Пошук по сайту


1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів, форми вимірювальної інформації

Конспект лекцій з дисципліни «метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація»

Сторінка7/56
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   56

1.2.1.2. Вимірювальні сигнали, перетворення вимірювальних сигналів,
форми вимірювальної інформації


В ІВТ як і в техніці зв'язку, сигналом називається матеріальний носій інформації, який фізично є енергетичним процесом. Тому вимірювальний сигнал - енергетичний носій вимірю­вальної інформації. Активна (але не пасивна) ФВ сталої інтенсивності - граничний випадок енергетичного процесу; отже вона може стати сигналом. Пасивна (параметрична) ФВ, хоча є матеріальним носієм інформації, однак не є сигналом, бо фізично не є енергетичним процесом і сама не може проявити свій розмір, у якому міститься вимірювальна інформація. Її можна отримати, якщо сформувати вимірювальний сигнал, використовуючи цю пасивну ФВ, і далі, при необхідності, перетворити його так, щоб вимірювальна інформація набула форми, в якій вона придатна для використання за призначенням.

Добування вимірювальної інформації про розміри ФВ здійснюється формуванням і перетворенням вимірювальних сигналів шляхом модуляції і кодування за допомогою засобів вимірювань з використанням допоміжних технічних засобів, в тому числі обчислювальних. Для формування і перетворення вимірювальних сигналів, обов'язковою є наявність відповідного носія, здатного сприймати вимірювальну інформацію і відображати її у вигляді зміни (приросту) своїх інформаційних параметрів.

Основу процесів відображення інформації при формуванні і перетворенні вимірювальних сигналів становлять модуляція і кодування, які органічно пов'язані між собою і окремо не існують. Модулюються інформаційні параметри носія інформації, а кодується вимірювальна інформація. Кодування - відображення різноманітності однієї множини різноманітністю іншої. Відображення фізичним аналогом називається аналоговим кодуванням. Відображення інформації умовними знаками (символами), зокрема цифровими, називається цифровим кодуванням. Відповідно до цього відрізняють аналогові та цифрові вимірювальні сигнали і аналогову та цифрову форми вимірювальної інформації.

Неперервний чи дискретизований за часом або простором, континуальний або квантова­ний за рівнем вимірювальний сигнал є аналоговим. Дискретизований і квантований аналоговий сигнал, будучи дискретним, стає цифровим тільки після цифрового кодування. Цифровий сигнал завжди дискретний, але терміни "цифровий" і "дискретний" ототожнювати не можна. Не можна також називати кодом цифрове значення величини, а також її числове значення.

Звернемо увагу на відмінність термінів "інформаційний" та "інформативний" параметри. Інформаційним називається такий параметр носія інформації, який може сприймати інформацію при формуванні чи перетворенні вимірювального сигналу. Інформативний параметр носія інформації - це вже якийсь конкретний параметр, який відображає інформацію. В противагу до нього всі інші параметри носія інформації називають неінформативними.

Перетворення вимірювальних сигналів, очевидно, не є самоціллю, це - спосіб матеріальної реалізації перетворення вимірювальної інформації, а саме

YY(X)=K{X}=K{MX1X}= K{MX}K{1X}=MY1Y

де 1X, 1Y, MX, MY одиниці та істинні числові значення (інформація) перетворюваної Х на Y величин згідно з кодом К , причому через наявність похибок перетворення мають місце втрати кількості інформації.

1.2.1.3. Поняття результату і похибки вимірювання


Експериментатор, виконуючи операції процесу вимірювань, одержує результати спостере­жень про значення вимірюваної величини, які називають результатами спостережень при вимірюваннях. Вони можуть бути однократними (одноразовими) або многократними (багатора­зовими). Результати спостережень при вимірюваннях ще не є результатами вимірювань.

Результат вимірювання, як значення величини, що знайдене шляхом її вимірювання, одержують після відповідної обробки результатів спостережень, на основі якої визначають кількісні показники точності і вибирають форму подання результату вимірювання згідно з відповідними державними стандартами. У випадку однократного спостереження результат вимірювання знаходять, оцінюючи за відомими метрологічними характеристиками засобів вимірювань границі, в яких за даних умов із заданою ймовірністю може бути значення похибки вимірювання і подають результат у належній стандартній формі.

Отже, результат вимірювання - це знайдене значення вимірюваної величини з стандарт­ною оцінкою його точності, яка визначається характеристиками похибки вимірювань. Звідси виходить, що необхідно уміти коректно оцінювати значення похибок результатів вимірювань.

=x-X

За визначенням абсолютна похибка є різницею наближеного x і взятого (прийнятого) за точне Х значень величини. Похибка  абсолютна не в розумінні модуля, тобто додатного числа, а в сенсі її розмірності dim=dimX, оскільки залежно від співвідношення між значеннями х і Х вона може бути довільного знаку. Віднімання X від x, а не навпаки, не є тільки умовним, тому що х=Х+ означає, що неточність виникає внаслідок додавання похибки (плюсової чи від'ємної) до точного значення.

У поданому виразі через х позначається значення результату вимірювання, а через Х, при теоретичному аналізі, - істинне значення вимірюваної величини, але оскільки воно точно не відоме то при практичному оцінюванні похибок його замінюють дійснім значенням xд, похибка визначення якого в 3-10 разів менша за похибку .

Абсолютна похибка не дає повного уявлення про точність вимірювання. Тому користуються поняттям відносної похибки

=/X

і номінальної відносної похибки

Н=/х,

різниця між якими

-Н==/X - /х=(x-X)/Xx=Н

є дуже малою величиною і різко зменшується з підвищенням точності. Наприклад, якщо =0.01=1%, то -Н 0.0001=0.01%. Однак, якщо відносна похибка становить біля 10%, то її вже треба оцінювати як =/хД.

Для порівняння характеристик точності засобів вимірювань краще підходить зведена похибка, значення якої визначається відношенням

=/XN

де XN - нормуюче значення величини Х, вибір якого регламентує державний стандарт.

Подані вирази - це спрощені моделі похибок. Практично значення похибок залежать від значень вимірюваних чи перетворюваних величин та інших аргументів, що враховуються далі відповідним ускладненням їх моделей. Оскільки ні точні значення похибок, ні їх знаки взагалі не відомі, то вони трактуються як випадкові величини і процеси.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   56

Схожі:

Методичні вказівки до вивчення курсу
Метрологія, стандартизація, сертифікація та акредитація. Методичні вказівки до вивчення курсу “Метрологія, стандартизація, сертифікація...

Конспект лекцій розроблений у відповідності до листа Міністерства...
Короп Ігор Володимирович, Ревтюк Євген Антонович, Петренко Віктор Павлович – Інтелектуальна власність /Конспект лекцій для студентів...

Конспект лекцій з курсу „Підприємництво та менеджмент” для студентів базових напрямів „
Призначено для студентів, що навчаються за напрямками підготовки фахівців „Метрологія та вимірювальна техніка”, „Комп’ютеризовані...

Конспект лекцій з навчальної дисципліни ”Комп’ютерні технології в...
Програми для комп’ютерної підтримки зазначеного курсу розраховані на сучасне технічне та програмне забезпечення, яке в наш час використовується...

Конспект лекцій для студентів спеціальностей „Маркетинг”
Поняття про метод бухгал­терського обліку. Стисла хара­ктеристика його елементів

Конспект лекцій для слухачів 2-го курсу Дрогобицького катехитичного інституту Пресвятої Трійці
Тема №1: Політико-релігійна ситуація на українських землях до 988 року

Весь теоретичний курс лекцій “рпс І регіональна економіка” поділено...
...

Система контролю
Система контролю: Опорний конспект лекцій. / Будник Л. А., Голяш І. Д., Кватирка П. Б. –Тернопіль: танг, 2003 – 48 с

Конспект лекцій з міжнародного приватного права. Лекція 1
Ще відомий римський юрист Ульпіан стверджував, що право поділяється на публічне І приватне, які в свою чергу мають поділ за предметом...

Конспект лекцій з міжнародного приватного права. Лекція 1
Ще відомий римський юрист Ульпіан стверджував, що право поділяється на публічне І приватне, які в свою чергу мають поділ за предметом...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка