Пошук по сайту


Прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті

Лекція з курсу "Цивільний захист"

Сторінка2/4
1   2   3   4

Прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті
Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР).

Хімічно небезпечним об'єктом (ХНО) вважається об'єкт господарювання, при аваріях і руйнуваннях якого можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин сильнодіючими отруйни­ми речовинами.

До ХНО відносяться:

підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують СДОР;

підприємства по переробці нафтопродуктів;

- підприємства інших галузей промисловості, які використовують СДОР;

- підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;

- залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах розміщення СДОР;

- транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;

- склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезактивації, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.

В зонах можливого хімічного зараження проживає близько 20 млн. чоловік, що становить 38,5% населення. 321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) має ступінь хімічної небезпеки, з І до першого ступеня відносяться 154 АТО, до другого 47 АТО, до третього — 108 АТО.

Сильнодіючі отруйні речовини (СДОР) — це токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей.

За своїми вражаючими властивостями СДОР поділяються на групи:

- речовини з переважно задушливою дією (хлор, фосген, хлорпікрин та ін.);

- речовини переважно загальноотруйної дії (окис вуглецю, ціаністий водень та ін.);

- речовини задушливої та загальноотруйної дії (аміак, акрилонітрол, азотна кислота й окисли азоту, сірчистий ангідрид, фтористий водень);

- речовини, які діють на генерацію, проведення і передачу нервового імпульсу — нейротропні отрути (сірковуглець, тетра- етилсвинець, фосфорорганічні сполуки й ін.);

- речовини задушливої і нейротропної дії (аміак, гептил,

гідрозин та ін.);

- метаболічні отрути (окис етилену, дихлоретан та ін.). Токсичність властивостей СДОР, яка визначає їх отруйність,

що характеризується смертельною, вражаючою і граничною концентрацією.

За ступенем токсичності СДОР, які надходять в організм через органи дихання і шлунково-кишковий тракт, можна розділити на шість груп.
Таблиця

Групи токсичності

Середня смертельна чи частково смертельна концентрація

Надзвичайно токсичні

Високотоксичні

Сильнотоксичні

Помірнотоксичні

Малотоксичні

Практично нетоксичні

менше 1

1-5

6-20

21-80

81-160

більше


До надзвичайно і високотоксичних СДОР відносяться сполуки миш'яку, ртуті, кадмію талію, свинцю, цинку, нікелю, заліза, фосфору, хлору, брому, синильної кислоти і деякі інші сполуки.

До сильнотоксичних хімічних речовин відносяться сірчана, азотна, соляна, ортофосфорна, оцтова й ін. кислоти, луги (аміак, їдкий калій, натрій, хлористий і бромистий метил), деякі сильнодіючі сполуки (гідроз, нітротолуол, нітробензол).

Особливу групу представляють пестициди — препарати для боротьби зі шкідниками сільського господарства, багато з яких досить токсичні для людини.

Як кількісну характеристику вражаючої дії різних токсичних для людей і тварин сполук використовують поняття токсодози.

Токсодоза — кількість речовини (в одиницях ваги), віднесена до одиниці об'єму і до одиниці часу. Токсодоза характеризує кількість токсичної речовини, поглинутої організмом за певний інтер­вал часу.

Території, які потрапили під вплив СДОР у результат на ХНО, поділяють на зони:

Зона смертельних токсодоз (надзвичайно небезпечного зараження) — зона, на зовнішній межі якої 50% людей одержують смертельні ураження.

Зона уражаючих токсодоз (небезпечного зараження) -на зовнішній межі якої 50% людей втрачають працездатні потрібна медична допомога чи навіть госпіталізація.

Дискомфортна (гранична] зона — зона, на зовнішні] якої люди відчувають дискомфорт, у них починаються загострення хронічних захворювань або з'являються перші ознаки інтоксикації.

Масштаби і тривалість зараження СДОР при аварії на ХНО обумовлюються:

-фізико-хімічними властивостями СДОР;

-кількістю СДОР, викинутих на місцевість, в атмосферу, у воду;

-метеорологічними умовами;

-оперативністю оповіщення і вживання заходів;

-підготовленістю обслуговуючого персоналу до ліквідації наслідків розливу СДОР;

-характеристиками об'єктів зараження (для місцеве наявністю і характером рослинного покриву, місцями можливого застою повітря; для води — площею поверхні, глибиною, швидкістю течії, наявністю ґрунтових вод, характеристикою прибережних ґрунтів; для населення — ступенем захищеності від ура; СДОР, характером діяльності; для матеріальних засобів, характеристикою матеріалів, які підпали під зараження, у тому пористістю, наявністю і складом лакофарбових покриттів).

Тривалість хімічного зараження приземного шару повітря парами і тонкодисперсними аерозолями СДОР, при їх відсутності на місцевості в рідкому чи твердому стані, може коливатися десятків хвилин до декількох діб.

Тривалість зараження місцевості, техніки й інших мате] них засобів СДОР у грубодисперсному аерозольному, краплинному; порідкому, рідкому станах може виявитися в межах від декількох годин до декількох місяців.

Ураження людей і тварин відбувається унаслідок вдиханні зараженого повітря (інгаляційне), контакту із зараженими поверхнями (контактно-резорбтивно), через шлунково-кишковий тракт орально) у результаті вживання заражених продуктів харчування.
Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті призначена для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування масштабів зараження місцевості і приземного шару атмосфери небезпечними хімічними речовинами (НХР) при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць.

Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших (довідкових) матеріалів. Прогнозування наслідків аварій ХНО і транспорті здійснюється розрахунковим методом з нанесенням прогнозованих зон хімічного зараження на топографічну карту відповідного масштабу.

Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого зараження.

Методика застосовується тільки для НХР, які зберігаються у газоноподібному або рідкому стані і які в момент викиду (впливу) переходять або/і вторинну хмару НХР.

В цій методиці розглядається варіант аварійного прогнозування при аварії на ХНО.

Для аварійного прогнозування використовуються такі дані:

– загальна кількість НХР в ємності (трубопроводі) на момент аварії;

– характер розливу НХР на підстильній поверхні (“вільно” або “у піддон”);

– висота обвалування (піддону);

– реальні метеорологічні умови: температура повітря (оС), швидкість (м/с) і напрямок вітру у приземному шарі атмосфери, ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП).

Приймається, що при вільному розливі підстильною поверхнею висота шару (h) НХР не вище 0,05 м.

При розливі, у піддон висота шару розлитої НХР має бути h=Н-0,2 м, де Н – висота обвалування ємності з НХР.

Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений.

Основні терміни і визначення.

Зона хімічного зараження НХР (ЗГЗ) – територія, яка включає осередок хімічного зараження, де фактично розлита НХР і ділянки місцевості, над якими утворилася хмара НХР.

При прогнозуванні масштабів зараження НХР визначаються розміри зон можливого і прогнозованого хімічного зараження.

Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.

Прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формулою еліпса.

Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно-територіальна одиниця до якої зараховуються області, райони а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють в ЗМХЗ при аваріях на ХНО.

Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.

Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – промисловий об’єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу НХР.

Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на ХНО внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з впливом (викидом) НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров’ю людей.

Хмара НХР – суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для здоров’я людей і навколишнього середовища (вражаючих концентраціях).

Розрізняють первинну і вторинну хмару зараженого повітря.

Первинна хмара НХР – це пароподібна частина НХР, яка знаходиться в ємності над поверхнею зрідженої речовини і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності.

Вторинна хмара НХР – це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару речовини з підстильної поверхні.

Зображення на топографічних картах ПЗХЗ у вигляді еліпса відповідає її розмірам на фіксований момент часу N.

На топографічних картах ЗМХЗ зображається у вигляді сектора, форма і розміри якого залежать від швидкості та напрямку вітру.

Характеристика осередку хімічного ураження
Масштаб, тривалість та небезпека — основні характеристики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межі виявлених наслідків застосування хімічної зброї (див. рис. 11). Визначається він зоною — площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.

Тривалість дії хімічного ураження — елемент, що характеризує межі виявлених вражаючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої вражуючі дії на незахищене населення.


Рис. 11. Зона хімічного ураження
П — глибина поширення первинної хмари; Гг — глибина поширення вторинної хмари; Ra — радіус аварії;

Тривалість дії OP на місцевості залежить від типу ОР, швидкості вітру, температури, вологості, структури ґрунту та наявності на ньому рослинності.

Небезпека хімічного ураження — елемент ураження, що характе­ризується масштабом негативних наслідків нанесеного збитку в результаті застосування хімічної зброї.

Пожежна безпека
Аварії на пожежо-вибухонебезпечних об'єктах

За останні 10 років особливо великі масштаби такого виду надзвичайних ситуацій набули у вугільній промисловості, які супроводжувалися численними людськими втратами і матеріальними збитками.

Пожежонебезпечний об'єкт (ПНО) — об'єкт, на якому виробляються, зберігаються чи транспортуються продукти, що набувають при певних умовах (аваріях, ініціюванні і т.п.) здатність до загоряння.

До пожежонебезпечних відносяться об'єкти нафтової, газової, хімічної, металургійної, лісової, деревообробної, текстильної, хлібопродуктової промисловості й ін.

Пожежа — неконтрольований процес горіння, що супроводжується знищенням матеріальних цінностей і створює небезпеку для життя людей. Вторинними наслідками пожеж можуть бути вибухи і витоки отруйних або забруднюючих речовин у навколишнє середовище; крім того, великих збитків приміщенням і предметам, яких не торкнувся вогонь, може завдати застосовувана для гасіння пожежі вода.

За масштабами і інтенсивністю пожежі підрозділяються на окремі, суцільні, масові і вогняні шторми.

Окрема — пожежа, що виникла в окремому будинку чи споруді. Пересування людей і техніки по забудованій території між окремими пожежами можливе без засобів захисту від теплового впливу.

Суцільна пожежа — одночасне інтенсивне горіння переважної кількості будинків і споруд на даній ділянці забудови. Пересування людей і техніки через ділянку суцільної пожежі неможливе без засобів захисту від теплового випромінювання.

Масова пожежа — сукупність окремих і суцільних пожеж, вогняний шторм — особлива форма суцільної пожежі, що поширюється, характерними ознаками якої є: наявність висхідного потоку продуктів згоряння і нагрітого повітря, приплив свіжого повітря з усіх боків зі швидкістю не менше 50 км/год, у напрямку до межі вогняного шторму.

Інтенсивність пожежі багато в чому залежить від вогнестійкості об'єктів та їх складових частин, а також від пожежне безпеки технологічних процесів виробництва в місці її виникне

Вогнестійкість будинку — здатність чинити опір впливу високих температур при збереженні своїх експлуатаційних властивостей. Вогнестійкість будинків залежить від меж вогнестійкості і основних конструктивних частин.

Межа вогнестійкості конструкції— це час у годинах, протягом якого конструкція виконує свої функції в умовах пожежі ( то не згоряє, не тріскається, не деформується або поки температура на протилежній загорянню стороні не стане понад 140 °С), залежить від поперечного перерізу, товщини захисного шару, займистості будівельних матеріалів (будівельні й інші матеріали бува неспалимі, важкоспалимі і спалимі), від здатності зберігати м нічні властивості при впливі високих температур.

За ступенем вогнестійкості будинки і споруди поділяють 5 груп:

І і II група — неспалимі (будівлі І групи мають підвищену вогнестійкість несучих конструкцій); при загорянні предметів усередині будинку він охоплюється вогнем не раніше, ніж через 3-4 г

III – група — неспалимі будинки зі спалимими перекриття! перебірками; охоплюються вогнем через 2-3 год.;

IV – група — дерев'яні, оштукатурені будинки; охоплюються вогнем через 1,5 год.;

V – група — дерев'яні, неоштукатурені; охоплюються вогнем через 0,5 год.

Особливу небезпеку з погляду можливих втрат і збитків становлять вибухи.

Вибух — це звільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу. Він призводить до утворення сильно нагрітого газу (плазми) з дуже високим тиском, що при моментальному розширенні здійснює ударний механічний вплив на навколишні тіла. Вибух у твердому середовищі супроводжується його руйнуванням і дробленням, у повітряному чи водяному — викликає утворення повітряної чи гідравлічної ударних хвиль, які і впливають на розміщені в них об'єкти. Основними вражаючими факторами вибуху є:

1   2   3   4

Схожі:

Доктрина про міжнародний цивільний процес
Вико­ристовуючи термін "міжнародний цивільний процес", пам'ята­ють про його умовність. Поняття "міжнародний цивільний процес" сформувалося...

Лекція №1 на тему “Судові та інші правоохоронні органи” як навчальна...
Предмет та система курсу “Судові та правоохоронні органи” І його співвідношення з іншими навчальними дисциплінами

Міністерство регіонального розвитку та будівництва україни
...

Лекція тема Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу “Історія економіки та економічної думки”
Тема Вступ. Предмет, метод та періодизація курсу “Історія економіки та економічної думки”

Лекція «Поліморбідна внутрішня патологія: шляхи поєднання традиційного...
Вельмишановний (а) член Асоціації, лікар загальної практики – сімейної медицини

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності...
Обов’язкових документів з планування, підготовки та проведення «Дня цивільного захисту»

Цивільний кодекс україни

Захист вітчизни
Програму предмета Захист Вітчизни розроблено на основі вимог Конституції та законів України про захист Вітчизни І державного стандарту...

Захист вітчизни
Програму предмета Захист Вітчизни розроблено на основі вимог Конституції та законів України про захист Вітчизни І державного стандарту...

Цивільний процесуальний кодекс україни
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка