Пошук по сайту


Щодо оподаткування доходів отриманих адвокатами незалежниками податком на доходи фізичних осіб (пдфо) та військовим збором

Щодо оподаткування доходів отриманих адвокатами незалежниками податком на доходи фізичних осіб (пдфо) та військовим збором

Щодо оподаткування доходів отриманих адвокатами - незалежниками податком на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військовим збором

Оподаткування доходів адвокатів, які провадять незалежну професійну діяльність здійснюється відповідно до положень статті 178 Розділу IV „Податок на доходи фізичних осіб” Кодексу.

Пунктом 178.2 статті 178 Кодексу передбачено, що доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) за ставкою, визначеною в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу, тобто за ставкою 18 відсотків бази оподаткування.

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

При цьому, нормами чинного Податкового Кодексу не передбачено конкретного переліку витрат для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Щодо визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при визначенні оподатковуваного доходу адвокатами, які здійснюють незалежну професійну діяльність

При визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність доцільно враховувати витрати, пов'язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону № 5076.

Зокрема, статтею 13 Закону № 5076 визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може мати приміщення, де він здійснює адвокатську діяльність, відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат може мати помічників з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту, та стажиста, який на день початку стажування має дійсне свідоцтво про складення кваліфікаційного іспит (ст. 10, ст. 16 Закону № 5076).

Під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази, в установленому законом порядку запитувати, отримувати і вилучати речі, документи, їх копії, ознайомлюватися з ними та опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби, у тому числі для копіювання матеріалів справи, в якій адвокат здійснює захист, представництво або надає інші види правової допомоги, фіксувати процесуальні дії, в яких він бере участь, а також хід судового засідання в порядку, передбаченому законом (ст.20 Закону № 5076).

Отже, до витрат адвоката можуть бути віднесені, зокрема:

  • орендна плата за користування приміщенням, яке є робочим місцем адвоката, у тому числі його поточний ремонт, обладнання пандусу для під’їзду інвалідів;

  • технічне забезпечення діяльності робочого місця адвоката та його обслуговування (охоронна та пожежна сигналізація, вогнестійкий сейф, інформаційна вивіска, металеві двері або металеві ролети);

  • обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

  • витрати на виготовлення печаток та штампів, а також їх заміну;

  • сплата щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування;

  • відкриття рахунків у банках та їх розрахунково-касове обслуговування (депозитні рахунки);

  • оплата праці та обов'язкові нарахування на фонд оплати праці помічників, секретарів, стажистів (найманих працівників);

  • проходження підвищення кваліфікації адвокатом; участь у короткотермінових семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях; удосконалення професійної майстерності. Придбання та передплата юридичної літератури (книг, журналів, дисків, програм тощо);

  • витрати на збирання доказів, отримання висновків спеціалістів (експертів) відповідно до умов договору про надання правової допомоги;

  • витрати на користування електронною базою законодавства;

  • витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

  • виготовлення бланків (у тому числі ордерів) із зазначенням прізвища, імені та по батькові адвоката, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;

  • придбання канцелярського приладдя;

  • сплата адвокатами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у тому числі на користь найманих працівників, та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування;

  • програмне забезпечення;

  • поштові та кур'єрські послуги, необхідні для виконання адвокатської діяльності;

  • витрати на послуги телекомунікаційного зв’язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Разом з тим приватні адвокати можуть надавати безоплатну вторинну правову допомогу.

Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги регулюються Законом № 3460. Згідно зі статтею 15 Закону № 3460 суб'єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

Порядок оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 (далі – Постанова № 465).

Постановою № 465 передбачено відшкодування витрат адвокатів, пов'язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, а саме: витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного) та витрати на паливно-мастильні матеріали (у разі використання власного транспортного засобу).

Підтвердження належності таких витрат адвокатів до витрат, пов'язаних з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, здійснюється на підставі документів, передбачених пунктом 2 вказаного Порядку.

З урахуванням положень частини першої статті 915 ЦК України та абзацу другого частини першої статті 21 Закону № 232 до транспорту загального користування належать, зокрема, залізничний, морський, річковий, автомобільний, авіаційний, а також міський електротранспорт, у тому числі метрополітен.

Документами, що підтверджують використання згаданого транспорту загального користування, можуть бути відповідні проїзні квитки та/або квитанції (чеки) про сплату вартості проїзду.

У випадку використання власного транспортного засобу через об’єктивну неможливість (нічний час, відсутність транспортного сполучення) прибути у визначений час до місця конфіденційного побачення із затриманою особою за допомогою транспорту загального користування – підтвердними документами можуть бути копія реєстраційного документа на транспортний засіб (якщо в реєстраційному документі вказаний інший власник, додатковим підтвердним документом може бути документ, що підтверджує право користування цим транспортним засобом, зокрема, копія довіреності на право користування транспортним засобом, договору оренди транспортного засобу або іншого відповідного документа), копія посвідчення водія, квитанція (чек) на придбання паливно-мастильних матеріалів на загальну суму, не меншу ніж та, що підлягає відшкодуванню.

Таким чином, при визначенні сукупного річного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність та надавали у звітному податковому році безоплатну вторинну правову допомогу, у разі отримання з бюджету відшкодування витрат відповідно до Постанови № 465 та включення сум зазначеного відшкодування до доходу, такі фізичні особи мають право враховувати, крім витрат передбачених Наказом № 1185, додаткові документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням безоплатної вторинної правової допомоги, зокрема:

  • витрати на проїзд транспортом загального користування (крім авіаційного);

  • витрати на паливно-мастильні матеріали у разі використання власного транспортного засобу.

Витрати, на які може бути зменшено загальний річний дохід фізичної особи, отриманий від здійснення адвокатської діяльності, затверджено наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 885 та наказом ДПС від 24.12.12 № 1185.
При цьому слід зауважити, що витрати, фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, враховуються за звітний податковий період та не переносяться на наступний звітний податковий період.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником податку самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації та до 1 серпня року, що настає за звітним, зобов'язана самостійно сплатити суму ПДФО, зазначену в поданій податковій декларації (стаття 179.7 Кодексу).

Щодо утримання податковими агентами ПДФО при виплаті доходів адвокатам, які провадять незалежну професійну діяльність, за здійснення ними своєї діяльності.

При виплаті юридичними особами або фізичними особами – підприємцями (податковими агентами) доходів нарахованих на користь незалежника за надання послуг (робіт) безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, ПДФО з таких доходів не утримується в разі надання незалежником копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність (пункт 178.5 статті 178 Кодексу).

Виключенням є ситуація коли нарахування (виплата) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги відбувається згідно з цивільно-правовим договором та встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.
Щодо сплати військового збору адвокатами, які провадять незалежну професійну діяльність

Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (пункт 16 прим.11 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу).

Зокрема, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 Кодексу (підпункт 1.1 пункт 16 прим.11 підрозділу 10 Кодексу), тобто, фізична особа – резидент, фізична особа – нерезидент та податковий агент.

Підпунктом 1.2 пункту 16 прим.11 підрозділу 10 Кодексу встановлено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 Кодексу (підпункт 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Кодексу).

Тобто, з доходів отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність у 2015 році сплачується військовий збір.

Оподатковуваним доходом адвоката, який провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності (пункт 178.3 статті 178 Кодексу).

Слід врахувати, що у разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування військовим збором буде загальний річний дохід без урахування витрат.

Згідно з підпунктом 1.4 пункту 16 прим.11 підрозділу 10 Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.

Підпунктом 168.2.1 пункт 168.2 статті 168 Кодексу встановлено, що платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 178.4 статті 178 Кодексу визначено, що адвокати, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачують суму податкового зобов'язання, зазначену в податковій декларації (пункт 179.7 стаття 179 Кодексу).

Отже, адвокати, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують суму військового збору в розмірі 1,5 відсотка сукупного чистого доходу, відображають в річній податковій декларації та сплачують у терміни, передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, є 2015 рік.

Термін сплати військового збору для фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – до 1 серпня 2016 року, останній день сплати 31 липня 2016 року.
Щодо утримання податковими агентами військового збору при виплаті доходів адвокатам, які провадять незалежну професійну діяльність, за здійснення ними своєї діяльності.

Відповідно до Кодексу, під час виплати суб'єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, військовий збір у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Тобто, суб'єкти господарювання та/або самозайняті особи, які виплачують доходи фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність за здійснення ними своєї діяльності не є податковими агентами щодо таких доходів.

Отже, з метою уникнення подвійного оподаткування ПДФО та військовий збір не утримується суб'єктами господарювання та/або самозайнятими особами при виплаті доходів адвокатам, які провадять незалежну професійну діяльність, за здійснення ними своєї діяльності у разі надання таким адвокатом копії довідки про взяття його на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Використана література

Закон України від 06 вересня 2013 року № 5208 „Про внесення змін до Закону України „Про нотаріат” щодо державного регулювання нотаріальної діяльності” – Закон № 5208;

Закон України від 02 вересня 1993 року № 3425 „Про нотаріат” зі змінами та доповненнями – Закон № 3425;

наказ Міністерства юстиції України від 23 березня 2011 року № 888/5 „Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності” – Наказ № 888.

Закон України від 05 липня 2012 року № 5076 „Про адвокатуру та адвокатську діяльність” – Закон № 5076;

Закон України від 10 листопада 1994 року № 232 „Про транспорт” – Закон № 232;

Закон України від 02 червня 2011 року № 3460 „Про безоплатну правову допомогу” – Закон № 3460;

постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 року № 465 „Питання оплати послуг та відшкодування витрат адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу” – Постанова № 465;

наказ ДПС України від 24 грудня 2012 року № 1185 „Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів)” – Наказ № 1185.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Договір позички та податок з доходів фізичних осіб
Чи виникає об’єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб у разі безоплатного надання фізичною особою об’єкта нерухомого майна...

Державна податкова адміністрація україни лист від 19. 04. 2005 р....
Порядок сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб, у тому числі тих, які здійснюють незалежну професійну...

Особливості постановки на облік, оподаткування доходів, подання звітності...
Адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»...

Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"
Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” щодо оподаткування спадщини

Закон «Про податок з доходів фізичних осіб»
Податкові соціальні пільги І податковий кредит при сплаті податку з доходів фізичних осіб

Інструкція про порядок нарахування платником податку податкового...
На виконання статті 5 Закону України від 22 травня 2003 року n 889-iv "Про податок з доходів фізичних осіб" та керуючись статтею...

Жодним законодавчим актом не передбачено необхідність надавати у...
Міністерство доходів І зборів України повторно розмістило проект наказу Міністерства доходів І зборів України «Про затвердження форми...

Закон україни
Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подальшого удосконалення оподаткування податком на додану вартість

Про видачу довідки з Єдиного державного реєстру
Відповідно до статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" прошу видати довідку...

1 Адміністрування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності
Вступне слово



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка