Пошук по сайту


Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в еконо­міці України: частка галузі в загальному обсязі промислового виробництва займає друге

Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в еконо­міці України: частка галузі в загальному обсязі промислового виробництва займає друге

Завдання 3:

Харчова промисловість

Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в еконо­міці України: частка галузі в загальному обсязі промислового виробництва займає друге місце після чорної металургії і досягає 18%.

Розвиток харчової промисловості відбувався у кілька етапів. У 1991-1994 рр. внаслідок загострення економічної кризи. В державі використання виробничого потенціалу харчової промисловості було досить обмеженим, га­лузь відчувала труднощі в своєму розвитку. Таке становище було пов'язане насамперед, з різким скороченням надходження на переробку сільськогоспо­дарської сировини, погіршенням її якості, порушенням міжгалузевих зв'язків з постачальниками матеріально-технічних засобів торгівлею, незахищеністю власного товаровиробника. В цей період зменшувалися обсяги виробництва основних видів продукції галузі.

Найбільшого спаду зазнала м'ясо-молочна галузь. На 30—40% скоротився продаж заготівельним і переробним підприємствам худоби та птиці в живій вазі, молока, яєць. Одночасно збільшилися обсяги продажу продукції тваринництва сільськогосподарськими товаровиробниками по інших каналах реалізації. Через власні магазини, кіоски реалізовувалося близько 30% обсягу продажу цих товарів. У декілька разів збільшилась їх реалізація за бартерними уго­дами, широко практикувалося виробництво продукції на давальницьких умовах.

Зменшення обсягів виробництва в першу чергу, торкнулося середніх і великих підприємств. Виробничі потужності на них використовувалися лише на 30-60%.

Окреслені галузеві тенденції не дозволяли повною мірою забезпечити вирішення продовольчої проблеми, підвищити якість і розширити асортимент продукції, перешкоджали повному завантаженню потужностей діючих великих і середніх підприємств.

Наступний етап характеризувався уповільнених темпів зменшення обся­гів виробництва галузі, що пов'язано насамперед із змінами, зумовленими ма­совою приватизацією переробних підприємств. Приватизаційні процеси в га­лузі були започатковані державою у 1994 р.

Водночас відбувався значний розвиток невеликих і малих підприємств, що є закономірним результатом адаптації виробництва до зміни навко­лишнього економічного середовища, оптимізації своїх виробничих витрат, наближення випуску обмежених партій харчових продуктів до місць ви­робництва сільськогосподарської сировини. Такі підприємства більш гнучко реагували на зміни в пропозиції сировинної бази та місцевого попиту

До 1998 р. у харчовій промисловості процес приватизації практично за­вершився. Форму власності змінили майже 93% підприємств.

Важливим заходом, спрямованим на стабілізацію ситуації в харчовій га­лузі та зміцнення її позицій на внутрішньому споживчому ринку, стало удос­коналення механізму регулювання імпорту сільськогосподарської продукції і продовольства. Зважаючи на значний потенціал аграрного сектора України, за ініціативою Глави держави у 1997 р. було прийнято Закон України «Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції», яким буй: суттєво підвищені ставки мита. Комплекс зазначених заходів дозволив зменшити обсяги імпорту агропромислової продукції протягом останніх п’яти років у 2 рази.

Широка приватизація, становлення якісно нового економічного характеру відносин, інтеграція виробників сільськогосподарської продукції та її переробників створили сприятливу базу для розвитку виробництва. Так, якщо у 1991 — 1997 рр. обсяг продукції харчової промисловості скоротився на 62% ,у 1998 р. спад майже припинився.

Початок сучасного етапу розвитку харчової промисловості збігається в часі з відновленням економічного зростання в Україні та досягненням макроекономічної стабілізації у 1999 р., коли галузевий індекс становив 107% до 1998 р.

Загальна стабілізація зовнішнього економічного середовища сприяла поліпшенню та пожвавленню інвестиційної діяльності. Зокрема, у подальшому розвитку харчової промисловості важливу роль відіграло збільшення обсягу інвестицій в основний капітал переробних галузей: у 1999 р. — на 6%, у 2000 р. — на 27, у 2001 - 45, у 2002 р - на 35% Це сприяло підвищенню рівня використання виробничих потужностей галузі у 1999—2002 рр. принципово змінилися тенденції розвитку галузі: в цілому обсяги виробництва харчової продукції зросли в 1,7 раза, а щорічно темпи їх приросту становлять в середньому 14%. Зокрема, у 2001р. темпи приросту виробництва у харчовій промисловості та у переробленні сільсько­господарської продукції порівняно з попереднім становили 8,4%. обсяг виробництва досяг 31 млрд. грн. Вироблено більше, ніж у 2001 р., олії, спирту етилового, лікеро-горілчаної продукції, вина, кондитерських виробів, хар­чових концентратів, солі, мінеральних вод, пиво-безалкогольних напоїв, кон­сервів плодоовочевих і молочних, тютюнової продукції, мила тощо. У січні — травні 2003 р. обсяги виробництва продукції галузі зросли на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Зростання відбулося по всіх видах основної продукції.



Суттєвим чинником зростання у галузі стала стабілізація виробництва в сільському господарстві. Це є результатом ініційованих Президентом України лише у 1999 р. заходів, спрямованих на прискорення структурних реформ в аг­рарному секторі.

З метою забезпечення стабільного надходження сільськогосподарської сировини необхідної якості та уникнення додаткових витрат на посередників потужні харчові підприємства почали створювати власні сировинні зони шля­хом укладання довгострокових договорів поставки із сільгоспвиробниками та договорів оренди сільськогосподарських земель. Формування сировинної бази сприяло збільшенню на 30% продукції м'ясо- і рибопереробних підприємств, на 7% жироолійних, на 3% зернообробних і хлібопекарських.

Нарощування виробництва тваринницької продукції та розширення сировинної бази для харчової промисловості значною мірою зумовлено реалі­зацією Указу Президента України «Про заходи щодо стабілізації ситуації на споживчому ринку та розвитку тваринництва у 2001—2002 роках» від 17 лю­того 2001 р. В результаті у 2001 р. вдалося стабілізувати ситуацію в галузі і навіть збільшити обсяги виробництва продукції тваринництва на 5%. у 2002 р. — на 8%. Зростанню поголів'я худоби та птиці, підвищенню їх про­дуктивності сприяло збільшення на 32% виробництва готових кормів для тварин.

Зросла конкурентоспроможність українських продуктів харчування на внутрішньому і зовнішньому ринках. Майже 95% продовольчих товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку, є продуктами вітчизняного виробництва.

В середині 90-х років це співвідношення було не на користь місцевих виробників.

У ході реалізації Указу Президента України «Про заходи щодо розвитку продовольчого ринку та сприяння експорту сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів» від 7 серпня 2001 р. Україна зміцнює свої позиції на світовому ринку продуктів харчування, експорт яких у 2002 р. перевищив 850 млн дол. СІЛА, що на 12% більше, ніж у попередньому році. Зовнішньо­торговельний оборот основних видів продукції харчової промисловості \-2002 р. перевищив 1,5 млрд дол. США або 42,7% зовнішньоторговельного обороту сільськогосподарської продукції України. Позитивне сальдо становило 180 млн дол. США.

Продовольчі товари з України експортуються до країн СНД, Балтії, а також майже до 20 країн далекого зарубіжжя. Найактивнішими імпортерами були Росія (46% усього експорту сільськогосподарської продукції), Білорусь. Молдова, Азербайджан, Литва, Австрія., Іспанія, Німеччина, Греція.

Найбільш динамічно зросли у 2002 р. поставки на зовнішні ринки таких українських харчових продуктів: цукру - - у 6 раз, масложирової продукції -у 1,4 раза, шоколаду, алкогольних і безалкогольних напоїв — у 1,2 рази. Такі результати в основному були досягнуті за рахунок розвитку інфраструктурі зовнішньоекономічної діяльності та успішної маркетингової діяльності вітчизняних виробників харчових продуктів на зовнішньому та внутрішньому ринках. Вони беруть активну участь у всесвітніх виставках „ЕКСПО” , ”Зелений тиждень» (ФРН), організовують національні та міжнародні виставки - ярмарки „Продукти України”, „Агро”, „Продекспо Україна”, „Оптові продовольчі товари» тощо. Прикладом міжнародного визнання продуктів вітчизняних підприємств харчової промисловості є вихід у 2001 р. української компанії „Сандора”, першою з країн СНД, у фінал європейського конкурсу якості. З метою розширення збуту продукції виробники продуктів харчування створюють власні торгові марки, розвивають мережі фірмової торгівлі оптових баз та представництв.

За ініціативою Глави держави у 2001р. прийняті зміни до Закону України «Про якість та безпеку харчових продукт і продовольчої сировини” що передбачають посилення державного контролю за дотриманням стандартів, норм і правил на виготовлення та продаж продуктів харчування. У 2003 р. прийнято Закон України «Про рибу, інші живі ресурси та харчову продукцію з них», яким визначені правові й організаційні засади: забезпечення якості та безпеки рибної харчової продукції для життя і здоров'я населення.

У харчовій промисловості розвиваються принципово нові інтегровані господарські структури, засновані на приватно-акціонерній формі власні та адаптовані до умов ринку. Так, на базі переробних підприємств, господарств сировинної зони організовуються міжгалузеві об'єднання. Наприклад, у регіонах, де масово вирощують цукрові буряки, створюються господарські об'єднання цукрових заводів, сільгосптоваровиробників та агро бізнесових структур (банки, постачальники пестицидів і пального, інші інвестори)

З року в рік від діяльності харчової промисловості збільшуються надход­ження до бюджету. Так, у 2001 р. вони перевищили 4 млрд. грн., у тому числі майже 2 млрд. грн.. акцизного збору від реалізації спирту, алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів. Це на 30% більше, ніж у 2000 р. У 2002 р. до державного бюджету надійшло понад 5 млрд. грн. Майже 85% надходжень за­безпечено за рахунок сплати акцизного збору, податку на додану вартість, податку на, прибуток підприємств.

З метою, підвищення ефективності державного контролю за виробниц­твом та оборотом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, збільшен­ня надходжень до державного бюджету Президент України у грудні 2002 р. підписав Указ щодо запровадження державної монополії у цій сфері. Його принциповим положенням, спрямованим на подолання проблем «тіньового» виробництва алкогольних напоїв, є доручення забезпечити поетапне скасуван­ня пільгового акцизу на спирт крім такого, що використовується для ви­робництва лікарських засобів, та створити систему акцизних складів як єдиного можливого каналу оптової торгівлі алкогольними напоями.

Крім того, у квітні 2003 р. на засіданні Ради національної безпеки і обо­рони України були розглянуті питання виконання заходів щодо врегулювання обороту спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні. За його результатами Главою держави підписано указ, спрямований на поліпшення ситуації, на ринку цієї продукції та подальше зростання доходів державного бюджету.

Харчова галузь посідає перше місце за обсягами залучених іноземних

інвестицій. До неї надійшло близько 900 млн. дол. США, що становить, 19% усіх іноземних інвестицій, вкладених у вітчизняну економіку. Це, а також власні кошти підприємств, дозволило суттєво оновити матеріально-технічну базу, підвищити конкурентоспроможність вітчизняних продуктів, впровадити су­часні технології

Активне інвестування в основний капітал дозволяє впроваджувати новітні , досягнення науково-технічного прогресу, сучасні методи зберігання сиро­вини, зменшувати витрати на всіх стадіях переробки, удосконалювати органі­зацію виробництва і праці, зводити до мінімуму витрати робочої сили, па дивно - енергетичних і матеріальних ресурсів. Позитивні результати робота підприємств галузі дозволили їм у 2002 р. спрямувати на модернізацію власної матеріально-технічної бази на 35% більше, ніж у попередньому році, що становить 23% обсягу вітчизняних інвестицій в економіку держави.

Про високу інвестиційну привабливість та доходність харчової промисло­вості свідчить рейтинг „ТОП — 100 найкращих компаній України” за 2004 р., в якому в десятку лідерів із зростання прибутку увійшли 3 підприємства галузі, а ТОВ «Союз—Віктан» та компанія «Крафт Фудз Україна» посіли перше та друге місця відповідно. Дніпропетровський олієекстракційний завод — дев'яте. У 2002—2003 рр. найбільш динамічно розвивалися підприємства з виробництва кондитерської та молочної продукції, соусів, харчових приправ та хлібопродуктів. Переможцями Національного рейтингу «Краща торгова марка України» стали Харківська бісквітна фабрика, ВАТ «Кіровоградський птахокомбінат», «Дніпропетровський комбінат харчових концентратів», ЗАТ «Оболонь» та інші.

Реалізація доручень Глави держави щодо зниження цін на продукти хар­чування в умовах високого врожаю зернових у 2001 р. дозволила знизити протягом серпня 2001 р. — грудня 2002 р ціни на хліб майже на 4,2%, борошно - на 20%, на олію — на 5%, ковбасні вироби — на 3%. В результаті цього, у 2002 р. ціни на продовольчому ринку знизилися на 2.3%.
Позитивні зрушення, досягнуті в харчовій промисловості протягом останніх п’яти років, формують підгрунття для забезпечення стабільного розвитку в Україні.




За кількістю зайнятих та за обсягом валової продукції харчова промисловість належить до найважливіших галузей господарства. Її розміщення тісно пов’язане з сільським господарством, їй властива вельми складна структура: понад 20 підгалузей, що виробляють як

готову продукцію, так і напівфабрикати. Основними фак­торами її розміщення вважаються сировинний та спожив­чий. На сировину орієнтуються цукрова, плодоовочеконсервна, рибна, маслобійна, а на споживача — хлібопекарна, кондитерська, молочна та броварна підгалузі.

Найбільші ареали сучасної харчової промисловості — Європа та Північна Америка — мають складну галузеву структуру. їхні підприємства базуються як на місцевій, так і на імпортній сировині. Так, м'ясна промисловість Франції та Данії, маслоробна Нідерландів, виноробна Франції та Іспанії працюють на власній сировині. Значну частину продукції, котру виробляють ці країни, експортують. З імпортної сировини у країнах Європи виробляють цукор, шоколад та інші продукти харчування. У США, Канаді, які володіють величезними ресурсами, харчова промисловість розвивається на власній сировині; тільки незначна кіль­кість підприємств використовує імпортну сировину. Тому тут яскраво виражена орієнтація харчової промисловості на спеціалізовані сільськогосподарські райони. Особливе місце у світовій харчовій промисловості займають Авст­ралія та Нова Зеландія. Ці країни мають великі спеціалі­зовані сільськогосподарські райони, завдяки яким вони постачають на світовий ринок первинну сільськогоспо­дарську продукцію. Значна її частина переробляється та вивозиться за кордон.

У більшості країн, що розвиваються, промислову пере­робку проходить незначна частина сільськогосподарської продукції. Високий рівень розвитку харчової промисло­вості є в небагатьох країнах, що розвиваються: Аргентині, Бразилії, Уругваї, Індії та ін. В інших країнах є тільки первинні стадії переробки, часто — не промислової, а ручної стадії розташовуються у Північній Аме­риці, Похідній Сиропі, Японії.

У харчовій промисловості розвинена спеціалізація за стадіями технологічного циклу, коли перші стадії наближені до сировини, інші – до споживача.

Прикла­дом може служити овочеконсервна галузь: виробництво пульпи з томатів безпосередньо у сільськогосподарському районі та виготовлення з неї пасти, соків у центрі спожи­вання. У виноробстві: первинне та повторне; у тютюновій промисловості — ферментаційне та тютюнове виробницт­ва тощо. У складі харчової промисловості — понад 20 га­лузей, найважливішими з яких є цукрова, м'ясна, млинарсь­ка, маслосироробна, виноробна, маслобійна, консервна, риб­на, соєва.

Цукрова промисловість України розміщена переваж­но у лісостеповій зоні. її підприємства територіально тісно пов'язані з бурякосіючими районами. Цукрові заводи роз­міщені у 13 областях.

У 1995 р. у нас діяло 189 цукрових заводів, 5 — цукро­во-рафінадних і 14 крохмало - мельних заводів. Загальна потужність цукрових заводів сягає 507,5 тис. т. Найбіль­ша концентрація цукрової промисловості — у Вінницькій, Хмельницькій та Тернопільській областях.

М'ясна промисловість забезпечує населення свіжим та мороженим м'ясом, ковбасними виробами та м'ясними напівфабрикатами. У структурі цих продуктів провідне місце займає свинина та яловичина; використовується та­кож м'ясо птиці, баранина. Головними підприємствами м'ясної промисловості є м'ясокомбінати, які розміщені, як правило, у великих містах та районах товарного тварин­ництва. Найбільші м'ясокомбінати розміщені у Києві, Дні­пропетровську, Полтаві, Одесі, Харкові, Запоріжжі, Вінниці, Черкасах. Великі птахокомбінати, орієнтовані на виробниц­тво м'яса, розміщені поблизу найбільших міст України, а також у курортних зонах.

Молокопереробна промисловість включає маслоробну, сироварну, молочноконсервну галузі. В Україні є понад 500 підприємств молочної промисловості, у тому числі 10 виробляють високоякісні молочні консерви. Найбільші комбінати та заводи розміщені у Києві, Харкові, Дніпро­петровську, Одесі, Львові, Запоріжжі, Кременчуці, Первомайську, Лубнах.

Масложирова промисловість виробляє та переробляє рослинні жири та пов'язані з ними продукти. Розміщені підприємства цієї галузі поблизу сировинних районів. Діють масложирокомбінати у Дніпропетровську, Полтаві, Харкові, Одесі, Маріуполі, Запоріжжі, Кіровограді, Пологах.

Олійножирова промисловість — це переробка насіння соняшника, сої, ріпаку, льону з метою виробництва олії, маргарину, мила та інших похідних від насіння та олії продуктів: оліфи, соняшникового та соєвого борошна, хар­чового білку, мильної пасти, емульсолу, кулінарних жирів тощо. Найбільші підприємства галузі розміщені у Запоріж­жі, Одесі, Вінниці, Чернівцях, Слов'янську, Ніжині, Дніпро­петровську, Кіровограді, Харкові, Києві, Львові, Донецьку, Ужгороді.

Плодоовочеконсервна промисловість зосереджена у сте­повій та, частково, лісостеповій зонах. З розвитком та по­глибленням районної спеціалізації сільського господар­ства ця галузь може набути базу для перетворення її на галузь експортного призначення. Сировина для овочекон­сервної промисловості малотранспортабельна, тому пере­робка її здійснюється біля місць вирощування. Найбільші підприємства цієї галузі діють у Криму, Одеській, Хер­сонській, Миколаївській областях. Є консервні та овочесу­шильні підприємства також у Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Закарпатській областях.

Перспективи розміщення овочеконсервної промисло­вості пов'язані не стільки з розширенням заводів-велетнів, скільки зі створенням невеликих, підприємств, наближе­них до сировини з метою максимального збереження по­живних властивостей овочів та плодів.

Млинарсько-круп'яна промисловість забезпечує насе­лення борошном та крупами, а відходи виробництва використовуються для виготовлення комбікормів. Підприємства галузі розміщені у всіх великих, середніх та малих містах і зорієнтовані як на сировину, так і на споживача. Най­більші центри: Київ, Харків, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів, Тернопіль. Елеватори великої потужності зосеред­жені у Херсоні, Миколаєві, Одесі, Маріуполі, Дніпропетров­ську, Запоріжжі, Кременчуці, Феодосії, Керчі тощо.

Хлібопекарна промисловість є в усіх містах. Вона ви­пускає понад 300 видів хлібо-булочних виробів. Існує про­блема забезпечення свіжим хлібом глибинних районів країни.

Виноробна промисловість як сировину використовує виноград, фрукти, ягоди. Первинне виноробство розміщене у районах виробництва сировини, а вторинне виноробство та розлив вина розміщені як у районах виробництва сиро­вини, так і у місцях споживання. Найбільшими виробни­ками різних виноградних вин та коньяків є міста Криму, Одеської, Херсонської, Миколаївської та Закарпатської областей. У Донбасі, Придніпров'ї, деяких обласних цент­рах лісостепової зони, де багато садків та ягідників, вироб­ляються плодово-ягідні вина.

Пиво-безалкогольна промисловість — це майже 300 заводів, що виробляють пиво, плодово-ягідні напої, міне­ральні води. Найбільші пивзаводи розміщені у Києві, Хар­кові, Донецьку, Чернігові, Миколаєві, Запоріжжі, Луганську. Потужності з виробництва безалкогольних напоїв розмі­щені у Києві, Донецьку, Черкасах, Одесі, Полтаві, Харкові, Запоріжжі. Мінеральна вода розливається на заводах у Миргороді, Києві, Сваляві, Ужгороді, Одесі, Харкові, Саках, Чернігові, Запоріжжі, Чернівцях та ін.

Тютюнова промисловість України складається з 11 тютюнових фабрик, 7 ферментаційних заводів, 1 заводу ацетатних фільтратів. Центри тютюнової промисловості: Київ, Черкаси, Львів, Кременчук, Прилуки, Харків, Дніпро­петровськ, Одеса, Кам'янець-Подільський, Феодосія.

З інших галузей харчової промисловості поширене спир­тове й лікеро-горілчане виробництво. Воно використовує відходи цукрової промисловості, сокового виробництва, а також зерно та картоплю. Спиртові заводи зосереджені у Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській, Житомирській, Київській та інших областях. В Україні діє більше 40 під­приємств лікеро-горілчаної промисловості, зосереджених головним чином у великих містах.

Рибна промисловість розміщена у Південному еконо­мічному районі та прив'язана до портів Керчі, Бердянська, Маріуполя, Одеси, Очакова, Херсона, Вилкова, Ізмаїла, Кілії. Там переробляють рибу, виловлену у Світовому океані. У деяких містах, віддалених від моря, переробляють рибу місцевих водоймищ.



1 – інші галузі

2 – хлібопекарська

3 –цукрова

4 – м’ясна

5 – молочна

6 – борошномельно – круп’яна

7 – олійно – жирова

8 – рибна

9 - плодоовочева

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Всеукраїнський студентський архів
Сьогодні харчова промисловість посідає одне з провідних місць в еконо­міці України: частка галузі в загальному обсязі промислового...

Трудове право займає одне з провідних місць серед галу­зей сучасного...
Ить про те, що зміст відно­син, що регулюються цією галуззю права, складає трудова діяльність людей. Однак не всі відносини, пов'язані...

Орендні операції зайняли в цій галузі одне з найважливіших місць,...
Перехід до ринкових відносин пов’язаний у першу чергу із вирішенням економічних питань

Закон про інформацію закріплює право громадян України на інформацію,...
Україні. Треба зазначити, що в законодавстві України приділяється певна увага цій проблемі. Хоча Україна посідає одне з перших місць...

Робоча програма комплексної практики освітньо-кваліфікаційний рівень...

План вступ І. Умови, фактори, розвиток розміщення підприємств харчової...
Тому харчова промисловість – немаючи можливості через те, що продукти нерозкуповуються, розплатитися з постачальниками, а також закупити,...

План вступ І. Умови, фактори, розвиток розміщення підприємств харчової...
Тому харчова промисловість – немаючи можливості через те, що продукти нерозкуповуються, розплатитися з постачальниками, а також закупити,...

Рекомендації обласної наради-семінару з питань організації харчування...
Чернівецької області від 10. 03. 2009 №1 «Про заборону реалізації напівфабрикатів, харчових продуктів, продовольчої сировини промислового...

Методичні рекомендації в галузі охорони навколишнього природного...
Повноваження органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування...

Програма наукових досліджень національної академії аграрних наук...
«система забезпечення ефективності промислового та присадибного птахівництва на основі генетико-селекційних, ветеринарних та технологічних...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка