Пошук по сайту


Торгівля є однією з провідних галузей економічної діяльності сучасної України І найбільш розвинутою формою підприємництва. В україні торговельна діяльність

Торгівля є однією з провідних галузей економічної діяльності сучасної України І найбільш розвинутою формою підприємництва. В україні торговельна діяльність

Сторінка1/6
  1   2   3   4   5   6


ВСТУП

Торгівля є однією з провідних галузей економічної діяльності сучасної України і найбільш розвинутою формою підприємництва. В Україні торговельна діяльність здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, при наявності у них сертифікатів на право здійснення такої діяльності. В цілому можна сказати, що торговельна діяльність – це ініціативна самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення продажу споживчих товарів з метою отримання прибутку. Торгівля – це особлива діяльність людей пов’язана із здійсненням актів купівлі продажу, яка покликана на задоволення потреб населення в якісній продукції, яка також представляє собою сукупність технологічних та господарських операцій.

Торгівля – це свого роду каталізатор змін, які відбуваються у виробництві та споживанні в умовах ринку. В Україні кількість торговельних підприємств – як оптових, так і роздрібних – зростає з кожним роком.

Особливості торговельної діяльності в Україні зумовлюють різноманітні фактори. З одного боку – це економічна ситуація взаємовідносин між суб’єктами господарювання, з другого – це податкова та бюджетна політика, сертифікація продукції та захист прав споживачів. Сертифікація – це гарантія споживачеві того, що та чи інша продукція відповідає стандартам або певним вимогам. Захист прав споживачів в сфері торгівлі забезпечує держава. Сертифікація та захист прав споживачів, в основному, є особливістю роздрібної торгівлі та громадського харчування.

Бухгалтерський облік торговельної діяльності завжди мав свої особливості в порівнянні з обліком інших видів діяльності. Сьогодні бухгалтерам торговельних підприємств постійно доводиться долати складнощі перехідного періоду. Тому необхідно привернути належну увагу до організації бухгалтерського обліку діяльності торговельних підприємств в умовах його реформування з метою забезпечення користувачів повною, достовірною та об’єктивною інформацією про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності.

Недостатня розробка теоретичних і методологічних питань обліку та аналізу торговельних операцій, а також науково-теоретична і практична значимість вказаних проблем зумовили вибір теми дипломного дослідження та визначили його актуальність та основні напрями.

Мета бакалаврської кваліфікаційної роботи – обґрунтувати теоретичні і методичні положення та розробити науково обґрунтовані практичні рекомендації щодо удосконалення обліку торговельних операцій на рівні окремого підприємства (ПФ „Кредо”) на підставі вивчення стану та критичного аналізу діючої в Україні практики обліку у сфері торгівлі.

Цільова спрямованість зумовила постановку і вирішення наступних завдань:

- розглянути наукові підходи до визначення поняття „торгівля” та „торговельна діяльність”;

- чітко розмежувати поняття „торгівля”, „ринок товарів” та „ринок послуг”;

- охарактеризувати організаційну структуру торгівлі в аспекті двох її підгалузей: гуртової та роздрібної торгівлі;

- здійснити опис основних законодавчо-нормативних актів, якими керуються торгівельні підприємства в своїй діяльності;

- викласти основні завдання бухгалтерського обліку на торговельних та посередницько-збутових підприємствах;

- виділити рахунки бухгалтерського обліку торговельних операцій на підприємствах;

- здійснити загальну характеристику базового підприємства – ПФ „Кредо”;

- охарактеризувати наказ про облікову політику на ПФ „Кредо”, виділити основні його недоліки та запропонувати напрямки щодо його вдосконалення;

- провести аналіз фінансового стану базового підприємства, приділивши основну увагу аналізу торговельних операцій;

- описати процес документування торговельних операцій на ПФ „Кредо”, приділивши значну увагу оформленню та поданню товарного звіту;

- здійснити опис аналітичного і синтетичного обліку торговельних операцій на ПФ „Кредо” в розрізі таких підзадач: надходження товарів; реалізація товарів; визнання доходів і витрат від реалізації товарів; облік фінансових результатів; надання знижок; повернення товарів.

- описати процедуру здійснення інвентаризації залишків товарів на складі ПФ „Кредо” і відображення її результатів в бухгалтерському обліку.

Об’єкт дослідження – торговельні операції, що знайшли відображення в бухгалтерському обліку базового підприємства (ПФ „Кредо”). Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань обліку та аналізу торговельних операцій в гуртовій та роздрібній торгівлі.

РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

1.1. Організаційні основи та поняття торговельної діяльності

Однією з важливих передумов ефективного функціонування економіки є розвиток торгівлі, яка має спиратись як на державний, так і на ринковий механізми впливу на споживчий ринок [26, с.13].

Поняття ринку тісно зв’язане з поняттям торгівлі, торговельної діяльності, тобто діяльності з продажу товарів з метою добування прибутку. Тим самим підкреслюється особлива роль торгівлі в процесах обміну, у системі ринкових відносин, що відокремилася на основі суспільного поділу праці галузі господарства, що здійснює посередницьку діяльність по купівлі-продажу товарів і наданню зв’язаних з цим послуг. Наявність реального ринку визначеного товару, де відбувається торгівля за прийнятну, „найкращу” і для продавця, і для покупця ціну – основа концепції торгівлі, у той час як відсутність такого ринку стосовно якогось виду товару розглядається як одне з основних джерел неефективності господарства і господарювання. Отже, ринок товарів (продуктів, послуг) може розглядатися як сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за допомогою яких здійснюється реалізація товарів. Ринок – це цілісна система, що поєднує виробництво і споживання, продавців і покупців, виробників і споживачів продукції. Ринок може розглядатися як система господарських зв’язків, що включають як прямі, безпосередні, так і багатоланкові, непрямі контакти за участю посередників. При цьому варто мати на увазі, що будь-який виробник, вступаючи у ринкові контакти, може виявитися як у ролі продавця, так і в ролі покупця [35, с.87].

Торгівля, ринок і торговельна діяльність – не однозначні поняття. Співвідношення цих понять можна представити схемою (рисунок 1.1), де Т – товар, Г – гроші, ТП – торговельні послуги.


Слід зазначити, що дати точне, строге визначення понять „торгівля”, „комерція” досить важко. Так, у класичній роботі І.Ф. Шерр визначає торгівлю як „організований за принципами доцільності і хазяйновитості товарообмін між окремими членами світового господарства. Вона повинна надати рівноваги потребам і запасам, сприяти розвиткові виробництва і споживання об’єднаних або окремих членів світового господарства” [38, с.5]. Торгівля „здійснюється за допомогою переміщення власності (купівля-продаж), зміни місця (транспорт) і утворення запасів (склади) продуктів, вироблюваних для задоволення чужих потреб” [38, с.68].

Згідно офіційного визначення, поданого в Порядку заняття торговельною діяльністю і правилах торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. №108, торговельна діяльність – це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

Торговельна діяльність полягає в просуванні товарів від виробника до споживача шляхом реалізації товарів за гроші. Виручка від реалізації товарів вказує на наявність торговельної діяльності [18, с.32].

Основними елементами організаційної структури торгівлі слід вважати:

- торгівельні об’єкти, торгівельні підприємства (їх підрозділи), обєднання, організації;

- підсистеми торгівлі: галузеві, функціональні, відомчі, територіальні та інші;

- управлінські органи, підрозділи, служби.

Органічними компонентами організаційної структури торгівлі виступають також сукупність відносин і зв’язків. Найбільш характерними для торгівлі є:

- організаційні, управлінські, економічні, соціальні та технологічні відносини;

- господарські, економічні, зовнішньоекономічні, інтеграційні та коопераційні зв’язки [36, с.48-49].

Предметом торговельної справи є [22, с.6-7]:

- сукупність відносин, що виникають в процесі просування товарів від виробників до споживачів, між суб’єктами ринку;

- механізм та форми прояву економічних законів розвитку суспільства у сфері обігу в умовах обмеженості ресурсів та конкуренції за їх використанням;

- сутність, закономірності та принципи функціонування господарського механізму суб’єктів товаровиробничої мережі, що проводять діяльність виходячи з потреб та рівня розвитку суспільства.

За формою організації і виконуваних функцій торгові підприємства поділяються на оптові та роздрібні. Оптові підприємства, виконуючи функції поєднувальної ланки між виробництвом і роздрібною торгівлею, покликані забезпечувати найраціональніше просування товарів від виробників до споживачів. Завдання оптових підприємств полягає в забезпеченні відвантаження покупцям товарів оптимальними партіями, що сприяє: якнайкращому використанню транспортних засобів; зниженню витрат на перевезення та обіг; своєчасному постачанню необхідними товарами як населення, так і виробництва; забезпеченню відпрацювання і сортування товарів, їх комплектності та асортименту [26, с.13].

Гуртова торгівля – реалізація товарів гуртом – відрізняється від торгівлі роздрібної, в першу чергу тим, що тут відбувається реалізація товарів партіями підприємствам роздрібної торгівлі і громадського харчування, а також іншим споживачам, зокрема виробничим підприємствам. Тобто товари передаються для подальшого продажу або переробки. Відпуск товарів гуртом бюджетним установам, лікарням, санаторіям і т.п. для утримання та обслуговування контингенту їх пацієнтів і відвідувачів є водночас і роздрібним товарообігом, оскільки це відпуск товарів безпосереднім споживачам [25, с.167].

Як вважає Н.І. Трішкіна, розвиток сфери товарного обігу значною мірою визначається ефективністю функціонування оптової ланки. Вона може виступати каталізатором структурних перетворень, які відбуваються в період трансформації економіки України, сприяти забезпеченню збалансованості внутрішнього ринку, стимулювати розвиток вітчизняного виробництва, налагоджувати господарські зв’язки з зарубіжними товаропостачальниками та оптовими покупцями вітчизняних товарів. Для цього оптова торгівля в нових умовах повинна перетворитися на ефективного посередника, який здійснює свою діяльність на принципах підприємництва, маркетингу та сучасного менеджменту [34, с.424].

Роздрібні торгові підприємства реалізують товари як безпосередньо населенню, так і окремим установам (дитячим, дошкільним установам, школам, лікарням та ін.) дрібним оптом [26, с.13].

Т.В. Головач, А.Б. Грушевицька та В.В. Швид виділяють такі чинники, якими характеризуються внутрішні особливості роздрібної торгівлі [23, с.181]:

- місцезнаходженням, часом роботи, внутрішнім плануванням, візуальними характеристиками та унікальністю, розмірами підприємства;

- товарами та організацією торгівлі (номенклатура; спеціалізація; торгові марки; презентація та візуальна торгівля; унікальність та актуальність товару; рівень валового доходу та прибутку);

- рівнем цін, продажем товарів зі збитком для залучення покупців, встановлення різних цін для торгівлі із повним комплексом обслуговування і продажу товарів без упаковки, надання знижок та коригування цін;

- засобами стимулювання збуту (реклама підприємства, ціни або якості товару; цільові аудиторії та засоби масової інформації; винагороди, різні маркетингові заходи; преміальні купони; частота виходу реклами; спеціальні заходи по стимулюванню збуту);

- рівнем обслуговування споживача (надання споживчого кредиту, доставка і можливе повернення товару);

- інформацією та інструкціями по експлуатації, допомогою при здійсненні покупок;

- організацією управління торговельним персоналом (централізоване чи децентралізоване управління; підготовка та підвищення кваліфікації персоналу; оцінка результатів діяльності працівників; можливість кар’єрного зростання).

Як прогнозує С.А. Дражниця, основною метою та пріоритетами політики у сфері внутрішньої торгівлі та обслуговування населення на наступні роки стануть [24, с.138]:

- інтенсивне формування цивілізованої торговельної інфраструктури за рахунок розширення мережі сучасних прогресивних торговельних закладів, адаптованих до світових стандартів (супермаркетів, гіпермаркетів, дискаунтерів та іншого крупно-форматного ритейлу), використання франчайзингового підходу при їх створенні;

- активне залучення інвестицій у розбудову мережі підприємств торгівлі;

- удосконалення нормативно-правового забезпечення функціонування внутрішньої торгівлі.

1.2. Нормативно-правове забезпечення торговельної діяльності в Україні

Діяльність підприємств торгівлі регулюється певними законодавчими та нормативними документами, які можна умовно поділити на чотири групи:

І. Господарський кодекс України;

ІІ. Закони України;

ІІІ. Постанови Кабінету міністрів України;

IV. Накази Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, інших міністерств та відомств.

Група І.

Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436-IV встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.

Господарський кодекс України має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва і на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість відповідно до вимог Конституції України, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Група ІІ.

Закон України „Про споживчу кооперацію” від 10.04.1992р. №2265-ХІІ визначає правові, економічні та соціальні основи діяльності споживчої кооперації в Україні.

Закон спрямований на відродження і зміцнення демократичних основ споживчої кооперації, захист інтересів її членів і сільського населення як споживачів та регулює відносини з органами державної виконавчої влади.

Закон України „Про захист прав споживачів” від 12.05.1991р. №1023-ХІІ регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.03.1994р. №4004-ХІІ регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов'язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

Закон України „Про безпечність та якість харчових продуктів” від 23.12.1997р. №771/97-ВР регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) та споживачами харчових продуктів і визначає правовий порядок забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, що виробляються, знаходяться в обігу, імпортуються, експортуються.

Закон України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995р. №265/95-ВР визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Закон України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996р. №98/96-ВР визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток, діяльності у сфері торгівлі іноземною валютою, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. №1775-ІІІ визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Група ІІІ.

Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995р. №108. Цей Порядок і правила визначають загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної (торговельно-виробничої) мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі.

Група IV.

Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03.2004р. №98. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж непродовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги щодо дотримання прав споживачів стосовно належної якості та безпеки товарів і рівня торговельного обслуговування.

Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003р. №185. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги в дотриманні прав споживачів щодо якості й безпеки товару та рівня торговельного обслуговування.

Правила роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією, алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюються окремими правилами.

Положення про штрихове кодування товарів, затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 20.08.2002р. №255.

Положення вводиться з метою:

- створення умов для впровадження в Україні інформаційних технологій автоматичної ідентифікації та електронного обміну даними і створення інформаційної бази для контролю та управління товарно-грошовим обігом, удосконалення систем обліку продукції;

- підвищення конкурентоспроможності українських товарів на вітчизняному та зарубіжному ринках;

- скорочення часу товарообігу за рахунок застосування електронних засобів обліку при виробництві товару, його складуванні, транспортуванні, реалізації та звітності державним органам.

Інструкція про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 24.06.1996р. №349. Згідно цієї Інструкції, всі підприємства (одиниці) роздрібної торгівлі та громадського харчування незалежно від форм власності ведуть Книгу відгуків і пропозицій встановленої форми, в яку покупці (відвідувачі) записують скарги, пропозиції, відгуки та зауваження.

Положення про порядок уцінки і реалізації продукції, що залежалась, з групи товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, затверджене наказом Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 10.09.1996р. №120/190. За цим Положенням проводиться уцінка товарів широкого вжитку і продукції виробничо-технічного призначення, що залежалися (не мають збуту більше трьох місяців) і не користуються попитом у споживачів, а також таких товарів та продукції, які частково втратили свою первісну якість, та надлишкових товарно-матеріальних цінностей (матеріалів, комплектуючих виробів, інших матеріальних цінностей, що більше трьох місяців не можуть бути використані на виробництво продукції, оскільки таку продукцію виробляти недоцільно за відсутності попиту на неї як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках).

Інструкція про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів, затверджена наказом Міністерства статистики України від 28.12.1996р. №389.

У період становлення ринкової економіки, коли відбувається розширення кола учасників торгової діяльності і споживчий ринок в Україні набуває різноманітних форм, для забезпечення відповідності показників статистики торгівлі міжнародним рекомендаціям виникла необхідність переглянути методологічні підходи щодо обліку роздрібного товарообороту.

Інструкція про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів розроблена на виконання заходів, передбачених Концепцією побудови національної статистики та Державною програмою переходу України на міжнародну систему обліку і статистики, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 04.05.1993р. №326 та від 08.06.95р. №403, з метою одержання найбільш повної інформації про стан організованого споживчого ринку на державному і регіональних рівнях.

Потрібно зазначити, що правова база регулювання торговельно-посередницької діяльності, як і всього економічного обороту, складається із фрагментів непрямих законів. В її основі лежать також відомчі нормативні акти, різні інструкції і положення, а частіше за все розробки самих торговельних організацій. Зрозуміло, що таку базу неможливо вважати прийнятною. Необхідні прямі закони, систематизовані норми права. Мова йде перш за все про прийняття Закону України „Про торгівлю”. Такий закон буде сприяти ефективному регулюванню всієї сукупності відносин, які виникають у сфері торгівлі [24, с.136-137].
  1   2   3   4   5   6

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Вступ
Трудове право України є однією з провідних галузей у системі права, яка нарівні з іншими галузями перебуває в стадії реформування...

Тема: Організація І регулювання аудиторської діяльності в Україні
В україні аудиторська діяльність регламентується з одного боку державою через закон України Про аудиторську діяльність від 22. 04....

Правові основи підприємницької діяльності тип уроку
України як міцної економічної держави, розуміючи, що підприємницька діяльність є основою ринко­вої економіки

Розділ Теоретичні аспекти малого бізнесу в Україні
Відтак побудова моделі економічного розвитку, яка передбачала б максимально можливе поширення позитивних тенденцій економічної динаміки...

Правові аспекти підприємництва
Агентством з міжнародного розвитку США (usaid), сьогодні в Україні в малому І середньому бізнесі працюють 52,6% усіх працюючих у...

Задача: виявити рівень поінформованості учнів щодо проблеми торгівлі людьми
Тим не менш, люди перетворюються на «товар», який можна продавати І купувати, використовувати як завгодно, а потім викидати як непотріб....

Закон України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльність в Україні»
Реалізація інноваційних проектів має здійснюватися в рамках визначених Законом України «Про пріоритетні напрямки інноваційної діяльності...

Правила безпеки дорожнього руху, правила поведінки на дорозі Двадцять...
Чергова річниця незалежності України – це не тільки час, коли треба підбити підсумки пройденого країною, але й дата, коли належить...

Сировинно-ресурсна безпека
Для багатьох країн світу сировинно-ресурсна безпека – це один з найбільш вразливих напрямків економічної безпеки, зважаючи на їх...

Конкурс проводиться з метою виявлення ініціативних І талановитих...
Відповідно до ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та з нагоди відзначення 60-річчя з дня отримання Бояркою...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка