Пошук по сайту


Екологія І природокористування, 2012, Випуск 15

Екологія І природокористування, 2012, Випуск 15

Сторінка1/3
  1   2   3

ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2012, Випуск 15




УДК 504.064.3:574

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ РОЗВИТКОМ СИСТЕМИ КОМПЛЕКСНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ТЕРИТОРІЙ ВИДОБУВАННЯ ТА ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ

УРАНОВОЇ СИРОВИНИ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ УКРАЇНІ

О.К. Тяпкін, Я.Я. Сердюк,

Н.С. Остапенко, В.А. Кириченко


Інститут проблем природокористування та екології НАН України,
Дніпропетровськ, Україна



Стабільне функціонування ядерно-енергетичного комплексу є важливою умовою сталого розвитку регіонів України. В Інституті проблем природокористування та екології НАН України підготовлено проекти Концепції переходу України до сталого розвитку та Державної програми переходу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини до сталого розвитку; запроектовано систему екологічного моніторингу міста Жовті Води як базової локальної системи для зазначеного регіону. Показано, що перспективним шляхом розвитку регіональної системи екологічного моніторингу є застосування тектонічної та геолого-геофізичної інформації, а також інноваційного методу очищення ґрунтів – CLEANSOIL.


Стабильное функционирование ядерно-энергетического комплекса является важным условием устойчивого развития регионов Украины. В Институте проблем природопользования и экологии НАН Украины подготовлены проекты Концепции перехода Украины к устойчивому развитию и Государственной программе перехода региона добычи и первичной переработки уранового сырья к устойчивому развитию; запроектирована система экологического мониторинга города Желтые Воды как базовая локальная система для указанного региона. Показано, что перспективным путем развития региональной системы экологического мониторинга является использование тектонической и геолого-геофизической информации, а также инновационного метода очистки почв – CLEANSOIL.


Вступ

Можливість суспільства задовольняти свої потреби без збитку довкіллю і природним ресурсам багато в чому залежить від способу одержання енергії. У свою чергу, прийнятність того чи іншого способу одержання енергії залежить від відношення до нього суспільства, політичної кон'юнктури, рівня розвитку самого суспільства, ступеня впливу на навколишнє природне середовище. З 70-років ХХ століття швидко виріс внесок атомної енергії у виробництво електроенергії й зараз розвиток вітчизняних елементів ядерно-паливного циклу (ЯПЦ)


© Тяпкін О.К., Сердюк Я.Я.,

Остапенко Н.С., Кириченко В.А., 2012

відноситься до числа принципових напрямів стратегічного планування, що забезпечують національну безпеку країни за паливно-енергетичними показниками. Протягом тривалого часу ядерно-енергетичний комплекс (ЯЕК) забезпечує істотну частину загального виробництва електроенергії в Україні (більше 40%), що робить його стабільне функціонування важливою умовою сталого розвитку як окремих регіонів України, так і країни в цілому. Розвиток ядерної енергетики сприяє реалізації концепції сталого розвитку, забезпечуючи значне скорочення споживання невідновлювальних органічних ресурсів. При визначених умовах, ядерна енергетика може розглядатися як зовнішнє джерело енергії стосовно біосфери. Імовірно, це є однією з найбільш істотних переваг ядерної енергетики в порівнянні з традиційною енергетикою на органічному паливі, що використовує внутрішні ресурси біосфери.

Багаторічний досвід експлуатації об'єктів ядерної енергетики свідчить, що в штатному режимі їх радіаційний вплив в порівнянні з природним фоном незначний і не здійснює значущого впливу на дози опромінення населення і біоти, тоді як викиди теплоелектростанцій (ТЕС) викликають постійне й істотне забруднення навколишнього середовища. Особливо небезпечні викиди сірчистих газів, які складають тисячі тон на 1 ГВт електричної потужності. Збільшення їх кількості в атмосфері разом з вуглекислим газом унаслідок викидів ТЕС може привести до парникового ефекту і несприятливих великомасштабних змін клімату на Землі. Вихід СО від ядерного паливного циклу складає 0,5-4% викидів, які виникають в результаті роботи еквівалентних за потужністю вугільних ТЕС. Разом з тим, для ЯЕК у цілому, як і для будь-якої іншої високотехнологічної галузі, характерною є наявність ряду проблем, у тому числі екологічних. Так недосконалість промислових технологій, систем землекористування, невідповідність потребам виробництва екологічної інфраструктури, систем вилучення, переробки і знешкодження відходів, зношення інженерної інфраструктури призводять, зокрема в Промисловому Придніпров'ї, до забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, погіршення загального санітарно-гігієнічного стану та екологічної ситуації [1]. Враховуючи те, що саме тут (в Дніпропетровській області в середині 90-х років ХХ століття [2]) уперше в Україні була спроектована і створена дієва система комплексного екологічного моніторингу (СЕМ) – СЕМ «Придніпров'я», нині досвід її створення може бути використаний при розв'язанні аналогічних проблем, пов’язаних із розвитком ЯПЦ в центральній Україні.


Радіоекологічні проблеми в Центральній Україні

До числа найважливіших проблем ЯЕК, у першу чергу, відносяться питання поводження з радіоактивними відходами. В значній мірі це стосується техногенно навантаженої території в центральній частині Промислового Придніпров’я (Дніпропетровська та Кіровоградська області). Радіологічна ситуація в цьому регіоні по своїй складності і напруженості для навколишнього середовища в цілому й здоров'я населення, у тому числі майбутніх поколінь, не має аналогів на Україні. Тут протягом більш 50 років, здійснювалися (Східний гірничо-збагачувальний комбінат, ВО «Придніпровський хімічний завод» та інші підприємства) наступні виробничі й технологічні процеси: руднична розробка і підземне вилуговування уранових родовищ; доменна виплавка уранзалізовміщаючих руд; вилучення солей урану з уранових руд, їх концентратів і доменних шлаків уранзалізовміщаючих руд; поховання радіоактивних відходів видобутку та збагачення уранових руд тощо. В результаті через погіршення стану всіх компонентів природних ландшафтів, порушення основних соціально-економічних функцій цих ландшафтів, активізацію несприятливих природно-техногенних процесів та вичерпання екологічної ємності природних ландшафтів в цілому під загрозою опиняється екологічна безпека функціонування населених пунктів регіонів. Подальший розвиток радіологічної ситуації в значній мірі може бути залежним від масштабів втілення екологоорієнтованих (зокрема геотехнологічних) методів видобутку уранової сировини.

Україна планує наростити виробництво концентрату урану (U238) в 2,3 рази з 822 тонн в 2008 році до 1,88 тис. тонн в 2013 році. Відповідно до концепції Державної цільової програми «Ядерне паливо України», збільшення виробництва уранового концентрату планується досягти не тільки підтримуючи видобуток уранової руди на діючих шахтах, а й шляхом введення до експлуатації нових родовищ. Найбільш освоєним у наш час геотехнологічним методом видобутку різних корисних копалин є підземне вилуговування (ПВ) – практично безвідходне виробництво, що здійснюється на місці залягання руд без суттєвого порушення існуючих природних умов на земній поверхні. Вірогідність забруднення денної поверхні, поверхневих водотоків і повітря при підземному вилуговуванні менша порівняно з традиційними (гірничими) способами розробки родовищ. На відмінність від підземних і відкритих гірничих робіт добування урану способом ПВ не супроводжується відвалами руд, гірських порід і хвостосховищами, не відбувається осушення водоносних горизонтів, нема шахтних і стічних вод, які традиційно є суттєвими забруднювачами денної поверхні і джерел водопостачання [3]. ПВ дозволяє залучити у виробництво складні морфологічно й бідні рудні родовища при одночасному підвищенні продуктивності праці гірників по кінцевій продукції в 5-6 разів, зниженні капіталоємності виробництва в 1,5-2 рази, матеріалоємності – в 10-100 разів, енергоємності – в 5-10 разів, скоротити вихід відходів у десятки й сотні разів. Зокрема, при залученні в розробку бідних руд і середньорічних темпах росту споживання урану 3-5%, обсяги видобутої гірничої маси повинні були б подвоюватися кожні 10-12 років. Впровадження ПВ бідних руд дозволяє такі обсяги не нарощувати.

В сучасних складних еколого-економічних умовах перспективним є використання при розробці родовищ урану в умовах техногенно навантажених регіонів центральної України світового досвіду по застосуванню слабокислотного й водного вилуговування уранових руд [4, 5]. Ці способи вилуговування урану за повнотою його вилучення з надр не поступаються «твердій» сірчанокислотній технології, а за собівартістю продукції економніші на 17-20%. Головна перевага полягає в тому, що величина водневого показника пластових вод, загальна мінералізація, склад і вміст основних мікрокомпонентів у процесі вилуговування й після його завершення в межах контуру рудного тіла мало відрізняються від фонових значень і відновлення експлуатованих вод після закінчення робіт практично не потрібне. Але питання впровадження слабокислотного й водного вилуговування уранових руд на території Промислового Придніпров’я потребує обов’язкового дослідження еколого-економічної доцільності застосування цих способів для місцевих природно-техногенних умов.


Розробка проектів законодавчої бази щодо переходу територій видобування

та первинної переробки уранової сировини до сталого розвитку

Основними причинами, що перешкоджають забезпеченню сталого розвитку техногенно навантажених регіонів України (в т.ч. видобування та первинної переробки уранової сировини), є нестабільність соціально-економічних умов у державі, відсутність науково обґрунтованої, чітко визначеної стратегії її сталого розвитку, недосконалість законодавчого і нормативного забезпечення формування адекватного умовам ринку фінансового, правового, інформаційно-комунікаційного простору, недосконалість правових, організаційних, економічних засад діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фізичних осіб щодо формування повноцінного життєвого середовища.

У відповідності з розпорядженням Президії НАН України № 355 від 02.06.2006 р. науковці установ НАН України: Інституту проблем природокористування та екології, Інституту проблем ринку і економіко-екологічних досліджень, Інституту екології Карпат, Інституту географії, Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного та Ради по вивченню продуктивних сил України підготували проект Концепції переходу України до сталого розвитку. Цей документ визначає цілісну систему поглядів на збалансованість соціального, економічного і екологічного розвитку України; правові основи, принципи, завдання й організаційні заходи переходу країни до сталого розвитку та має стати базисом для розробки необхідної стратегії, а також державних, регіональних, інших програм і проектів соціально-економічного розвитку на найближчу та віддалену перспективи. Проект Концепції розглянуто і схвалено на спільному засіданні Наукової ради НАН України з проблем навколишнього середовища і сталого розвитку та Національного комітету України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера» та передано до Верховної Ради України.

Фахівцями Інституту проблем природокористування та екології НАН України було розроблено проект Державної програми переходу регіону видобування та первинної переробки уранової сировини до сталого розвитку. Ця Програма розробляється відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 5 травня 2003 року № 656 «Про затвердження Програми радіаційного і соціального захисту населення м. Жовті Води на 2003-2012 роки», а також вимог Постанови Верховної Ради України «Про Концепцію сталого розвитку населених пунктів» від 24 грудня 1999 року, Законів України і Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), спрямованих на забезпечення умов виходу з соціально-економічної кризи та сталого розвитку населених пунктів, екологічно безпечних умов життєдіяльності у місцях розміщення та впливу радіаційно небезпечних об'єктів з видобування, а також переробки уранової сировини. Ця програма (затверджена Постановою КМУ №1691 від 16.12.2004 р.) поширюється на регіони Дніпропетровської та Кіровоградської областей, які зазнавали в минулому, зазнають зараз або зазнають в майбутньому економічного чи екологічного впливу об'єктів видобування та первинної переробки уранової руди (Дніпропетровська область – міста Жовті Води, Дніпродзержинськ, Дніпропетровський, Криворізький, П’ятихатський та Софіївський райони; Кіровоградська область – місто Мала Віска, Петрівський, Маловісковський, Кіровоградський райони).

Головною метою зазначеної програми є забезпечення повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь мешканців регіону на основі його соціально, економічно і екологічно збалансованого розвитку шляхом раціонального використання ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інтелектуальних тощо), технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної, екологічної інфраструктури, поліпшення умов проживання, відпочинку та оздоровлення, збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Екологія І природокористування, 2013, Випуск 16
В. Н. Романенко, головний гірник відділу екологічних основ технологій природокористування Інституту проблем природокористування та...

Екологія І природокористування, 2013, Випуск 16
П. В. Хазан, інженер ІІ категорії відділу екологічного нормування Інституту проблем природокористування та екології нан україни,...

Екологія І природокористування, 2012, Випуск 15
У статті систематизовані основні задачі наукового забезпечення переводу басейну р. Дніпро до сталого функціонування та розглянуті...

Екологія І природокористування, 2012, Випуск 15 Частина Природноресурсний...
Автори наводять огляд соціального, екологічного, політичного та технологічного значення формування мережі заповідних територій

Екологія І природокористування, 2003, Випуск 6 Частина Загальні питання...
Шапар А. Г., Антонов В. В., Тяпкін О. К., Ємець М. А., Коценко О. М., Чуйко А. В., Троян Я. Г., 2003

Екологія І природокористування, 2013, Випуск 16
О. В. Ангурець, Дніпропетровська обласна екологічна асоціація “Зелений Світ”, м. Дніпропетровськ, Україна

Екологія І природокористування, 2009, Випуск 12
Нан україни, Дніпропетровськ; Альянс снд «За біобезпеку», Москва, Російська Федерація

Екологія І природокористування, 2013, Випуск 16
В. В. Химинець, канд екон наук, доцент кафедри міжнародних економічних відносин двнз «Ужгородський національний університет», м....

Екологія І природокористування, 2004, Випуск 7
Розглянуто біологічний, соціальний та законодавчий аспекти впровадження сучасної біотехнології, впливу на здоров‘я людини та довкілля,...

Екологія І природокористування, 2002, Випуск 4
В представленій роботі визначені методологічні підходи до застосування загально-параметричної теорії систем та окремих методів системного...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка