Пошук по сайту


3.3. Напрями підвищення ефективності страхової діяльності - 1 Необхідність, економічний зміст та розвиток страхування

1 Необхідність, економічний зміст та розвиток страхування

Сторінка6/8
1   2   3   4   5   6   7   8

3.3. Напрями підвищення ефективності страхової діяльності

в ринковому середовищі
За даними Держкомстату України, в 1997 р. прибуток всіх страхових організацій становив 85,1 млн. гривень, або збільшився в 3,8 раза проти 1996 р. (табл. 3.1).

З даних таблиці 3.1 видно, що змінилися як обсяги доходів і видатків, так і їх структура. Перш за все в 1997 р. зросли надходження страхових платежів в 1,6 раза і в структурі склали 83,8% та збільшилися обсяги надходжень коштів від добровільного страхування майна в 2,3 раза проти 1996 р. і в структурі надходжень вони становили в 1997 р. 41,2%.

У структурі видатків зменшилася частка виплат страхових відшкодувань і перш за все по обов’язковому страхуванню відповідальності. Зменшилися також витрати на заробітну плату та видатки на ведення справ. По інших видах видатків було збільшення виплат, в тому числі і по перестрахуванню.
Таблиця 3.1. Фінансова діяльність страхових організацій в Україні в

1996-1997 рр, млн. грн.

(дані Держкомстату України, статистичний щорічник

України за 1997 р. К, УЕ, 1998)


Показники

Сума

В % до підсумку




1996

1997

1996

1997

1

2

3

4

5

Доходи всього:

284,2

393,9

100,0

100,0

Надходження страхових платежів

203,5

330,0

71,6

83,8

з них:













від добровільного осо-

бистого страхування

48,0

66,1

16,9

16,8

від добровільного май-

нового страхування

70,5

162,2

24,8

41,2

від добровільного стра-

хування відповідальності

29,8

34,2

10,5

8,7

від обов’язкового стра-

хування

53,2

67,4

18,7

17,1

Надходження від перестрахування

9,0

17,4

3,2

4,4

Інші доходи

71,7

46,5

25,2

11,8

із загальної суми доходів надходження страхових платежів від нерезиден-тів

1,2

1,5

0,4

0,4

Видатки всього:

242,5

297,7

100,0

100,0

Виплати страхових відшкодувань

100,2

107,9

41,3

36,2

з них:













по добровільному осо-бистому страхуванню

43,3

46,5

17,8

15,6

по добровільному май-новому страхуванню

24,7

46,5

10,2

15,6


Продовження табл. 3.1


1

2

3

4

5

по добровільному стра-хуванню відповідаль-ності

21,3

13,8

8,8

4,7

по обов’язковомустра-хуванню

8,9

0,7

3,7

0,2

Виплати по перестрахуванню

27,8

50,5

11,5

17,0

Видатки на утримання апарату управління

34,0

57,4

14,0

19,3

в тому числі на заробіт-

ну плату

24,7

29,1

10,2

9,8

Видатки наведення справи

38,5

41,5

15,9

13,9

Платежі до бюджетів всіх рівнів

14,8

21,7

6,1

7,3

Дивідентди та проценти, виплачені по цінних паперах

2,9

4,4

1,2

1,5

Інші видатки

24,3

14,3

10,0

4,8

із загальної суми видатків виплати страхових відшкодувань нерезидентам

0,6

2,2

0,2

0,7

Резервування коштів

69,1

120,0

х

х

Прибуток

22,4

85,1

х

х

________________________________________________________________
Рентабельність страхових операцій, або показник рівня доходності, по страхових організаціях України, визначається відношенням річної суми прибутку до річної суми платежів (доходів):

П

Рсо =  х 100,

Д

де Рсо — рентабельність страхових операцій, %;

Прічна сума прибутку;

Д — доходи (річна сума надходжень платежів).

Якщо в 1996 р. цей показник в цілому становив 7,90%, то в 1997 р. — вже 21,6%, або збільшився на 13,7%. Такий порядок не спотворює економічного змісту показника рентабельності, оскільки домінуюча частина доходів від страхових операцій складається з різних страхових операцій. Досвід роботи страхових організацій показує, що показник рівня рентабельності страхових операцій не повинен бути високим, оскільки в цьому випадку завищується ціна на страхові послуги і зменшується на неї попит з боку страхувальників. При низьких же показниках обмежуються можливості самоокупності витрат на страхування у страховиків в умовах ринкових відносин. Становище регулюється двома шляхами: приведенням тарифів у відповідність до фактичного рівня збитковості страхової суми або зміною обсягів відповідальності по окремих видах страхування.

У страхуванні визначення собівартості страхових послуг — одне з досить складних і найменше висвітлених в економічній літературі питань. Зумовлюється це перш за все ризиковим (імовірнісним) характером руху і формування страхового грошового фонду. Наприклад, якщо підприємства сервісу заздалегідь знають розмір необхідних витрат, то страхові компанії, беручи на себе відповідальність згідно з договором, досить орієнтовно знають, скільки в кінцевому результаті обійдеться йому страхова послуга, тобто або в суму витрат на ведення справи, або набагато більшу суму з урахуванням обсягів виплат страхового відшкодування. При цьому собівартість страхових операцій являє собою сукупність всіх витрат страховика (включаючи відрахування в резервні фонди), які необхідні для забезпечення фінансової стійкості страхових операцій і гарантії виконання зобов’язань перед страхувальниками.

Практика роботи страхових організацій показує, що в страховій діяльності зниження собівартості можливе шляхом, по-перше, зміцнення фінансової стійкості страхових операцій і, по-друге, відповідною економією управлінських витрат. Вважається, що найбільш перспективним в реалізації першого напряму є оптимізація страхового портфеля і використання можливостей регулювання ринку з допомогою правильно складеного страхового договору і умов його виконання. При цьому фінансова стійкість залежить перш за все від розміру і складу страхового портфеля та пов’язаною з цим можливістю територіальної розкладки збитків і визначення рівнів страхових тарифів. Це обумовлює і більш високі тарифи у малих страхових компаніях і змушує їх шукати відповідні ринкові ніші на страховому ринку. тобто займатися тими видами страхування, де менша конкуренція і виключені значні ризики.

Іншим напрямом роботи по зміцненню фінансової стійкості різних страхових компаній є оптимізація і конкретика ділового і правового змісту договору страхування. Наприклад, страховик може обумовити страхувальнику певні вимоги, спрямовані на зменшення ризику.

Досвід зарубіжних країн показує, що диференціація ризиків забезпечує більш стабільну ринкову позицію страховика за рахунок комбінування ризиків і стимулювання страхувальників до укладання комплексних договорів за рахунок деякого зниження тарифів. Відповідно при цьому тариф може бути нижчим, ніж при укладанні декількох договорів по одному ризику кожний. При укладанні цього договору економляться і витрати на ведення справи, тобто це взаємовигідна справа. Разом з тим зарубіжний досвід підтверджує, що реальну можливість зменшення ціни на страхові послуги дає участь страховика в комерційній діяльності, яка базується на характері кругообігу коштів в процесі страхової діяльності, оскільки від моменту надходження платежів страховиків на рахунок страховика до їх виплати як страхового відшкодування проходить певний час, який визначається строком дії договору.

Крім того, страховик формує резервні фонди, кошти яких довгий час можуть не використовуватися. Це дає можливість страховику брати участь не тільки в комерційних операціях, а й у прямому інвестуванні, враховуючи при цьому мобільність наявних у нього коштів і кон’юнктури ринку.

Як відомо, під фінансовою стійкістю страхових операцій розуміється постійна збалансованість або перевищення доходів над витратами страховика в цілому по страховому фонду. При цьому в основі забезпечення фінансової стійкості лежать перш за все оптимальні розміри тарифних ставок, а також достатня концентрація коштів страхового фонду, що дає можливість територіальної і часової розкладки збитку. Концентрація коштів страхового фонду досягається при неухильному зростанні числа страхувальників і застрахованих об’єктів.

У розвинутих країнах велика увага приділяється страховому маркетингу, який включає: вивчення ринку з метою визначення страхових потреб; формування на основі останніх страхових послуг; визначення ціни на страхову послугу (страхового тарифу) по кожному виду страхування та способи її виплати; роз’яснювальну роботу по діючих договорах і видах страхування; рекламу нових послуг, вибір конкретних страхувальників та організацію їх обслуговування.

Маркетинг розглядається як один з методів комерційної діяльності страхових компаній і дослідження ринку страхових послуг. По суті служби маркетингу створюються перш за все для гнучкого пристосування функціональної діяльності страхових компаній до змін економічної ситуації та кон’юнктури ринку. Разом з іншими службами відділи маркетингу створюють єдиний механізм управління процесами, спрямованими на задоволення попиту страхового ринку і отримання прибутку від страхових операцій.

Оскільки страхова діяльність постійно пов’язана з різними ризиками через фінансовий механізм, виникає необхідність управління ризиками і фінансовими відносинами між страховиками і страхувальниками, тобто організації ризик-менеджменту.

Основні правила, на підставі яких приймаються рішення в ризик-менеджменті, зводяться до забезпечення максимального виграшу, а стратегія базується на оптимальних результатах при раціональному співвідношенні між ризиком і величиною отриманого прибутку.

В крупних страхових компаніях, таких як НАСК «Оранта», питаннями маркетингу, ризик-менеджменту і ділової стратегії займається Департамент економічного аналізу, до складу якого входять Управління економічного аналізу і зведеного планування, маркетингу та ділової стратегії, а в регіональних структурах (обласних дирекціях) — відділи зведеного планування і економічного аналізу.

Розвиток українського страхового ринку об’єктивно супроводжуватиметься хворобами росту, які на різних етапах були характерні для провідних страхових ринків зарубіжних країн. Це в першу чергу недостатній фінансовий потенціал українських страховиків, низька технологічність здійснення страхових операцій, відсутність нормального конкурентного середовища як фактора постійного підвищення якості страхових послуг. Виходячи з досвіду роботи в галузі страхування Європейськоі Організації Економічного Співробітництва і Розвитку в практиці вітчизняного страхування можна використати ряд основоположних правил формування і регулювання страхових ринків і, зокрема:

  1. для забезпечення захисту споживача, захисту економіки в цілому, повинні бути встановлені відповідні в розумних межах регулюючі положення;

  2. страховики повинні допускатися на ринок, відповідаючи суворим ліцензійним критеріям;

  3. страхування є виключним видом діяльності страхового товариства;
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

1 Необхідність, економічний зміст та розвиток страхування
Страховий фонд створюється в результаті перерозподілу валового національного продукту. На практиці існує три форми організації страхового...

Економічний зміст необоротних активів та завдання обліку
Залежно від способу перенесення вартості на готову продукцію засоби ділять на необоротні І оборотні

1 Види страхування технічних ризиків та страхування будівельних підрядників...
Йдеться про страхування технічних ризи­ків, розрізняють, як правило, види страхування, які надають покриття ризиків або виробника,...

Курсова робота з підприємництва на тему: Розвиток підприємств малого бізнесу в Україні
Економічний прогрес у цих країнах дає підстави для висновку про те, що його поступ значною мірою був забезпечений створенням малого...

Сировинно-ресурсна безпека
Для багатьох країн світу сировинно-ресурсна безпека – це один з найбільш вразливих напрямків економічної безпеки, зважаючи на їх...

9. страхування фінансово-кредитних ризиків
Ключові слова: фінансові ризики, делькредерие страхуван­ня, страхування кредитних ризиків, страхування депозитів, недостатньо забезпечені...

1. Загальна характеристика підприємства
На макрорівні здійснюється економічний аналіз макропоказників, на мікрорівні конкретний економічний аналіз, який іще називають аналізом...

1 економічний зміст необоротних активів
Оборотні активи — грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалі­зації...

Примiтки до окремої фiнансової звiтностi за рiк, що закiнчився 31. 12. 2015р
Основним видом діяльності Товариства є інші види страхування, крім страхування життя квед 65. 12 Інші види страхування, крім страхування...

Практичні рекомендації щодо отримання дозволу на початок роботи підприємств...
У великій кількості випадків однією з таких умов є отримання дозволу в органах державного пожежного нагляду. Необхідність отримання...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка