Пошук по сайту


Тема політологія як наука І навчальна дисципліна

Тема політологія як наука І навчальна дисципліна

Сторінка1/8
  1   2   3   4   5   6   7   8
З М І С Т
ТЕМА 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА.............4

1.1. Поняття політики. Специфіка політичного.................................................4

1.2. Предмет і функції політології. Структура політологічного знання..........7

1.3. Основні етапи розвитку вітчизняної і світової політології........................8

1.4. Політологія в системі соціально-гуманітарних дисциплін.......................10

ТЕМА 2. ВЛАДА ЯК СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНЕ ЯВИЩЕ................................11

2.1. Поняття влади. Основні концепції влади. Структура влади.....................11

2.2. Функції політичної влади. Розділення властей..........................................14

2.3. Поняття легальності, легітимності і ефективності політичної влади......15

ТЕМА 3. ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ.....................................................................17

3.1. Особа як суб'єкт і об'єкт політики...............................................................17

3.2. Політична еліта як найбільш високий рівень суб'єкта влади,

політична еліта в Україні.................................................................................19

3.3. Політичне лідерство як категорія політології: соціальна роль,

функції і механізми формування політичного лідера..........................23

ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ І ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА..................24

4.1. Політична свідомість: поняття й основні характеристики.......................27

4.2. Політична культура суспільства: суть, структура, функції, типологія...29

4.3. Політична культура сучасного українського суспільства...........................33

ТЕМА 5. СУЧАСНІ ПОЛІТИЧНІ ІДЕОЛОГІЇ..................................................................35

5.1. Поняття і функції політичної ідеології....................................................................35

5.2. Лібералізм.....................................................................................................................38

5.3. Консерватизм...............................................................................................................39

5.4. Соціалістична ідеологія..............................................................................................42

5.5. Націоналістична ідеологія.........................................................................................47

Список літератури....................................................................................................................49

ТЕМА 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА
1.1. Поняття політики. Специфіка політичного
Політологія, як видно вже із самої назви – це наука про політику. Тому наявність правильних, ясних уявлень про політику, її суть – найважливіша умова глибокого усвідомлення предмету політології, її особливостей і змісту.

«Політика» – одне з найбільш поширених і багатозначних слів у багатьох мовах. У повсякденному житті політикою часто називають будь-яку цілеспрямовану діяльність (чи то діяльність керівника підприємства, фірми, партії або поведінка дружини по відношенню до чоловіка, яка продиктована певною метою.)

Наукові трактування цього терміну різноманітні, іноді суперечливі.

Сам термін «політика» (politice) грецького походження. Він з'явився у античних греків для позначення спільної діяльності по управлінню суспільними справами, державою.

Не дивлячись на 2,5 тисяч років з моменту своєї появи, термін «політика» викликає спори і дискусії до цього дня.

У науковий обіг термін «політика» ввів старогрецький філософ Аристотель. За його визначенням термін «політика» – це цивілізована форма спільності, яка служить досягненню «загального блага» і «щасливого життя».

У 1515 році Н.Макіавеллі визначив політику як «сукупність засобів, які необхідні для того, щоб прийти до влади і з користю використовувати її. Отже, політика – поводження з владою, що задане обставинами і залежне від могутності володаря або народу, а також від поточних операцій».

Через чотири століття німецький соціолог М.Вебер констатував, що політика «має надзвичайно широкий зміст і охоплює всі сфери (види) діяльності по самостійному керівництву».

Відомі й інші визначення політики. Ленін В.І. визначав її як «концентрований вираз економіки», німецький канцлер Бісмарк О. – як «мистецтво можливого».

На даний час можна виділити три групи визначення політики:

– соціологічні;

– субстанціональні;

– науково-сконструйовані, пов'язані із специфічною інтерпритацією політики.

Соціологічні визначення політики ґрунтуються на соціологічному підході, тобто розглядають політику через інші суспільні явища – економіку, соціальні групи, право, мораль, культуру:

економічні визначення політики найбільш яскраво представлені у марксизмі та інших концепціях економічного детермінізму. Вони характеризують політику як надбудову над економікою, як концентрований вираз економіки її потреб та інтересів. В цілому політика визначається економічними законами, незалежними від волі політичних суб’єктів.

З точки зору науки правомірніше розглядати взаємовідносини економіки та політики як взаємодію рівнозначних та рівноправних галузей суспільного життя.

стратифікаційні і правові визначення політики трактують її як суперництво певних суспільних груп: класів і націй (марксизм) або зацікавлених груп у реалізації своїх інтересів за допомогою влади (А. Бентлі, Д. Трумен). У сучасному суспільстві суперництво зацікавлених груп забезпечує баланс, рівновагу суспільних інтересів.

правові концепції політики.

Політика, держава розглядаються як похідне від права, і перш за все від природних прав людини, які лежать в основі публічного права, законів, діяльності держави (теорії «суспільного договору» – Спіноза, Т. Гоббс, Дж. Локк, Ж-Ж. Руссо, И. Кант).

Суть цих теорій – трактування політики і держави як спеціалізованої діяльності з охорони, властивих кожній людині від народження, фундаментальних прав – на життя, свободу, безпеку, власність і так далі.

етичні визначення – нормативно-ціннісні визначення – політика є діяльністю, спрямованою на досягнення спільного блага. Спільне благо включає такі цінності, як: справедливість, мир, свобода. Мета політики – служіння цьому загальному благу, норми – конкретні правила, закони, що ведуть до його досягнення.

З одного боку, в цьому підході виражається гуманістичний ідеал, відповідно до якого повинна будуватися політика. З іншого, – можливі різні трактування суспільного блага і звідси – створюються передумови для маскування, камуфляжу корисливих інтересів різних політичних сил.

Субстанціональне визначення політики орієнтуються на розкриття тієї першооснови, тканини, з якої складається політика.

Найпоширеніші з них:

– трактування політики як дій, спрямованих на владу: її отримання, утримання і використання. Політика, писав М.Вебер, – це «прагнення до участі у владі або до виявлення впливу на розподіл влади, чи то між державами, чи то всередині держави між групами людей, які вона в собі містить».

інституційні визначення політики, в яких вона характеризується через організації, інститути, де влада втілюється і матеріалізується, перш за все у державаі.

антропологічні визначення політики – першооснова політики в природі самої людини. Політика – це форма цивілізованого спілкування людей на основі права, спосіб колективного існування людини. Людина – істота політична, оскільки вона – істота колективна (Аристотель).

конфліктні визначення – акцентують увагу на суперечностях, які лежать в основі політики, що властиві суспільству. Тому політика – це діяльність по насильницькому і мирному дозволу конфліктів. Хоча загальне забарвлення політиці надає конфлікт, вона неможлива без консенсусу, згоди всіх учасників, їх спільної зацікавленості в громадському порядку, підкоренні закону і так далі.

Науково-сконструйоване трактування політики.

діяльнісне визначення політики. Політика – це процес підготовки, ухвалення і практичної реалізації обов'язкових для всього суспільства рішень.

телеологічні визначення – політика – це діяльність по ефективному досягненню колективних цілей. Тут підкреслюється два моменти – колективна природа діяльності (діяльність крупних соціальних груп – класів, націй, держав) і свідомий цілеспрямований їх характер.

системні визначення – політика – відносно самостійна система, складний соціальний організм, що відрізняється цілісністю, відмежованістю від навколишнього середовища – галузей суспільства – і що знаходиться з нею в безперервній взаємодії.

Узагальнюючи різні визначення можна охарактеризувати політику як сферу взаємин різних соціальних груп (класів, націй, держав), окремих індивідів з приводу встановлення і використання влади для реалізації їх суспільно значущих інтересів, потреб.

В цілому зміст політики може бути розкритий через низку понять, кожен з яких характеризує різноманітні її сторони.

По-перше, політика – це відносини з приводу влади між різними соціальними групами, які прагнуть до влади для реалізації своїх інтересів.

По-друге, – це спосіб організації самого суспільногожиття, що базується на інтеграції різноманітних інтересів, їх узгодженні на основі загального інтересу, що об'єднує всіх членів даного суспільства.

По-третє, – це діяльність еліт і лідерів по управлінню суспільними процесами.


ВИДИ ПОЛІТИКИ




ПО СФЕРАХ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ

ПО ОБ'ЄКТУ ПОЛІТИКИ

ПО СУБ'ЄКТОВІ ПОЛІТИКИ

ПО ЦІЛЯХ ПОЛІТИКИ

економічна, соціальна, національна, науково-технічна, екологічна, культурна, військова і тому подібне

внутрішня, зовнішня

державна політика, політика партій, політика громадських організацій і рухів і тому подібне

політика нейтралітету, політика компромісу, політика примирення й ін.


Роль політики в сучасному суспільстві обумовлена її універсальністю, здатністю впливати на будь-які сфери життя, вона входить у всі неполітичні сфери суспільства – економіку, освіту, духовне життя народів і країн. Межі впливу політики в суспільстві – рухомі. (Це залежить від типу спільства, від його економіки, характеру самої політичної влади).

1.2. Предмет і функції політології.

Структура політологічного знання
Не викликає заперечень, що політологія – наука про політику. Але, у якому обсязі вона вивчає політику? Дослідники трактують цю проблему по-різному.

1. Політологія досліджує інституційний аспект політики, а саме устрій і діяльність держави, інших інститутів, весь механізм політичної влади. Даний підхід дає лише фрагментарні знання про сферу політики, а саме в її інститутах.

2. Ототожнюється політологія і політична соціологія. Тут увага акцентується на діяльнісному аспекті політики. Саме політична наука визначається як вивчення того, як люди використовують інститути, регулюючі їх спільне життя, вивчення ідей, що приводять у рух людей, тобто вивчення політичної свідомості, політичної поведінки, впливу людей на механізми політичної влади.

3. Третій підхід до визначення предмету політології допомагає уникнути фрагментарності перших двох. Якщо розглядати політику як складне, багатогранне явище, то і політологію слід розглядати як загальну інтеграційну науку про політику в усіх її проявах, в її взаємодії з людиною і суспільством.
Предмет політології
– закономірності виникнення, функціонування і розвитку політичних інтересів, поглядів, концепцій, теорій;

– закономірності становлення, функціонування і зміни характеру політичної влади;

– закономірності функціонування і розвитку політичного процесу.



КАТЕГОРІЇ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПОЛІТОЛОГІЄЮ



Власні категорії (специфічні)

Категорії наук, що знаходяться на стику з політологією

Категорії інших

соціально-гуманітарних наук

Політика, політична влада, політична організація, політична система політичний режим, політичні інтереси і цінності, політична діяльність

правова держава, власність, цивільне суспільство, соціальні групи, шари, громадська думка, соціально-політичні конфлікти та ін.

цивілізація, суспільство населення, народ, свобода, влада, право, культура, прогрес, революція, еволюція та ін.





МЕТОДОЛОГІЧНА

ТЕОРЕТИКО-ПІЗНАВАЛЬНА


СВІТОГЛЯДНА

Висновки політології служать основою для приватних політичних теорій, що вивчають окремі суспільні явища


Політологія формує знання про політику, її роль у суспільстві


Сприяє виробленню певного бачення політичної дійсності



ФУНКЦІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ



РЕГУЛЯТИВНА

ПРОГНОСТИЧНА

АКСІОЛОГІЧНА

Засвоєння політичних знань чинить безпосередній вплив на політичну поведінку

Розкриваючи тенденції розвитку політичних процесів, політологія об'єктивно виконує функцію прогнозу

Політологія дає оцінку політичним інститутам, подіям, поведінці

Структура політології – будучи єдиною за своєю суттю наукою, політологія внутрішньо диференційована і включає цілу низку більш приватних дисциплін, що відображають окремі аспекти, сторони політики і її взаємовідношення з суспільством.
Політична філософія Історія політичних вчень Політична історія вивчає

вивчає ціннісні аспекти вивчає становлення зміну політичних інститутів

власних відносин політичної науки, і норм у процесі еволюції

головних понять і теорій суспільства


Політична теорія Політологія – це комплексна Політична соціологія

міжнародних відносин наука про політику у всіх вивчає вплив

вивчає закономірності її проявах, інтегрує громадянського суспільства

функціонування і синтезує висновки на розподіл влади

політичних відносин наук про політику

між державами Політична психологія

вивчає мотивацію політичної

Політична географія Політична антропологія поведінки

вивчає вплив природних вивчає вплив родових

чинників на політичне якостей особистості на Теорія держави і права

життя політику вивчає історію і закономірності

виникнення держави і права
  1   2   3   4   5   6   7   8

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Робочий тематичний план Нормативна навчальна дисципліна з циклу фундаментальних...
Нормативна навчальна дисципліна з циклу фундаментальних професійно-орієнтованих дисциплін

1. Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук
Загальне визначення предмета політології можна було б запропонувати таке: політологія у більш вузькому розумінні (загальна теорія...

Політологія / Дзюбка
Політологія — одна з провідних дисциплін, що, послуговуючись принципово новими методами, дає змогу розширити наші уявлення щодо можливостей...

1. Сутність, принципи І роль страхування Тема Класифікація страхування
Навчальна картка самостійної роботи студентів

Макроекономіка
Тема Макроекономіка як наука

Лекція №1 на тему “Судові та інші правоохоронні органи” як навчальна...
Предмет та система курсу “Судові та правоохоронні органи” І його співвідношення з іншими навчальними дисциплінами

Урок фізики в 10 класі Тема
Тема: Реактивний рух. Будова ракети. Внесок українських учених у розвиток космонавтики. Успіхи в освоєнні космічного простору

1. Педагогіка як наука. Предмет педагогіки та її основні категорії
Навчання – цілеспрямована взаємодія вчителя й учнів, у процесі якої засвоюються знання, формуються уміння та навички

Типова навчальна програма
Про затвердження Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки водіїв

1. Виникнення економічної теорії. Економічна теорія як універсальна...
...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка