Пошук по сайту


Конспект лекцій з курсу „Підприємництво та менеджмент” для студентів базових напрямів „

Конспект лекцій з курсу „Підприємництво та менеджмент” для студентів базових напрямів „

Сторінка1/9
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


Т.Б. Коношенкова, О.В. Юринець, А.А. Сергатюк
Підприємництво” частина І
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу „Підприємництво та менеджмент”

для студентів базових напрямів

Метрологія та вимірювальна техніка”

Комп’ютеризовані системи автоматики і управління”

Комп’ютерна інженерія”


Затверджено

на засіданні кафедри

менеджмент і організація.

Протокол № 10 від 01.04.2004 р.

Львів – 2004
Т.Б. Коношенкова, О.В. Юринець, А.А. Сергатюк „Підприємництво” частина І: Конспект лекцій з курсу „Підприємництво та менеджмент” для студентів базових напрямів „Метрологія та вимірювальна техніка”, „Комп’ютеризовані системи автоматики і управління”, „Комп’ютерна інженерія”. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. – .

Призначено для студентів, що навчаються за напрямками підготовки фахівців „Метрологія та вимірювальна техніка”, „Комп’ютеризовані системи автоматики і управління”, „Комп’ютерна інженерія”
Відповідальний за випуск
Рецензенти
Тема 1 "Основні засади підприємництва в Україні"
1.1. Підприємництво як господарська діяльність

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність (господарювання) базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Учасниками відносин у сфері господарювання є:

1) суб'єкти господарювання;

2) споживачі;

3) органи державної влади та місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією;

4) громадяни, громадські організації та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини.

Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Під організаційно-господарськими відносинами розуміються відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю. Внутрішньогосподарськими є відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Залежно від мети здійснення розрізняють комерційну і некомерційну господарську діяльність.

Комерційна господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку, є підприємницькою діяльністю (підприємництвом), а суб'єкти комерційного господарювання - суб'єктами підприємництва (підприємцями). На відміну від комерційної господарської діяльності, некомерційне господарювання спрямоване на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Отже, підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Оскільки підприємництво як соціально-економічне явище відноситься до господарської діяльності, на нього розповсюджується правове регулювання відносин у сфері господарювання.

Нормативно-правове регулювання господарської діяльності в Україні здійснюється Конституцією України, Господарським Кодексом України, спеціальними законами України, нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади та місцевого самоврядування.

Під нормативно-правовим актом розуміється прийнятий компетентним органом держави офіційний письмовий документ, у якому сформульовані правові норми. Правова норма - це загальне правило поведінки, встановлене (санкціоноване) державою.

Правові основи господарської діяльності (господарювання) встановлює Господарський Кодекс України (далі - ПСУ), який має на меті забезпечити зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва й на цій основі підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість, утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України, сприяти гармонізації її з іншими економічними системами.

Правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, виходячи з конституційної вимоги відповідальності держави перед людиною за свою діяльність та визначення України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави.

Загальними принципами господарювання в Україні є:

1) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

2) свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

3) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

4) обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави,

5) захист національного товаровиробника;

6) заборона незаконного втручання органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

1.2. Участь держави у сфері господарювання

Держава, органи державної влади та місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання. Рішення органів державної влади та місцевого самоврядування з фінансових питань, що виникають в процесі формування та контролю виконання бюджетів всіх рівнів, а також з адміністративних та інших відносин управління (крім організаційно-господарських, в яких ці органи є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією), приймаються від імені цього органу і в межах його владних повноважень. Господарська компетенція органів державної влади та місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

У сфері господарювання держава здійснює довгострокову (стратегічну) і поточну (тактичну) економічну і соціальну політику, спрямовану на реалізацію та оптимальне узгодження інтересів суб'єктів господарювання і споживачів, різних суспільних верств населення в цілому.

Основними напрямами економічної політики, що визначається державою, є:

1) структурно-галузева політика, спрямована на прогресивні зміни у структурі народного господарства, удосконалення міжгалузевих та внутрішньогалузевих пропорцій, стимулювання розвитку галузей, які визначають науково-технічний прогрес, забезпечують конкуренто­спроможність вітчизняної продукції та зростання рівня життя населення (складовими є промислова, аграрна, будівельна та інші сфери економічної політики, щодо яких держава здійснює стимулюючий вплив);

2) інвестиційна політика, спрямована на створення суб'єктам господарювання необхідних умов для залучення та концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва, забезпечення ефективного і відповідального використання цих коштів та контролю за ними;

3) амортизаційна політика, спрямована на створення суб'єктам господарювання найбільш сприятливих та рівноцінних умов відтворення основних виробничих і невиробничих засобів переважно на якісно новій техніко-технологічній основі,

4) політика інституційних перетворень, спрямована на формування багатоукладної економічної системи шляхом трансформування відносин власності, розвитку форм власності та господарювання, еквівалентності відносин обміну між суб'єктами господарювання, державну підтримку і захист усіх форм ефективного господарювання та ліквідацію будь-яких протизаконних економічних структур;

5) цінова політика, спрямована на регулювання відносин обміну між суб'єктами ринку з метою дотримання необхідної паритетності цін лож галузями та видами господарської діяльності, а також забезпечення стабільності оптових і роздрібних цін;

6) антимонопольно-конкурентна політика, спрямована на створення оптимального конкурентного середовища діяльності суб'єктів господарювання, недопущення проявів дискримінації, насамперед за рахунок монопольного ціноутворення та зниження якості продукції,

7) бюджетна політика, спрямована на оптимізацію та раціоналізацію формування доходів і використання державних фінансових ресурсів, узгодження загальнодержавних і місцевих інтересів у між бюджетних відносинах, регулювання державного боргу та забезпечення соціальної справедливості при перерозподілі національного доходу;

8) податкова політика, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, дотримання конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів;

9) грошово-кредитна політика, спрямована на забезпечення народного господарства економічно необхідним обсягом грошової маси, залучення коштів суб'єктів господарювання та населення до банківської системи, стимулювання використання кредитних ресурсів на потреби функціонування і розвитку економіки;

10) валютна політика, спрямована на встановлення і підтримання паритетного курсу національної валюти щодо ' іноземних валют, стимулювання зростання державних валютних резервів та їх ефективне використання;

11) зовнішньоекономічна політика, спрямована на регулювання державою відносин суб'єктів господарювання з іноземними суб'єктами господарювання та захист національного ринку і національного товаровиробника

Екологічна політика держави спрямована на забезпечення раціонального використання та повноцінного відтворення природних ресурсів, створення безпечних умов життєдіяльності населення.

У соціально-економічній сфері держава здійснює соціальну політику захисту прав споживачів, заробітної плати і доходів населення, зайнятості, соціального захисту та соціального забезпечення.

Здійснення державою економічної стратегії і тактики у сфері господарювання спрямовується на створення економічних, організаційних та правових умов, за яких суб'єкти господарювання враховують у своїй діяльності показники прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку.

Основними формами державного планування господарської діяльності є Державна програма економічного і соціального розвитку України, Державний бюджет України, а також інші державні програми з цих питань.

Суб'єктам господарювання, які не враховують суспільні інтереси, відображені в таких програмних документах, не можуть надаватись передбачені законом пільги та переваги у здійсненні господарської діяльності.

Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є:

  1. державне замовлення, державне завдання;

  2. ліцензування, патентування і квотування;

  3. сертифікація і стандартизація;

  4. застосування нормативів і лімітів;

  5. регулювання цін і тарифів;

  6. надання інвестиційних, податкових та інших пільг;

  7. надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.

  • застосування адміністративно-господарських санкцій;

  • установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

  • іншими способами, передбаченими законодавством.



1.3. Основи здійснення підприємницької діяльності

Підприємництво здійснюється на основі:

  • вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

  • самостійного формування підприємцем програм діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших ресурсів, використання яких єн обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону,

  • вільного найму підприємцем працівників;

  • комерційного розрахунку та власного комерційного ризику,

  • вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

  • самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Суб'єкти підприємництва мають право без обмежень самостійна здійснювати підприємницьку діяльність, що не суперечить законодавству. Обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законом. Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та місцевого самоврядування. Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених Конституцією України.

Підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця.

Суб'єкти господарської діяльності підлягають державній реєстрації. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається ГКУ та іншими законами.

До загальних державних гарантій прав підприємств належать:

  • рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів; недоторканність майна і забезпечення захисту майнових прав;

  • відшкодування згідно із законом збитків, завданих внаслідок порушення майнових прав підприємця;

  • відшкодування збитків у зв'язку з виконанням підприємцем державних чи громадських обов'язків. .


Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах

  1. збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарської діяльності - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності;

  2. фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин — за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержання вимог валютного і податкового законодавства;

  3. цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги;

  4. монополізму і конкуренції - з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства; -'

  5. ресурсних відносин - за використанням і охороною земель, водних ресурсів і лісового господарства, відтворенням природних ресурсів;

  6. виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою, додержанням законодавства про працю, дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;

  7. споживання - за якістю і безпечністю продукції і послуг;

  8. зовнішньоекономічної діяльності - з питань додержання митного законодавства, технологічної, економічної, екологічної та соціальної

  9. безпеки.

Незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняється.

Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів шляхом:

  • визнання наявності або відсутності прав;

  • визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади і місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів;

  • визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

  • відновлення становища, яке існувало до порушення прав і законних інтересів суб'єктів господарювання;

  • припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

  • присудження до виконання обов'язку в натурі

  • відшкодування збитків;

  • застосування штрафних санкцій;

  • застосування оперативно-господарських санкцій;

Державна підтримка підприємництва полягає у створенні органами влади сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва в порядку, передбаченому законом, до яких належать:

  • надання земельних ділянок, державного майна для здійснення підприємницької діяльності;

  • сприяння в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування підприємницької діяльності, підготовці кадрів;

  • здійснення первісного облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої і соціальної інфраструктури з продажем або передаванням їх підприємцям у визначеному законом порядку

  • стимулювання модернізації технології, інноваційної діяльності, освоєння підприємцями нових видів продукції й послуг;

  • подання інших видів допомоги;

  • сприяння розвитку малого підприємництва

Підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю. не порушувати права і

законні інтереси фізичних і юридичних осіб, права органів місцевого самоврядування і держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Підприємницька діяльність припиняється: .

  • з власної ініціативи;

  • у разі закінчення строку дії ліцензії;

  • уразі припинення існування підприємця;

  • на підставі рішення суду у випадках, передбачених законодавством.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Конспект лекцій з навчальної дисципліни ”Комп’ютерні технології в...
Програми для комп’ютерної підтримки зазначеного курсу розраховані на сучасне технічне та програмне забезпечення, яке в наш час використовується...

Конспект лекцій розроблений у відповідності до листа Міністерства...
Короп Ігор Володимирович, Ревтюк Євген Антонович, Петренко Віктор Павлович – Інтелектуальна власність /Конспект лекцій для студентів...

Конспект лекцій для слухачів 2-го курсу Дрогобицького катехитичного інституту Пресвятої Трійці
Тема №1: Політико-релігійна ситуація на українських землях до 988 року

Конспект лекцій для студентів спеціальностей „Маркетинг”
Поняття про метод бухгал­терського обліку. Стисла хара­ктеристика його елементів

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Кіровський...
Економіка (від грец оіїсопотіа керування домашнім господарством) -найважливіша сфера суспільних відносин, виробництва, розподілу,...

Робоча навчальна програма зі спеціального навчального курсу
«Порівняльне кримінальне право» є спеціальним начальним курсом. Викладається у 1 семестрі для студентів, які здобувають освітньо-кваліфікаційний...

Методичні вказівки для проведення практичних занять з дисципліни «Екологічний менеджмент»
«Екологічний менеджмент» зі студентами спеціальностей 050 200 «Менеджмент організацій» та

Я тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки...
Політична економія: Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства», 030509...

Реферат з курсу “Менеджмент” на тему: «Охоронний менеджмент»
Україні. У період реформ втратили колишнє значення окремі громадські формування, такі як добровільні народні дружини, тому І виникли...

Методичн
Українська мова за професійним спрямуванням” для студентів першого курсу усіх спеціальностей



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка