Пошук по сайту


Особливості складання фінансової звітності малих підприємств”

Особливості складання фінансової звітності малих підприємств”

Сторінка1/2
  1   2


Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра обліку та аудиту

Реферат

з дисципліни ,,Організація обліку на ПМБ”

на тему

,,Особливості складання фінансової звітності малих підприємств”


Підготувала

студентка ФЕіП

групи ОА-45

Колос Тетяна

Перевірила:

Дорошенко О.О.
Рівне – 2009

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………..……………3
1. Значення і основні принципи фінансової звітності на малих підприємствах.……………4
2. Зміст, структура та порядок складання Балансу……………………………………………7
3. Зміст, структура та порядок складання Звіту про фінансові результати…...……13
Висновки……………………………………………………………………………..………….17
Список використаної літератури…………………………………………………..…………..18

Вступ
Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результа­ти діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських про­блем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов’язані з інформацією про даний суб’єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Метою цієї роботи є висвітлення основних категорій фінансової звітності та особливостей складання її на малому підприємстві, тобто, розкриття значення і основних принципів фінансової звітності на малому підприємстві у відповідності з діючими нормативно–правовими актами; розкриття змісту, структури та порядку складання Балансу, тобто звіту про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал; розкриття змісту, структури та порядку складання Звіту про фінансові результати, що є звітом про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства та визначення сутності даних фінансової звітності безпосередньо для управління. З метою вдосконалення обліку, та складання звітності і використання її показників для управління.

1. Значення і основні принципи фінансової звітності на малих підприємствах
Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію про господарську діяльність підприємства. Для одержання інформації про результати такої діяльності дані поточного обліку необхідно узагальнювати в певній системі показників, що забезпечує наявність достовірної, своєчасної, узагальненої, економічної інформації та досягається складанням звітності, яка є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність - це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996- XIV із змінами та доповненнями, а також прийнятими відповідними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в Україні. Зазначений Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. [1]

Бухгалтерська звітність складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Вона розрахована, насамперед на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори та інших, які не можуть вимагати звітів з урахуванням їх конкретних потреб.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття обґрунтованих рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Використання фінансової звітності для управління має провідне значення, так як дані представлені в звітності дають конкретні дані про фінансовий стан підприємства, що дозволяє оперативно оцінити фінансовий стан та зробити висновки щодо подальшої діяльності. Напрямки забезпечення потреб користувачів щодо фінансової звітності зображено на Рис. 1







Рис. 1 Напрямки забезпечення інформаційних потреб користувачів фінансової звітності.

Згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку №25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" фінансова звітність малого підприємства складається з Балансу (форма №1-м) і Звіту про фінансові результати (форма 2-м)[ 5].

Виступаючи в ролі основного джерела інформації, показники фінансової звітності використовуються користувачами. Користувачів фінансової звітності зображено на Рис. 2:


Внутрішні:

Зовнішні:

Менеджер та керівник для прийняття рішень щодо подальшої діяльності підприємства.

Комерційні партнери (постачальники і покупці ) та

державні податкові служби .

Рис. 2 Користувачі інформації на малому підприємстві

Згідно до Постанови Кабінету Міністрів України фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством - іншим органам та користувачам... Квартальна фінансова звітність подається підприємствами органам, зазначеним вище, не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 20 лютого наступного за звітним року... Відповідно до Постанови КМУ від 28 лютого 2000 р. N 419 “Про затвердження Порядку подання фінансової звітності”.

Для того щоб забезпечити інформаційні потреби користувачів, облік повинен бути організований згідно Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, розділ III - організація та ведення бухгалтерського обліку.

Головний бухгалтер на якого покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства : забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

А саме, бухгалтер виходячи із цілі бухгалтерського обліку повинен забезпечити реалізацію конкретних задач обліку, таких як: дотримуватися методологічних основ ведення бухгалтерського обліку на основі законодавчих та нормативно-правових актів; неперервне, взаємозв’язане та документальне спостереження за економічними явищами та процесами; забезпечення контролю за закономірністю та раціональністю здійснюваних господарських операцій; установлення контролю за збереженням майна та раціональним використанням всіх видів ресурсів; створення вихідної інформаційної бази для контролю, аналізу та планування діяльності підприємства[1].

Вимоги щодо якісних характеристик наведені в П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” і полягають в наступному: інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації; фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скорегувати їхні оцінки, зроблені у минулому; фінансова звітність повинна бути достовірною, тобто, вона є достовірною, якщо не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності; фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди.

Також, інформація, що відображається повинна відповідати принципам підготовки фінансової звітності у відповідності з П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, а саме таким принципам:

- автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

- безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

- періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

- історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

- нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

- повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

- послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

- обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

- превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

- єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Інформація що розкривається у фінансових звітах на підприємстві має дані про:

- підприємство;

- дату звітності та звітний період;

- валюту звітності та одиницю її виміру;

- відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

При цьому інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає: назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства; короткий опис основної діяльності підприємства; середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду. А також, кожний фінансовий звіт повинен містити дату, станом на яку наведені його показники, або період, який він охоплює. Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, передбаченого П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, то причини і наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

У фінансовій звітності повинна бути вказана валюта, в якій відображені елементи звітності, та одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкривати причини цього та методи, що були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу[2].

2. Зміст, структура та порядок складання Балансу
Найважливішою з обов’язкових форм звітності є бухгалтерський баланс – звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Фінансова звітність суб'єктами малого бізнесу складається у порядку, установленому Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2000 року №39, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 березня 2000 року за №161/4382, із змінами та доповненнями.

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються до Балансів підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім банків та бюджет­них установ.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Відповідно до П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, баланс, як і будь-яка форма фінансової звітності, включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

• назва підприємства, його організаційно-правова форма та місцезна­ходження;

• назва звіту;

• дата, на яку складено звіт;

• валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:

• активи;

• зобов'язання; та

• власний капітал.

Активи - ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до надходження економічних вигод у майбутньому.

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Власний капітал - частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Активи і зобов'язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, пе­редбачених окремими стандартами.

Підсумок активів балансу повинен дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.

Актив відображається в балансі за умови, що оцінка його може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигод, пов'язаних з його використанням. Зобов'язання відображається у балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Власний капітал відображається в балансі одночасно з відображенням активів або зобов'язань, які призводять до його зміни.

Статті активу й пасиву Балансу поєднані в розділи, яких у активі три, а в пасиві – п’ять. Особливістю групування статей у розділи є взаємний зв’язок Балансу та Плану рахунків бухгалтерського обліку. Взаємозв’язок Балансу та Плану рахунків наведено в таблиці 1.

Актив Балансу складається з трьох розділів:

І. Необоротні активи.

ІІ. Оборотні активи.

ІІІ. Витрати майбутніх періодів.

І. “Необоротні активи” відображають вартість об’єктів, які віднесено до складу необоротні активів згідно з існуючими положеннями (стандартами). Окремо відображають первісну і залишкову вартість необоротних активів, а також нараховану в установленому порядку суму зносу. Залишкова вартість визначається як різниця між первісною вартістю і сумою зносу.

У статті "Незавершене будівництво" (рядок 020) відображаються вартість незавершених капітальних інвестицій (включаючи устаткування для монтажу), що здійснюються для власних потреб суб'єкта малого підприємництва, а також авансові платежі для фінансування таких інвестицій.

У статті "Основні засоби" (рядки 030-032) наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів. У статті наводяться окремо первісна (переоцінена) та залишкова вартість основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, а також нарахована в установленому порядку сума їх зносу. До підсумку балансу включається залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю вказаних необоротних активів і сумою їх зносу на дату балансу.

У статті "Довгострокові фінансові інвестиції" (рядок 040) відображаються фінансові інвестиції на період більше одного року, а також усі інші фінансові інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який час.

У статті "Інші необоротні активи" (рядок 070) наводяться суми інших необоротних активів, які не можуть бути включені до згаданих вище статей розділу "Необоротні активи".

ІІ. Оборотні активи

У статті "Виробничі запаси" (рядок 100) відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги).

У статті "Готова продукція" (рядок 130) відображається собівартість виробів на складі, обробка яких закінчена та які пройшли випробування, приймання, укомплектовані згідно з умовами договорів із замовниками та відповідають технічним умовам і стандартам. У цій статті наводиться також покупна вартість товарів, які придбані підприємствами для подальшого продажу.

У статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (рядки 160-162) відображається заборгованість покупців або замовників за реалізовані їм продукцію, товари, роботи або послуги, включаючи забезпечену векселями заборгованість. У підсумок балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

У статті "Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом" (рядок 170) відображається визнана дебіторська заборгованість казначейських, фінансових і податкових органів.

У статті “Інша поточна дебіторська заборгованість” (рядок 210) відображається заборгованість дебіторів, яка не включена до інших статей дебіторської заборгованості та яка відображається у складі оборотних активів.

У статті "Поточні фінансові інвестиції" (рядок 220) відображаються фінансові інвестиції на строк, що не перевищує один рік, які можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент (крім інвестицій, які є еквівалентами грошових коштів).

У статті "Грошові кошти та їх еквіваленти" (рядки 230-240) відображаються кошти в касі, на поточних та інших рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій, а також еквіваленти грошових коштів. У цій статті окремо наводяться кошти в національній та іноземній валюті. Кошти, які не можна використати для операцій протягом одного року, починаючи з дати балансу, або протягом операційного циклу внаслідок обмежень, відображаються у складі необоротних активів.

У статті "Інші оборотні активи" (рядок 250) наводяться суми оборотних активів, які не включені до згаданих вище статей розділу "Оборотні активи".

ІІІ. “Витрати майбутніх періодів”(рядок 270)

У складі витрат майбутніх періодів відображаються витрати, що мали місце протягом поточного або попередніх звітних періодів, але належать до наступних звітних періодів.

Пасив Балансу складається з п’яти розділів:

І. Власний капітал

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів.

ІІІ. Довгострокові зобов’язання.

IV. Поточні зобов’язання.

V. Доходи майбутніх періодів.

І. “Власний капітал”.

У статті "Статутний капітал" (рядок 300) наводиться зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

У статті "Додатковий капітал" (рядок 320) відображаються сума дооцінки необоротних активів, вартість безоплатно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб необоротних активів та інші види додаткового капіталу. Тут також наводиться сума пайового капіталу (пайових внесків) членів споживчого товариства, спілок та інших організацій.

У статті "Резервний капітал" (рядок 340) наводиться сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

У статті "Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)" (рядок 350) відображається сума нерозподіленого прибутку або непокритого збитку. Сума непокритого збитку наводиться в дужках та вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

У статті "Неоплачений капітал" (рядок 360) відображається сума заборгованості власників (учасників) за внесками до статутного капіталу. Господарські товариства у цій статті також відображають вилучений капітал, тобто фактичну собівартість часток, викуплених у своїх учасників. Суми за цією статтею вираховуються при визначенні підсумку власного капіталу.

ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів (рядок 430)

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються суми забезпечення для відшкодування наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов'язань тощо), а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень з бюджету та інших джерел.

ІІІ. Довгострокові зобов’язання. (рядок 480)

У статтях розділу "Довгострокові зобов'язання" наводиться сума заборгованості підприємства банкам за отримані від них позики, яка не є поточним зобов'язанням, сума довгострокової заборгованості підприємства за зобов'язаннями щодо залучення позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки, та за іншими довгостроковими зобов'язаннями.

IV. Поточні зобов’язання.

У статті "Короткострокові кредити банків" (рядок 500) відображається сума поточних зобов'язань підприємства перед банками щодо отриманих від них короткострокових позик. Зобов'язання за кредитами банків наводяться у балансі з урахуванням належної на кінець звітного періоду до сплати суми процентів за користування ними.

У статті "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями" (рядок 510) наводяться суми зобов'язань, які утворилися як довгострокові, але з дати балансу підлягають погашенню протягом дванадцяти місяців.

У статті "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги" (рядок 530) відображається сума заборгованості постачальникам і підрядчикам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги, включаючи заборгованість, забезпечену векселями. У цій статті також відображається заборгованість постачальникам за невідфактуровані поставки і розрахунки з надлишку товарно-матеріальних цінностей, який встановлено при їх прийманні.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом" (рядок 550) відображається заборгованість підприємства за всіма видами платежів до бюджету, включаючи суму податку з працівників підприємства.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками зі страхування" (рядок 570) відображається сума заборгованості за відрахуваннями до Пенсійного фонду України, на обов'язкове соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників.

У статті "Поточні зобов'язання за розрахунками з оплати праці" (рядок 580) відображається заборгованість за нарахованою, але ще не сплаченою сумою оплати праці, а також за депонованою заробітною платою.

У статті "Інші поточні зобов'язання" (рядок 610) відображаються суми зобов'язань, які не включені до інших статей, наведених у розділі "Поточні зобов'язання", зокрема заборгованість за одержаними авансами, заборгованість засновникам у зв'язку з розподілом прибутку, заборгованість пов'язаним сторонам[5].

V. Доходи майбутніх періодів. (рядок 630)

До складу доходів майбутніх періодів включаються доходи, отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, які належать до наступних звітних періодів.

Порядок складання балансу включає такі етапи:

Спочатку приймаються та обробляються первинні документи, що фіксують господарські операції, наступним етапом є складання журналів та відомостей на основі відповідних первинних документів. Журнали заповнюються на основі нагромаджувальних та групувальних відомостей, які узагальнюють інформацію за кредитовим принципом. Усі журнали відображають кредитові обороти у кореспонденції з дебетом рахунків.

Потім іде взаємоперевірка записів кореспондуючих рахунків у відомостях і журналах, а після цього переносяться записи з журналів у Головну книгу. У Головній книзі відкривається одна сторінка на кожний синтетичний рахунок. Вона може відкриватися на місяць, квартал, півріччя, дев’ять місяців та рік.

Наступним етапом є складання оборотної відомості на основі головної книги . Оборотна відомість служить для контролю за правильністю розноски операцій на рахунках обліку, виведення оборотів і сальдо на кінець періоду. Якщо збігаються суми дебетового і кредитового сальдо та оборотів, це свідчить про правильність ведення обліку з формального боку. Лише після складання оборотних відомостей можна заповнювати бухгалтерський баланс методом переносу залишків за рахунками на відповідні статті балансу.
Таблиця 1. Інформація для заповнення статей балансу.


Назва статті

Код статті

Інформація для заповнення статті







Актив







І. Необоротні активи.

Основні засоби

залишкова вартість



030



рядок 031-03



















первісна вартість

031

рахунок 10







знос

032

рахунки 131, 132







Довгострокові фінансові інвестиції

040

рахунок 14







Інші необоротні активи

070

рахунки 16,18,19







Усього за розділом І

080

статті 030+040+070







Оборотні активи

Виробничі запаси


100


рахунки 20,21, 22,23, 25.







Готова продукція

130

рахунки 25,26,27,28.







Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

чиста реалізаційна вартість


160


статті 161-162







первісна вартість

161

рахунок 36







резерв сумнівних боргів

162

рахунок 38







Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

170

рахунки Дт 641, 642.







Інша поточна дебіторська заборгованість

210

рахунок 37,65,66,68







Поточні фінансові інвестиції

220

рахунок 352







Грошові кошти та їх еквіваленти:

в національній валюті

230

рахунки 30, 311, 313, 331,333,351.







в іноземній валюті

240

рахунки 302, 312, 314, 332, 334, 351.







Інші оборотні активи

250

рахунок 643







Усього за розділом ІІ

260

статті 100+130+160+

170+210+220+ 230+240+250







ІІІ. Витрати майбутніх періодів

270

рахунок 39







Баланс

280

статті 080+260+270







Пасив







І. Власний капітал

Статутний капітал


300


рахунок 40







Додатковий капітал

320

рахунок 41,42







Резервний капітал

340

рахунок 43







Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

рахунок 44







Неоплачений капітал

360

Рахунки 45,46

Усього за розділом І

380

статті 300+320+340+350+

360







ІІ. Забезпечення майбутніх витрат і платежів

430

рахунки 47,48







ІІІ. Довгострокові зобов’язання

480

Рахунки 50,51,52,53,55.







IV. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банків


500


рахунки 60,684







Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510

рахунок 61







Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

рахунок 63







Поточні зобов'язання за розрахунками:

з бюджетом


550


рахунок 64







зі страхування

570

рахунок 65







з оплати праці

580

рахунок 66







Інші поточні зобов'язання

610

рахунки 372,62,644,67,68 (крім 684).







Усього за розділом IV

620

статті 500+510+530+550+570+

580+610.







V. Доходи майбутніх періодів

630

рахунок 69







Баланс

640

статті 380+430+480+620+630


















Отже, Баланс є основним фінансовим звітом підприємства та служить для аналізу структури активів, зміни окремих статей (зменшення чи збільшення за відповідний період), зобов’язань і власного капіталу[6,192-196].
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Звітності. Послуги з аудиту фінансової звітності включають
Аудит фінансової звітності – аудиторська перевірка фінансових звітів, що має на меті надання аудиторові можливості висловити думку...

Керівництво Банку несе відповідальність за підготовку та достовірне...
Міжнародної федерації бухгалтерів. Ці стандарти вимагають від нас дотримання етичних вимог, а також планування й виконання аудиторської...

Про окремі особливості складання податкової звітності за звітні періоди,...

Законукра ї н и
...

Публічне акціонерне товариство
Аудиторське підтвердження річної фінансової звітності підприємства, складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності...

Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»
...

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків...
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, доводить до відома таку інформацію

2. Звіт щодо фінансової звітності
Аудиторський висновок (звіт незалежного аудитора) щодо фінансової звітності Приватного акціонерного

Аудиторський висновок
Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал за рік, що минув на зазначену дату, Примітки до річної фінансової звітності,...

Аудиторський висновок
Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал за рік, що минув на зазначену дату, Примітки до річної фінансової звітності,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка