Пошук по сайту


Курсова робота на тему: “ Ліцензування підприємств туристичної індустрії”

Курсова робота на тему: “ Ліцензування підприємств туристичної індустрії”

Сторінка1/4
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Курсова робота

на тему:

Ліцензування підприємств туристичної індустрії”.

Виконала: студентка IV курсу

VII групи ФГХГГіТ Алєксєєнко

Марія Володимирівна

Науковий керівник: Ведмідь

Надія Іванівна
Київ 2000

ПЛАН.


  1. Рішення уряду в галузі ліцензування підприємств………………3

  2. Органи і служби ліцензування підприємств в Україні…………..12

  3. Порядок проведення ліцензування туристичних підприємств….21

  4. Умови припинення дії ліцензії і її анулювання. Умови дії

ліцензії………………………………………………………………34
Список використаної літератури………………………………….42
Додатки.


  1. Рішення уряду в галузі ліцензування підприємств.

Ліцензування підприємницької діяльності за її видами є складовою частиною державного регулювання підприємництва в Україні, спрямоване на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів громадян.

Державне ліцензування підприємницької діяльності в Україні впроваджується відповідно до Конституції України (254к/96-ВР ) щодо права кожного на здійснення підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Головним завданням ліцензування є захист економічних та інших інтересів держави, її громадян шляхом встановлення з боку держави певних умов і правил здійснення окремих видів підприємницької діяльності.

Необхідність розвитку вітчизняного виробництва в умовах переходу до ринкової економіки та розв'язання проблем інтеграції України в Європейське співтовариство вимагають посилення уваги з боку Кабінету Міністрів України до регулювання підприємництва і перебудови методології та організації заходів щодо ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.

Діяльність у сфері ліцензування підприємництва базується на таких принципах:

захист конституційних прав і свобод людини та громадянина, законних інтересів, здоров'я громадян і безпеки держави;

рівність прав усіх суб'єктів підприємництва незалежно від їх організаційних форм та форм власності;

гласність та відкритість процесу ліцензування.

Реалізація цих принципів забезпечується формуванням відповідної правової і нормативно-інструктивної бази та створенням єдиної інформаційної системи ліцензування підприємництва.

Регулюванню мають підлягати тільки ті види підприємницької діяльності, які безпосередньо впливають на здоров'я людини, навколишнє природне середовище, безпеку держави. Не вважається за доцільне ліцензувати підприємницьку діяльність, контроль за здійсненням якої проводять уповноважені на це органи (санітарно-епідеміологічні, пожежного нагляду, торговельна, технічна та державна податкова адміністрація (інспекція) тощо).

Державна експертиза проектів законодавчих та інших нормативних актів з питань ліцензування нових видів підприємницької діяльності провадиться обов'язково. Органи виконавчої влади, які ініціюють законодавчі пропозиції щодо ліцензування нових видів підприємницької діяльності, повинні надавати розгорнуту аргументацію щодо необхідності впровадження регулювання з боку держави цих видів діяльності шляхом ліцензування.

Для впорядкування відносин, які виникають під час провадження окремих видів підприємницької діяльності, що ліцензуються, створюється єдина система ліцензування, розвиток якої має здійснюватись у таких напрямах:

  • розроблення нормативної бази (у тому числі критеріїв доцільності ліцензування окремих видів підприємництва, перегляду діючих ліцензованих видів підприємницької діяльності щодо зменшення їх кількості тощо);

  • розроблення механізму видачі ліцензій;

  • розроблення та впровадження механізму санкцій у разі виявлення порушень умов і правил видачі ліцензій і здійснення ліцензованих видів діяльності;

  • забезпечення міжвідомчої координації реалізації державної політики з питань ліцензування підприємництва;

  • створення єдиної інфраструктури інформаційної системи ліцензування (у тому числі Єдиного ліцензійного реєстру);

  • моніторинг у правовій та фінансовій системах у частині, що безпосередньо впливає на розвиток і стимулювання тих видів підприємницької діяльності, які ліцензуються;

  • створення нової державної структури управління процесом ліцензування, зокрема у сферах діяльності природних монополій;

  • створення ефективної системи контролю за додержанням ліцензіатами умов провадження видів підприємницької діяльності, що ліцензуються;

  • підготовка фахівців у сфері ліцензування.

Але ж для того, щоб ця система ліцензування підприємницької діяльності, до якої, звісно, відноситься туристична діяльність, ефективно працювала, треба мати зручну та чітку нормативно-правову базу. Формування цієї бази передбачає:

  1. удосконалення Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;

  2. удосконалення діючих нормативно-правових актів, що регулюють підприємницьку діяльність з питань ліцензування;

  3. розроблення відповідних державних і регіональних програм.

Окремими видами діяльності підприємство може займатися тільки на підставі спеціального дозволу – ліцензії. Так, організація іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму та екскурсійна діяльність підлягають ліцензуванню. Для здійснення підприємницької діяльності, що ліцензується, необхідно отримати відповідну ліцензію та дотримуватись певних умов та правил здійснення цього виду діяльності (ліцензійні умови), які встановлює Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган.

Ліцензія – це документ, що видається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим їм органом виконавчої влади, згідно з яким власник ліцензії має право займатися певним видом підприємницької діяльності.

Термін дії ліцензії на окремі види підприємницької діяльності визначається органом, що її видає, але не може бути меншим ніж три роки, якщо інше не передбачено законодавчими актами.

Розмір плати за видачу ліцензій, а також порядок зарахування одержаних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також порядок одержання дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності викладено у Законах України “ Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про підприємництво”, “Про туризм” та в деяких інших законодавчих і нормативних актах.

Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 1.06.2000 року (№ 1775-ІІІ) визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль в сфері ліцензування, відповідальність суб*єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування. В цьому законі терміни вживаються в такому значенні:

  • анулювання ліцензії - позбавлення ліцензіата органом ліцензування права на провадження певного виду господарської діяльності;

  • виробництво (виготовлення) - діяльність, пов'язана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва;

  • господарська діяльність - будь-яка діяльність, у тому числі підприємницька, юридичних осіб, а також фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

  • ліцензіат - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

  • ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов;

  • ліцензійні умови - установлений з урахуванням вимог законів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, обов'язкових для виконання при провадженні видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню; ліцензування - видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування;

  • орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності;

  • плата за ліцензію - разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії;

  • повторне порушення - вчинення ліцензіатом протягом строку дії ліцензії повторного порушення певних ліцензійних умов після застосування санкцій за аналогічне порушення;

  • розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов - рішення органу ліцензування або спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про необхідність усунення ліцензіатом у встановлені строки порушень ліцензійних умов;

  • розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування - рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про необхідність усунення ліцензіатом або органом ліцензування в установлені строки порушень законодавства у сфері ліцензування;

  • суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності;

  • торгівля - будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари.

На сучасному етапі держава проголошує туризм одним з приорітетних напрямів розвитку національної культури та економіки і створює сприятливі умови для туристичної діяльності. Державна політика у галузі туризму визначається Верховною Радою України. Закон України “Про туризм” від 15.09.1995 року (№325/25-ВР) зазначає загальні правові, організаційні, виховні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму. Метою Закону є створення правової бази для становлення туризму як високорентабельної галузі економіки та важливого засобу культурного розвитку громадян, забезпечення зайнятості населення, збільшення валютних надходжень, захист законних прав та інтересів туристів і суб*єктів туристичної діяльності, визначення їх обов*язків та відповідальності.

Згідно цього закону, ліцензія на здійснення діяльності, пов*язаної з наданням туристичних послуг – спеціальний дозвіл, що підтверджує право його власника на здійснення відповідного виду або комплекту видів діяльності, визначених Законом України “Про туризм” та іншими законодавчими актами;

туристична діяльність – діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог Закону “Про туризм” та інших актів законодавства України;

суб*єкти туристичної діяльності – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, фізичні особи, що зареєстровані у встановленому чинним законодавством України і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов*язаної з наданням туристичних послуг;

туристичні послуги – послуги суб*єктів туристичної діяльності щодо розміщення, харчування, транспортного, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг тощо, спрямовані на задоволення потреб туристів.

Закон України “Про захист прав споживачiв” від 12.05.1991 року (№1023-ХІІ) визначає загальнi правовi, економiчнi та соцiальнi основи захисту прав громадян - споживачiв продукцiї (товарiв, робiт, послуг) в умовах рiзноманiтностi форм власностi, товарно-грошових i ринкових вiдносин у сферi торговельного та iнших видiв обслуговування, що також стосується і туризму.

Основні умови та правила, якими повинні керуватися у своїй діяльності туристичні підприємства незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування визначені в Інструкції про умови і правила впровадження підприємницької діяльності, пов*язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (ліцензійні умови), та контроль за їх дотриманням від 29.01.1999 року (№53/3346).

Одним з основних напрямів державної політики в галузі туризму є встановлення порядку стандартизації, сертифікації та ліцензування.

Ліцензування туристської діяльності узгоджується з такими законодавчими та нормативними актами:

  • Конституція України;

  • Цивільний кодекс України;

Законах України:

  • “Про туризм” (324/95-ВР );

  • “Про підприємництво”(698-12 );

  • “Про захист прав споживачів” (1023-12 );

  • “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (1775-ІІІ)

  • “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” 185/94-ВР );

  • "Про страхування" ( 85/96-ВР );

  • "Про рекламу" ( 270/96-ВР );

  • "Про державний кордон України" ( 1777-12 )

  • "Про зовнішньоекономічну діяльність" ( 959-12 );

  • "Про охорону навколишнього природного середовища"

(1264-12 ).

Декретах Кабінету Міністрів України:

  • “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення”;

  • "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";

  • "Про стандартизацію і сертифікацію".

Указах Президента України:

  • від 29.12.98 N 1400/98 "Про Положення про Державний комітет

України по туризму";

  • від 30.10.97 N 1206/97 "Про Положення про Державний комітетУкраїни з питань розвитку підприємництва";

  • від 16.07.97 N 648/97 "Про Положення про Ліцензійну палату України";

  • від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".

Постановах Кабінету Міністрів України:

  • від 09.08.93 N 611 ( 611-93-п ) "Про перелік відомостей, що

не становлять комерційної таємниці";

  • від 12.11.97 N 1257 ( 1257-97-п ) "Питання Ліцензійної палати України";

  • від 29.12.95 № 1074 (1074-95-п ) "Про Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію";

  • від 28.01.97 № 79 (79-97-п) "Про затвердження Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України";

  • від 17.09.97 № 1021 (1021-97-п) "Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України";

  • від 28.06.97 № 702 (702-97-п) "Про Програму розвитку туризму в Україні до 2010 року";

  • від 25.05.98 № 740 (740-98-п) "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності";

  • від 03.07.98 № 1020 (1020-98-п) "Про порядок ліцензування підприємницької діяльності";

  • від 21.06.95 № 444 (444-95-п) (постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України) "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті";

  • “Про внесення доповнень до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, 1212-2000-п , 03.08.2000;

  • “Про Концепцію розвитку державної системи ліцензування підприємницької діяльності за її видами”, 1164-96-п , 23/09/1996;

  • “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”, 1002-2000-п , 21.06.2000 року;

Відомчих актах:

  • Методичні рекомендації щодо організації поїздок вітчизняних туристів за кордон (затверджені постановою Колегії Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму України від 16.04.96 № 96/8);

  • Методичні рекомендації щодо використання туристського ваучера (затверджені наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 16.08.96 № 40);

  • Положення про порядок видачі референсу суб'єктам туристичної діяльності України (затверджене наказом Міністерства закордонних справ України та Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України від 25.12.96 № 164-09/61 (z0761-96), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30.12.96 за № 761/1786);

  • Положення про пошуково-рятувальні служби суб'єктів туристичної діяльності, що спеціалізуються на організації туристичних подорожей з використанням активних форм пересування туристів (затверджене наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 10.07.96 № 33 (z0370-96), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 22.07.96 за № 370/1395);

  • Програма забезпечення захисту та безпеки туристів (затверджена постановою Колегії Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 08.10.96 № 96/5, введена в дію наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 17.10.96 № 51);

  • наказ Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 26.08.96 № 42-а "Про делегування міністерству курортів і туризму Автономної Республіки Крим, управлінню по туризму та курортах Закарпатської обласної державної адміністрації, управлінню по рекреаціях і туризму Севастопольської міської державної адміністрації права видачі суб'єктам підприємництва спеціальних дозволів (ліцензій) на діяльність, пов'язану з наданням туристичних послуг";

  • наказ Державного комітету по житлово-комунальному господарству України та Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 10.09.96 № 77/44 (z0531-96) "Про затвердження Правил користування готелями та надання готельних послуг в Україні", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.09.96 за № 531/1556;

  • наказ Державного комітету статистики України від 04.03.98 №96 ( z0182-98 ) "Про затвердження форм державної статистично звітності з питань туризму та інструкцій щодо їх заповнення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.03.98 за № 182/2622.

Основними принципами державної політики у сфері ліцензування є:

забезпечення рівності прав, законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

захист прав, законних інтересів, життя та здоров'я громадян, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

встановлення єдиного порядку ліцензування видів господарської діяльності на території України;

встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню. Але ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності.

Також ліцензія є офіційним документом, що дозволяє здійснення туристичної діяльності впродовж встановленого строку. Ліцензування спрямоване на впорядкування туристичної діяльності, що здійснюється суб*єктами підприємництва України, які надають послуги в галузі іноземного та зарубіжного туризму, захист прав та інтересів держави в галузі туризму, захист прав та інтересів споживачів туристичних послуг, забезпечення їх безпеки.

Тобто, для провадження діяльності, пов*язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму, суб*єкти туристичної діяльності повинні отримати у встановленому порядку ліцензію.

Таким чином, суб*єкти туристичної діяльності повинні здійснювати свою діяльність відповідно до вимог чинного законодавства України, державних та міждержавних стандартів і міжнародних вимог, що діють на території України, та нормативно правових актів в галузі туризму.


  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Курсова робота з дисципліни: Організація І методика аудиту на тему:...
Відображення в обліку оперцій з оподаткування сільськогосподарських підприємств. (9 ст.)

Курсова робота на тему: «Фінансові ресурси підприємств»
Напрярямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві

Курсова робота з підприємництва на тему: Розвиток підприємств малого бізнесу в Україні
Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого...

Курсова робота на тему: «Епічний театр Бертольда Брехта»
Висновки

Курсова робота на тему: “ Конституція України фундамент подальшої розбудови правової держави”
Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 5

Курсова робота на тему: ′′
Розділ Форми забезпеченості повернення кредитів, наданих комерційним банком (на прикладі обласної дирекції акб соціального розвитку...

Курсова робота На тему: «Інноваційні операції»
За визначенням американського дослідника Б. Твіст інноваційний процес – це перетворення наукового знання, наукових ідей, винаходів...

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»
Бакалаврська робота виконана на тему «Управління прибутком підприємства» І складається з трьох розділів

Курсова робота з дисципліни “Маркетинг” на тему «Організація міжнародного...
Спільні риси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу

Курсова робота з трудового права на тему: Особливість трудового права...
Відносини по професійній підготовці І підвищенню кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка