Пошук по сайту


Лекція з курсу "Цивільний захист"

Лекція з курсу "Цивільний захист"

Сторінка1/4
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

Кафедра ТЕБ

ЛЕКЦІЯ 2.1.
з курсу "Цивільний захист"

для студентів всіх спеціальностей

Тема: "Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори (не природного характеру"

Львів-2007
Вступ
Надзвичайна ситуація є наслідком сукупності виняткових об­ставин, що склалися у відповідній зоні в результаті надзвичайної події техногенного, природного, антропогенного та воєнного ха­рактеру, а також під впливом можливих надзвичайних умов.

Таким чином, надзвичайна ситуація є наслідком надзвичай­ної події і можливих надзвичайних умов.

Надзвичайна подія — зональна (об'єктова, місцева, регіональ­на або загальнодержавна) подія техногенного, природного, антро­погенного та воєнного характеру, яка полягає в різкому відхиленні від норм процесів та явищ, що відбуваються, і має значний негатив­ний вплив на життєдіяльність людини, функціонування економіки, соціальну сферу і природне середовище.

Надзвичайні умови — характерні риси загальної обстановки, що склалася у відповідній зоні (на об'єкті, у регіоні й ін.) у резуль­таті надзвичайної події й інших одночасно діючих посилюючих та стабілізуючих факторів, у тому числі місцевих особливостей.

У відповідності із Законом України «Про Цивільну оборону

України» (1999р.):

Надзвичайна ситуація — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, викликане аварією, ка­тастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, які призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 15.07.1998 р. «Про порядок класифікації надзвичайних

ситуацій» визначено:

Стихійне лихо — явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується раптовим порушенням нормальних умов життя і діяльністю населення, загибеллю людей, руйнування­ми або пошкодженнями будівель і споруд, знищенням матеріаль­них цінностей.

Аварія — надзвичайна подія техногенного характеру, яка створює на об'єкті чи території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будинків, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди навколишньому середовищу.

Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша І яка призводить до тяжких і трагічних наслідків.

Надзвичайні ситуації в залежності від типів і видів на чайних подій, що лежать у їх основі, класифікуються:

Надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи або їх аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптові руйнування споруд і будинків, аварії на інженерних системах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах.

Надзвичайні ситуації природного характеру: небезпечні логічні, метеорологічні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, інфекційні захворювання людей, сільськогосподарських тварин, масове ура» сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, 2 стану водяних ресурсів і біосфери.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру пов'язані з протиправними діями терористичного й антиконституційного напрямку; здійснення чи реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об’єктів ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку і телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського су, викрадення (спроба викрадення) або знищення судна, установлення вибухових пристроїв у громадських місцях, розкрадання з б Надзвичайні ситуації воєнного характеру: пов'язані із застосуванням зброї масового ураження або сучасних звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні ураження населення в результаті руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ радіоактивних та токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухових речовин, сильнодіючих от них речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п'ять, умовних етапних фаз:

Перша — нагромадження відхилень від нормального стану! або процесу.

Друга — ініціювання надзвичайної події (аварії чи стихійного лиха).

Третя — процес надзвичайної події, під час якого відбуває ся вплив на людей, об'єкти і природне середовище. Практично ця фаза є наслідком і розвитком другої.

Четверта — дії вторинних вражаючих факторів під впливом можливих надзвичайних умов.

П'ята — ліквідація наслідків надзвичайної ситуації. П'ят фаза може за часом починатися ще до завершення третьої фази поєднуватися з четвертою.

Нині в Україні, у зв'язку зі зростанням числа аварій і катаст­роф, стихійних лих, обстановка характеризується як дуже складна. Про це свідчать статистичні дані по Україні за останні роки.

Характеристика осередків ураження при аваріях і катастрофах на промислових об’єктах (вибухонебезпечні, пожежонебезпечні та хімічнонебезпечні об’єкти)
Осередки ураження, які виникають при надзвичайних ситуаціях
Людина повинна, перш за все, сама турбуватися і приймати рішення по захисту від небезпеки, вміти захищати своє життя. Для прийняття рішення щодо заходів захисту необхідно знати фактори ураження даного типу НС і характеристики осередку ураження.

Осередком ураження називається територія, на яку впливають негативні фактори надзвичайної ситуації (стихійного лиха, техногенної аварії та інш.), викликаючи масові ураження людей, пошкодження (руйнування) будівель і споруд, пожежі, зараження місцевості. Осередки ураження бувають прості і складні (комбіновані).

Простим осередком ураження називається осередок, який виникає під дією одного вражаючого фактору.

Складний осередок ураження виникає в результаті дії декількох вражаючих факторів.

Для ліквідації наслідків, викликаних стихійним лихом, аварією чи катастрофою, можуть бути використані як формування загального призначення, так і формування служб цивільної оборони. В окремих випадках, крім названих формувань, можуть використовуватись військові частини. Головне їх завдання - рятування людей і матеріальних цінностей. Характер і порядок дій формувань при цьому залежить від виду стихійного лиха, аварії чи катастрофи, обставин, що склалися, кількості і рівня підготовки задіяних сил, пори року і доби, кліматичних умов тощо. Успіх дії залежить від рівня розвідки і врахування конкретних умов, обставин. У районах стихійного лиха розвідка повинна встановити:

– межі осередку лиха і напрямок його розповсюдження;

– об'єкти і населені пункти, яким загрожує небезпека;

– місце скупчення людей;

– шляхи підходу техніки до місць робіт;

– стан пошкоджених будівель і споруд а також наявність в них уражених людей;

– місця аварій на комунально-енергетичних мережах;

– обсяг рятівних і невідкладних аварійно-рятувальних робіт.

Крім того, розвідка повинна уточнити: ступінь і обсяг руйнувань; можливість проведення робіт без засобів індивідуального захисту; можливість падіння будівель і споруд, які можуть збільшити розмір аварії або катастрофи. Розвідку повинні виконувати розвідувальні групи і ланки. До їх складу рекомендується включати спеціалістів, які добре знають розміщення об'єкта і специфіку виробництва. Якщо аварія чи катастрофа пов'язана з розповсюдженням сильнодіючих отруйних речовин, то до складу формувань необхідно залучати спеціалістів: хіміків і медичних працівників.

У зв'язку з раптовістю виникнення стихійного лиха, аварії чи катастрофи оповіщення особового складу формувань, їх комплектування виконуються в стислі строки. У районах стихійного лиха і місцях великих аварій рятівні роботи в першу чергу виконують з метою попередження виникнення катастрофічних наслідків, запобігання обставинам, які можуть обумовити загибель людей і матеріальних цінностей.

Рятівні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи у залежності від масштабів лиха і обставин, що склалися, виконуються по-різному.


Радіаційно-небезпечні об’єкти
Зростання масштабів господарської діяльності і кількості великих промислових комплексів, концентрація на них агрегатів і установок великої і надвеликої потужності, використання у виробництві потенційно небезпечних речовин у великих кількостях, а також низька культура виробництва і освіти – все це збільшує ймовірність виникнення техногенних аварій.

Надзвичайні ситуації виникають, як правило, на потенційно техногенно-небезпечних виробництвах і об’єктах, особливе місце серед яких займають радіаційно-небезпечні об’єкти (РНО).

Україна належить до держав з надзвичайно розвинутим використанням джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ) за всіма напрямками господарської та наукової діяльності. Нині в державі існує близько 8000 підприємств та організацій, які використовують більше 100000 ДІВ. На сьогодні ці користувачі нагромадили радіоактивних відходів (РАВ):

- АЕС – 70000 м­­3;

Урановидобувна і переробна промисловість – 65,5 млн.т.;

Медичні, наукові, промислові об’єкти,

«Українське державне об’єднання «Радон» – 5000 м3;

Зона відчуження ЧАЕС – 1,1 млрд. м3

Отже, до типових РНО відносяться: об’єкти, що використовують ядерні енергетичні установки, підприємства з виготовлення, переробки і захоронення джерел іонізуючого випромінювання, ядерного палива, а також наукові, проектні, виробничі, транспортні і медичні організації та установи, які безпосередньо і опосередковано працюють з джерелами іонізуючого випромінювання.

Вони, як відомо, становлять особливу небезпеку для людей і навколишнього середовища, оскільки небезпека прихована від органів чуття людини, і вимагають дотримання заходів попередження і захисту, щоб не допустити ураження людей через їхню несвідомість і недостатню захищеність.

Радіаційні аварії – це аварії з викидом (виходом) радіоактивних речовин (радіонуклідів) або іонізуючих випромінювань за межі, непередбачені проектом для нормальної експлуатації РНО, у кількостях більше встановленої межі їх безпечної експлуатації.

Радіаційні аварії на РНО можуть бути 2-ох видів:

– коли вихід радіонуклідів у навколишнє середовище відбувається внаслідок аварії або теплового вибуху та руйнування РНО;

– коли аварія відбувається внаслідок вибухової ядерної реакції. Причинами цих викидів можуть бути: дія непереборної сили, халатність персоналу, злочинні наміри.

Наслідки аварій і руйнування об’єктів із ядерними компонентами характеризуються, насамперед, масштабами радіоактивного забруднення навколишнього середовища і опромінення населення. Вони залежать від: геофізичних параметрів атмосфери, що визначають швидкість і розмір зони поширення викиду, розміщення людей, тварин, сільськогосподарських угідь, житлових і виробничих будівель у зоні аварії, здійснення захисних заходів та ряду інших чинників.

Найнебезпечнішими зі всіх аварій на РНО, є аварії на АЕС. При аварії на АЕС відбувається викид радіонуклідів в атмосферу, гідросферу і літосферу, що обумовлює ураження біосфери. Характер і масштаби радіоактивного забруднення місцевості при аварії на АЕС залежить від характеру вибуху (тепловий чи ядерний), типу реактора, ступені його зруйнування, метеоумов і рельєфу місцевості. В ядерних реакторах на теплових нейтронах, як паливо, використовується природний уран-235.

Такі реактори поділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР-600, ВВЕР-1000), в яких вода є одночасно і теплоносієм, і сповільнювачем та реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт використовується як сповільнювач, а вода – теплоносій, циркулює по каналах, які проходять через активну зону.

Для характеристики радіоактивного забруднення застосовують ступінь (щільність) забруднення, який характеризується поверхневою щільністю забруднення радіонуклідами і вимірюється активністю радіонуклідів на одиницю площі (об’єму).

Радіаційна дія на персонал об’єктів і населення в зоні радіоактивного забруднення оцінюється дозою випромінювання – кількістю енергії, яку поглинула одиниця маси опроміненого середовища.

Експозиційна доза визначається тільки для повітря при гамма- і рентгенівському випромінюванні. Поглинута доза визначається для речовин.

Еквівалентна доза дорівнює добутку поглинутої дози на коефіцієнт якості. Для гамма- і рентгенівського випромінювання цей коефіцієнт дорівнює 1.

Ця дозиметрична величина служить для оцінки шкоди, нанесеної здоров’ю людини від дії іонізуючого випромінювання будь-якого складу.

Місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварій, за щільністю забруднення радіонуклідами умовно поділяють на зони: зону відчуження, зону безумовного (обов’язкового) відселення, зону гарантованого (добровільного) відселення і зону підвищеного радіоекологічного контролю.

Характеристика зон радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на РНО за щільністю забруднення радіонуклідами
Таблиця 3

Зона забруднення

Ступінь (щільність) забруднення ґрунту довгоживучими радіонуклідами (поверх доаварійного рівня

Ефективна доза опромінення населення в рік із урахуванням коефіцієнту міграції радіонуклідів у рослині

Цезію Сs

Стронцію Sr

Плутонію Pu

Зона відчуження – це територія з якої проводиться евакуація населення негайно після аварії і на ній не здійснюється господарська діяльність.

Зона безумовного відселення

15.0 Кн/км2

3,0 Кн/км2

0,1 Кн/км2

>5,0 м Зв (0,05 бер)

Зона гарантовано-го відселення

5,0 -15.0 Кн/км2

0,15 - 3,0 Кн/км2

0,01 – 0,1 Кн/км2

>0.5 м Зв (0,05 бер)

Зона підвищеного радіоеколо-гічного контролю

1.0 - 5.0 Кн/м2

0.02 – 0.15 Кн/м2

0.005 – 0.01 Кн/м2

<0.5 м Зв (0,05 бер)


За дозами опромінення зану зараження поділяють на наступні зони: надзвичайно-небезпечного забруднення (зона Г), небезпечного забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного забруднення (зона А) і зону радіаційної небезпеки (зона М).
Характеристика зон можливого радіоактивного забруднення місцевості при аваріях на АЕС з ядерним вибухом
Таблиця 4

Найменування зон

Індекс зон

Доза опромінювання за 1-й рік після аварії, рад

Потужність дози опромінювання через 1 годину після аварії, рад/год

На зовні-шній межі зони

На внутріш-ній межі зони

На зовнішній межі зони

На внутрішній межі зони

Радіаційної небезпеки

М

5

50

0,0014

0,14

Помірного забруднення

А

50

500

0,14

1,4

Сильного забруднення

Б

500

1500

1,4

4,2

Небезпечного забруднення

В

1500

5000

4,2

1,4

Надзвичайно небезпечного забруднення

Г

500

-

14

-


При ліквідації наслідків в зоні М та інших зонах повинні виконуватися основні заходи захисту: радіаційний і дозометричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки. В зоні А при виконанні рятувальних і інших робіт переміщення людей потрібно проводити з



рис.1 Розміри прогнозованих зон забруднення місцевості

використанням броньованої техніки. У зонах Б, В, Г ніякі роботи в мирний час, як правило, виконуватись не повинні.
Поняття про радіаційну обстановку та вихідні дані для її оцінки
Радіоактивні продукти, що визначають радіаційну обстановку в районі радіаційної аварії створюють суттєвий вплив на дію формувань, режими проживання і роботи населення та на проведення аврійно-рятувальних робіт.

Отже, під радіаційною обстановкою розуміють сукупність наслідків радіоактивного забруднення місцевості, приземного шару атмосфери, які негативно впливають на виробничу діяльність ОГД, дії державно-управлінських структур, сил (формувань) ЦО при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт і життєдіяльність населення.

Оцінка радіаційної обстановки включає:

Визначення масштабів і характеру (ступеня) радіоактивного забруднення місцевості і приземного шару атмосфери, тобто виявлення радіаційної обстановки;

Аналіз впливу радіоактивного забруднення на виробничу діяльність ОГД, дії сил (формувань) ЦО в осередках ураження і життєдіяльність населення;

Вибір оптимальних (доцільних) варіантів дій особового складу формувань, виробничої діяльності ОГД і життєдіяльності населення в умовах радіоактивного забруднення.

Висновки з оцінки радіаційної обстановки дозволяють завчасно вжити заходи, спрямовані на захист людей від радіаційного ураження, включно до евакуації (відселення) населення з районів можливого небезпечного радіоактивного забруднення.

Такими заходами можуть бути:

– оповіщення населення про можливу загрозу радіоактивного забруднення місцевості;

– перевід об‘єктів господарства на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення;

– підготовка протирадіаційних укрить (сховищ) до розміщення в них людей;

– розгортання пунктів видачі засобів індивідуального захисту;

– захист продуктів харчування, води, фуражу, вододжерел від можливого радіоактивного забруднення;

– герметизація житлових і службових приміщень та інші заходи.

В залежності від характеру і обсягу вихідної інформації оцінка радіаційної обстановки проводиться або розрахунковим методом (прогнозування можливої радіаційної обстановки), або на основі результатів фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними радіаційної розвідки).

Оцінка радіаційної обстановки здійснюється на топографічних картах (схемах) з нанесенням прогнозованих зон радіоактивного забруднення.

Для прогнозування можливої РО необхідно мати наступні вихідні дані:

-координати точок вимірювання рівнів радіації;

-астрономічний час вимірювання t (год.);

-фактичні значення виміряних рівнів радіації Pt (Р/год.);

-час початку опромінювання Тпоч (год.);

-довготривалість опромінення Тр (год.);

-допустима доза опромінювання Тдоп (Р);

-коефіцієнт послаблення радіації Кпосл.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Доктрина про міжнародний цивільний процес
Вико­ристовуючи термін "міжнародний цивільний процес", пам'ята­ють про його умовність. Поняття "міжнародний цивільний процес" сформувалося...

Лекція №1 на тему “Судові та інші правоохоронні органи” як навчальна...
Предмет та система курсу “Судові та правоохоронні органи” І його співвідношення з іншими навчальними дисциплінами

Міністерство регіонального розвитку та будівництва україни
...

Лекція тема Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу “Історія економіки та економічної думки”
Тема Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу “Історія економіки та економічної думки”

Лекція «Поліморбідна внутрішня патологія: шляхи поєднання традиційного...
Вельмишановний (а) член Асоціації, лікар загальної практики – сімейної медицини

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності...
Обов’язкових документів з планування, підготовки та проведення «Дня цивільного захисту»

Цивільний кодекс україни

Захист вітчизни
Програму предмета Захист Вітчизни розроблено на основі вимог Конституції та законів України про захист Вітчизни І державного стандарту...

Захист вітчизни
Програму предмета Захист Вітчизни розроблено на основі вимог Конституції та законів України про захист Вітчизни І державного стандарту...

Цивільний процесуальний кодекс україни
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка