Пошук по сайту


Председателям и главным бухгалтерам членских организаций профсоюзов

Председателям и главным бухгалтерам членских организаций профсоюзов

Информационный бюллетень № ____04____

от «__21___»___01____2015 г.

Бухгалтерии Федерации профсоюзов Одесской области.

Председателям и главным бухгалтерам членских организаций профсоюзов

Направляем Вам для использования в работе:

Официальный сайт ДФС- извлечение :

Начисление ЕСВ с 01.01.2015г. Коротка:
     Роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої заробітної плати (доходу) найманим працівникам відповідно класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, у розмірах від 36,76 до 49,7 відс. та утримують із зазначених сум єдиний внесок у розмірі 3,6 відсотка.
     При цьому, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.
     При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.
Повна:
     Відповідно до розд. І Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міндоходів України від 09.09.2013 № 454, страхувальники (роботодавці) – платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зазначені зокрема, в п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), на яких покладено обов’язки нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄВ за платників ЄВ, зазначених у п. 2, 3, 6, 7, 8 частини першої ст. 4 Закону № 2464.
     Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7, 8 частини першої ст. 4 Закону № 2464, є, зокрема сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» (абзац перший п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
     Згідно із частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників ЄВ з урахуванням видів їх економічної діяльності у розмірі від 36,76 до 49,7 відсотка.
     У разі якщо база нарахування ЄВ (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ, встановленої для відповідної категорії платника.
     При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки ЄВ, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.
     ЄВ платників, зазначених у п. 2, 6 – 8 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 встановлюється у розмірі 3,6 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ (абзац перший частини сьомої ст. 8 Закону № 2464).2.

Начисление ЕСВ при базе начисления меньше размера минимальной зарплаты

Коротка та повна відповіді ідентичні:
     Відповідно до частин п’ятої, шостої, одинадцятої ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, у разі, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Извлечение из ЗКУ 77-VIII от 28.12.2014г.

33. У Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язковен державне соціальне страхування» Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1:

доповнити пунктом 12 такого змісту:

"12) основне місце роботи - місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу";

5) у статті 8:

частину п’яту доповнити абзацами такого змісту:

"У разі якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування";

частину шосту доповнити абзацом такого змісту:

"У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (грошове забезпечення, дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника";

частину одинадцяту доповнити абзацом шостим такого змісту:

"У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника";

8) у частині одинадцятій статті 25:

у пункті 2 цифри "10" замінити цифрами "20";

у пункті 3 цифру і слово "5 відсотків" замінити цифрами і словом "10 відсотків";

доповнити пунктом 7 такого змісту:

"7) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом".

Извлечение из ЗКУ 77-VIII от 28.12.2014г.

Установити, що з 1 січня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,4 (крім виключень, передбачених цією частиною), у випадку, якщо платником виконуються одночасно такі умови:

1) загальна база нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода за цивільно-правовими договорами, в 2,5 рази або більше перевищує загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік; або якщо загальна база нарахування єдиного внеску не перевищує в 2,5 рази, або більше загальну середньомісячну базу нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік, то платник замість коефіцієнту 0,4 застосовує коефіцієнт, що розраховується шляхом ділення загальної середньомісячної бази нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік на загальну базу нарахування єдиного внеску за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід) та/або винагорода, за цивільно-правовими договорами (але в будь-якому випадку коефіцієнт не може бути менше 0,4);

2) середня заробітна плата по підприємству збільшилася мінімум на 30 відсотків у порівнянні з середньою заробітною платою за 2014 рік;

3) середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта складе не менше ніж 700 гривень;

4) середня заробітна плата по підприємству складе не менше трьох мінімальних заробітних плат.

З 1 січня 2016 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою статті 8 та статтею 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому та третьому пункту 1 частини першої статті 4 та статті 10, застосовуються з коефіцієнтом 0,6.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Як скласти наказ про облікову політику
Для таких керівників ми й наводимо приблизний проект наказу та положення про облікову політику підприємства. Бухгалтерам же цей матеріал...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка