Пошук по сайту


2.3. Стан кормової бази і ефективність використання кормів - Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

Сторінка6/10
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

2.3. Стан кормової бази і ефективність використання кормів
Потреба в елементах споживання – це та кількість необхідної енергії, поживних і біологічно активних речовин, яка потрібна організму тварини для участі в обмінних процесах, пов’язаних з покриттям затрат на підтримку життя, формування нових тканин тіла при рісті та відгодівлі, отриманню продукції, здійсненню репродуктивних функцій, збереження здоров’я.

Потреби тварин в елементах споживання змінюються. Вони залежать від виду, віку, фізіологічного стану, рівня продуктивності та використання тварин.

Недоотримання або надлишок в кормах необхідних поживних речовин або нездібність організму використовувати їх змінює плин біохімічних функцій, знижує продуктивність тварин та нерідко викликає захворювання.

Для годівлі молочних корів використовують в основному корми рослинного походження. Хімічний склад, поживність, а іноді і доброякісність корму залежать від грунтових і кліматичних умов, виду і сорту рослин, системи агротехніки, норм внесення добрив, строків і методів збирання, консервування, умов зберігання і способів підготовки до згодовування. Особливої гостроти в останні роки набуло питання хімізації кормовиробництва, тобто широке застосування при вирощуванні кормових культур мінеральних добрив, насамперед азотних, а також різних гербіцидів, пестицидів.

Під раціональною організацією кормової бази, слід розуміти насамперед повну відповідність її структури та об'єму виробничому напрямку і потребам тваринництва. Крім того, вона повинна забезпечувати виробництво максимальної кількості кормів з одиниці площі при відносно низькій їх собівартості, тобто структура кормової бази повинна мати наукове обгрунтування виходячи з природно-кліматичних умов зони, в якій вона створюється. Для цього безпосередньо у господарствах під час організації кормової бази всі кормові культури повинні оцінюватися за урожайністю, виходом кормових одиниць та перетравного протеїну, а також за затратами праці та коштів з розрахунку на кормову одиницю та перетравний протеїн .

Усі корми, які використовують у тваринництві поділяють на такі основні групи:

1) рослинні, які підрозділяють на зелені, грубі, соковиті, відходи промислової переробки сільськогосподарської продукції (жом, брага), концентровані (комбікорми, висівки, макуха, шрот, відходи хлібозаводів та інші);

2) тваринного походження – молоко і відходи маслоробної та сироварної промисловості, відходи м’ясокомбінатів та рибної промисловості;

3) мінерально-кісткове борошно, кухонна сіль, крейда та інші;

4) вітамінні.

На склад молока і його кількість сприятливо діють якісні зелені корми, сіно, сінаж, силос, коренеплоди і більшість концентрованих кормів. Деякі корми надають молоку специфічного присмаку (наприклад, туркепс, бруква - присмаку редьки), погіршують якість масла і сиру, тому їх добові об'єми обмежують. При згодовуванні деяким коровам трави, сіна та соломи, засмічених ріпаком, дикою редькою, полином, дикими цибулею та часником, молоко і продукти його переробки набувають характерного присмаку і запаху і стають непридатними для вживання. Тому такі корми краще згодовувати молодняку і поголів'ю на відгодівлі. Крім того, молоко може вбирати запах деяким кормів під час доїння, наприклад силосу, тому його потрібно згодовувати після доїння.

Для годівлі тварин і птиці кормів на початок 2007 року було 33920 цнт 13571 цнт к.о., соковитих кормів 5839 цнт к.о. За 2006 рік на корм всім видам худоби та птиці 50348 цнт кормових одиниць. За структурою використання кормів концентровані корми складали 54,8% від загальної кількості кормів (27589 цнт к.о.), грубі корми складали 18,6% до загальної кількості кормів або 9345 цнт к.о., соковиті корми в структурі витрачання кормів на годівлю склали 22,0% до загальної кількості або 11070 цнт к.о., інші корми склали 4,6% або 2344 цнт к.о. Надійшло усіх видів кормів в господарство 59971 цнт кормових одиниць. За структурою вони мають такий вигляд: концентровані корми 51,5%, грубі корми 32,3%, соковиті корми 12,3% та інші корми 3,9%. Всі види кормів були заготовлені власними силами окрім 1419 цнт к.о. комбікормів із 30877 цнт к.о. концентрованих кормів, які були закуплені.

Господарство спеціалізується на виробництві продукції сільськогосподарських культур, деяких галузях тваринництва – скотарства, свинарства і бджільництва та реалізації іншої продукції, робіт і послуг. В таблиці 1 наведено дані про витрати виробничих ресурсів, урожайність, ціну реалізації та собівартість виробництва продукції, а також вміст поживних речовин в 1 ц продукції, що виділяється на годівлю худоби.

При формуванні обмежень необхідно врахувати, що кожен працівник може відпрацювати в середньому за рік 280 днів, на одному тракторі в середньому за рік може бути відпрацьовано 210 машино-змін.

Продуктивність луків та пасовищ – 90 ц/га, а природних сінокосів -15 ц/га. В 1 ц зеленої маси трави пасовищ 0,19 кг кормових одиниць, 22 гр протеїну і 3 гр каротину, а в 1 ц сіна природних сінокосів відповідно 0,32; 0,043; 1,5. В 1 ц соломи відповідно 0,2 ц.к.од., 0,008ц. протеїну; 0,8 гр. каротину.

Згідно із нормативами витрат кормів на 1 голову поголів’я із звичайною технологією виробництва та згідно надою молока від корови на 1 корову в рік потрібно 31,1 ц.к.од., 3,11 ц перетравного протеїну і 210 гр каротину; на 1 ц приросту свиней відповідно 7,28 ц.; 8,4 гр.

Для годівлі худоби виділяється 1% валового збору пшениці, 5% проса, 25% овса, 15% збору овочів та картоплі, цукрового буряку та врожай кукурудзи, ячменю, багаторічних трав та інших культур. Крім того, господарство може виготовити комбікорм, в 1 ц якого міститься 0,9 ц.к.од., 0,11 ц. перетравного протеїну та 0,2 гр. каротину.

Посівна площа зернових культур не повинна перевищувати 50% від загальної площі всіх посівних культур, а площа багаторічних трав на сіно - не менше 60% від загальної площі багаторічних трав, по соняшнику не більше 12%.

При визначенні потреби в кормах господарство враховує допустимі границі вмісту окремих груп кормів у відсотках від загальної річної потреби в кормових одиницях для кожної з тваринницьких галузей.


Таблиця 3

Потреба в кормах, %

Показники

Для ВРХ

Для свиней

Концентрати

19-25

78-83

Грубі

20-24




Зелені

26-30

5-7

Соковиті та коренеплоди

23-24

10-31


Потреба в кормах для ВРХ приведена згідно нормативам структури витрат кормів на 1 корову по рівням молочної продуктивності і по продукції вирощування в молочному і молочно-м’ясному скотарстві, а для свиней – по природно-кліматичній зоні Степу.

А тому оптимальна виробнича структуру господарства для двох критеріїв оптимальності посівної площі, при якій загальний прибуток від реалізації всієї продукції буде максимальний буде виглядати так:

1. Економіко-матиматична модель:

х1- посівна площа озимої пшениці, га;

х2- посівна площа ячміня ярого, га;

х3- посівна площа кукурудзи на зерно, га;

х4- посівна площа овса, га;

х5- посівна площа соняшника, га;

х6- посівна площа гречки, га;

х7-посівна площа сої (проса), га;

х8- посівна площа цукрового буряка (фабричного), га;

х9- посівна площа картоплі, га;

х10- посівна площа під овочі відкритого грунту, га;

х11- посівна площа під багаторічні трави на зелений корм, сінаж, силос, га;

х12- посівна площа під однорічні трави на зелений корм, сіно і випас, га;

х13- посівна площа під чорний пар, га;

х14- кількість корів, гол;

х15- кількість приросту живої маси свиней, гол;

х16- кількість кілограмів кукурудзи в раціоні, кг;

х17- кількість ячменя, кг;

х18- кількість овса, кг;

х19- кількість проса, кг;

х20- кількість картоплі, кг;

х21- кількість буряку, кг;

х22- кількість сіна люцерни, кг;

х23- кількість сіна суданки, кг;

х24- кількість соломи озимої пшениці, кг;

х25- кількість соломи ячмінної, кг;

х26- кількість соломи овсяної, кг;

х27- кількість просяної, кг;

х28- кількість кукурудзи, кг;

х29- кількість овса, кг;

х30- кількість озимої пшениці, кг;

х31- кількість макухи, кг;

х32- кількість молока цільного, кг;

х33- кількість кабачків кормових, кг;

х34- кількість гички цукрового буряку, кг;

х35- допоміжна змінна.

2. Систему обмежень:

1) Використання виробничих ресурсів:

а) По ріллі:

х12345678910111213 <=4594;

2) По технологічній структурі сівозміни:

а) по площі озимої пшениці та ячменя:

х1 + х2<=0,8*4594,

х1 + х2<=3675,2;

б) по площі соняшнику:

х5<=0,12*4594,

х5<=551,28;

в) по площі багаторічних трав на зелений корм, сінаж, силос :

х11<=0,2*4594,

х11<=918,8;

3) По використанню трудових ресурсів:

8,2х1+3,84х2+7,8х3+2,8х4+1,1х5+1,5х6+6,9х7+6,25х8+46,8х9+125х10+

+82,05х11 +4,5х13=<12040;

Загальна кількість кормових одиниць в раціоні

1,33х16+1,18х17+1х18+0,94х19+0,31х20+0,14х21+0,48х22+0,53х23+0,2х24+0,34х25+

+0,32х26+0,48х27+0,2х28+0,22х29+0,16х30 +1,8х31+0,34х32+0,06х33+0,16х34 >=х35,

х35 >=8,6;

Загальна кількість перетравного протеїну в раціоні

73х16+85х17+79х18+67х19+15х20+11х21+102х22+51х23+5х24+11х25+14х26+17х27+

+13х28+2,1х29+21х30+324х31+33х32+8х33+19х34 >=897,8;

Визначаємо загальну кількість жиру в раціоні

42х16+22х17+40х18+32х19+2х20+3х21+19х22+18х23+13х24+18х25+18х26+16х27+

+5х28+11х29+8х30+77х31+37х32+1х33+7х34 >=225;

Загальна кількість сухої речовини в раціоні

0,85х16+0,861х17+0,878х18+0,862х19+0,247х20+0,143х21+0,852х22+0,953х23+

+0,846х24+0,866х25+0,876х26+0,823х27+0,212х28+0,279х29+0,245х30+0,9х31+

+0,15х32+0,066х33+0,175х34 >=10,7;

Загальна кількість клітковини в раціоні

38х16+49х17+97х18+80х19+8х20+12х21+287х22+282х23+334х24+366х25+350х26+

+312х27+54х28+82х29+73х30+129х31+11х33+27х34 >=3000;

Загальна кількість кальцію в раціоні

0,9х16+2х17+1,7х18+1,4х19+0,3х20+0,6х21+18,4х22+5,5х23+2,6х24+4,9х25+3,0х26+

+3,4х27+1,08х28+1,4х29+0,9х30+5,9х31+1,3х32+0,3х33+2,9х34 >=55,6;

Визначаємо загальну кількість фосфору в раціоні

2,4х16+3,8х17+2,9х18+5,1х19+0,6х20+0,3х21+1,7х22+1,6х23+0,9х24+0,7х25+0,8х26+

+1,6х27+0,68х28+0,9х29+0,6х30+12,9х31+1,2х32+0,2х33+2х34 >=38,5;

Загальна кількість каротину в раціоні

0,3х16+0,5х17+0,2х18+2х19+12х22+15х23+4х24+4х25+2х26+8х27+54х28+

+53х29+31х30+2х3132+0,3х33+38х34>=384,8;

Фактична вага концентрованих кормів

х16171819<=3,8 – по max концентрованих кормів;

х16171819>=1,8 – по min концентрованих кормів;

Фактична вага грубих кормів

х222324252627<=12 – по max грубих кормів;

х222324252627>=5 – по min грубих кормів;

В соковитих кормах

а) всього кормових одиниць

0,48х22+0,53х23<= 0,5х35– по max грубих кормів;

0,48х22+0,53х23<= 0,4х35– по min грубих кормів;

б) питома вага буряку

х21<=0,24(х2021);

х>=1

І тому

3. Цільова функція:

Z=(45-44.01)*0.9*22.9х1+(33,33-45.00)*0.75*12х4+(98.74-75.48)*1.4х5+(133.58-44.71)*2.5х6+(59.72-37.10)*21.1*0.75х7+(12.69-24.97)*0.85*130х8 +(54.54-70)*0.85*7.5х9 +(59.68-96.15)*0.85*150х10+(56,63-75,13)*11,84х20+(345,56-888,89)*1,37х20+(860,47-1119,05)х21→ max

Z=0,21х1-105,03х4+32,56х5+222,18х6+357,96х7-1356,9х8-98,56х9-4649,93х10-219,04→ max

Тому на сьогоднішньому етапі розвитку, господарству необхідно провести заходи по удосконаленню структури посівних площ. Необхідно звернути увагу на розв'язанні проблеми кормового білка, насамперед за рахунок збільшення виробництва рослинного білка.

Широкий набір кормових культур і високий рівень їх урожайності в свою чергу висувають необхідність вирощування польових культур у науково - обґрунтованих сівозмінах, де створюються найбільш сприятливі умови для високої ефективності добрив, вапнування, травосіяння, обробітку ґрунту, тощо. Тому систему сівозмін слід розглядати, як основу організації створення сталої та міцної кормової бази.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Та перспективи його розвитку
Розкриті основні проблеми розвитку ринку біопалива в Україні І вказані причини відсталого розвитку його виробництва. Для підвищення...

Курсова робота з курсу “Теорія фінансів” на тему: Дефіцит державного...
При такому підході сфера дії перерозподільчої функції бюджету була майже безмежною

План Вступ. Економічна сутність фінансової стратегії діяльності підприємства....
Види діяльності підприємства ( на прикладі фінансового управління Дубенської районної державної адміністрації )

План вступ. Економічна суть податку на прибуток підприємств та його...
Основні проблеми функціонування податку на прибуток підприємств та можливі шляхи їх розв’язання

План Вступ Розділ Теоретичні основи виникнення та розвитку непрямого...
Розділ Основні проблеми та шляхи удосконалення системи непрямого оподаткування в Україні

“ Законодавче регулювання робочого часу”
Поліпшення використання робочого часу є одним з основних шляхів підвищення продуктивності праці. Воно залежить від співвідношення...

Лекція 10 Тема Аспекти екологізації виробництва
Екологізація – це зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції

Господарський кодекс україни
Дарювання, розвиток підприємництва І на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість...

О. О. Орлова історія розвитку та сучасний стан післядипломної освіти...
Розкриття потенціалу кожної людини, а також значенні підготовки її до постійного саморозвитку та самовдосконалення. Визначається...

Стан та шляхи підвищення якості викладання української мови та літератури...
Держава забезпечує всебічний розвиток І функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка