, а також всередині них, між секціями влаштовують невисокі щільно збиті ящики з тирсою, яка змочується дезрозчином. Встановлення ящиків, щоденна зміна в них підстилки, а також контроль за дезінфекцією взуття при кожному вході-виході покладаються на бригадира обслуговуючого підрозділу, а щоденне змочування підстилки дезінфікантом – на ветпрацівника.

Необхідно пам`ятати, що всі предмети догляду за хворими тваринами, інвентар, обладнання, інструмент та інше можуть служити джерелом передачі інфекції та зараження обслуговуючого персоналу. Тому вони повинні підлягати обов`язковій щоденній механічній очистці від бруду, а потім миттю відповідними дезінфікуючими розчинами для обеззараження.

Персоналу, який обслуговує заразнохворих тварин, окрім спецодягу та спецвзуття, повинен видаватися санітарний одяг та взуття: халат бавовняний, чоботи гумові, фартух із щільної тканини, гумові рукавички. Санітарний одяг і санітарне взуття використовуються тільки під час роботи із заразними тваринами. Забороняється вдягати будь-який одяг і взуття поверх санітарних. Весь спецодяг та спецвзуття необхідно раз на тиждень дезінфікувати. Організовує дезінфекцію завідувач ферми в централізованому порядку.

Працівникам, які лікують або обслуговують заразнохворих тварин, заборонено:

– вдягати будь-який одяг поверх санітарного;

– носити санітарний одяг поза виробничими приміщеннями або дільницями, де знаходяться хворі тварини;

– приймати їжу, пити воду, курити під час роботи з такими тваринами;

– вживати сире молоко, обрат, вершки від заразнохворих тварин;

– працювати, якщо на руках є зсадини, подряпини, порізи;

– торкатися руками під час роботи до обличчя, витирати ніс або рот.

Усі приміщення для тварин і літні табори повинні бути забезпечені аптечками.

Забороняється вживати молоко, вершки від бруцельозних тварин. Молочні продукти пастеризують, тобто нагрівають до 700С–850С протягом 30 хвилин. Молоко від бруцельозних корів обов’язково кип’ятять у господарстві протягом 5 хвилин.

Гній хворих тварин складається в бурти для біотермічного знезараження. Транспорт після перевезення гною дезінфікують.

Доїння овець і кіз у бруцельозних господарствах забороняється. Утримують їх в окремих приміщеннях або на обгороджених площадках. Приміщення, площадки й інструмент після кожної стрижки дезінфікують.

Працівники, які мають на руках подряпини, забиття чи порізи, перед початком роботи повинні змазати їх йодом, перев’язати чи залити колодієм.

Доярки повинні ретельно мити руки теплою водою з милом перед початком роботи та перед доїнням кожної такої корови, після того, як буде підмито вим’я.

Під час роботи із заразнохворими тваринами забороняється торкатися руками до обличчя, витирати ніс та рот. Для цього необхідно використовувати стерильні салфетки.

При аборті у тварин робітник, який їх обслуговує, повинен негайно повідомити бригадира й ветеринарного спеціаліста, прибрати плід з послідом в щільно збитий ящик, що не промокає, а заразну підстилку зібрати й спалити.

Необхідно постійно контролювати і підтримувати хід технологічного процесу, слідкувати за зміною поведінки хворих тварин.

На кожній фермі повинен бути санітарний журнал для записів вказівок і пропозицій спеціалістів органів ветсаннагляду та охорони здоров’я.

4.4. Вимоги до застосування засобів захисту ветеринарних працівників

Забезпечення ветеринарних працівників засобами індивідуального захисту, спецодягом і спецвзуттям здійснюється відповідно до нормативних документів, таких як:

– Інструкція про порядок видачі, зберігання і користування спецодягом, спецвзуттям і запобіжним пристосуванням;

– Типові галузеві норми безкоштовної видачі спеціального одягу, спеціального взуття й інших засобів індивідуального захисту та інші.

Виробничий одяг підрозділяється на робочий, спеціальний, відомчий і технологічний. Він повинен відповідати сукупності гігієнічних, експлуатаційних, економічних, технологічних і естетичних вимог.

Виробничий одяг виготовляється по розробленій та затвердженій документації і буває семи розмірів (44–56-тий ) та 5 зростів (1–5).

Засоби захисту ветеринарів, у першу чергу – спецодяг і спецвзуття –повинні захищати тіло і костюм працівника від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів: попадання бруду, дезрозчинів і фармпрепаратів, а при обслуговуванні хворих, особливо заразнохворих тварин – оберігати від травм, зараження і розносу інфекції.

Видається спецодяг у встановлені терміни, безкоштовно і відповідно до норм. Випускається він для загального і санітарного використання таких видів: костюми, куртки, брюки, комбінезони, напівкомбінезони, плащі, напівплащі, халати, фартухи, нарукавники, рукавички, головні убори, бахіли, чоботи, напівчоботи, черевики. Відповідно до існуючого законодавства адміністрація кожного підприємства (ветеринарної лабораторії) повинна:

– забезпечити ветеринарних працівників санітарним і спеціальним одягом та взуттям, засобами індивідуального захисту, захисними пристосуваннями згідно з діючими нормами і термінами їх використання;

– організувати їх належне зберігання, своєчасне прання, дезінфекцію та ремонт;

– виділити і обладнати приміщення для зберігання особистого робочого, спеціального та санітарного одягу, взуття і засобів індивідуального захисту, інших пристосувань;

– забезпечити працівників необхідними засобами повалення, фіксації тварин, заспокійливими, обезрухувальними і дезінфікуючими фармпрепаратами та ін.

Несвоєчасна видача робітникам відповідних категорій санітарного і спеціального одягу та взуття без дотримання норм видачі розглядається як порушення діючого законодавства.

4.5. Захист працівників тваринництва від зооантропонозних хвороб, харчових токсикозів, токсикоінфекцій та професійних захворювань

Відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб
регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, Законами України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», «Про захист населення від інфекційних хвороб» іншими нормативно-правовими актами.

Захист населення від інфекційних хвороб, спільних для тварин
і людей (зооантропонозних інфекцій), забезпечується проведенням
ветеринарно-санітарних, протиепізоотичних, профілактичних і
протиепідемічних заходів під час догляду за тваринами,
виробництва, переробки та реалізації продукції тваринництва,
дотриманням усіма господарюючими суб'єктами вимог ветеринарних,
санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм,
а також контролем місцевих органів виконавчої влади та органів
місцевого самоврядування за їх дотриманням.

Для захисту працівників тваринництва від зооантропонозних хвороб, харчових токсикозів, токсикоінфекцій та професійних захворювань вирішальне значення має дотримання заходів по біологічній безпеці. Вони передбачені ГОСТом ССБТ «Биологическая опасность» 12.008.-76. Основні з них полягають у періодичному знезараженні території, приміщень, обладнання, одягу, засобів захисту.

Для того, щоб зменшити вміст шкідливих газів у повітрі приміщень, де утримуються тварини і птиця, необхідно влаштувати відповідні вентиляційні системи. Повинна бути передбачена комплексна механізація таких трудомістких процесів, як переробка, підготовка і роздача кормів, прибирання гною, виймання силосу із силососховищ, доїння корів та ін. При автоматизації і механізації технологічних процесів необхідно приділяти увагу розміщенню і обладнанню пультів управління, створенню умов праці для операторів, які б відповідали гігієнічним вимогам.

У корівниках, пташниках і свинарниках необхідно обладнувати ізольовані приміщення для обслуговуючого персоналу, у них повинні бути умивальники, санвузли, а також приміщення для проведення лікувально-профілактичних заходів, направлених на попередження професійних форм патології (гідро- процедури, вібромасаж та ін.).

При пасовищно-відгонному утриманні тварин для тваринників необхідно споруджувати пересувні будиночки або вагончики, забезпечувати побутове обслуговування, надійний зв'язок з медичними закладами.

Профілактика професійних зооантропонозних захворювань передбачає перш за все комплекс протиепідемічних заходів (ветеринарні огляди, запобіжні щеплення тварин, санітарно-профілактичні заходи, карантинні заходи та ін.).

Профілактика професійних захворювань забезпечується попередніми і періодичними оглядами, які є частиною загальної диспансеризації населення.

Попередні медичні огляди проводяться при прийомі на роботу, пов’язану з особливими умовами праці.

Періодичні ( профілактичні ) медичні огляди проводяться через відповідні проміжки часу: 1 раз на квартал, а доярки – 1 раз на місяць.

Один раз на рік доярки проходять диспансерний медогляд з обстеженням на бруцельоз і туберкульоз.

Профілактика шкідливого впливу факторів виробничого середовища полягає в ефективній роботі вентиляційних систем, у постійному підтриманні потрібних параметрів мікроклімату в тваринницьких приміщеннях. Параметри мікроклімату в кімнатах для персоналу, а також санітарно-побутових приміщеннях повинні відповідати санітарним нормам.

Коливання температури повітря в доїльних залах, яке виникає при вході та виході корів, усувається шляхом обладнання повітряно-теплової завіси біля вхідних воріт.

При решітчастій підлозі забруднене повітря поступає також із каналів для гною, накопичується у верхній зоні приміщення, тому є доцільним застосування комбінованої вентиляції : місцевої припливної з підігрівом там, де це необхідно, локальної витяжної для видалення повітря із гноєканалів, а також загально-обмінної витяжної на даху для виведення повітря із зони приміщення.

На стан повітряного середовища тваринницьких приміщень впливають способи і терміни видалення гною, загального прибирання і дезінфекції приміщень. Видалення гною через щілини підлоги в канали стіканням або із застосуванням гідрозмиву сприяє більш кращим показникам повітряного середовища.

У літній період, особливо у південних районах, де довгий час спостерігається висока зовнішня температура, може відмічатися підвищена концентрація пилу як всередині тваринницьких приміщень, так і на відкритих майданчиках. Заходи боротьби із запиленістю полягають у підтриманні належного санітарного стану, безперебійній роботі вентиляційних систем, а також у періодичному вологому прибиранні підлоги та відкритих майданчиків.

Особливу увагу необхідно приділяти процесу отримання молока. Для забезпечення зручності підведення до вакуумних трубопроводів шлангів доїльних апаратів трубопроводи повинні закріплюватися на висоті 1,7м. На робочому місці доярки над траншеєю, у яку стікає вода при підмиванні вимені, повинні бути решітки.

Біля ванни для миття доїльної апаратури обладнується решітчастий настил або гумові килимки. Миючі розчини готують у захисних окулярах, рукавицях, чоботах і гумовому фартусі.

У приміщенні повинна бути холодна і гаряча вода. Для миття і дезінфекції доїльної молочної посуди застосовують порошки, а також 0,1% розчин гіпохлориду натрію, кальцію, хлорного вапна. Приготування миючих і дезінфікуючих розчинів повинно проводитись із дотриманням правил поведінки з хімічними речовинами. Обслуговуючий персонал молочного блоку забезпечується спеціальним та санітарним одягом, взуттям, індивідуальними засобами захисту.

З ферм молоко повинно вивозитись очищеним та охолодженим до 40С (при швидкій реалізації – до 100С).

При обробці тваринницьких приміщень аерозолями токсичних препаратів (формалін, пестициди та ін.) обслуговуючий персонал повинен працювати в захисних окулярах та респіраторах.

У лабораторіях молочно-тваринницьких комплексів повинні бути засоби для контролю як за якістю ветеринарно-санітарної обробки обладнання, так і за станом повітряного середовища приміщень.

Для профілактики стомлення велике значення мають заходи по правильній організації праці. Ветеринарною наукою і практикою доведено, що весь цикл робіт по обслуговуванню молодого стада може бути виконаний з 6 до 20 години. У зв’язку з цим є можливість для вдосконалення режиму праці й відпочинку працівників тваринництва. Найбільш гігієнічно раціональним є двозмінний режим роботи. Однак тільки висока організація праці, у тому числі робочого місця, надійна та безперебійна робота техніки дозволяє оператору своєчасно та якісно обслуговувати тварин.

Робітникам молочних ферм необхідно пояснювати доцільність дотримання правил особистої гігієни, особливо при виконанні брудних робіт. При ручному доїнні корів необхідно застосовувати спеціальні лікувально-профілактичні заходи для попередження захворювання рук – теплові ванночки з наступним самомасажем.

Для усунення або обмеження небезпечної дії на організм людини факторів виробничого середовища заходи повинні проводитись по трьох основних напрямках: організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні.

Основними з них є:

– удосконалення механізації та автоматизації виробничих процесів з урахуванням вимог та досягнень гігієни, ергономіки і психофізіології праці; – зменшення навантаження при годівлі, очищенні станків;

– застосування ніпельних напувалок, гідрозмив;

– старанне очищення станків від екскрементів, залишків кормів;

– загальне санітарне прибирання приміщень;

– забезпечення необхідної кількості припливного повітря на 1ц живої ваги свиней у холодний період – 30м3/год., а в теплий – 60м3/год;

– герметизація обладнання для кормоприготування і кормороздачі, механізоване прибирання приміщень від пилу зі зволоженням (для зменшення пилу);

– для зменшення мікробної забрудненості необхідно застосовувати бактерицидні лампи;

– утримування тварин у чистоті для зменшення специфічного запаху;

– проведення регулярного підбілювання приміщень 15-20% розчином свіжо погашеного вапна і дезінфекцію приміщень;

– забезпечення спецодягом всіх працюючих (куртка, штани, спідня білизна, кашкет, рукавиці, гумові чоботи);

– забезпечення прання та зміну спецодягу не менше 1 разу в 10 днів.

Режим праці та відпочинку протягом зміни необхідно встановлювати таким чином, щоб забезпечити раціональне чергування роботи оператора з відпочинком. Перерва на обід повинна призначатися не тільки для прийому їжі, але й для відпочинку. Тривалість перерви на обід повинна бути не менше 40 хвилин.

У комплексі лікувально-профілактичних заходів, направлених на своєчасне виявлення, лікування та попередження захворювань тваринників, значне місце повинні займати попередні та періодичні медичні огляди, профілактичні щеплення.

На кожній виробничій дільниці необхідно організувати санітарні пости з аптечками, навчити тваринників само- та взаємодопомозі, проводити широку роз’яснювальну, санітарно-освітню роботу (санітарні бюлетені, радіопередачі, лекції, бесіди та ін.).
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки до вивчення курсу
Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація. Методичні вказівки до вивчення курсу “Метрологія, стандартизація, сертифікація...

Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів з дисципліни «Основи аудиту»
Методичні вказівки до виконання самостійної роботи студентів з дисципліни «Основи аудиту» для студентів денної форми навчання зі...

Охорона праці та безпека життєдіяльності в птнз методичні рекомендації
Шевчук С. С. Охорона праці та безпека життєдіяльності в птнз: Методичні рекомендації.  Донецьк, 2006 р., 84 стор

Якими документами регулюється питання охорони праці?
Тестові завдання з дисципліни «Охорона праці в галузі» на тему «Виробничий травматизм та професійні захворювання»

Методичні рекомендації для написання контрольної роботи з навчальної дисципліни „
Контрольна робота є самостійним видом роботи студента, передбачена учбовим планом вивчення дисципліни „Господарсько-процесуальне...

Методичні вказівки до вивчення
Основи екології передбачається вивчення питань екології виробництв харчової І переробної промисловості. Екологія харчової промисловості...

8. Організація охорони праці на виробництві Методичні поради до вивчення теми
Тема Організація охорони праці на виробництві Методичні поради до вивчення теми

Методичні вказівки до самостійної (індивідуальної) роботи для студентів...
Методичні вказівки до самостійної (індивідуальної) роботи з дисципліни «Основи оціночної діяльності» для студентів заочної форми...

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Фінансовий облік»
Згідно з вимогами Державного стандарту України курсові роботи є відповідальним науковим дослідженням І їх необхідно оформлювати відповідно...

Методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни «Екологічний менеджмент»
«Екологічний менеджмент» зі студентами спеціальностей 050 200 «Менеджмент організацій» та



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка