Пошук по сайту


Розділ. ІІІ. Удосконалення страхового ринку - 1 Необхідність, економічний зміст та розвиток страхування

1 Необхідність, економічний зміст та розвиток страхування

Сторінка5/8
1   2   3   4   5   6   7   8

Розділ. ІІІ. Удосконалення страхового ринку

3.1. Досвід функціонування страхових ринків зарубіжних країн
Впровадження міжнародних стандартів страхування в Україні — одне з важливих завдань і можливих напрямів входження страхового ринку держави у міжнародне страхове співтовариство. Проте це можливе лише при врахуванні внутрішніх можливостей держави, пов’язаних з її економічним і політичним становищем, фінансовою стабільністю і законодавчою базою страхування. Залежно від економічного стану держави і фінансової стійкості страховиків буде формуватися і концепція страхування, тобто по суті визначатиметься рівень страхових гарантій з боку держави і окремих страховиків. При цьому страхові компанії можуть стати важливим інструментом в справі проведення реформ, оскільки страховики знають сильні і слабкі сторони клієнтів і мають певний досвід ринкових перетворень, вимушені постійно оцінювати ризики і прогнозувати страхові події та розробляти рекомендації по підвищенню ефективності роботи страховиків і страхувальників та по виконанню страхових зобов’язань згідно із укладеними договорами.

Основні підходи до страхування в зарубіжних країнах зводяться до його значної ролі у різних сферах виробництва та фінансово-кредитної системи. В загальних рисах розглянемо досвід організації і особливості на страхових ринках страхової системи в зарубіжних країнах на прикладіокремих держав. Так, страхування в США отримало досить значний розвиток, що пов’язано з необхідністю зниження економічних ризиків через залежність виробництва від різних факторів і виникнення стихійних лих. Страхування здійснюють приватні страхові компанії, страхові кооперативи, уряд. Приватні страхові компанії — одна з найбільш потужних ланок американської фінансово-кредитної системи.

Разом з тим в США не існує єдиної для держави системи страхування. Кожний штат має власне страхове законодавство. При цьому, страхові організації мають широкі повноваження в розробці власної страхової політики, визначенні розмірів платежів, практики їх відрахування і відшкодування збитків, що є специфічною особливістю американського страхового ринку.

У Франції у відповідності до закону 1982 р. про страхування майна будь-яких осіб (юридичних, фізичних) від наслідків стихійних лих передбачає, що держава повинна відпрацьовувати спеціальні «плани ризику», в яких будь-яка територія держави була б віднесена до тієї чи іншої зони небезпеки за вірогідністю схильності до тих чи інших стихійних лих. При цьому відшкодування витрат від стихійного лиха не здійснюється в районах, які оголошені «зонами ризику», непридатними для будівництва та іншої діяльності через підвищену небезпеку. Також не відшкодовуються витрати у випадках порушення встановлених в даному районі правил попередження наслідків стихійного лиха. Проте всі будівлі чи види діяльності, які існували в районі до оголошення його «небезпечним» чи до розробки відповідних правил, підлягають страхуванню навіть тоді, коли не відповідають цим умовам.

На страховому ринку Великобританії спеціальний орган страхового нагляду в складі Департаменту торгівлі та промисловості має досить широкі повноваження щодо організації, контролю та втручання в оперативну діяльність страхових компаній. При встановленні фактів порушення правил страхування до страхової компанії застосовуються карні санкції аж до закриття.

В Австрії з 1966 р. функціонує національний фонд катастроф, кошти якого використовуються на відшкодування народному господарству збитків від природних катастроф (зливи, зсуви і т.п.). Крім того, на на державному і регіональному рівнях компенсується частина страхових внесків.

В Ізраїлі державна політика в галузі страхування направлена на те, щоб запобігти зловживанням при обігу досить великих коштів. Так, закони цієї держави чітко окреслюють не тільки сферу діяльності, але й обмежують свободу використання грошей застрахованих. Наприклад, кошти, зібрані на страхування життя, можуть бути використані тільки для цієї мети. Переказати їх на інші види страхування суворо заборонено, і це жорстко контролюється фінансовими службами держави. Страхові компанії мають право вкладати кошти, одержані від населення у вигляді страхових внесків, тільки в державні облігації, і то не більше 50%. При цьому, компанії отрамують гарантовані 4,5% річних, так що в накладі страхові компанії не залишаються. Не менш суворі і правила реєстрації компаній. Крім обовязкової застави в 25 мільйонів доларів, претендент на цей вид діяльності зобовязаний довести, що за ним не тягнеться “кримінальний хвіст”. Перевірки проводяться досить суворо.

Перелік послуг, які надаються страховиками Ізраїлю, досить великий. При цьому страхові компанії намагаються розширити цю сферу, пропонуючи нестандартні види обслуговування.

Наприклад, страхова компанія “Долев” концерну “Фенікс-Исраелі” спеціалізеється на страхування житла і машин. Програма “Долев для дому” ділиться на дві основні частини: страхування будинків, включаючи страхування стін, стелі, підлоги, балконів, труб і каналізаційного обладнання, електросистем, систем опалення та іншого майна, яке є невідємною частиною житла. Інша частина – це страхуваннявмісту квартири – меблів, побутових електроприладів, аудіо- відеосистем, одягу, посуду, коштовностей і т.д. Цікаво, що за бажанням клієнта, страховий поліс може бути оформлений як на квартиру в цілому, так і на кожну її частину окремо.

Не менш цікаві в Ізраїлі і програми страхування дітей. Лозунг “все краще – дітям” в цій державі не пусті слова. Наприклад, програма “Алюмім” страхової компанії “Менолайф-Менора” передбачає придбання страхового поліса для дітей будь-якого віку до 18 років за досить невелику ціну. Щомісячний внесок залежить від віку дитини і батьків: чим молодші батько й дитина, тим нижче внесок. При цьому, у випадку втрати працездатності страхувальник звільняється від щомісячних виплат, а компанія гарантує щомісячну допомогу на дитину до досягнення нею 21 року. В цьому віці поліс переходить у власність дитини. Посередником між страховими компаніями та їх потенційними клієнтами виступають приватні агенти, як правило, освічені і добре підготовлені спеціалісти. Працюють вони на контрактній основі і можуть співробітничати відразу з декількома компаніями – агенту це вигідно. Причина зрозуміла: різні компанії надають чисельні послуги по різних програмах і, природньо, ціни також різняться. Тому агент завжди може підібрати клієнту те, що йому підходить. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок компанії, а агент отрамує комісійні з кожної угоди. При цьому, податкові та фінансові служби держави суворо контролюють діяльністьне тільки компанії, але й страхових агентів.

В Японії страхування здійснюється приватними страховими компаніями, державними організаціями і кооперативами. При цьому приватні компанії і державні організації зайняті пошуком найбільш прибуткових сфер для вкладання коштів, які накоплені від страхових внесків. Вони діють на національному і міжнародному рівнях, і їхньою метою є зростання власних доходів. Тому вони страхують тільки «надійних» партнерів.

Кооперативні ж організації взаємного страхування зорієнтовані не на збільшення власного прибутку, а на задоволення потреб членів кооперативу. Кооперативні страхові організації приймають всіх фермерів без виключення, гарантуючи кожному компенсацію в обумовлених контрактом випадках. Кооперативне страхування контролюється всіма членами кооперативу і тому розвивається раціонально. Малі внески роблять кооперативні страхові організації більш привабливими для страхувальників, що посилює їх конкурентні позиції на національному ринку страхування.

Необхідно звернути увагу на посилення тенденцій по проникненню іноземних страхових структур на страхові ринки колишніх республік СРСР та країн Східної Європи, в тому числі і український ринок у формі різних спільних страхових компаній. Наприклад, в Україні створені такі компанії, як українсько-американське АСТ «Росток», українсько-шведська СК у формі ЗАТ «АКВ Гарант», українсько-російська АСК «АВІОНІКА», українсько-ірландське АСТ ЗТ «Гала СКД», українсько-бельгійська СК «Союзспецстрах» Тз ДВ, українсько-російська СК «ВАРТА».

В цілому, для наших умов має інтерес в системі страхування розвинутих країн національна система координації і функціонування страхових організацій при провідній ролі держави у розробці програм і стратегії розвитку страхування, у практиці страхування і розвитку кооперативних страхових організацій, в тому числі і товариств взаємного страхування (ТВС), які успішно конкурують на страховому ринку багатьох держав з традиційними страховими компаніями.

В більш широкому плані в нашій державі, по суті стоїть питання розвитку страхового захисту як окремого напряму державного регулювання розвитку бізнесу і підприємництва в різних галузях народного господарства, тобто шляхом прийняття спеціальних законів, визначення обов’язкових видів страхування, регламентації діяльності страхових організацій.

3.2. Проблеми та перспективи розвитку страхового ринку України
Виходячи з необхідності вступу України в систему міжнародних економічних відносин, перебудови економіки з використанням досвіду інших країн відносно ринкових перетворень, проблеми розвитку страхового ринку тісно пов’язані з соціально-економічною ситуацією в державі, фінансово-кредитною політикою, законодавчим та організаційним забезпеченням економічних реформ в Україні.

Держава зацікавлена в розвитку страхової справи в Україні, як в механізмі підтримки рівня народногосподарського виробництва і можливості покриття непередбачених втрат і збитків підприємств та окремих громадян з мінімальною участю державних ресурсів і коштів державного бюджету.

Як відомо, перехід до ринкових відносин передбачає появу великої кількості суб’єктів господарювання, зацікавлених в забезпеченні захисту своєї діяльності, майна і прибутків від різних наслідків і непередбачених ризиків. Тому в цей період страхування повинно розвиватися особливо інтенсивно. Це обумовлюється такими причинами.

Так, існуюче законодавство про страхування не враховує сучасного стану економіки держави (наприклад, інфляції, яка швидко змінює всі страхові фонди і резерви). Інфляція по суті є проблемою номер один, оскільки непередбачуваність цінової динаміки суттєво затруднює розрахунок ставок страхових премій і визначення обсягів виплат страхових відшкодувань і в кінцевому результаті може нанівець звести страховий захист. Відповідно страховим компаніям важко прогнозувати рентабельність страхової діяльності. Вони постійно змушені шукати компроміси між збереженням реальної вартості страхових фондів, їх антиінфляційним захистом та ліквідністю. Катастрофічне обезцінення грошей підриває основу довгострокового страхування. Невідповідність виплат страхового відшкодування фінансовим витратам відштовхує клієнтів від страхових організацій, недивлячись на необхідність захисту від різних ризиків.

Разом з тим, державна політика в галузі страхування не враховує того, що в країні немає страховиків, які б могли б конкурувати із західними фірмами.

Згідно діючого законодавства, фактично заборонено страховим компаніям займатися любими видами діяльності, крім страхової. Це призводить до того, що страховики не можуть ефективно страхувати під заставу, так як невідомо, що з цією заставою робити. Продати її не можна і використати по призначенню також не можна.

Необхідно відзначити, що держава недооцінює значення і роль страхового ринку в економіці. Так, страхові компанії, які займаються страхуванням життя (пенсійне, нагромаджувальне страхування, медичне) акумулюють грошові кошти населення і є найбільшими інвесторами в різні галузі народного господарства. Страхові компанії, які займаються ризиковими видами страхування допомагають підприємцям відшкодовувати виробничі витрати і витрати від стихійного лиха.

Дозволяється займатися страхуванням життя лише спеціалізованим компаніям, таким, як страхове медичне АТ “Надія”, АСТ “Астро-Дніпро”, АСК “Грантсервіс”, ЗАСТ “ Новий Дніпро”, АТЗТ “АСК “Інтер-Поліс”, АТЗТ “Українська СК АСКА –Life”.

В силу змін форм власності в процесі реформування окремих галузей народного господарства виникло багато акціонерних товариств, страховий захист яких практично не вирішений в законодавчому плані. Не вирішеним залишається також питання про правовий захист національного страхового ринку від зарубіжних страхових компаній тощо. Все це вимагає внесення відповідних змін і доповнень до Закону «Про страхування».

Останнім часом піднімається питання про проведення приватизаційного страхування. Так, спеціалістами СК «Алькона» розроблена концепція приватизаційного страхування. Проте одного бажання мало, оскільки не вирішеним залишається питання банкрутства інвестиційних фондових компаній та підприємств, які підлягають приватизації. Вітчизняне страхування ще досить слабке, щоб брати на себе великі ризики.

Недоліками страхової справи на сучасному етапі розвитку страхового ринку є те, що відсутня широкомасштабна роз’яснювальна робота з питань страхування серед населення і в першу чергу серед потенційних страхувальників. Значним гальмом в розвитку страхової справи є нерозвинутість інфраструктури страхового ринку, до основних елементів якої відносять правове і нормативне забезпечення, інформаційну мережу, кредитно-фінансову систему, підготовку кадрів (сюрвейери, андерайтери, страхові комісари), наукове обслуговування, аудиторську мережу, професійну етику і мову. Саме інфраструктура забезпечує можливості реалізації економічних інтересів страховиків і страхувальників, сприяє координації дій суб’єктів ринку, допомагає інтегруватися у світовий економічний простір. Разом з тим розвиток вітчизняного страхового ринку необхідно розглядати як крок до зміцнення національної безпеки України.

Назріла необхідність створення цілком нових для нас, але давно створених за кордоном інститутів, які обслуговують і контролюють страховий бізнес. Перш за все назріла необхідність організації експертних служб: сюрвейерів, менеджерів і консультантів по ризиках та інспекторів по позову. Створення таких служб і органів, координуючих їх роботу, а також закладів по навчанню профільних спеціалістів вимагають участі і сприяння держави. Це дозволить сформувати інфраструктуру страхового ринку на рівні світових вимог, проводити аналіз і розробляти заходи по зменшенню і запобіганню ризиків, розвантажити суди і арбітражні заклади від чисельних позовів за страхове відшкодування, створити нові робочі місця та залучити висококваліфікованих спеціалістів, які часто не знаходять застосування своїм знанням і досвіду.

Експертні служби повинні відповідати сучасним вимогам по рівню технічного оснащення, спеціалізованих і експертних методик. Нині страхові організації мають гостру потребу в спеціалістах по актуарних розрахунках, юристах-спеціалістах в галузі страхування, спеціалістах по статистиці. Розвиток вітчизняного страхування викликає також необхідність розвитку сфери страхових посередників — брокерів. Це буде сприяти встановленню здорової конкуренції, розширенню можливості клієнтів для вибору оптимальної схеми страхування, створенню безконфліктних відносин між страховиками і страхувальниками.

Можливість купити не самий кращий і дешевий страховий поліс цілком реально для українських клієнтів. В західно-європейських країнах ця проблема давно вирішена — аналізом послуг на страховому ринку за дорученням клієнта займається професійний страховий брокер. Так, у Німеччині і Франції при посередництві брокерів укладається 18-20% всіх договорів страхування, у Великобританії — 70%, в США — не менше 80%. При цьому 100 найбільших страховиків США укладають угоди тільки при посередництві брокерів.

Разом з тим, відбуваються процеси інтеграції страхового ринку України до світового ринку страхування і створення сучасної моделі ефективного управління страховими резервами. Інтеграція необхідна українському ринку з позицій перестрахування. На превеликий жаль, ємність нашого страхового ринку нині невелика. Багато крупних ризиків необхідно перестраховувати за межами України. Це має і позитивний характер, оскільки у випадку настання страхової події в економіку держави гарантоване вливання коштів іноземного страховика. Чим швидше економіка України буде відповідати загальним світовим стандартам, тим швидше будуть відбуватися інтеграційні процеси в страховому бізнесі.

В умовах економічної і фінансової кризи безумовно знижується активність на страховому ринку. Для її активізації необхідною умовою є стабільність гривні, зменшення інфляції, завершення процесів приватизації в основних галузях народного господарства. В принципі захистити можна тільки власника і в умовах нормального функціонування фінансової системи. Проте і самі страхові компанії можуть зробити чимало, щоб їх страхові технології і продукти відповідали європейським стандартам.

Визначені проблеми страхового ринку дозволяють визначити ті основні напрями його розвитку, які повинні бути здійснені, щоб підняти страхову справу в Україні на належний рівень. Основні з цих напрямів такі:

1. Законодавче забезпечення дальшого розвитку страхової діяльності.

1.1. Внесення змін і доповнень до Закону «Про страхування» (постанова ВР №86/96-ВР від 07.03.96). Це перш за все чітке регламнтування організаційно-економічних питань розвитку страхування і посилення ролі Укрстрахнагляду в цьому процесі через відповідні повноваження, надані законом. Проводити класифікацію видів страхування згідно загально прийнятої міжнароднох методології, тобто визначити розподіл його на дві галузі: страхування і страхування інше, ніж страхування життя (особисте страхування, медичне страхування майнове страхування, страхування відповідальності). Необхідне також збільшення максимальної межі статутного капіталу до рівня 0,5-1,0 млн. ЕКЮ з постійним досягненням цього розміру протягом кількох років, а також більшого корегування економічних статей закону (Ст.30 “Страхові резерви”, Ст. 31 “Прибуток страховика”) та визначення фінансових результатів роботи страховиків і посилення методологічної роботи Комітетом у справах нагляду за страховою діяльністю.

1.2. Розробка нових законів:

— «Про державне регулювання страхової діяльності, який передбачав би весь комплекс заходів, пов’язаних з організацією страхування, формами і методами підтримки страхового підприємництва;

— «Про страхові підприємства як специфічну форму підприємницької діяльності»;

— розробка законодавчої бази і методології проведення медичного страхування.

2. Податкова політика

2.1. Оподаткування страхових компаній заставками, передбаченими для підприємств з урахуванням специфік роботи страхових компаній;

2.2. Оподаткування прибутку за диференційованими ставками (надання пільг в оподаткуванні страховиків, які забезпечують страховий захист ризиків при реструктуризації економіки).

3. Інституціоналізація страхового ринку

3.1. Сприяння розвитку страхового посередництва

3.2. Сприяння удосконаленню інфраструктури страхового ринку.

4. Удосконалення методології страхової справи:

4.1. Переглянути і уточнити класифікацію страхування

4.2. Розробити методику рейтингової оцінки страхових компаній

4.3. Створити єдину систему обліку і звітності сфери страхової діяльності з метою формування банку достовірної інформації та її доступності.

5. Кадрове забезпечення:

5.1. Створити міжстраховий фонд фінансування навчання спеціалістів для страхових компаній

5.2. Об’єднанням страховиків обговорити проблему про доцільність створення власних навчальних закладів по підготовці і перепідготовці кадрів для страхової справи

6. Інвестування:

6.1. Стимулювання направлення коштів (інвестицій) в пріоритетні галузі економіки з урахуванням забезпечення виконання страховиками страхових зобов’язань

6.2. Залучення коштів різних суб’єктів господарювання для створення пайових фондів страхових гарантій з метою повного використання можливостей внутрішнього ринку.

Вважаємо, що це тільки першочергові заходи по удосконаленню і підвищенню ефективності функціонування національного страхового ринку України.

Про важливість вирішення перелічених питань свідчит той факт, що з метою конструктивного розгляду загальних проблем вітчизняного страхового ринку Ліга страхових організацій України у вересні 1999 року разом з працівниками Укрстрахнагляду, Центру підготовки кадрів та Моторного (транспортного) страхового бюро провела розширене засідання правління , де були розглянуті такі важливі питання:

  • правління ЛСОУ у звязку з розглядом Верховною Радою у другому читанні проекту Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про страхування”;

  • проблеми та перспективи розвитку особистих відів страхування;

  • про фінансування обєднань страховиків;

  • про вступ ЛСОУ до Українського союзу промисловців та підприємців (УСПП) на правах колективного члена.

Вирішення вказаних проблем дозволить підвищити роль страхових організацій в економічному житті України та розширити ділові звязки з товаровиробниками.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

1 Необхідність, економічний зміст та розвиток страхування
Страховий фонд створюється в результаті перерозподілу валового національного продукту. На практиці існує три форми організації страхового...

Економічний зміст необоротних активів та завдання обліку
Залежно від способу перенесення вартості на готову продукцію засоби ділять на необоротні І оборотні

1 Види страхування технічних ризиків та страхування будівельних підрядників...
Йдеться про страхування технічних ризи­ків, розрізняють, як правило, види страхування, які надають покриття ризиків або виробника,...

Курсова робота з підприємництва на тему: Розвиток підприємств малого бізнесу в Україні
Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого...

Сировинно-ресурсна безпека
Для багатьох країн світу сировинно-ресурсна безпека – це один з найбільш вразливих напрямків економічної безпеки, зважаючи на їх...

9. страхування фінансово-кредитних ризиків
Ключові слова: фінансові ризики, делькредерие страхуван­ня, страхування кредитних ризиків, страхування депозитів, недостатньо забезпечені...

1. Загальна характеристика підприємства
На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом...

1 економічний зміст необоротних активів
Оборотні активи — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалі­зації...

Примiтки до окремої фiнансової звiтностi за рiк, що закiнчився 31. 12. 2015р
Основним видом діяльності Товариства є інші види страхування, крім страхування життя квед 65. 12 Інші види страхування, крім страхування...

Практичні рекомендації щодо отримання дозволу на початок роботи підприємств...
У великій кількості випадків однією з таких умов є отримання дозволу в органах державного пожежного нагляду. Необхідність отримання...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка