Пошук по сайту


Виникнення та розвиток страхової медицини в Україні. Зародження еле­ментів соціального страхування І страхової медицини в Україні відносить­ся до XVIII

Виникнення та розвиток страхової медицини в Україні. Зародження еле­ментів соціального страхування І страхової медицини в Україні відносить­ся до XVIII

Сторінка1/2
  1   2
Виникнення та розвиток страхової медицини в Україні. Зародження еле­ментів соціального страхування і страхової медицини в Україні відносить­ся до XVIII - початку XIX ст. і проглядається через призму тодішнього державного устрою країни, коли в царській Росії на капіталістичних підприємствах почали з'являтися каси взаємодопомоги. Перше страхове товариство, яке займалося страхуванням від нещасних випадків і страху­ванням життя, з'явилося в Росії у 1827 р. Через епідемію холери 26 серпня 1866 р. було прийнято тимчасове положення, згідно з яким власники фаб­рик і заводів зобов'язувалися організовувати для своїх робітнщсіВкЛІкарні. Це і поклало початок.формуванню, так званої, фабрично-заводської ме­дицини. Вперше лікарняні каси було створено в 1870 р. при адміралтейсь-;' •• 'У заводі "Россуд" у Миколаєві. Тут піл::; и; \<ні уклали пер:ііу в Україні ;. .оду для надання медичної допомоги з миколаївським військово-морсь­ким шпиталем.

У Росії перший закон "Про страхування на нипадокхвороби" був прий­нятий у 1912 р., який став імпульсом для розпитку лікарняних кас. Відтоді лікарняні каси стали осередком надання медичноїдопомоги за страховим принципом. Це поклало початок формуванню системи страхової медици­ни дореволюційного періоду в Україні. Положення "Про соціальне забез­печення працюючи^" 1918 р. і Постанова Ралнаркому "Про передачу всієї лікувальної частини колишніхлікарняних кас Народному комісаріату охо­рони здоров'я" 1918 р. стали основою для олержавлення страхових орга­нізацій і ліквідації лікарняних кас.

Другий етап розвитку страхової медицини в Україні пов'язаний з пере­ходом країни у березні 1921 р.доНЕПу. Це призвело до відходу від бюджет­ної системи фінансування і спричинило ; V-і едачу медичних закладів на фінансування до місцевих бюджетів з код: .ним скороченням фінансу­вання і запровадження часткової оплаті' ■■:•! '""і1 ману медичну допомогу.

І лише з прийняття': Закону Украї::,. ■ о страхування " (1996 р.),
;. мов законодавства України про зага ■■■ ••■ Ч ,ко-,е держанне соціаль не страхування (1998 р.) та проекту Закону України "Про загальнообов'­язкове державне соціальне медичне страхування" (2001 р.) можна говори­ти про подальший розвиток соціально значущої ідеї обов'язкового медич­ного страхування в нашій державі.

Відомо, шо однією з найбільш важливих галузей сфери послугє охоро­на здоров'я. Розвиток страхової медицини — один із перспективних на­прямів розв'язання проблем фінансування охорони здоров'я. Нині питан­ня страхової медицини є дуже актуальним. Досвід зарубіжних країн свідчить, що відповідні страхові фонди можуть стати вагомим джерелом фінансування, а механізм формування і витрачання цих коштів може за­безпечити саме його адресність, тобто фінансування не загалом медичних закладів, а конкретних жителів. У деяких розвинутих країнах Європи, а також у С ША і Канаді фінансування охорони здоров'я становить від 8% до 17% ВВП країни. В Україні також потрібно впроваджувати медичне стра­хування з врахуванням досвіду розвинутих країн. Але ще недосконало роз­роблено концепцію національної страхової медицини. Так, в основу вир­ішено покласти існуючий і до цього часу досвід Німеччини, медичне стра­хування в якій грунтується на так званій "моделі Бісмарка" (ця модель у французькій модифікації визнана за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я у 2000 р. найкращою). Головна відмінність української мо­делі від німецької полягає у фінансуванні. За кордоном цим займаються страхові компанії. Все населення залежно від соціального статусу і фінан­сових можливостей поділено на три категорії, кожна з яких отримує диференційовану допомогу.

Соціальна система фінансування охорони здоров'я заснована па цільо­вих внесках підприємств. праиіш.:ків. державних субсидіях. Для цієїсис-теми характерне співіснування державних систем охорони здоров'я і при­ватних систем.

соціального медичного страхування в м. Києві і Київській області" перед­бачено здійснення відповідного експерименту, який може стати основою загального обов'язкового медичного страхування в державі. Тут плануєть­ся впровадження страхової медицини, яка грунтується на принципі обме­ження доступу приватних страхових компаній до формування страхового фонду (принаймні на початковому етапі), що формується на рівні видатків підприємців і підпорядковується державі (у Києві — муніципальній владі).

Тому потрібно спочатку впровадити державне загальнообов'язкове медичне страхування, яке забезпечуватиме фінансування певного гаран­тованого рівня соціально-медичних потреб кожному громадянину. Згодом, враховуючи економічні можливості держави, її політику щодо охорони здоров'я, можна говорити про впровадження приватного медичного стра­хування.

Особливістю медичного страхування є наявність довгострокових і ко­роткострокових видів страхування. До довгострокових видів належить без­перервне страхування здоров'я, договір про яке страхувальник може укла­сти на невизначений період. Проте "довгостроковість" цього виду не дає підстав віднести його до підгалузі страхування життя, оскільки він не пе­редбачає повернення страхувальникові внесених ним коштів по закінченні терміну дії договору страхування (тобто при дожитті, що є характерною ознакою договорів страхування життя).

Так само не можна віднести до підгалузі страхування від нещасних випадків короткострокові види медичного страхування (страхування здоро-
н на випадок хворо-Зп. медичне страхування туристів, які під'їжджають
. кордон. ,..; період вагітності та недопито;::. . і... ; -о

:-исутній мо%...іі. . ,. ісрний для всіх види; страхування і-лл :ч.-:ш;сни.\ ппадків, а сам-.: !.«.• -асдпіі випадок, який характеризується ралтотспо.

Основною осоол;::іі^їю медичного страхування є його адресність, і об і о фінансування медичні;» заходів не загалом, а спрямованих на конкретно-:о жителя. Крім то і о. с.рахова виплата може здійснюватися сі і -ахоником і'нома способами: і.-і, рше, безпосередньо страхувальникові ■. застрахо­ваному) у вигляді ікл ■'■:(.: страхової суми або и частки; по-друк. у вигляді оплати медичній хсіаноні вартості лікування застрахованого (ніч. плата ;а перебування в стаціонарі, фізіотерапевтичні процедури, консультації провідних фахівців, виграти на придбання ліків та ін.).

Медичне страхування об'єднує всі види страхування, пов'язані з 1 'дшкодуваннмм витрат страхувальника у звЧ> <,ку із захворюванням і необ-лністюлікуь.-.пн:;.

пенсацією витрат фомадянам, зумовлених оплатою.медичноїдопомоги та інших витрат, пов'язаних із підтримкою здоров'я:

  • відвідуванням лікарів та амбулаторним лікуванням;

  • придбанням медикаментів;

  • лікуванням у стаціонарі;

  • отриманням стоматологічної допомоги, зубним протезуванням;

  • проведенням оздоровчих та профілактичних заходів.
    Суб'єктами добровільного медичного страхування є:




  • страхувальники — окремі дієздатні громадяни, підприємства, які
    представляють інтереси громадян, а також благодійні організації та фон­
    ди;

  • страховики — страхові компанії, що мають ліцензії на здійснення
    цього виду страхування;

  • медичні заклади, що надають допомогу на кошти медичного страху­
    вання і також мають ліцензію на здійснення лікувально-профілактичної
    діяльності.

Об'єктом медичного страхування є страховий ризик, зв'язаний із зат­ратами на надання лікувально-діагностичних послуг при виникненні стра­хового випадку.

Взаємовідносини між страхувальником і медичними закладами реалі­зуються через страхові внески. За обов'язковим медичним страхуванням вони встановлюються як ставки платежів у розмірах, які покривають ^^^ рати на виконання програм дбов'язкового медичного страхування (6МС5Ї,* , і забезпечують рентабельну діяльність медичних закладів.

Страхові ф.<ндіідобропі.т:>!;о: ■:с::і- -по страхування утворюються за рахунокдобровільиих страхових ні :;.'скіь: підприємств та організацій; різних груп населенню: окремих громадян.

У країнах, де існує медичне страхування, воно грунтується надоговірній основі. З однієї сторони, страхові компанії укладають договори з медични­ми працівниками і медичними закладами яквиробниками медичних послуг, з іншої, -з паї;-., нтамиякїхспожш-ачами. В договорі обумовлюються умо­ви страхувань:-:: обсяг і умови допомоги. її вартість, результати, відпові­дальність за п\ рушення статей договору. В деяких країнах лікарям, які співпрацюють: з страховими компаніями, забороняється займатися приват­ною практико* - або брати з папктпін плату понад обумовленого рівня.

Через страхові компанії можу і ь здійснюватися розрахунки за надані медичні пос ■;-: і. Має бути розроблений їх перелік, вирахувана їх вартіст ь за умови мс.п: - ної допомоги.

ї'инок лк. . іі(Л пос.іу, їй ... ччтпва галузь грошових відносин, де
об'єктом купі- :: продажу г \? :.и ин;> послуга, формуються страховий за­
хист, пропо іа попит п ■ і'і.. : ■. »)6Ч-ктивна основа його розвитку -
забезпечені' . ■:;срервн!і.-і; . ■■ і і.-.;.і;о-профілактичної допомоги. Ііеі:
ринок мс- ■ іидаї!: :: - : орму організації грошових вілносип

шодо формування та розподілу страхового фонду для забезпечення захис­ту населення, а також як сукупність страхових організацій (страховиків), які беруть участь у наданні медичної допомоги.

Основна частина медичних установ належить державі. Державна або бюджетна система фінансується із загальних податкових надходжень у дер­жавний бюджет та охоплює всі категорії населення. Управління та плану­вання здійснюється центральними та місцевими органами влади. Нині такі системи існують в Італії, Іспанії, Данії, Ірландії, Швеції.

Розрізняють поняття страхова медицина і медичне страхування. За до­
помогою страхової медицини вирішуються питання гарантованості і дос­
тупності медичних послуг для широких верств населення, залучення до­
даткових ресурсів у сферу охорони здоров'я. Страхова медицина охоплює
фінансування наукових досліджень, підготовку медичних кадрів, витрати
на розвиток матеріально-технічної бази лікувальних закладів, надання
медичної допомоги населенню. Страхова медицина базується на певних
принципах, серед яких можна назвати забезпечення економічної та со­
ціальної захищеності середніх і малозабезпечених верств населення, гарам-
тованість прав кожного громадянина на якісну медичну допомогу, обов'яз­
ковість внесків як фізичних, так і юридичних осіб. З економічних пози цім
страхова медицина — це медицина, яка фінансується зі спеціально для цього
призначених грошових фондів. Важливим елементом системи страхової
медицини є медичне страхування - це вироблений світовою практикоіо
страхової справи механізм формування і витрачання цих фондів, який за­
безпечує: .

  • обґрунтоі.пііс! і ;\> ;міру гро :\ внескін страхувальників і ви;: ;
    із фонду актуармпмп розрахунками. ;обто специфічною системою ма.ч.
    матично-статистичнпх та економічних ьикладок;

  • мінімізацію внесків страхувальників шляхом солідарної розкдалки
    витрат між усіма учасниками страхування, а також шляхом загальнопріій-
    нятої в страховій справі практики олержання прибутку від резервних, інших
    тимчасово вільних коштів і реінвестування його в основну діяльнім;;
    фондів;

  • забезпечення нілповілно цільової мобілізації засобів шльовоіч .
    співрозмірного и адресного витрачання їх на основі специфічної систем.;
    роботи з категоріями страхового ризику, страхового випадку і страхої;. •: ■ -
    покриття, контролю вартості медичного обслуговування;

  • відокремленість коштів фонлів від державного бюджету і змеїі;,:
    ня адміністраті!; • V -;. ■■.маі-лного впливу держави на фонди на копій . і ..
    типізаціїсус;плі : ' м контролю і впливу.

Обов'язкове ■•!<• п-чііс сі рахування. Медичне страхування за о^;

!ірОВЄДЄНН.Ч .!<> ,-г . .:;, обов'': їг > ЖГ І ЛООрОВІЛЬНС ПрОВіЛН;: :

■в'язні "ст;\ -■ .■:: ;" ' ме : л ліс страху ,ання" належі; і в

оіюму мс.-г і . .■>■■■■.[■:. ','. и''(нп'.л пов'язані зі < , -

працездатністю майнові інтереси суспільства з відшкодування витрат на організацію, розвиток і здійснення медичної допомоги населенню в обся­гах, передбачених відповідними гарантованими державою страховими про-грамами^рринцип обов'язкового страхування діє у Франції, Канаді, ФРН, Нідерландах, Швеції, Бельгії та інших країнах. В Ізраїлі і Швейцарії пере­важає добровільне страхування здоров'я, а обов'язкове державне страху­вання існує лише для військовослужбовців і поліцейських. Обов'язкова форма використовується, як правило, у тих країнах, де переважне значен­ня має суспільна охорона здоров'я, а добровільна — у тих країнах, де по­ширені приватні страхові програми.

Г В розмірах, необхідних для забезпечення зобов'язань держави, вста­новлюються страхові внески. Вони стягуються зі страхувальників у виг­ляді податків або інших відрахувань, різниця між якими для підприємств або населення несуттєва, оскільки ті й інші платежі для них є обов'язко­вими. Якщо ще врахувати, що відносно деяких контингентів страхуваль­ником виступає сама держава, виділяючи у фонди страхові внески зі свого бюджету, то стає очевидним: належність медицини до категорії страхових визначається не механізмом і самим фактором стягнення страхових внесків, а саме характером їх використання та розподілу на принципах, вироблених практикою страхової справи.

Обов'язкове медичне страхування базується на системі договорів між
суб'єктами страхування, які відображають права, обов'язки і відпові­
дальність сторін. Кожному застрахованому чи страхувальнику страховок*-'
медичною організацією видається страховий медичний поліс обов'язко­
вого V о страхування. Страховий поліс — це докуме; і\ гаран­
тує С;г .купальнику надання медичної допомоги в межах Ол.С чи ДМС.
Медичне страхування, яке проводиться в обов'язковій формі, набуває рис
соціального страхування, коли лікування оплачується із приватних, гро­
мадських або державних коштів і порядок його проведення визначається
держанням законодавством. В основу обов'язкового медичної о страхуван­
ня закладається програма обов'язкового медичного обслуговування, яка
визначає обсяги й умови надання медичної та лікувальної допомоги насе­
ленню Програма охоплює мінімально необхідний перелік медичних по­
слуг, гарантованих кожному громадянину, який має право ним користу­
ватись. Якщо Росія стала родоначальницею громадської, а потім держав­
ної медицини, то Захід започаткував медичне страхування. Розпочалося
воно -, приватного страхування, тобто фінансування медичної допомоги з
приватних коштів громадян, організацію якого взяли на себе страхові то­
варне; і .:.

П ■«. Ликове медичне страхування <■■ економічною категорією, яказна-
хо.тіі. ; підпорядкованому зв> >.;■■ ( • аіегоріею фінанс ■ Правильно
[Xі. р;. .. :;. :;:рифна ставка заГісзп; ;.і ■■:■ • іапсопусі ;:ше: ь * ллоиихопе-
;-.:■' ■•: чення необхідного ро: ;'■ ;■:, ,'>ви\ ь .; ' • 'язково-

го медичного страхування надзвичайно важливе для формування і вико­ристання фондів страхування, їх подальшого розподілу і перерозподілу, науково обгрунтовані страхові тарифи забезпечують оптимальний розмір страхового тарифу.

Метою дослідження вчених є розробка методичних підходів для виз­начення розміру страхових тарифів обов'язкового медичного страхування і встановлення необхідного обсягу страхового фонду із цього виду страху­вання.

У"" Спеціалістами пропонується поетапний підхід до визначення розмірів фонду обов'язкового медичного страхування, що є найоптимальнішим у сучасних умовах. На першому етапі розробляється територіальна програ­ма обов'язкового медичного страхування, де медична допомога диферен­ціюється за видами: первинна медико-санітарна допомога включає швид­ку і невідкладну допомогу, амбулаторно-поліклінічну допомогу доросло­му населенню, дітям, стоматологічну допомогу; стаціонарна медична допомога передбачається при гострих захворюваннях і станах, які загро­жують життю хворого, нещасних випадках, загостреннях хронічних зах­ворювань; забезпечення лікарською допомогою.

Другий етап полягає у визначенні обсягу медичних послуг на один рік на одного пацієнта, що звернувся: за швидкою медичною допомогою; за лікувально-профілактичною допомогою в амбулаторно-поліклінічні уста­нови, враховуючи лікарів-стоматологів; у стаціонари.

^£ргй!*гагі:- це розраХф*еЙ\фтості кожної медичної послуги, вміще­ної в класифікатор. Вартість медичної послуги розраховується на основі собівартості, при калькулюванні проводиться насі\ пниії розрахунок зат­рат: заробітна плата, нарахування на заробітну плату; загальноустановчі питрати; амортизаційні відрахування на медичне обладнання; затрати на медикаменти (для забезпечення належної якості медичної допомоги), які розраховуються на основі розробленого еталону медикаментозного забез­печення кожної послуги), витрати на харчування (для стаціонарів).

Четвертий етап передбачає визначення вартості обсягу (курсу, закін­ченого, незакінченого) медичної допомоги, наданої в амбулаторно-по­ліклінічних чи стаціонарних умовах, швидкої медичної допомоги кожно­му, хто звернувся протягом року. Вартість обсягу медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних умовах враховує вартість профілактичних, оз­доровчих і диспансерних заходів, вартість послуг, які надаються лікаря­ми-стоматологами.

На п'ятому етапі розраховується розмір тарифної ставки. Тарифна став­ка, яка лежить в основі страхового внеску, наз!і:,аільси брутто-ставкою. Вона складається із сукупної нетто-ставки і наьаіпаження.

Сукупнанетто-ставка призначенадля фор,\ь . ;пиія страхового фонду і ного основної частини - ризпкоиої нетто-с ;а.-; .:. В основу розрахунку пп:;ковоі нетто-ставки поклалсна вартість к\р,\ /метання і ймовірність

настання страхового випадку. На основі п'ятирічної статистики й експерт­ної оцінки визначається ймовірність звернення в амбулаторно-поліклінічні та стаціонарні установи, ймовірність виклику швидкої допомоги. Ризико-ва нетто-ставка виражає частину страхового внеску в грошовій формі, яка призначенадля покриття ризику.

При аналізі ймовірності звернення за різноманітними видами медич­ної допомоги визначається її варіативність для компенсації можливих відхилень. Окрім ризикової премії, розраховується гарантійне або стабілі­заційне навантаження. Ризикове навантаження призначене для компен­сації можливого підвищення витрат (у зв'язку із зростанням захворюва­ності) медичних установ за надану медичну допомогу. Ризикове наванта­ження призначене для формування запасного фонду. Прибуток у структурі тарифної ставки не закладається.

Актуальною проблемою в умовах функціонування системи обов'язко­вого медичного страхування є виконання державних гарантій щодо забез­печення населення медичною і лікарською допомогою, іншими послуга­ми, передбаченими базовою програмою обов'язкового медичного страху­вання. Дисбаланс, який склався між акумульованими на територіях фінансовими коштами системи ОМС, потребує адекватних заходів зі сто­рони органів державної влади й управління охороною здоров'я. Досвід функціонування системи ОМС свідчить про необхідність використання актуарних розрахунків і змін методичних підходів до фінансово-економічного обгрунтування вартості програми обов'язкового медичного стра­хування. *

Розмір страхового фонду залежні:- чіл тарифної ставки і чисельності застрахованих. Відповідно до теорії страхової статистики в основу розрахунку тарифної ставки закладається дві величини: нетто-ставка і наванта­ження (рис.5).

Далі необхідно визначити потребу населення в наданні лікувально-профілактичної допомоги, але на основі переліку медичних послуг, шо входять у медичні стандарти, забезпечуючи якість наданої медичної допо­моги. Класифікатор медичних послуг (маніпуляцій, операцій, процедур, досліджень) повинен складатися з врахуванням економічно доцільних методик і технологій, адекватних рівню розвитку сучасної науки.

На основі такої інформації визначається вартість лікувально-профілактичної і лікарської допомоги (інших послуг), яка надається при зах­ворюваннях, лікування яких оплачується із засобів системи ОМС (вміще­них у програму обов'язкового медичного страхування), потім встанов­люється ймовірність настання страхового випадку, звернення за медичною допомогою, необхідність проведення профілактичних заходів при даних захворюваннях. Похідною функцією від цих двох величин є ризикова нетто-ставка. На основі даних, що відображають ймовірність настання страхового випадку за п'ятирічний період, розраховується ре­зерв оплати медичних послуг (стабілізаційне медичне навантаження), за загальноприйнятою в актуарних розрахунках формулою. Ризикова нет­то-ставка і стабілізаційне ризикове навантаження складають сукупну нетто-ставку, в яку доцільно включити страхові резерви, що формують­ся територіальним фондом ОМС. і запасний резерв, що формується в страхових медичних організаціях.

Наступною офіадовою страхового тарифу є навантаження, вякомупри обов'язковому медичному страхуватТі необхідно врахувати витрати на ут­римання апарату управління територіального фонду ОМС і витрати наве-лення справ страхових медичних організацій, а такох ре -;ер'- фінансуван­ня запобіжних заходів.

Добровільне медичне страхування (ДМС) є доповненням до обов'язко­вого і поділяється на індивідуальне і колективне. При індивідуальному стра­хувальниками виступають окремі громадяни, які уклали договір із стра­ховиком про страхування себе або третьої особи (ді гей. батьків) за рахунок власних грошових засобів.

При колективному страхуванні страхувальником с підприємство, організація, установа, шо укладає договір зі страховиком про страхування своїх працівників або інших фізичних осіб (членів сімей працівників, пен­сіонерів) за рахунок їхніх грошових засобів.

Добровільне медичне страху пан ня має на меті забезпечити страхуваль­никові (застрахованому) гарантії повної або часткової компенсації стра­ховиком додаткових витрат, поп'я >.інм\ із зверненням до лікувально-про­філактичної установи за послугс ■•!<•. ■--:;: надається згідно з програмою доб­ровільного медичного страхуванню

Як правило, програми лоо> ; : • •:••:() медичного страхування гаран­
тують людині палання і; оплату .■ -.■ .чі\ послуг за амбулаторним ліку­
ванням (у і'ому числі обстс.-еі'ііз). ;.а с -. :• '■!(■!:• :ін и:м лікуван-

ням, за першою невідкладною допомогою, а також забезпечують медика- . ментами згідно з призначеним курсом лікування. Тобто, наявність медич­ної страховки свідчить про те, що компанія забезпечує кваліфікованого лікаря й оплату медичних витрат.

Програми добровільного медичного страхування розрізняються між собою залежно від переліку медичних послуг (наприклад, стаціонарне ліку­вання, виклик лікаря на дому), контингенту застрахованих (дітей чи до­рослих), переліку лікувальних установ, що їх пропонує страхова компанія.

Класичний продукт ДМС у країнах з розвинутою системою страхуван­ня - це довгостроковий договір страхування, який забезпечує великий обсяг страхового покриття (оплату різноманітних страхових послуг, у тому числі дорогих) за рахунок щомісячних чи щорічних страхових внесків, які

накопичуються роками.

Конституція України визначає медичне страхування як одну із форм соціального захисту громадян. В Україні поширення набули дві форми

ДМС:
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Питання до заліку з навчальної дисципліни
Центральний орган з нагляду в сфері страхової діяльності в Україні як субєкт страхування

Громадської організації "українське товариство фізічної та реабілітаційної медицини"
Громадська організація "українське товариство фізічної та реабілітаційної медицини" (в подальшому – Організація) створена рішенням...

Грачева Е. Ю., Болтинова О. В. Правовые основы страхования
Джерела страхової діяльності. Загальна характеристика Закону України “Про страхування”

Сторони договору страхування
України, І діє на підставі Ліцензії на здійснення страхової діяльності Серії ае №198597 від 21. 02. 2013 р., виданої Національною...

План Загальне поняття про гігієну, її завдання. Розвиток гігієни на перспективу
Гігієна (від грецького hygieinos здоровий), область медицини, що вивчає вплив умов життя І праці на здоров'я людини І розробляє заходи...

Розділ І доступ на ринок (реєстрація та ліцензування страховиків...
Страховиками (перестраховиками) визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних товариств згідно з Законом України...

Очікувана вартість закупівлі становить 366 080,00 грн
Кз «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Рівненської облради

Концептуальні засади впровадження соціального медичного страхування в Україні
Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування»,...

Лекція «Поліморбідна внутрішня патологія: шляхи поєднання традиційного...
Вельмишановний (а) член Асоціації, лікар загальної практики – сімейної медицини

Звіт незалежного аудитора
Адресат: цей аудиторський висновок призначений власникам товариства з додатковою відповідальністю «страхова компанія «фідель ск»,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка