Пошук по сайту


Органи і служби ліцензування підприємств в Україні - Курсова робота на тему: “ Ліцензування підприємств туристичної індустрії”

Курсова робота на тему: “ Ліцензування підприємств туристичної індустрії”

Сторінка2/4
1   2   3   4

Органи і служби ліцензування підприємств в Україні.

Як і в будь-якій іншій сфері, в сфері ліцензування є своя ієрархічна система. Так, Верховна Рада України визначає основні напрями державної політики у сфері ліцензування, законодавчі основи її реалізації.

Реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснює Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноважені виконавчі органи рад, які повинні провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Мiнiстерства та iншi центральнi органи виконавчої влади, уповноваженi видавати лiцензiї, можуть делегувати це право своїм мiсцевим органам.

Формування державної політики з питань ліцензування та контроль за дотриманням вимог законодавства ліцензіатами (наприклад, туристичне підприємство) та ліцензіарами (Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України) здійснює Ліцензійна палата.

Ліцензійна палата є органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики щодо ліцензування окремих видів підприємницької діяльності.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування:

  • розробляє основні напрями розвитку ліцензування;

  • розробляє проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування;

  • погоджує проекти нормативно-правових актів з питань ліцензування, що розробляються та приймаються органами виконавчої влади;

  • узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування;

  • здійснює нагляд за додержанням органами ліцензування та ліцензіатами законодавства у сфері ліцензування та дає роз'яснення щодо його застосування;

  • здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування;

  • визначає форми документів у сфері ліцензування та правила їх оформлення;

  • затверджує спільно з органами ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням;

  • формує експертно-апеляційну раду;

  • організовує підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування;

  • веде Єдиний ліцензійний реєстр;

  • організовує замовлення, постачання, облік і звітність витрачання бланків ліцензій;

  • видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Для забезпечення підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює розроблення навчальних програм, методичних рекомендацій та посібників, установлює порядок підготовки та атестації фахівців з ліцензування.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті у межах його компетенції, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності.

Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування можуть бути оскаржені до суду.

Орган ліцензування:

  • забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

  • затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням;

  • видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;

  • здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

  • видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

  • анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

  • формує і веде ліцензійний реєстр.

Орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, що здійснює передбачені повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.

Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб'єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.

Фінансування органу ліцензування здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевого бюджету.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування веде Єдиний ліцензійний реєстр, який містить відомості ліцензійних реєстрів та ідентифікаційні коди органів ліцензування. Інформація, яка міститься в Єдиному ліцензійному реєстрі та ліцензійних реєстрах, є відкритою. За користування їх даними справляється плата, яка зараховується до Державного бюджету України.

Порядок формування, ведення та користування ліцензійними реєстрами, порядок надання відомостей з ліцензійних реєстрів до Єдиного ліцензійного реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.

Органи державної влади звільняються від плати за користування даними Єдиного ліцензійного реєстру та ліцензійних реєстрів.

З метою забезпечення ефективного та раціонального використання обмежених ресурсів, застосування новітніх технологій і обладнання, створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів, ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій, здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів.

Порядок проведення конкурсів на отримання ліцензій встановлюється Кабінетом Міністрів.

Оголошення про проведення конкурсів на отримання ліцензій дається органом ліцензування не пізніше ніж за шістдесят календарних днів до дня проведення конкурсу на отримання ліцензії і підлягає обов'язковій публікації в офіційних друкованих виданнях.

Для участі у конкурсі на отримання ліцензії на конкурсній основі суб'єкти господарювання не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня проведення конкурсу подають до органу ліцензування повідомлення про намір взяти участь у конкурсі, а також інші документи, передбачені порядком проведення конкурсу на отримання ліцензії для виду діяльності, що підлягає ліцензуванню на конкурсній основі.

Рішення про результати конкурсу оформлюється протоколом і затверджується керівником органу ліцензування у строк не пізніше ніж п'ять робочих днів з дати проведення конкурсу.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії за результатами конкурсу або про відмову у видачі ліцензії за результатами конкурсу надсилається (видається) заявнику в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати затвердження рішення про результати конкурсу.

Рішення про результати конкурсу може бути оскаржено у судовому порядку.

У разі анулювання ліцензії, виданої за результатами конкурсу, орган ліцензування у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати прийняття рішення про її анулювання зобов'язаний оголосити конкурс на отримання ліцензії, яка була анульована.

У разі, коли ліцензіат протягом шести місяців не провадить господарську діяльність згідно з отриманою за результатами конкурсу ліцензією, орган ліцензування має право анулювати таку ліцензію.

Ще однією ланкою системи ліцензування в Україні є експертно-апеляційна рада – колегіальний орган, створений при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування. У своїй діяльності експертно-апеляційна рада керується Конституцією України (254к/96-ВР), законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Рішення експертно-апеляційної ради мають характер експертних висновків і є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

До компетенції експертно-апеляційної ради належать:

  • експертиза проектів нормативно-правових актів органів виконавчої влади з питань ліцензування;

  • розроблення рекомендацій з основних проблем державної політики у сфері ліцензування;

  • надання попередніх висновків щодо пропозицій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян і підприємців щодо доцільності запровадження ліцензування певних видів господарської діяльності чи його скасування;

  • розгляд заяв, претензій та скарг суб'єктів господарювання на рішення органів ліцензування щодо порушення цими органами законодавства у сфері ліцензування;

  • аналіз стану та розроблення рекомендацій щодо вдосконалення ліцензування.

Склад експертно-апеляційної ради формується з державних службовців, науковців, інших фахівців та представників громадських організацій. Положення про експертно-апеляційну раду та її склад затверджується Кабінетом Міністрів України.

Експертно-апеляційну раду очолює голова спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

До складу експертно-апеляційної ради залучаються незалежні експерти та представники громадських організацій у кількості не менше ніж двадцять відсотків загальної кількості членів цієї ради.

Організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності експертно-апеляційної ради здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування.

Експертно-апеляційна рада має право залучати для консультацій та експертизи державних службовців, науковців та інших фахівців на громадських засадах.

Проекти нормативно-правових актів, пропозиції та звернення (апеляції) розглядаються експертно-апеляційною радою протягом двадцяти робочих днів з дня їх реєстрації в спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування.

Рішення експертно-апеляційної ради приймається більшістю голосів від загальної кількості членів експертно-апеляційної ради.

За результатами розгляду поданих проектів нормативно-правових актів, пропозицій та звернень (апеляцій) приймається рішення експертно-апеляційної ради, яке оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем експертно-апеляційної ради.

Рішення експертно-апеляційної ради з питань звернень (апеляцій) є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, допущених органом ліцензування.

Орган, який видає лiцензiї, веде книгу їх облiку за формою додатка 5.

Дiловодство з питань лiцензування здiйснюється органом, що видає лiцензiї, окремо по кожному суб'єкту пiдприємницької дiяльностi. Кожна справа має подвiйну нумерацiю - порядковий номер справи та реєстрацiйний номер лiцензiї. У справi вмiщуються всi документи, поданi для видачi лiцензiї (дублiката) та її переоформлення, а також вiдомостi про суб'єкта пiдприємницької дiяльностi.

Орган, який видає лiцензiї, веде реєстр виданих лiцензiй, до якого вносить такi вiдомостi:

  • iдентифiкацiйний код - для юридичної особи;

  • iдентифiкацiйний номер - для фiзичної особи - платника податкiв та iнших обов'язкових платежiв;

  • найменування юридичної особи; прiзвище, iм'я та по батьковi пiдприємця - громадянина;

  • код територiї, мiсцезнаходження - для юридичної особи, мiсце проживання - для фiзичної особи, факс, телефон;

  • мiсце провадження дiяльностi (повна адреса);

  • код i найменування пiдпорядкованостi (для суб'єктiв, що пiдпорядкованi органам виконавчої влади);

  • код i найменування органiзацiйно-правової форми юридичної особи;

  • код i найменування виду дiяльностi;

  • номер лiцензiї, дата видачi та термiн її дiї;

  • дату, номер рiшення, причину зупинення, продовження, анулювання лiцензiї.

Пiсля закiнчення термiну дiї лiцензiї чи у разi її анулювання матерiали передаються на зберiгання в установленому законодавством порядку.

На базi реєстрiв, що ведуться органами, якi видають лiцензiї, створюється Єдиний лiцензiйний реєстр, до якого надсилається електронна iнформацiя про виданi (зупиненi, продовженi, анульованi) лiцензiї та змiни у вiдомостях про вiдповiдних суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi.

Що стосується саме туристичної діяльності, то з метою створення рівних можливостей суб'єктам туристичної діяльності на ринку туристичних послуг та забезпечення захисту прав і законних інтересів держави та споживачів цих послуг, підвищення рівня туристичного обслуговування здійснюється ліцензування туристичної діяльності. Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, фізичні особи здійснюють діяльність, пов'язану з наданням туристичних послуг, лише за наявності ліцензії.

Центральним органом державної виконавчої влади в галузі туризму є Державний комітет України з питань молодіжної політики, спорту та туризму (додаток 6), повноваження якого визначаються Законом України “Про туризм” та положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України на підставі Закону України “Про туризм”:

  • сприяє розвитку конкуренції на ринку туристичних послуг, створює рівні можливості на ньому для всіх суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності;

  • здійснює ліцензування (позбавляє ліцензій) діяльності суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності, що надають туристичні послуги, встановлює порядок їх видачі, умови і правила здійснення туристичної діяльності та контроль за їх дотриманням;

  • разом з Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації встановлює державні стандарти у сфері туристичних послуг, проводить сертифікацію та атестацію туристичних підприємств, контролює виконання ними умов та правил прийому і обслуговування туристів;

Рішення Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України, що регулюють питання туризму та видані в межах його повноважень, є обов'язковими для міністерств і відомств, місцевих органів державної виконавчої влади, суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності, туристів.

Департамент туризму і курортів Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України може делегувати право видачі ліцензій місцевим органам державної виконавчої влади в галузі туризму.

Місцевими органами державної виконавчої влади в галузі туризму є відповідні структурні підрозділи у складі органів державної виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які підпорядковані цим органам влади та Державному комітету молодіжної політики, спорту і туризму України. В разі необхідності в місцях пріоритетного розвитку туризму зазначені органи можуть створювати представництва (бюро).

Повноваження місцевих органів державної виконавчої влади в галузі туризму визначаються положеннями про них, які затверджуються місцевими органами державної виконавчої влади за погодженням з Державним комітетом молодіжної політики, спорту і туризму України.

З метою обліку суб'єктів туристичної діяльності Державним комітетом України по туризму ведеться Державний реєстр.

Місцеві органи державної виконавчої влади в галузі туризму, яким Державний комітет України по туризму делегував право видавати ліцензії, після прийняття рішення про видачу ліцензії суб'єкту туристичної діяльності подають до Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України необхідні дані для занесення його до Державного реєстру суб'єктів туристичної діяльності.

Ліцензуванню підлягають такі види туристичної діяльності:

  • організація прийому та обслуговування іноземних туристів в Україні (іноземний туризм);

  • організація прийому та обслуговування вітчизняних туристів в Україні (внутрішній туризм);

  • організація туристичних поїздок за межі України (зарубіжний туризм);

  • екскурсійна діяльність;

  • організація масового та оздоровчо-спортивного туризму.

Ліцензуванню на здійснення туристичної діяльності підлягають туристичні агентства, бюро подорожей, бюро екскурсій, екскурсійні бюро, бюро по прийому туристів, туристичні оператори, готелі, мотелі, кемпінги, туристичні комплекси і бази, інші юридичні особи незалежно від форм власності та фізичні особи, що здійснюють туристичну діяльність, передбачену їх статутами або положеннями.

Суб'єкти туристичної діяльності, які порушують вимоги чинних актів законодавства України, Державним комітетом України по туризму позбавляються ліцензій на певний термін або безстроково.

Спеціально уповноважені органи відповідно до законодавства України можуть обмежувати або зупиняти функціонування суб`єктів туристичної діяльності, робота яких негативно впливає на збереження навколишнього природного та історико-культурного середовища.

Державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки.

За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за десять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування або орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії.

Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.

Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.

Контроль за дотриманням суб'єктом пiдприємницької дiяльностi лiцензiйних умов здiйснюється органом, який видає лiцензiї, та Лiцензiйною палатою.

Контроль за дотриманням порядку видачi суб'єктам пiдприємницької дiяльностi лiцензiй здiйснює Лiцензiйна палата.

У разi виявлення порушень контролюючий орган приймає рiшення вiдповiдно до своїх повноважень.

Перiодичнiсть та обсяг проведення контролю встановлює орган, який видає лiцензiї, та Лiцензiйна палата.

Iнструкцiї про умови i правила провадження певних видiв пiдприємницької дiяльностi, якi пiдлягають лiцензуванню, та контроль за їх дотриманням, затверджуються Лiцензiйною палатою за поданням органiв, якi видають лiцензiї.

Вiдповiдно до законодавства:

  • орган, який видає лiцензiї, несе вiдповiдальнiсть за недотримання порядку їх видачi, а також за достовiрнiсть i повноту iнформацiї про виданi лiцензiї i вiдомостi про вiдповiдних суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi;

  • заявник несе вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть вiдомостей, викладених у заявi на видачу лiцензiї та у доданих до неї документах.


  1. Порядок проведення ліцензування туристичних підприємств.

Порядок проведення ліцензування туристичних підприємств (суб*єктів туристичної діяльності) в Україні збігається з порядком ліцензування, який практикується у будь-якій іншій галузі господарства. Тому в цьому розділі буде викладено загальні умови видачі, переоформлення та отримання дубліката ліцензії, але, звісно, увага загостриться на деяких специфічних моментах щодо туризму.

Ліцензійні умови є нормативно-правовим актом, положення якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та інші вимоги для провадження певного виду господарської діяльності.

Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

У ліцензійні умови щодо видів господарської діяльності, для провадження яких необхідні спеціальні знання, включаються кваліфікаційні вимоги до працівників суб'єктів господарювання – юридичних осіб та (або) до фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності.

У разі якщо для провадження певних видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, необхідні особливі вимоги щодо будівель, приміщень, обладнання, інших технічних засобів, такі вимоги включаються до ліцензійних умов.

Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.

Ліцензійні умови та зміни до ліцензійних умов підлягають оприлюдненню у порядку, встановленому законодавством, і набирають чинності через десять днів з дати державної реєстрації нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується (іноземний туризм, внутрішній туризм, зарубіжний туризм, екскурсійна діяльність, організація масового та оздоровчо-спортивного туризму), особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії (додаток 1).

У заяві про видачу ліцензії повинні міститися такі дані:

1) відомості про суб'єкта господарювання - заявника:

  • найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код - для юридичної особи;

  • прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи;

  1. вид господарської діяльності, на провадження якого заявник має намір одержати ліцензію.

До заяви додаються такi документи:

  • пiдприємцями-громадянами - копiї документiв, якi засвiдчують рiвень освiти i квалiфiкацiї, необхiдний для провадження вiдповiдного виду дiяльностi, копiя свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта пiдприємницької дiяльностi;

  • юридичними особами - копiї свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта пiдприємницької дiяльностi та установчих документiв.

Усi поданi заявником документи формуються в окрему справу.

У разі наявності у заявника філій, інших відокремлених підрозділів, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ліцензії, у заяві зазначається їх місцезнаходження.

До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Органу ліцензування забороняється вимагати від суб'єктів господарювання інші документи, не вказані у Законі “Про ліцензування”.

Державним комітетом молодіжної політики, спорту та туризму України встановлений такий перелік документів, що подаються суб”єктами підприємництва для отримання ліцензії на туристичну діяльність:

  1. заява на бланку встановленої форми, яка заповнюється друкарським способом українською мовою, підписується відповідальною особою, завіряється печаткою фірми, в графі місцезнаходження необхідно зазначити індекс та номери телефонів, вказується повне найменування підприємства згідно свідоцтва про державну реєстрацію;

  2. підприємцем-юридичною особою додаються:

а) нотаріально засвідчені копії установчих документів (статут, установчий договір, рішення засновників про створення підприємства);

б) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію підприємств;

підприємцем-фізичною особою додаються:

а) нотаріально засвідчені копії документів, що підтверджують рівень освіти і кваліфікації, необхідних для здійснення відповідного виду діяльності, що ліцензується;

б) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи як суб”єкта підприємницької діяльності.

З метою підтвердження спроможності виконання заявником ліцензійних умов провадження діяльності, пов”язаної з наданням туристичних послуг, на виконання пункту 5 Положення про порядок ліцензування підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.07.98 № 1020 та згідно Інструкції про умови і правила провадження підприємницької діяльності, пов”язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (ліцензійні умови), та контроль за їх дотриманням, затвердженої Наказом Ліцензійної палати України та Державного комітету молодіжної політики, спорту та туризму України від 12.01.99 за №53/3346 заявниками подаються такі документи:

  • витяг із трудової книжки керівника підприємства (туристичного підрозділу) / громадянина-підприємця про стаж його роботи в туристичній галузі, який повинен бути не менше 3-х років або копію документу про спеціальну туристичну освіту;

  • характеристика діяльності юридичної особи / громадянина-підприємця (додаток №7);

  • копія документу, що засвідчує наявність службового приміщення, яке повинно відповідати вимогам Інструкції про умови і правила провадження підприємницької діяльності, пов”язаної з організацією іноземного та зарубіжного туризму (ліцензійні умови), та контроль за їх дотриманням (ксерокопія, завірена печаткою юридичної особи / громадянина-підприємця);

  • копія договору зі страховою компанією про здійснення обов”язкового страхування туристів (медичного та від нещасного випадку), що направляються підприємством в туристичні подорожі (поїздки) за кордон та по Україні (ксерокопія, завірена печаткою юридичної особи / громадянина-підприємця);

  • копія договору зі страховою компанією про страхування відповідальності суб”єктів туристичної діяльності за непередбачувальні обставини з туристами під час подорожі (ксерокопія, завірена печаткою юридичної особи / громадянина-підприємця);

  • копія довідки зі статуправління Про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ксерокопія, завірена печаткою підприємства).

Якщо заява і необхідні при цьому документи подаються в Державний комітет молодіжної політики, спорту та туризму не керівником фірми, а його довіреною особою, потрібно надати відповідне доручення, в якому зазначається, що ця довірена особа компетентна представляти фірму з усіх питань її діяльності.

В разі відсутності документів, що підтверджують можливість провадження заявником певного виду підприємницької діяльності, у видачі ліцензії може бути відмовлено згідно абз. 14 пункта 7 Положення про порядок ліцензування підприємницької діяльності.

Ліцензію одержує керівник організації (туристичного підрозділу), в разі його відсутності з поважних причин його заступник при наявності доручення на одержання ліцензії.

Особа, що отримує ліцензію, надає паспорт та копію платіжного доручення з відомчого банку, що підтверджує оплату за видачу ліцензії (разом з оригіналом, який після перевірки повертається).

Заява про видачу ліцензії та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, копія якого видається заявнику з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом відповідальної особи.

Заява про видачу ліцензії залишається без розгляду, якщо:

  • заява подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень;

  • документи оформлені з порушенням вимог Закону “Про ліцензування” (стаття 10).

Про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду заявник повідомляється в письмовій формі із зазначенням підстав залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду у строки, передбачені для видачі ліцензії.

Після усунення причин, що були підставою для винесення рішення про залишення заяви про видачу ліцензії без розгляду, заявник може повторно подати заяву про видачу ліцензії.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

У разi необхiдностi проводиться перевiрка вiдомостей, якi мiстяться у цих документах, та спроможностi виконання заявником лiцензiйних умов провадження певного виду пiдприємницької дiяльностi.

Лiцензiя видається за формою додатка 2 i є документом суворої звiтностi, мають облікову серію і номер.

На території України органи ліцензування використовують бланки ліцензії єдиного зразка. Бланк ліцензії єдиного зразка затверджується Кабінетом Міністрів України. Бланки лiцензiй виготовляються друкарським способом iз забезпеченням їх захисту вiд пiдробки та несанкцiонованого тиражування.

У ліцензії зазначаються:

  • найменування органу ліцензування, що видав ліцензію;

  • вид господарської діяльності, на право провадження якої видається ліцензія;

  • найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

  • ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів;

  • місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

  • дата прийняття та номер рішення про видачу ліцензії;

  • строк дії ліцензії;

  • посада, прізвище та ініціали особи, яка підписала ліцензію;

  • дата видачі ліцензії.

Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.

Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Орган ліцензування робить відмітку про дату прийняття документів, що підтверджують внесення заявником плати за видачу ліцензії, на копії опису, яку було видано заявнику при прийомі заяви про видачу ліцензії.

Якщо пiдприємницька дiяльнiсть, вид якої пiдлягає лiцензуванню, провадиться у кiлькох територiально вiдокремлених пiдроздiлах суб'єкта пiдприємницької дiяльностi, у лiцензiї зазначаються їх адреси.

Передача лiцензiй iншим юридичним i фiзичним особам забороняється.

Термiн дiї лiцензiї встановлюється органом, що її видає, але не менше нiж на три роки i може бути продовжений за заявою суб'єкта пiдприємницької дiяльностi в порядку, встановленому для її видачi.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові в письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

Якщо заявник протягом тридцяти календарних днів з дня направлення йому повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії не подав документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії, або не звернувся до органу ліцензування для отримання оформленої ліцензії, орган ліцензування, який оформив ліцензію, має право скасувати рішення про видачу ліцензії або прийняти рішення про визнання такої ліцензії недійсною.

Підставами для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії є:

  • недостовірність даних у документах, поданих заявником, для отримання ліцензії;

  • невідповідність заявника згідно з поданими документами ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, зазначеного в заяві про видачу ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі виявлення недостовірних даних у документах, поданих заявником про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії не раніше ніж через три місяці з дати прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії.

У разі відмови у видачі ліцензії на підставі невідповідності заявника ліцензійним умовам, встановленим для виду господарської діяльності, вказаного в заяві про видачу ліцензії, суб'єкт господарювання може подати до органу ліцензування нову заяву про видачу ліцензії після усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі ліцензії.

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.

Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є центральний орган виконавчої влади, здійснюється на всій території України. Якщо ж ліцензія видана місцевим органом ліцензування або спеціально уповноваженим виконавчим органом рад, то її дія розповсюджується на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Для кожної філії, кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадитимуть господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, орган ліцензування видає ліцензіату засвідчені ним копії ліцензії, які реєструються в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена органом ліцензування копія ліцензії є документом, що підтверджує право філії або іншого структурного підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності на підставі отриманої ліцензії.

За видачу копії ліцензії справляється плата в розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Плата за видачу копії ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

У разі створення у ліцензіата нової філії, іншого нового відокремленого підрозділу, які провадитимуть вид господарської діяльності, згідно з отриманою ліцензією, ліцензіат повинен подати до органу ліцензування заяву встановленого зразка про видачу копії ліцензії, а також документи, які подаються для отримання ліцензії.

У разі ліквідації філії, іншого відокремленого підрозділу ліцензіата, які провадили господарську діяльність згідно з отриманою ліцензією, або у разі припинення провадження філією, іншим відокремленим підрозділом ліцензіата господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією ліцензіат зобов'язаний протягом семи робочих днів з дати ліквідації такої філії або іншого відокремленого підрозділу або з дати припинення діяльності такою філією або іншим відокремленим підрозділом подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі. Орган ліцензування повинен внести відповідні зміни до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня з дати надходження такого повідомлення.

У разі, коли ліцензіат має намір провадити зазначений в ліцензії вид господарської діяльності після закінчення строку її дії, він повинен отримати нову ліцензію в порядку, встановленому Законом “Про ліцензування”.

Нова ліцензія видається органом ліцензування не раніше ніж в останній робочий день дії попередньо виданої ліцензії.

Ліцензіат не може передавати ліцензію або її копію іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності.

За видачу ліцензії справляється плата, розмір та порядок зарахування якої до Державного бюджету України встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії.

Десять відсотків коштів, що надходять до Державного бюджету України як плата за видачу ліцензії, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються на відшкодування витрат, пов'язаних з веденням Єдиного ліцензійного реєстру та виготовленням бланків ліцензій.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 04.01.99 №6 плата, яка вноситься суб*єктом підприємницької діяльності за видачу та переоформлення ліцензії, зараховується до Державного бюджету України і вноситься на балансові рахунки територіальних органів Державного казначейства №3510 “Кошти державного бюджету України” в установах Національного банку та №2510 – в установах комерційних банків за місцем провадження діяльності підприємця (код бюджетної класифікації 14060200, символ звітності банку 069).

Плата за ліцензію здійснюється після того, як прийнято рішення про видачу ліцензії – 204 гривні – юридичним особам і 34 гривні – громадянам-підприємцям.

Плата за переоформлення ліцензії – 81,6 гривні для юридичних осіб і 13,6 гривні – громадянам-підприємцям.

Підставами для переоформлення (додаток №4) ліцензії є:

  • зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, ім'я, по батькові фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

  • зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності;

  • зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності.

У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії разом з ліцензією, що підлягає переоформленню, та відповідними документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

Орган ліцензування протягом трьох робочих днів з дати надходження заяви про переоформлення ліцензії та документів, що додаються до неї, зобов'язаний видати переоформлену на новому бланку ліцензію з урахуванням змін, зазначених у заяві про переоформлення ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії у зв'язку із змінами, пов'язаними з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, якщо ця зміна пов'язана з намірами ліцензіата розширити свою діяльність, ліцензія переоформляється в порядку і в строки, передбачені для видачі ліцензії.

Одночасно з переоформленою на новому бланку ліцензією орган ліцензування на підставі даних ліцензійного реєстру безкоштовно видає ліцензіату засвідчені ним копії такої ліцензії.

У разі переоформлення ліцензії орган ліцензування приймає рішення про визнання недійсною ліцензії, що була переоформлена, з внесенням відповідних змін до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня.

Строк дії переоформленої ліцензії не може перевищувати строку дії, зазначеного в ліцензії, що переоформлялася.

За переоформлення ліцензії справляється плата в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Плата за переоформлення ліцензії зараховується до Державного бюджету України.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи про переоформлення ліцензії, може провадити свою діяльність на підставі довідки про прийняття заяви про переоформлення ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про переоформлення ліцензії.

Не переоформлена в установлений строк ліцензія є недійсною.

Вiдмова органiв, уповноважених на видачу лiцензiї, у її переоформленні може бути оскаржена в судовому порядку.

Розмiр плати за видачу i переоформлення лiцензiї та порядок її зарахування встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Ліцензіат зобов'язаний повідомляти орган ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про видачу ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов'язаний протягом десяти робочих днів подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі разом з документами або їх нотаріально засвідченими копіями, які підтверджують зазначені зміни.

На підставі документів, поданих ліцензіатом до органу ліцензування, орган ліцензування може прийняти рішення про анулювання ліцензії у строки, передбачені Законом “Про ліцензування”.

Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії є неможливість ліцензіата згідно з поданими документами забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для виду господарської діяльності, на який видана ліцензія.

Підставами для видачі дубліката ліцензії є:

  • втрата ліцензії;

  • пошкодження ліцензії.

У разі втрати ліцензії ліцензіат зобов'язаний звернутися до органу ліцензування із заявою (додаток 3) про видачу дубліката ліцензії, до якої додається документ, що засвідчує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Якщо бланк ліцензії непридатний для користування внаслідок його пошкодження, ліцензіат подає відповідному органу ліцензування:

  • заяву про видачу дубліката ліцензії;

  • непридатну для користування ліцензію;

  • документ, що підтверджує внесення плати за видачу дубліката ліцензії.

Строк дії дубліката ліцензії не може перевищувати строку дії, який зазначався у втраченій або пошкодженій ліцензії.

Ліцензіат, який подав заяву та відповідні документи для видачі дубліката ліцензії замість втраченої або пошкодженої, може провадити свою діяльність на підставі довідки про подання заяви про видачу дубліката ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, яка видається органом ліцензування у разі подання заяви про видачу дубліката ліцензії.
1   2   3   4

Схожі:

Курсова робота з дисципліни: Організація І методика аудиту на тему:...
Відображення в обліку оперцій з оподаткування сільськогосподарських підприємств. (9 ст.)

Курсова робота на тему: «Фінансові ресурси підприємств»
Напрярямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві

Курсова робота з підприємництва на тему: Розвиток підприємств малого бізнесу в Україні
Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого...

Курсова робота на тему: «Епічний театр Бертольда Брехта»
Висновки

Курсова робота на тему: “ Конституція України фундамент подальшої розбудови правової держави”
Розвиток конституційної думки в Україні як історична передумова сучасної Конституції 5

Курсова робота на тему: ′′
Розділ Форми забезпеченості повернення кредитів, наданих комерційним банком (на прикладі обласної дирекції акб соціального розвитку...

Курсова робота На тему: «Інноваційні операції»
За визначенням американського дослідника Б. Твіст інноваційний процес – це перетворення наукового знання, наукових ідей, винаходів...

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»
Бакалаврська робота виконана на тему «Управління прибутком підприємства» І складається з трьох розділів

Курсова робота з дисципліни “Маркетинг” на тему «Організація міжнародного...
Спільні риси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу

Курсова робота з трудового права на тему: Особливість трудового права...
Відносини по професійній підготовці І підвищенню кваліфікації кадрів безпосередньо на виробництві



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка