Пошук по сайту


Екологія І природокористування, 2011, Випуск 14 частина природноресурсний потенціал території та його раціональне використання

Екологія І природокористування, 2011, Випуск 14 частина природноресурсний потенціал території та його раціональне використання

Сторінка1/4
  1   2   3   4

ЕКОЛОГІЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, 2011, Випуск 14




ЧАСТИНА 2. Природноресурсний потенціал території

та його раціональне використання

УДК 379.85:712.23: 332.32


ІЄРАРХІЧНА СИСТЕМА ЕКОКОРИДОРІВ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНА ОСНОВА
РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОМЕРЕЖІ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ *





О.О. Скрипник, С.М. Сметана




Інститут проблем природокористування та екології НАН України,
Дніпропетровськ





Розроблена ієрархічна система екокоридорів першого та другого порядків екомережі Дніпропетровської області. Виконане просторове обґрунтування 36 екокоридорів та 129 ядер та їх буферних зон. Визначене просторове положення та характеристики 48 відновлювальних елементів, які можуть бути залучені до формування територіально-функціональної системи. Створена схематична карта регіональної екомережі.





Разработана иерахическая система экокоридоров первого и второго порядков экосети Днепропетровской области. Выполнено пространственное обоснование 36 экокоридоров и 129 ядер. Определены пространственное положение 48 восстановительных элементов, которые могут быть использованы для формирования территориально-функциональной системы. Создана схематическая карта региональной экосети.





Вступ

Формування екомережі розглядається як перспективний напрямок реалізації стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття. Сьогодні основні зусилля в Україні спрямовуються на формування регіональних екомереж. Законодавчим підґрунтям формування регіональних екологічних мереж являються Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про природно-заповідний фонд України», «Про екологічну мережу України», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки», «Про планування і забудову території», «Про землеустрій», «Про Червону книгу України», Земельного, Водного та Лісового кодексів України, наказ Мінприроди України від 13.11.2009 №604 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення регіональних та місцевих схем екомережі», наказ Мінприроди України від 24.03.2006 №136 «Про затвердження Тимчасових методичних рекомендацій щодо розроблення схем регіональної екомережі».

В процесі формування екомережі області були вирішені складні правові та організаційні

© Скрипник О.О.,
Сметана С.М., 2011


задачі, складено перелік земель, які резервуються для створення екомережі [1].

Ці документи створили передумови подальшого розвитку системи. На їх основі необхідне визначення просторового положення, параметрів, біорізноманіття та основних характеристик елементів екомережі.

Концептуально екологічна мережа формується як система екологічних коридорів, які просторово забезпечують функціонування біотичних потоків. Система екологічної мережі передбачає існування ієрархії елементів першого, другого, третього та подальших порядків. Основою системи екологічних коридорів, її каркасом стає гідрографічна мережа, що знайшло своє відображення в прийнятих документах.

Актуальною задачею сьогодні стає перехід від переліків до відображення екомережі на картографічній основі. Перша графічна схема екомережі [2], потребує удосконалення графічних розробок та деталізації структури екомережі у вигляді попередньої схематичної карти.

В техногенно навантажених регіонах функціонування екомережі забезпечують відновлювальні елементи. Для нашої області


* робота виконана під керівництвом
чл.-кор. НАН України А.Г. Шапара


дуже важливим є залучення до екомережі порушених гірничими роботами земель та вторинних екосистем, які на них утворилися [3].

Інвентаризація, дослідження таких земль, визначення методів активізації відновлення екосистем, інтегрування їх в загальну територіальну систему створюють можливості удосконалення параметрів регіональної екомережі.

Формування регіональної екомережі потребує наполегливих зусиль та детального опрацювання конкретних задач.


Основні результати досліджень

Дніпровський національний екокоридор – як основа формування регіональної екомережі.
Просторовий аналіз свідчить про те що ширина Дніпровського національного екологічного коридору має складати не менше 20 км, по 10 км від лівого та правого берега водосховищ та русла ріки [4].

В системі екологічного коридору центральне положення займають ключові території, особливо, об’єкти природно-заповідного фонду. Скорочення відстані між такими об’єктами сприяє більш тісній взаємодії, а, відтак, цілісності мережі. Збільшення площі та кількості ключових територій – є основним завданням формування Дніпровського національного коридору (таблиця 1).

Таблиця 1 – Перелік об’єктів природно заповідного фонду, які виконують функції
ядер Дніпровського національного екокоридору



Назва об’єкта

Статус

Рослинність

Площа, га

1.

Дніпровсько-Орільський природний заповідник

ЗП

Середньозаплавні, аренні ліси, заплавні та солончакуваті луки, заплавні болота

3766

2.

Урочище Яцево

ЗК

Байрачні ліси

175

3.

Балка Павлівська

ЗК

Байрачний комплекс

28,0

4.

Балка Орлова

ЗК

Байрачний комплекс

9,4

5.

Балка Липова

ЗК

Байрачний комплекс

3,1

6.

Балка Осипова

ЗК

Байрачний комплекс

14,4

7.

Балка Бубликова

ЗК

Байрачний комплекс

11,3

8.

Балка Велика Осокорівка

ЗК

Придолинний комплекс затоки водосховища

2000

9.

Балка Ворона

ЗК

Придолинний комплекс затоки водосховища

422

10.

Грабівський

ЗК

Байрачні ліси

207

11.

Ур. Балка Гостра

ЗК

Байрачні ліси

175,0

12.

Ур. Балка Дурна

ЗК

Байрачні ліси

136,0

13.

Ур. Паськове

ЗК

Байрачні ліси

56,0

14.

Ур. Балка Климова

ЗК

Байрачні ліси

272,0

15.

Балка Парна

ЗК

Байрачні ліси

361,0

16.

Балка Крутенька

ЗК

Байрачні ліси

32,50

17.

Велика Западня

ЗК

Байрачні ліси

157,0

18.

Ур. Балка Глибока

ЗК

Байрачні ліси

150,0

19.

Парк ім. Шевченка

ПСПМ

Паркові насадження

45,00

20.

Ботанічний сад ДНУ

БС

Унікальні насадження

33,0

21.

Балка Кирпична

ЗК

Байрачний комплекс

2,5

22.

Придніпровський

РЛП

Байрачний комплекс

4918

23.

Заплава р. Базавлук

ЗК

Заплавні луки, болота, річища

48,60

24.

Орджонікідзевська ЗВ

ПП

Штучні зелені насадження

290,00

25.

Гранітні скелі

ПП

Петрофітні степи

4

26.

Дніпровські ліси

РЛП

Долинні ліси

4438

Загалом:

17755

Примітка: ЗП – заповідник, ЗК – заказник, ПСПМ – пам’ятка садово-паркового мистецтва,
БС – ботанічний сад, РЛП – регіональний ландшафтний парк, ПП – пам’ятка природи.

До складу Дніпровського національного коридору входять 26 ядер, що є об’єктами природно-заповідного фонду. В той же час, навіть широко відомі природоохоронні території своєю історією або сьогоденням пов’язані з антропогенною діяльністю. Так, на території Дніпровсько-Орільського природного заповіднику розташований піщаний кар’єр, та відвали металургійних шлаків на острові. В піщаному кар’єрі спостерігається популяція коручки болотної (Epipactis palustris (L.) Crantz), що входить в список рідкісних та зникаючих видів Дніпропетровської області. Цей факт свідчить про можливість використання територій, що відновлюються для збереження біорізноманіття.

Урочище Яцево являє собою типовий природний байрачний комплекс. Воно може бути використане, як взірець для відновлення екосистем придніпровських балок.

Сьогодні за програмою формування екологічної мережі Дніпропетровської області планується значне розширення об’єктів природно заповідного фонду за рахунок зарезервованих територій (таблиця 2).


Таблиця 2 – Перелік об’єктів, які зарезервовані для створення ядер
Дніпровського національного коридору



Назва об’єкта

Статус, який планується

Рослинність

1.

Верхньодніпровський

РЛП

Долинний комплекс р. Самоткані та Домоткані

2.

Сурський

РЛП

Байрачні ліси, схилові степи, виходи кристалічних порід

3.

Мишурин Ріг

ЗК

Байрачні комплекси

4.

Мости

ЗК

Затока дніпродзержинського водосховища з островами

5.

Бородаївські байраки

ЗК

Байрачний комплекс

6.

Діївські плавні

ЗК

Плавні річки Дніпро

7.

Сухачівський нагірний

ЗК

Байрачний комплекс

8.

Урочище Войцехове

ЗК

Штучні зелені насадження

9.

Горянівські озера

ЗК

Система озер високих терас р Дніпро

10.

Любимівські балки

ЗК

Балковий комплекс

11.

Дніпровські пороги

РЛП

Байрачні та балкові комплекси


Для забезпечення цілісності Дніпровського коридору на ділянці Дніпровського водосховища можуть бути використані гранітні кар’єри, що розташовані на березі Дніпра (Таромський, Карнауховський, Рибальський, Любимівський, Старокодацький, Кодачекський). Їх відпрацьована площа сягає близько 450 га.

Особливий інтерес представляє створення техногенного ландшафтного заказнику на території Старокодацького кар'єру. Тут розташовані залишки Кодацької фортеці, яка з 1635 року відігравала свою роль в історії України. Вироблений простір кар'єру, відвали розкривних порід потребують відновлення екосистем. Невпорядкованість території веде до втрати її природної та історичної цінності.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Екологія І природокористування, 2012, Випуск 15 Частина Природноресурсний...
Автори наводять огляд соціального, екологічного, політичного та технологічного значення формування мережі заповідних територій

Екологія І природокористування, 2003, Випуск 6 Частина Загальні питання...
Шапар А. Г., Антонов В. В., Тяпкін О. К., Ємець М. А., Коценко О. М., Чуйко А. В., Троян Я. Г., 2003

Екологія І природокористування, 2013, Випуск 16
В. Н. Романенко, головний гірник відділу екологічних основ технологій природокористування Інституту проблем природокористування та...

Екологія І природокористування, 2005, Випуск 8
Не дивлячись на багаторічний антропогенний прес, навіть на території такого індустріального центру, як м. Дніпропетровськ, залишилися...

Екологія І природокористування, 2011, Випуск 14
Розглянуті основні принципи формування міжрегіональної системи екокоридорів для індустріальних областей. Наведено просторовий аналіз...

Екологія І природокористування, 2013, Випуск 16
П. В. Хазан, інженер ІІ категорії відділу екологічного нормування Інституту проблем природокористування та екології нан україни,...

Екологія І природокористування, 2005, Випуск 8
Розроблено основні принципи та підходи до створення системи моніторингу за станом геологічного середовища на території Київської...

Екологія І природокористування, 2004, Випуск 7
Сформульовані заходи з науково-практичної підтримки реалізації цієї стратегії, зокрема, вправадження програми радіаційного захисту...

Екологія І природокористування, 2004, Випуск 7 Частина Еколого-орієнтовані...
Частина Еколого-орієнтовані та ресурсозберігаючі технології, поводження з відходами

Екологія І природокористування, 2013, Випуск 16
О. В. Ангурець, Дніпропетровська обласна екологічна асоціація “Зелений Світ”, м. Дніпропетровськ, Україна



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка