Пошук по сайту


РОЗДІЛ 2. Законодавча та нормативно-методична база управління прибутком підприємства

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Сторінка3/6
1   2   3   4   5   6

РОЗДІЛ 2. Законодавча та нормативно-методична база управління прибутком підприємства
2.1. Законодавство України про підприємства і підприємництво
Як відомо, однією з головних умов будь-якої економічної діяльності, і підприємницької зокрема, є наявність відповідної законодавчої та нормативно-правової бази, яка в значній мірі напрацьована за роки незалежності.

Проведемо короткий огляд основних законодавчих актів, що були використані в дипломній роботі.

Вихідні правові передумови для здійснення господарської діяльності закладені в Конституції України стаття 42: кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. [1]

Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Оскільки в даній роботі розглядається діяльність ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод», то слід розглянути основні законодавчі та нормативні аспекти функціонування акціонерних підприємств в Україні.

Згідно з Господарським кодексом: підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами [2].

Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

  • приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

  • підприємство, що діє на основі колективної власності ;

  • комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

  • державне підприємство, що діє на основі державної власності;

  • підприємство, засноване на змішаній формі власності

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Розглянемо принципи діяльності акціонерних товариств:

1. Акціонерні товариства можуть бути відкритими або закритими.

2. Акції відкритого акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.

3. Акції закритого акціонерного товариства розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

4. Для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

5. Загальна номінальна вартість випущених акцій повинна дорівнювати розміру статутного фонду акціонерного товариства, який не може бути меншим від розміру, визначеного законом.

6. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності по створенню акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

7. Засновники несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли відповідно до установчого договору.

8. Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організовується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менш як двадцять п'ять відсотків статутного фонду і строком не менше двох років.

9. Порядок створення акціонерних товариств, в тому числі проведення установчих зборів, визначається законом.

10. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізовано у відкрите в порядку, передбаченому законом.

11. Інші особливості діяльності акціонерних товариств визначаються цим Кодексом, законом про господарські товариства, іншими законами [2].

Закон України “Про господарські товариства” від 19.09.91р. № 1576-ХІІ визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.[ 6].

Господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди між юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку [6].

Згідно Закону “Про господарські товариства” ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» діє на підставі установчого договору та статуту. Установчі документи містять відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Всі підприємства, незалежно від форм власності, підлягають державній реєстрації в органах державної статистики та внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, яка здійснюється відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.03р. № 755-XІI [5].

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців — засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру [5].

Згідно з Господарським кодексом України усі суб'єкти господарювання зобов'язані здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99р. № 996-XIV.

Згідно із цим законом всі підприємства України повинні вести бухгалтерський облік, в якому формується інформація про [4]:

  • наявність та рух різних видів запасів та грошових коштів на підприємстві;

  • обсяг виробництва та реалізації продукції, її собівартість;

  • стан розрахунків з іншими підприємствами і приватними особами;

  • витрати на заготівлю матеріалів;

  • розмір статутного капіталу, резервного капіталу, кредитів банку;

  • фінансові результати господарської діяльності тощо.

Одними із важливих нормативно-правових документів, які регулюють бухгалтерський облік на підприємстві є Положення (стандарти) бухгалтерського обліку . П(С)БО – це сукупність прийомів і процедур організації та методології бухгалтерського обліку і звітності, вироблених практикою і узагальнених наукою.

Основним положенням, яке безпосередньо стосується доходів підприємства є П(С)БО 15. Розглянемо основні поняття щодо формування доходу згідно даного стандарту.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

  • покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

  • підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

  • сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

  • є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

У разі відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді процентів.

Сума доходу за бартерним контрактом визначається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів.[12].

На підставі даних бухгалтерського обліку ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» складає фінансову звітність згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та «Порядком подання фінансової звітності», затвердженим Кабінетом Міністрів України від 28.02.2000р. №419. Фінансова звітність Товариства містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства за звітний період та є важливим джерелом інформації для використання в управлінських цілях на мікро- і макрорівнях [7].

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Річна фінансова звітність подається підприємством не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Фінансова звітність товариства включає:

  1. баланс (форма №1);

  2. звіт про фінансові результати (форма №2);

  3. звіт про рух грошових коштів (форма №3);

  4. звіт про власний капітал (форма №4);

  5. примітки до річної фінансової звітності (форма №5);

  6. додаток до приміток до річної фінансової звітності «Інформація за сегментами» (форма №6).

Для забезпечення можливості порівняння звітів за різні періоди у звітності наводяться дані за поточний та попередній звітні періоди.

Баланс (див. дод.4,7) є основним звітним документом, що відображає фінансово-майновий стан підприємства на певну дату. Баланс складається на основі інформації за залишками на балансових рахунках – 1-6 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань з оборотно-сальдової відомості [8].

У Звіті про фінансові результати (див.дод. 5,8) відображається інформація про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей звіту про фінансові результати відповідають П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду послідовно зіставляють доходи і витрати від різних видів діяльності. Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Суму чистого доходу у Звіті про фінансові результати порівнюють з виробничою собівартістю реалізованої продукції для визначення валового фінансового результату (прибутку чи збитку). Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка відпускається на сторону, та на вартість супутньої продукції в оцінці можливого використання, яка використовується на підприємстві [17, с. 602-604].

Звіт про рух грошових коштів (див.дод.5,8) – це звіт, який відображає надходження і вибуття грошових коштів у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства в звітному періоді. Зміст, форма та загальні вимоги до розкриття статей відповідають П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів». Джерелами інформації для складання звіту про рух грошових коштів є Баланс, Звіт про фінансові результати, Примітки до фінансових звітів, Головна книга, аналітичні дані окремих рахунків. Метою складання Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період .

Дані про рух грошових коштів під час здійснення фінансової та інвестиційної діяльності визначаються вибіркою даних про їх витрачання і надходження безпосередньо за оборотами на рахунках у регістрах бухгалтерського обліку грошових коштів, зокрема затверджених наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2000р. №356.

Звіт про власний капітал – це звіт, який відображає зміну у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма Звіту про власний капітал та загальні вимоги до розкриття його статей визначається П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал». У звіті подано у розрізі видів власний капітал підприємства та перелік статей, за якими протягом звітного кварталу можуть відбутися зміни в капіталі. До таких статей належать: зміна облікової політики, виправлення помилок, переоцінка активів, розподіл прибутку, вилучення капіталу тощо.

У примітках до річної фінансової звітності наводяться дані про рух необоротних активів та їх знос за видами, що збігаються з відповідною класифікацією основних засобів та нематеріальних активів за П(С)БО 7 та П(С)БО 8 і субрахунками бухгалтерського обліку, а також про рух капітальних і фінансових інвестицій, про структуру інших операційних, фінансових та інших доходів і витрат, дані про обсяг бартерних операцій, про структуру грошових коштів і запасів на кінець року, про склад дебіторської заборгованості за строками непогашення, про вартість майна, взятого і переданого в оренду.

У 2005 році новою є форма №6 Додаток до приміток до річної фінансової звітності, «Інформація за сегментами». У цій формі наводиться інформація про звітні сегменти. Звітними сегментами є господарські або географічні сегменти, які визначаються підприємством за встановленими критеріями у порядку, що передбачений П(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами» [25].

ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» формує фінансову звітність згідно з чинним законодавством.

2.2. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»
Перелік платників податку на прибуток підприємств відповідно до закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” подано у табл. 2.1.

Законодавством визначено поняття „резидент” та „нерезидент” стосовно платників податку на прибуток, а саме:

Резиденти – юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.

Нерезиденти – юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відпові­дно до законодавства іншої держави.

Об'єктом оподатковування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на:

  • суму валових витрат виробництва й обігу;

  • суму амортизаційних відрахувань.

ОП = ВД – ВВ - А, (2.1)

де ОП– сума оподатковуваного прибутку;

ВД – скоригований валовий доход;

ВВ – валові витрати;

А – амортизаційні відрахування за нормами податкової амортизації.

ПП = (ОП * СПП) / 100, (2.2)

де ПП – податок на прибуток підприємств;

СПП – ставка податку на прибуток (25%).


Таблиця 2.1

Платники податку на прибуток підприємств

З числа резидентів

З числа нерезидентів

1. Суб'єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські й інші підприємства, установи та організації, що здійснюють діяльність, спрямовану на одержання прибутку як на території України, так і за її межами


1. Фізичні чи юридичні особи, створе­ні в будь-якій організаційно-правовій формі, що одержують доходи з джерел їхнього походження з України, за ви­нятком установ і організацій, що ма­ють дипломатичний статус або імуні­тет відповідно до міжнародних дого­ворів чи законів України

2. Філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі – філії), зазначених у підпункті 2.1.1 ст. 2 Закону про оподаткування прибутку, що не мають статусу юри­дичної особи, розташовані на терито­рії іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади

2. Постійні представництва нерезиде­нтів:

  • що одержують доходи з джерел походження з України

  • які виконують агентські (представницькі) функції щодо таких нерезидентів або їх засновників


Валовий дохід являє собою загальну суму доходу підприємства від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій та матеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валові витрати – сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які були придбані (виготовлені) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Валовий дохід, зокрема включає:

  1. Загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів (крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації)).

  2. Доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

  3. Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди).

  4. Доходи, не враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному періоді.

  5. Доходи з інших джерел та від позареалізаційних операцій

Не включаються до складу валового доходу:

      1. Суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-одержувач не є платником податку на додану вартість.

      2. Суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішен­ням суду (арбітражного суду) або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, які за­знав такий платник податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі, якщо вони не були віднесені таким платником по­датку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

      3. Суми коштів у частині надмірно сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються або мають бути повернені платнику податку з бю­джетів, якщо такі суми не були включені до складу валових витрат.

      4. Суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.

      5. Суми одержаного платником податку емісійного доходу.

      6. Кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами відповідно до міжнародних угод, що набрали чинності у встановленому законодавством порядку.

До складу валових витрат, зокрема, включаються:

  1. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного пері­оду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

  2. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України „Про систему оподаткування”, включаючи акцизний збір та рентні платежі.

  3. Суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з втратою, знищенням або псуванням документів, встановлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими докумен­тами у звітному податковому періоді.

  4. Суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлені у звітному податковому періоді при розрахунку по­даткового зобов'язання.

  5. Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до вало­вих витрат у разі, коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

  6. Будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення основної діяльності, включаючи пла­ту за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, крім витрат на придбання тор­гових патентів, встановлених Законом України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

  7. Витрати, пов'язані з виплатою процентів за борговими зобов’язаннями; платежі за договорами оренди (лізингу); суми дивідендів, які сплачує підприємство за привілейованими акціями.

Окрім перелічених видів витрат підлягають включенню до складу валових витрат платника податку на прибуток витрати подвійного призначення. Такі витрати відносяться до валових, але не більше визначеного відсотка оподатковуваного прибутку або іншого показника (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Витрати подвійного призначення

Витрати подвійного при­значення

Припустимий %

База для розрахунку

Добровільні перерахування неприбутковим організа­ціям

мінімум 2%

ма­ксимум 5%

Оподатковуваний прибуток попереднього звітного року

Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і поши­рення подарунків у рекла­мних цілях

2%

Оподатковуваний прибуток платника податків за попередній звітний податковий рік

Витрати на придбання паливо-мастильних мате­ріалів для легкових авто­мобілів

50%

Витрати на придбання паливо-мастильних матеріалів для легкових авто

Ремонт, реконструкція, модернізація та інші поліп­шення основних засобів


10%

Сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного року


Не включаються до складу валових витрат, зокрема, витрати на:

  1. Потреби, не пов'язані з веденням основної діяльності.

  2. Сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість.

  3. Сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення подат­кових зобов'язань платника податку.

  4. Сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, арбітражного або третей­ського суду.

  5. Виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав.

  6. Виплату дивідендів за простими акціями.

  7. Виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було здійснено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час).

Під терміном “амортизація основних фондів і нематеріальних активів” слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, встановлених законом “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Амортизаційні відрахування обчислюються щоквартально. Суми амортизаційних відрахувань визначаються шляхом застосування норм амортизаційних відрахувань до балансової вартості груп основних фондів на початок відповідного кварталу.

Балансова вартість групи основних фондів на початок розрахункового кварталу визначається за такою формулою:

Б(а) = Б(а – 1) + П(а – 1) – В(а – 1) – А(а – 1), (2.3)

де Б(а) – балансова вартість групи на початок розрахункового кварталу;

Б(а – 1) – балансова вартість групи ОФ на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а – 1) – сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому;

В(а – 1) – сума виведених з експлуатації основних фондів протягом кварталу, що передував розрахунковому;

А(а – 1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.

Норми амортизації, які діють у податковому обліку подано у таблиці 2.3. У податковому обліку амортизація об'єкта групи 1 нараховується до досягнення балансової вартості об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). При досягненні цієї суми залишкова вартість об'єкта відноситься на валові витрати у відповідному звітному періоді, а вартість об'єкта прирівнюється до нуля. Основні фонди груп 2, 3 і 4 амортизуються, доки балансова вартість групи не буде дорівнювати нулю.

Таблиця 2.3

Норми амортизації і склад груп основних фондів

Група ОФ

Частковий перелік складу груп основних фондів

Норма амортизації за квартал, %

1

Будинки, споруди, їх структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки і їх частини тощо

2

2

Автомобільний транспорт і вузли до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устатку­вання та приладдя до них, ЕОМ , що були придбані (вироблені) до 01.01.2003р.

10

3

Будь-які інші основні фонди, не включені в групи 1, 2 і 4

6

4

ЕОМ, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, , що були придбані після 01.01.2003р.

15


Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку;

  • або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

  • або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку – дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

  • або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Датою збільшення валового доходу у разі здійснення бартерних (товарообмінних) операцій вважається дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку; датою збільшення валових витрат вважається дата оприбуткування товарів, а для робіт (послуг) – дата фактичного отримання результатів робіт (послуг) платником податку. При цьому валовий доход розраховується виходячи з контрактної вартості товарів, робіт, послуг, але не менше звичайної ціни.

Звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також про ціни, які скла­лися на ринку ідентичних (однорідних) товарів (робіт, послуг).

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків від об’єкта оподаткування.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності, окрім деяких видів доходів, зобов’язані утримувати податок з таких доходів за ставкою 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати.

Платники податку на прибуток самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Сума нарахованого податку на прибуток за звітний період зменшується на:

  • вартість торгових патентів;

  • суму податку, нарахованого за місцезнаходженням філій;

  • сплачену суму податку на дивіденди;

  • суму податку, сплаченого з прибутку (крім пасивного), отриманого за кордоном, якщо розмір податку на прибуток не більше визначеного граничного розміру.

Слід зазначити, що податок на дивіденди, утримуваний при виплаті доходів, є видом податку на прибуток і не вважається нововведеним податком.

Емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25%, нарахований на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Звітним періодом з податку на прибуток є звітний квартал, півріччя, дев'ять місяців та календарний рік. Платники податку протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного періоду, подають у податковий орган податкову декларацію про прибуток за звітний період, обчислену наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року – повну.

Податок сплачується до бюджету протягом 10 календарних днів, наступних за граничним терміном подання декларації.

Якщо об'єкт оподаткування платника податку за результа­тами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає вклю­ченню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного подат­кового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох квар­талів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування переднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналізоване підприємство не належить до пільгових, але доцільно розглянути основні види пільг щодо оподаткування прибутку. Пільги щодо оподаткування опосередковано закладено у порядок визначення валових витрат платника податку на прибуток. Зокрема, до цих пільг належать пільга на реінвестування прибутку у розвиток підприємств, пільга для підприємств, які займаються доброчинною діяльністю тощо.

До інших пільг стосовно оподаткування прибутку підприємств слід, передусім, віднести такі:

  • звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг), крім підакцизних товарів та прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу);

  • звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий від продажу на митній території України спеціальних продуктів дитячого харчування власного виробництва, спрямований на збільшення обсягів виробництва та зменшення роздрібних цін таких продуктів;

  • оподатковується у розмірі 50 відсотків від чинної ставки прибуток платників податків від проведення науково-дослідних і реставраційних робіт у сфері охорони культурної спадщини.


2.3. Нормативно-методична база оцінки показників прибутковості
Найбільш поширеними критеріями оцінки ефективності діяльності підприємства є показники прибутковості або рентабельності. Коефіцієнти рентабельності характеризують рівень прибутковості діяльності підприємства в цілому, його окремих складових або продукції і визначаються як відношення одержаного підприємством балансового або чистого прибутку до величини вкладених, затрачених ресурсів, або до обсягу реалізованої продукції. [26, с.427]

У процесі аналізу фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється розрахунок і аналіз таких показників рентабельності:

  • показник рентабельності продажу

Рп = Пр/Вр * 100%, (2.4)

де Пр – прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг або чистий прибуток, грн.;

Вр – виторг від реалізації продукції без ПДВ та акцизів, грн.

Показник рентабельності продажу характеризує дохідність реалізованої продукції і показує, яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні реалізованої продукції.

  • рентабельність усієї реалізованої продукції

Рр.п. = Пр/ С *100% , (2.5)

де Пр – прибуток, отриманий від продажу всієї продукції, грн..;

С – собівартість усієї проданої продукції, грн.

Показник рентабельності всієї проданої продукції дає уявлення стосовно окупності (прибутковості) затрат на виробництво та продаж всієї продукції.

  • рентабельність власного капіталу

Рв.к. = Пр / ВК *100%, (2.6)

де ВК– власний капітал.

Даний показник свідчить про можливість підприємства щодо прирощення власного капіталу, з підвищенням його рівня змінюється економіка підприємства, зростає його платоспроможність.

    • Рентабельність активів

Ра. = ЧП / А *100%, (2.7)

Даний показник характеризує на скільки ефективно використовуються активи для отримання прибутку.

    • Коефіцієнт оборотності активів

Ко.а. = ЧД / А, (2.8)

де ЧД – чистий дохід;

А – активи.

Коефіцієнт оборотності активів показує на скільки ефективно використовуються активи з точки зору реалізації, оскільки показує скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню вкладену в активи підприємства, чим вищий показник, тим ефективніше використовуються активи.

    • Фондовіддача

Фд = ЧД / На , (2.9)

де На – необоротні активи.

Даний показник характеризує - на скільки ефективно підприємство використовує основні фонди.

Усі показники рентабельності можуть бути плановими і фактичними.. Рівень рентабельності всіх організацій та установ залежить від величини прибутку, товарної продукції, витрат виробництва, величини основних виробничих фондів і нормованих обігових засобів.

РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАТ «ЛЬВІВСЬКИЙ ЛІКЕРО-ГОРІЛЧАНИЙ ЗАВОД»
3.1. Загальна характеристика ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод»
ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» засноване згідно з рішенням членів трудового колективу Львівського державного лікеро-горілчаного заводу установчого договору, укладеного між засновниками Товариства та рішення установчих зборів Товариства. Метою створення товариства є оренда державного майна а також здійснення виробничої, торгівельної, інвестиційної та іншої підприємницької діяльності. Діяльність підприємства спрямована на отримання прибутку, задоволення соціально-економічних та інших інтересів акціонерів і працівників підприємства.

Предметом діяльності товариства є:

  • виробництво, розлив та реалізація горілки, лікеро-горілчаних виробів, оцту, інших алкогольних та безалкогольних виробів;

  • гуртова, комісійна, роздрібна торгівля промисловими і продовольчими товарами;

  • торгівля алкогольними і тютюновими виробами вітчизняного та іноземного виробництва;

  • торгово-закупівельна та торгово-посередницька діяльність, в тому числі брокерська, ділерська, дистриб’юторська та представницька діяльність;

  • організація громадського харчування;

  • закупівля сільськогосподарської продукції, скляної тари в юридичних та фізичних осіб, в тому числі за готівку;

  • складування, зберігання, консигнація промислових та продовольчих товарів;

Статутний фонд підприємства становить 400000 гривень і поділений на 40000 простих іменних акцій номінальною вартістю 10 гривень кожна. Акції випускаються в документарній формі з наступною їх реєстрацією у встановленому законодавством порядку та видачею сертифікатів акцій на загальну номінальну вартість придбаних акцій.

Управління здійснюють: вищий орган Товариства – загальні збори акціонерів; спостережна рада; правління; ревізійна комісія. Підприємство здійснює реалізацію робіт, послуг за цінами, що встановлюються самостійно, або на договірній основі, а у випадках, передбачених чинним законодавством України, - за державними цінами і тарифами.

Організаційна структура Товариства наведена на рис. 3.1.



1   2   3   4   5   6

Схожі:

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ст. 18
Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" ст. 18
Сума прибутку, що не підлягає оподаткуванню згідно із міжнародними договорами України

Закон про прибуток Закон України від 28. 12. 94 р. №334/94-вр «Про...
Відображення операцій з обліку фінансових інвестицій на рахунках бухгалтерського обліку

Азоев Г. Л. Конкуренция: анализ, стратегия и практика уч пос. / Г. Л. Азоев
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 25 травня 1997 р. №283/97 – вр (зі змін. І доповн.)

Курсова робота з дисципліни: Організація І методика аудиту на тему:...
Відображення в обліку оперцій з оподаткування сільськогосподарських підприємств. (9 ст.)

Оподаткування розподіленного прибутку: пропозиції для України
Висновки

Закон України «Про систему оподаткування»
...

Благодійна організація «Благодійне товариство підтримки охорони фауни...
Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що надалі іменується “Сторона 1”, в особі директора, Артеменко Ірина Миколаївна,...

Заява
Просимо відповідно до статті 3 Закону України “Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають...

План Вступ Розділ І суть прибутку та джерела його формування Прибуток...
Вплив внутрішнього та зовнішнього середовища на формування прибутку підприємства



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка