Пошук по сайту


Вступ

Вступ

Сторінка1/11
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

ЗМІСТ
ВСТУП

1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ

1.1 Правове забезпечення обліку і аудиту реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг

1.2 Проблеми обліку і аудиту реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг

2. ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА СТАН ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ

2.1 Аналіз основних показників виробничо-фінансової діяльності

2.2 Облікова політика підприємства

3. ОБЛІК РЕАЛІЗАЦІЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ, РОБІТ І ПОСЛУГ

3.1 Первинний і зведений облік реалізації продукції, робіт і послуг

3.2 Синтетичний і аналітичний облік реалізації продукції, робіт і послуг

3.3 Удосконалення обліку реалізації продукції, робіт та послуг

4. АУДИТ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ТА АНАЛІЗ ЙОГО ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

4.1 Методика проведення аудиту реалізації сільськогосподарської продукції

4.2 Аналіз доходів від реалізації сільськогосподарської та фінансових результатів

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми дипломної роботи «Облік і аудит процесу реалізації» полягає в тому, що у будь-якому підприємстві, в тому числі і господарському головна мета виробництва: реалізувати товар та отримати прибуток. При переході на ринкову економіку реалізація сільськогосподарської продукції відіграє важливе значення, оскільки реалізація як складова загального процесу відтворення є завершальним етапом руху продукту зі сфери виробництва у сферу споживання. Без неї неможливо повторити процес виробництва. Вона виступає як обов’язкова умова виробництва і відтворення. За неперервності процесу суспільного відтворення факт реалізації означає вступ продукту в сферу виробництва, якщо він надходить у виробниче споживання, чи в сферу обігу, якщо він призначений для реалізації населенню.

Реалізація продукції, виконаних робіт та наданих послуг у сільському господарстві – основне джерело грошових надходжень. Їх розмір залежить від налагоджених зв’язків, кількості, якості, часу, місця та каналу реалізації продукції.

Ковач С.І. вважає, що суть реалізації для підприємства означає насамперед відчуження належних йому благ шляхом продажу з метою відтворення витрат у вартісній формі, отримання прибутку з товарної на грошову. Реалізація як момент відтворення на рівні підприємства є завершальною стадією в кругообігу виробничих засобів підприємства.

Завгородній В.І. заключив, що на розвиток і ефективність виробництва в сільськогосподарських підприємствах суттєвий вплив виявляє реалізація продукції і отримані при цьому фінансові результати. Якщо не забезпечений своєчасний і вигідний збут, то складно, а часто і неможливо розширювати виробництво продукції.

Недосконалість системи розподілу і реалізації сільськогосподарської продукції приводить до значних втрат, що не тільки знижує фінансові результати діяльності господарства, але і погіршує постачання населення продуктами харчування, а промисловість сировиною. Повернення витрат в грошовій формі є завершальним етапом діяльності підприємства.

Об’єктом дослідження є ТОВ «Агрофірма «Добро» Уманського району Черкаської області, господарську діяльність якого вивчено за 5 років.

Предмет дослідження: облік процесу реалізації продукції, робіт і послуг. Процес реалізації передбачає передачу права власності на окремі об’єкти іншому суб’єкту підприємницької діяльності в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов’язань.

У сільськогосподарських підприємствах реалізованою вважається продукція (виконані роботи або надані послуги) відвантажена покупцям і списана з матеріально-відповідальної особи (при безготівкових розрахунках); при оплаті готівкою продукція, за яку одержані гроші, а також продукція, щодо якої оформлено залік заборгованості у встановленому порядку.

Основними каналами реалізації сільськогосподарської продукції є: реалізація за державними та регіональними контрактами; продаж іншим організаціям, включаючи товарообмінні операції; продаж на ринку; продаж і видача продукції в рахунок оплати праці та в погашення боргу за користування майновими і земельними паями; відпуск продукції на громадське харчування. Добре організований облік реалізації продукції, виконаних робіт і послуг на сторону сприяє зміцненню фінансового стану.

Облік реалізації має на меті такі завдання: контроль за кількістю, якістю та ціною продукції, що реалізується підприємством у цілому й окремими підрозділами; контроль за своєчасним надходженням виручки від продажу продукції (робіт, послуг); визначення фінансових результатів від реалізації продукції, робіт та послуг.

Вивчення наукових праць і діюча практика господарської діяльності підприємств свідчать про те, що в бухгалтерському обліку і аудиті процесу реалізації сільськогосподарської продукції є цілий ряд принципово важливих проблем, які потребують нових досліджень.

Мета дипломної роботи: дослідження стану обліку та аудит процесу реалізації сільськогосподарської продукції на підприємстві та розробки шляхів підвищення прибутковості підприємства і пропозиції щодо удосконалення їх обліку.

Дослідження, проведене в дипломній роботі, було присвячене питанню удосконалення організації обліку, контролю і аналізу за випуском продукції та її реалізації. У зв'язку з тим, що на даному етапі в Україні відбуваються постійні зміни законодавчих актів, нормативних документів по методології і організації бухгалтерського обліку реалізації готової продукції, підприємству дуже важко пристосуватись до цих змін, тому на практиці виникають різні проблеми з ведення бухгалтерського обліку. Але існує і позитивна сторона цих змін, оскільки проходить процес наближення бухгалтерського обліку до рівня міжнародних стандартів. Через те, що обсяг реалізації є одним з основних оціночних показників діяльності підприємств, удосконалення його обліку, аналізу і контролю є дуже важливим. Реалізація продукції, робіт і послуг є важливим і завершальним етапом кругообігу засобів підприємства. Тут натуральна їх форма набирає характеру грошової.

Методологічна основа написання дипломної роботи - законодавчі та нормативні акти України, інструктивні матеріали, що регламентують порядок обліку доходів і витрат від реалізації сільськогосподарської продукції, а також наукові розробки вітчизняних і зарубіжних економістів з обліку і аудиту процесу реалізації сільськогосподарської продукції. У процесі дослідження використовувались дані бухгалтерської і статистичної звітності підприємства ТОВ «Агрофірма «Добро» Уманського району за 2003-2007рр., а також дані первинного, зведеного, синтетичного і аналітичного обліку.

Методи економічних і статистичних досліджень при написанні дипломної роботи використовувалися наступні: графічний, метод спостереження, аналізу та синтезу, метод абстракції, групування, порівняння, вибірковий метод спостереження тощо.
1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ І АУДИТУ ПРОЦЕСУ РЕАЛІЗАЦІЇ
1.1 Правове забезпечення обліку і аудиту реалізації сільськогосподарської продукції, робіт і послуг

синтетичний сільськогосподарський облік реалізація

Реалізація продукції є завершальним циклом кругообігу засобів підприємства, на якому відшкодовуються витрати й визначається фінансовий результат діяльності. Тому при проведенні обліку й аудиту процесу реалізації продукції важливим є забезпечення обґрунтування виявлених недоліків згідно вимог чинного законодавства України.

Реалізація сільськогосподарської продукції є одним із важливих питань, що стоять перед національним сільськогосподарським товаровиробником. При аналізі реалізації продукції доцільно було б скористатися такими нормативними документами, що пов’язані з регулюванням реалізації продукції.

Так, основи діючої системи бухгалтерського обліку закладено в Законі України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, від 16.07.1999р, після внесення змін 11.05.2000р. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Загальні вимоги до фінансової звітності” затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.1999р. за №87,зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів 19.12.2006р. Цим положенням бухгалтерського обліку визначається мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності (включає: баланс, звіт про фінансові результати, про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звіту) та вимоги до визначення та розкриття її елементів.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку «Звіт про фінансової результати» – наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87 містить узагальнену інформацію (об’єм виручки та результати) про реалізацію продукції.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи» від 29.11.1999 №220 – визначає методичні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності. Формування виручки (валового доходу) вiд реалiзацiї продукцiї (робiт, послуг) проводиться вiдповiдно до цього положення. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:

- покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

- підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

- сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Визначений дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Дебіторська заборгованість". Доходом визнається сума зобов'язання, яке не підлягає погашенню.

У ринкових відносинах собівартість має важливе значення. Вона пов’язана з усіма іншими економічними категоріями. Управління витратами і собівартістю дає можливість приймати обґрунтовані рішення про розширення чи зняття з виробництва окремих видів продукції, визначення цін на вироби, рентабельності, побудови внутрішньогосподарських відносин, доцільність організаційно-технічних заходів тощо. Методичні рекомендації з обліку витрат і калькулювання собівартості продукції сільськогосподарських підприємств визначають правильність ведення обліку витрат і калькулювання собівартості продукції [6]. Ці рекомендації розроблені на основі П(С)БО 16 «Витрати». Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №16 «Витрати» [12] об’єктом витрат є продукція, роботи або вид діяльності, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом витрат. У пункті 11 вказано, що собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.

Застосовується на підприємстві затверджене Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 "Біологічні активи", схвалене Методологічною радою з бухгалтерського обліку при Міністерстві фінансів України і набрало чинності з 01.01.2007р. Біологічний актив - тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди. Це Положення визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи і про одержані в процесі їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи й сільськогосподарську продукцію та розкриття інформації про них у фінансовій звітності.

Приклади біологічних активів і сільськогосподарської продукції, на які поширюється і не поширюється П(С)БО 30 приводиться у додатку (А).

Особливості застосування даного стандарту обліку для сільськогосподарських підприємств регламентовані Методичними рекомендаціями з обліку біологічних активів, затверджених наказом міністерства № 1215, затвердженими 29.12.2006р. Цим документом визначено умови визнання сільськогосподарської продукції та біологічних активів, їх класифікацію для цілей обліку, облік їх надходження та порядок оцінки і формування доходів, фінансових результатів від їх визнання.

Оскільки кожна господарська операція підлягає обов’язковому докумнетальному оформленню, то спеціальний порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями незалежно від форм власності, установ та організацій, викладено у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 [14]. Ним передбачено основні вимоги до складання первинних, зведених документів та записів у облікових регістрах. Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Обовязковою умовою заповнення облікових регістрів – це документальне підтвердження їх на підставі первинних документів, що складені відповідно до вимог цього Положення. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи.

Необхідно врахувати, що на сьогодні діючий План рахунків бухгалтерського обліку, затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 №291, згідно яких процес реалізації сільськогосподарської продукції відображається по таких рахунках [5]:

- 70 “Доходи від реалізації”;

- 79 “Фінансові результати”;

- 90 “Собівартість реалізації”;

- 93 “Витрати на збут”.

Згідно з Інструкцією Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов‘язань і господарських операцій підприємств і організацій рахунок 79 “Фінансові результати” призначено для обліку і узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності і їх надзвичайних подій. При цьому використовуються субрахунки 791 “Результати основної діяльності”, 792 “Результат фінансових операцій”, 793 “Результат іншої звичайної діяльності” і 794 “Результат надзвичайних подій”.

Там же у пояснені, до рахунків класів 7 і 9 вказується, що рахунки цих класів призначені для узагальнення інформації відповідно про доходи (клас 7) і витрати (клас 9) операційної, інвестиційної діяльності та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій.

Основним нормативним документом, яким слід користуватись при визначені собівартості робіт (послуг) і фінансових результатів підприємства є Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1995р. із змінами й доповненнями у редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР, де визначено основні поняття та моменти реалізації продукції: визначення термінів, платників податку, об’єктів оподаткування, валовий дохід, валові витрати, порядок перенесення балансових збитків на наступні податкові періоди, оподаткування операцій особливого виду, амортизація, ставка податку, правила ведення податкового обліку, безнадійна заборгованість, оподаткування виробників сільськогосподарської продукції.

Одним із аспектів проведення обліку реалізації є перевірка нарахування податку на додану вартість на реалізовану продукцію. При цьому необхідно керуватись Законом України “Про податок на додану вартість” №168/97=ВР від 03.04.1997р. з урахуванням змін та доповнень, внесених Законом України №2505- IV від 25.03.2005р., згідно якого визначається база оподаткування, об’єкти, а також відображається облік податку на додану вартість при реалізації продукції у тому числі по бартеру. Необхідно відмітити, що постійно приймаються зміни до даного закону, тому треба уважно слідкувати за ними і враховувати.

Доцільно при обліку і аудиту процесу реалізації керуватись наказом Державної податкової адміністрації України від 08.10.1998 №469 “Про затвердження змін до форми податкової накладної” та змін і доповнень до порядку заповнення податкової накладної, Реєстри придбання та Реєстри продажу товарів (робіт, послуг).

Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України №49 від 07.03.2001р. регламентують, що для обліку формування доходів і результатів діяльності використовують Журнал-ордер N 11 с.-г., де відображають операції за рахунками: 36 “Розрахунки з покупцями і замовниками”, 70 “Доходи від реалізації”, 71 “Інший операційний дохід”, 72 “Дохід від участі в капіталі”, 73 “Інші фінансові доходи”, 74 “Інші доходи”, 75 “Надзвичайні доходи”, 79 “Фінансові результати” [8].

На стадії збуту продукції важливе значення має рівень якості, установка й збереження продукції на всьому шляху від сільськогосподарського підприємства до споживача. Держава не лише зазнає гігантських економічних збитків на цій стадії життєвого циклу товару через втрати своєї продукції, а й часто стикається з негативними діями продуктів харчування на здоров’я людини. Ці питання регулюються Законом України “Про якість продуктів харчування”.

Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про аудиторську діяльність». Він спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації [3]. Згідно даного Закону проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг здійснюються аудиторами, аудиторськими фірмами, які набули права на здійснення аудиторської діяльності. Загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг визначаються стандартами аудиту, затвердженими Аудиторською палатою України.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Вступ-2015: як формуватиметься конкурсний бал вступника
У 2015 році вступ до внз проходитиме за процедурою, визначеною новим законом «Про вищу освіту». Попри те, що загальна структура конкурсного...

Вступ 6

Вступ

Література
Вступ

Роботи
Вступ

Висновок
Вступ

Література
Вступ

Література
Вступ

Основи
Вступ

“ Трудовий договір”
Вступ



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка