Пошук по сайту


3.2. Зміцнення кормової бази та поліпшення використання кормів у молочному скотарстві

Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення

Сторінка8/10
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

3.2. Зміцнення кормової бази та поліпшення використання кормів у молочному скотарстві
Ефективність молочного скотарства значною мірою залежить від структури кормів. Необхідна кількість поживних речовин може бути забезпечена різною комбінацією кормів, що дасть різні витрати на 1 кг кормових одиниць. За науковими розрахунками найефективнішими за виходом найбільш цінних поживних речовин з 1 га є багаторічні трави, кормові буряки, кукурудза, зернофуражні культури, тощо. Однак використання високоякісних кормів та концентратів в Україні порівняно з 1993 роком скоротилося більш як на 30%. Найсуттєвіших змін зазнало використання кормів у раціонах худоби. Науковцями, що займаються молочним скотарством, було зроблено висновок, що для вирішення проблем підвищення продуктивності молочного стада та росту ефективності виробництва молока необхідно докорінно змінити структуру заготівельних кормів.

На думку провідних науковців, основними напрямками годівлі молочних корів з метою підвищення їх продуктивності є:

  • зростання загального рівня годівлі поголів'я худоби;

  • ліквідація білкового дефіциту в кормах на основі удосконалення структури кормовиробництва;

  • збільшення в раціоні тих видів кормів, які максимальною мірою сприяють зростанню виходу продукції із розрахунку на голову худоби та поліпшенню її якості;

  • впровадження передових методів кормовиробництва;

  • розробка досконалих рецептів комбікормів для окремих статево вікових груп худоби;

  • створення нових і ефективніше використання зрошуваних культур пасовищ;

  • обґрунтування режимів годівлі корів на різних стадіях їх репродуктивного циклу.

Для ефективної і стабільної діяльності всього тваринницького комплексу потрібно насамперед змінювати кормову базу, виробництво кормів. Сільськогосподарські підприємства, які вирощують і виготовляють корми, не в змозі самостійно вирішити дану проблему. Тому державі за ранок інших галузей, які переробляють тваринницьку продукцію в кінцевий товар, а також через макроекономічні важелі потрібно компенсувати витрати кормовиробникам, підтримувати їх доходи на належному рівні. Тобто, необхідно внести суттєві корективи в економічний механізм кормовиробництва і маркетинг кормів, у форми організації та управління цієї справи, у вирішення ряду питань щодо спеціалізації і кооперації в кормовиробництві.

За існуючої ситуації пріоритетним напрямком розвитку кормовиробництва стає курс на біологізацію інтенсифікаційних процесів за рахунок удосконалення структури кормових культур на угіддях, раціонального використання пасовищ, зменшення витрат під час заготівлі і зберіганні кормів. Більш уваги потребують також посіви багаторічних бобових трав і бобово злакових травосумішей як найбільш доступного агротехнічного засобу підвищення продуктивності польових і кормових сівозмін за рахунок зменшення витрат гумусу і залучення в землеробство країни зростаючих обсягів біологічного азоту. Ключовим питанням підвищення ефективності травосіяння є відтворення системи насінництва багаторічних трав.

Для усунення дефіциту протеїну, передусім у концентрованих кормах, пріоритетним напрямком повинно стати збільшення обсягів виробництва зернових культур, макухи і шроту за рахунок розширення посівів гороху, вики, люпину, сої. Крім того, потрібно розширити посіви рапсу з метою використання рапсової макухи і шроту в обсязі 30-35% у структурі цих кормів.

Важливим джерелом збільшення виробництва об'ємистих кормів є природні кормові угіддя. Стратегічним напрямком розвитку лучного кормовиробництва є утримання продуктивних пасовищ, у тому числі і на окремих землях.

Однією з основних проблем у кормовиробництві залишається зниження втрат під час заготівлі і збереження кормів, які досягають 30% вирощеного врожаю. Однак її вирішення пов'язане із зміцненням і оновленням матеріально-технічної бази заготівлі кормів, особливо збиральних машин.

Кожний регіон повинен мати програму економічного і соціального розвитку агропромислового виробництва, яка б містила окремий розділ розвитку кормової бази тваринництва, включаючи не тільки внутрішньогосподарське, а й промислове кормовиробництво, сприятиме визначенню потреби в кормах на перспективу та спеціалізованих зон виробництва кормів за видами, сприятиме кооперації та інтеграції у сфері виробництва тваринницької продукції і її переробки, реалізації продуктів тваринництва на місцевих ринках, підвищують їх якість та ефективність агропромислового виробництва в цілому.

Годівля сільськогосподарських тварин є одним з найважливіших виробничих процесів у тваринництві. Ріст, розвиток та продуктивність сільськогосподарських тварин в першу чергу залежать від годівлі їх доброякісними, різноманітними та поживними кормами.

В зв’язку з розповсюдженням нових форм господарювання, розширенням підприємництва та підвищенням зацікавленості виробників в кінцевих результатах своєї праці сьогодні спеціалістам доводиться розв’язувати також дуже важливу економічну задачу: використовуючи наявну кормову базу, необхідно виробляти максимальну кількість м’яса, молока та іншої тваринницької продукції при мінімальній її собівартості. Адже вартість використаних кормів є однією із важливих складових частин собівартості тваринницької продукції.

Розв’язування таких задач неможливе без застосування сучасних економіко-математичних методів, які дозволяють знаходити екстремальні значення деякої функції при накладених на шукані невідомі певних обмежень.

Використання сучасних інформаційних технологій дає можливість розв’язування задачі ретельного та своєчасного підбору кормових раціонів, які б задовольняли всім зоотехнічним вимогам і в той же час мали мінімальну вартість.

3.3. Впровадження раціональних форм організації виробництва молока
У господарствах широко здійснюють спеціалізацію і концентрацію виробництва, підвищують рівень механізації трудомістких процесів, удосконалюють організацію і оплату праці. Кінцевою метою цих заходів є підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, зростання рентабельності виробництва продукції.

Зростання виробництва продукції, скорочення затрат праці і зниження собівартості найбільш успішно вирішується в умовах спеціалізації і концентрації. На спеціалізованих молочних комплексах всі зусилля і матеріальні ресурси зосереджуються на виробництві основного виду продукції і на догляд за однією твариною скорочуються, що сприяє зниженню собівартості і підвищенню рентабельності. Проте у більшості господарств на фермах виробляють не тільки молоко, але і значну кількість яловичини. У зв'язку з тим, що на фермах утримують понадремонтний молодняк, питома вага корів у стаді не перевищують 40%

Основним показником концентрації виробництва є кількість худоби, яку утримують на відділку чи на дільниці. На великих фермах з поголів'ям 500 корів витрати виробництва на одиницю продукції значно зменшується. Ще більш помітно зменшуються ці показники на молочних комплексах з поголів'ям 1200, 1600, і 2000 корів. Найбільш доцільні розміри комплексів визначають шляхом економічної оцінки декількох варіантів утримання худоби на території відповідного господарства .

На багатьох комплексах, що введені в дію у господарствах, питома вага корів у стаді не перевищує 48%. При таких умовах виробництва на молочних фермах утримують не тільки ремонтний, а й частину понадремонтного молодняка. Вплив недостатнього рівня спеціалізації виробництва на основні показники господарювання проаналізовано було вченими на основі роботи 27 великих молочних ферм, на кожній з яких розміщено не менш 800 корів. Аналіз роботи молочних комплексів показує, що питома вага корів у стаді повинна становити не менше 64%. При цьому нетелі на молочний комплекс повинні надходити за 2-3 місяці до отелення, а молодняк передавати на вирощування у віці не старше 6 місяців.

На перспективу основними слід вважати спеціалізовані молочні комплекси з питомою вагою корів у стаді не менше 88% при утриманні молодняка віком не старше місяця. Поряд з комплексами по виробництву молодняка, повинна діяти мережа спеціалізованих комплексів по вирощуванню нетелей та молодняка на м'ясо. Тепер спеціалізовані господарства по виробництву молока і яловичини, вирощування нетелей є у багатьох районах держави.

Досвід роботи молочних комплексів показує, що надходження нетелей і застосування штучного осіменіння та виробництво молока протягом року. В умовах нерівномірного виробництва продукції не можна раціонально використовувати родильні і профілактичні відділення, приміщення молодняка, особливо молочного періоду, удосконалюється використання робочої сили протягом року. Для забезпечення ритмічної роботи комплексів і підприємств по переробці молока його виробництво протягом року повинно наближатися до рівномірного. Відхилення від середньомісячного надходження молока не повинно перевищувати 5%. Так, при річному плані виробництва 36 тис. ц. молока, середньомісячне надходження його має становити від 2840 до 3168 ц. При експлуатації комплексу в період зменшення виробництва молока недостатньо ефективно використовується обладнання, приміщення і робоча сила, а під час перевищення розрахунку показників, навпаки, їх перевантаження. Одночасно при проектуванні треба враховувати також майбутню молочну продуктивність корів.

На ефективність виробництва молока значно впливає біологічні характеристики тварин. Для комплектування стада потрібні корови з високим генетичним потенціалом, придатні для промислової технології утримання. Найбільше цим вимогам відповідає худоба української чорно-рябої молочної, чорно-рябої та інших порід, поліпшених голштинами.

Значним резервом збільшення молочної продуктивності худоби та виробництва молока є ліквідація яловості корів, адже із ялової тварини значно (на 35%) зменшується продуктивність. До того ж галузь недоодержує молодняк, який міг би бути використаний для ремонту основного стада або відгодівлі на м'ясо.

Проблема підвищення продуктивності яриці у молочному скотарстві пов'язана з розширенням комплексної механізації виробничих процесів на фермах. Адже її рівень тут становить лише 70%, а в деяких господарствах найбільша частка робіт пов'язана з виробництвом молока, виконується вручну.

Щоб збільшити темпи зростання продуктивності праці у тваринництві необхідно:

  • Зупинити спад продуктивності праці, а потім забезпечити її зростання. Більше уваги приділяти впровадженню у тваринництво прогресивних технологій виробництва.

  • Поліпшити матеріально - технічне забезпечення, виплачувати вчасно заробітну плату, активізувати матеріальне стимулювання аграрної праці.

  • Освоювати досягнення НТП, забезпечити значні капіталовкладення в галузь тваринництва.

  • Встановити у виробництві продукції у тваринництві трудову дисципліну, її зміцнити, забезпечити господарство кваліфікованими кадрами.

  • Застосувати прогресивні форми організації праці, економічно обгрунтувати спеціалізацію СВК „Колос”

  • Поліпшити породні якості тварин.


Важливим напрямом підвищення ефективності молочного скотарства є поліпшення якості молока. Адже при цьому суттєво зростає ціна його реалізації. Від якості значною мірою залежить і ефективність роботи молокопереробної промисловості. Поліпшення якості молока потребує забезпечення форм необхідними устаткуваннями для його охолодження і фільтрувальними засобами, кваліфікованими кадрами. Слід підтримувати належний санітарний стан у приміщеннях, забезпечувати бездоганну чистоту доїльних установок.

Також одним з напрямків, який може сприяти підвищенню ефективності молочного скотарства, є цілеспрямована селекційна робота. Так, за розрахунками спеціалістів Інституту розведення і генетики тварин УААН, у 1997 році за умов найвищої продуктивності тварин, приріст надоїв молока на одну корову за рахунок селекції становив 744 кг. В той період племінна база характеризувалася високими якісними та кількісними показниками. За останні роки стан селекційної роботи значно погіршився. Молочна продуктивність знизилася на 42%, відтворювальна здатність племінних корів - на 8,9%. Переважна більшість племінних заводів за показниками продуктивності вже не відповідає статусу племінних.

Удосконалення існуючих і створення нових порід у молочному тваринництві, які найбільш адаптовані до умов України - один з головних напрямів розвитку селекційної роботи. Тобто пріоритетами мають стати: підвищення продуктивності худоби; поліпшення природного районування; поглиблення спеціалізації худоби за характером одержаної продукції; поліпшення оплати кормів; продовження строку лактації.

Як відомо, рівень виробництва продуктів тваринництва значною мірою залежить від породного складу поголів'я, тобто генетичного потенціалу продуктивності певного масиву худоби.

Підвищення ефективності виробництва та формування ринку молока пов'язані також із дальшим удосконаленням роботи молочної промисловості, поліпшенням доведення продукції галузі до споживача. В Україні молокопереробна промисловість представлена 466 підприємствами, які випускають широкий асортимент молочної продукції. Але з незбираного молока виробляється значно менше продукції, ніж потрібно за фізіологічними нормами харчування. Тому поряд із збільшенням виробництва молока, необхідно дбати про своєчасну та якісну його переробку. За умов вільного ринку окремі фермерські господарства, а також підприємства суспільного сектора, які розташовані далеко від великих міст, намагаються самостійно здійснювати переробку молока і реалізацію продукції.

Висновки і пропозиції
Внаслідок проведеного аналізу діяльності СВК "Колос" можна зробити висновки:

  1. СВК "Колос”" має високу матеріально-технічну базу. Лише за 2004-2006 роки енергетичні потужності господарства зменшились на 1748 к.с. або на 11,6%; наявність тракторів та зернозбиральних комбайнів залишилась на місці.

  2. Чисельність робітників за 5 років суттєво знизилась. Однією з головних причин цього стало більш механізація, вімова від ручної праці. У 2006 році порівняно з 2002 роком чисельність працівників зменшилась на 150 чол.

  3. Аналіз економічного стану СВК "Колос" показав, що в господарстві за 2005-2006 роки рівень рентабельності збільшився, але не суттєво.

Щоб збільшити темпи зростання рівня рентабельності потрібно впровадити у виробництво обгрунтовану систему землеробства:

  • розробити оптимальну структуру посівних площ;

  • виходячи з цієї структури, розробити сівозміну, яка б передбачала науково обгрунтоване чергування сільськогосподарських культур;

  • підвищувати родючість грунтів, а для цього ми повинні щорічно планово вносити в грунт мінеральні та органічні добрива.

  • ефективно використовувати техніку.

Для тваринницької галузі основні чинники:

  1. селекційно племінна робота;

  2. нові технології годівлі та утримання тварин;

  3. потужна кормова база

  4. кваліфіковані кадри.

В господарстві потрібно поліпшувати матеріально – технічне забезпечення, виплачувати вчасно заробітну плату, активізувати матеріальне стимулювання аграрної праці.

Необхідно:

  1. Освоювати досягнення НТП, забезпечити значні капіталовкладення в галузі тваринництва.

  2. Забезпечити виробництво продукції у тваринництві і постійно підвищувати його обсяги; зміцнити трудову дисципліну, забезпечити господарство кваліфікованими кадрами.

  3. Застосувати прогресивні форми організації праці, економічно обгрунтувати спеціалізацію господарства.

  4. Поліпшити породні якості тварин.

Підвищення продуктивності праці, зниження собівартості, зростання рентабельності виробництва продукції - основне завдання, яке стоїть перед кожним господарством, а тому у господарстві необхідно здійснювати спеціалізацію і концентрацію виробництва, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, удосконалювати організацію і оплату праці. Необхідно встановлювати режим догляду за коровами протягом доби, що призведе до підвищення продуктивності та поліпшить умови праці обслуговуючого персоналу, поліпшувати і удосконалювати режим роботи і відпочинку обслуговуючого персоналу.

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість центнера продуції. Тому необхідно, для зниження собівартості молока, підвищити продуктивності праці при одночасному підвищенні заробітної плати обслуговуючого персоналу і зменшення витрат пов'язаних з виробництвом та використанням кормів. Здешевлення виробництва кормів, підвищення їх біологічної повноцінності, скорочення втрат при використанні і раціональна годівля мають першочергове значення. Середня собівартість центнера кормових одиниць для виробництва молока не повинна перевищувати (4) грн. Одночасно виникає необхідність удосконалення застосовуваних технологій виробництва молока. Це стосується питання утримання і годівлі худоби, створення міцної кормової бази, ведення племінної роботи, поліпшення використання і дальшого удосконалення засобів механізації та автоматизації виробничих процесів, скорочення затрат одиниці продукції і підвищення ефективності використання основних засобів виробництва.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Та перспективи його розвитку
Розкриті основні проблеми розвитку ринку біопалива в Україні І вказані причини відсталого розвитку його виробництва. Для підвищення...

Курсова робота з курсу “Теорія фінансів” на тему: Дефіцит державного...
При такому підході сфера дії перерозподільчої функції бюджету була майже безмежною

План Вступ. Економічна сутність фінансової стратегії діяльності підприємства....
Види діяльності підприємства ( на прикладі фінансового управління Дубенської районної державної адміністрації )

План вступ. Економічна суть податку на прибуток підприємств та його...
Основні проблеми функціонування податку на прибуток підприємств та можливі шляхи їх розв’язання

План Вступ Розділ Теоретичні основи виникнення та розвитку непрямого...
Розділ Основні проблеми та шляхи удосконалення системи непрямого оподаткування в Україні

“ Законодавче регулювання робочого часу”
Поліпшення використання робочого часу є одним з основних шляхів підвищення продуктивності праці. Воно залежить від співвідношення...

Лекція 10 Тема Аспекти екологізації виробництва
Екологізація – це зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції

Господарський кодекс україни
Дарювання, розвиток підприємництва І на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість...

О. О. Орлова історія розвитку та сучасний стан післядипломної освіти...
Розкриття потенціалу кожної людини, а також значенні підготовки її до постійного саморозвитку та самовдосконалення. Визначається...

Стан та шляхи підвищення якості викладання української мови та літератури...
Держава забезпечує всебічний розвиток І функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка