Пошук по сайту


Лекція №1 Тема: Ринок праці. Регулювання зайнятості населення

Лекція №1 Тема: Ринок праці. Регулювання зайнятості населення

Сторінка1/4
  1   2   3   4
ЛЕКЦІЯ № 1
Тема: Ринок праці. Регулювання зайнятості населення
ПЛАН
1. Основні напрями регулювання ринку праці, зайнятості та умов праці. ринок праці в сучасних соціально-економічних умовах.

2. Проблематика працевлаштування та зайнятості молоді.

3. Законодавчо-нормативна база в галузі працевлаштування випускників вищих навчальних закладів.

4. Характеристика основних функцій підрозділу внз щодо сприяння працевлаштуванню студентів і випускників.

5. Державні служби зайнятості як центр реалізації державної політики зайнятості населення.

6. Самозайнятість як один із шляхів працевлаштування молоді.

7. Вправа ««Моя вартість» на ринку праці».
Література:

1.

Васильченко В.С. Державне регулювання зайнятості: Навчальн. посіб. / В.С. Васильченко. – К.: КНЕУ, 2005. – 252 с.

2.

Волкова О.В. Ринок праці: Навчальн. посіб. / О.В. Волкова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 642 с.

3.

Гаркавенко Н. О. – Професійна зайнятість населення в умовах зміни форм власності та розвитку підприємництва//Формування ринкових відносин в Україні – 2007 - №10 – С. 132-142

4.

Закон України «Про зайнятість населення» Документ 5067-17, чинний, поточна редакція - Прийняття від 05.07.2012.

5.

Магазинщикова І.П. Молодий фахівець на сучасному ринку праці/І.П.Магазинщикова, О.М. Лободинська. – Львів: Вид-во «Край», 2004.-163с.

6.

Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 5 лютого 1993 року N 2998-XII. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2998-12

7.

Ринок праці України у 2010 році: Аналіт-стат. зб./Держ. центр зайнятості України.-К., 2011.

8.

Рощин С.Ю., Разумова Т.О. Теорія ринку праці: Учеб.-метод. посібник. 2-е изд., Испр. – М.: Економічний факультет МГУ; ТЕИС, 1999. – 192 с.

9.

Соціальні проблеми працевлаштування молоді / О.М. Балакірєва, О.О. Яременко, О.В. Валькована, та ін. – К.: Державний ін-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 132с.

10.

Трудове право України: підручник / Ю. П. Дмитренко. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 621 с.


1. ОСНОВНІ НАПРЯМИ РЕГУЛЮВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ, ЗАЙНЯТОСТІ ТА УМОВ ПРАЦІ. РИНОК ПРАЦІ В СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ УМОВАХ

Взагалі ринок - це система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцями та продавцями через вільне ціноутворення, яке здійснюється на основі економічної самостійності, рівноправності та конкуренції суб'єктів господарювання та споживачів.

Ринок праці за своєю суттю схожий до інших ринків, тобто формування й функціонування ринку праці базується на тих же економічних законах: попиту й пропозиції, конкуренції, вартості та грошового обігу.

Діяльність ринку праці регулюється законодавчо-правовими нормами.

Ринок праці охоплює всі категорії працездатного населення, яке готове працювати за наймом або в режимі самозайнятості, підприємництва. Він є механізмом розподілу трудових ресурсів за галузями народного господарства з урахуванням професійної підготовки та кваліфікації працівників.

Водночас ринок є складовою системи відносин, що формуються в суспільстві з питань купівлі-продажу робочої сили.

Суб'єктами, які входять до ринкових відносин є роботодавці, наймані працівники, безробітні, різні посередники.

Ринок праці не регулює безпосередньо процесу купівлі-продажу, а створює умови попиту і пропозиції на робочу силу.

Економічно прийнятим і рівнозначним слід вважати використання двох термінологічних сполучень - «ринок робочої сили» й «ринок праці», оскільки вони тісно поєднані та взаємно доповнюються. При цьому товаром на них є робоча сила.

Робоча сила - це сукупність фізичних і духовних якостей, якими володіє людина, жива істота при виготовленні матеріальних цінностей. Робоча сила - це здатність людини до певного виду діяльності ( розумова, професійна і фізична). Результатом споживання робочої сили є праця.

Під працею розуміють цілеспрямовану діяльність людей на створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда та суспільства загалом.

Головними елементами ринку праці є попит, пропозиція, вартість робочої сили.

Механізм взаємозв'язку й взаємодії елементів ринку праці має назву ринкового механізму, який діє за законами політекономії, економіки, соціології та інших наук про суспільство; законами попиту і пропозиції, вартості, конкуренції, грошового обігу, розподілу праці.

Елементи ринку взаємодіють між собою.

Попит пов'язаний зворотним зв'язком із ціною: із зростанням ціни на робочу силу (як товар) попит зменшується і навпаки.

Між пропозицією на товар і ціною існує пряма залежність: зростання цін на товар викликає зацікавленість у людей, які є власниками робочої сили, що веде до підвищення пропозиції; зниження цін призводить до зменшення пропозиції.

Пропозиція на ринку праці - це контингент працездатного населення, яке пропонує свою робочу силу в обмін на життєві цінності.

На пропозицію на ринку праці впливає:

* демографічна ситуація,

* характер і зміст праці,

* ефективність функціонування системи підготовки та перепідготовки працівників,

* система оплати праці.

Співвідношення попиту і пропозиції на товар (робочу силу) визначає кон’юнктуру ринку. Якщо попит і пропозиція врівноважуються, потреби суспільства в робочій силі задовольняються максимально.

На ринку праці продається та купується робоча сила, саме робоча сила, а не сама праця. Ринок праці регулюється попитом й пропозицією, але існують різні підходи до цього, він створюється на основі добровільного й вільного вибору людиною своєї діяльності.

На ринку праці відбувається працевлаштування населення й забезпечення виробничої і невиробничої сфери робочою силою.

Державне регулювання ринку праці

Ринковий механізм сам по собі не може забезпечити повної продуктивної і вільно обраної зайнятості, як цього вимагає Закон України «Про зайнятість населення України».

Неорганізований ринок не в змозі своєчасно пристосувати структуру робочої сили до мінливого попиту на неї або забезпечує це з великими соціальними втратами.

Цього можна досягти спрямованим впливом на ринковий механізм через сукупність взаємопов'язаних заходів економічного, правового, організаційного характеру, що дозволяє змінити ситуацію на ринку праці, забезпечити його нормальне функціонування, зняти або попередити виникнення соціальної напруги.

Регулювання зайнятості населення. Поняття і значення зайнятості.

Розвиток ринку безпосередньо пов'язаний з таким поняттям, як зайнятість населення, а через неї з таким негативними процесами, як соціальна поляризація суспільства, безробіття.

Безробіття - це складне соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не має роботи і заробітку. Згідно з визначенням Міжнародної організації праці (МОП) безробітний - це людина, яка не має роботи, шукає її і готовий приступити до роботи негайно.

Відповідно до закону України «Про зайнятість населення», зайнятість

- це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб і така, що , як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формах. Зайнятістю визначається діяльність, яка базується на праві вільного володіння своєю здатністю до праці, і право власності на засоби виробництва для її здійснення.

Управління зайнятістю - це забезпечення ефективної зайнятості працездатного населення, недопущення надмірного безробіття, сприяння врівноваженню попиту і пропозиції робочої сили.

Зайнятість населення в будь-якій країні, а тим більш в умовах формування ринкових відносин і, зокрема ринку праці, є центральною ланкою соціально-економічного розвитку суспільства. Спеціалісти вважають, що за рівнем зайнятості населення можна зробити оцінку загального рівня розвитку даної держави.

Регулювання ринку праці - це взаємоузгоджена робота уряду, територіальних органів влади, спілки роботодавців і керівників підприємств.

Безпосередньо регулювання ринку праці здійснюється:

* Міністерством праці України,

* Міністерством сім'ї та молоді України,

* Державною службою зайнятості, міграційними службами.

Велике значення в регулюванні ситуації на регіональному ринку праці мають місцеві органи управління. Адміністрація області (міста) разом з регіональною службою зайнятості розробляють регіональні програми зайнятості, формують фінансово-кредитний механізм впливу на кількість робочих місць, регулюють міграційну політику, організовують господарські роботи.

Законодавство України про працю

Законодавство України про працю складається з Кодексу законів про працю України, інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст.4 КЗпП України).

Законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Сучасний ринок праці має свої особливості. Ці особливості є однаковими як для України, так і для розвинутих країн Заходу та США, хоча причини цих особливостей різні.

Перша особливість сучасного ринку праці – зникнення так званої “традиційної роботи.” Коли ми шукаємо роботу, то ми шукаємо якраз традиційну роботу, яка є повністю регламентованою, досить “безпечною”, яка чітко укладається в рамки робочого часу, пов'язана з виконанням цілком визначених і обмежених функцій і посадових обов'язків у межах певної організації та яка має гарні перспективи для кар'єри. Але, на жаль, саме така робота зараз швидко зникає з ринку праці. Для цього є причини. По-перше, головним джерелом традиційної роботи є великі підприємства. Але їх у нас ще дуже мало. Крім того, вони змушені (у зв'язку з новими реаліями світової економіки) проводити власну реструктуризацію, тому поява нових, “штатних” посад стає повільною. Усе частіше для виконання тієї роботи, яку раніше виконували штатні працівники, великі компанії наймають консультантів зі сторони або залучають маленькі фірми. Щоб знизити витрати на утримання персоналу, фірми будь-яких масштабів усе частіше намагаються використовувати тимчасових працівників або працівників з неповним робочим днем.

Іншою причиною такого становища є те, що зараз головним джерелом нових робочих місць є маленькі, здебільшого підприємницькі фірми, а такі фірми не можуть собі дозволити розкіш мати працівників, які б спеціалізувалися в якійсь одній вузькій галузі. Таким фірмам потрібні працівники – універсали, які б могли в разі необхідності виконувати багато функцій та посадових обов’язків. Дуже часто ми можемо зустріти такі посади, як секретар-бухгалтер, секретар-завідуючий відділом кадрів, бухгалтер-комірник і т.д. Тому потрібно думати про себе не з точки зору якоїсь конкретної посади чи функції, а набагато ширше: чи можете ви, наприклад, запропонувати себе потенційному наймачу як універсала, який багато знає і вміє, здатного приносити користь фірмі безліччю різних способів. Іншими словами, ви повинні бути готові до того, що на новому місці вам доведеться постійно доводити свою корисність і самодостатність. При цьому ви повинні виявляти неабияку гнучкість. Може бути, що ваша наступна “робота” буде мати по суті два чи навіть три місця роботи з неповним робочим днем.

Ще одна причина полягає в тому, що більшість фірм прагнуть розвивати свою діяльність за рахунок інтенсифікації праці. У результаті більшість працівників сьогодні, особливо серед керуючого персоналу, піддаються впливу стресів, виконуючи роботу, що у звичайних умовах повинні були б виконувати дві чи навіть три особи. Люди, як правило, працюють довше й інтенсивніше (скрізь поширюється понаднормова робота), а конкуренція між співробітниками однієї фірми стає більш запеклою, ніж будь-коли.

Тому на сучасному ринку праці ви повинні заявити про себе як про різнобічну, гнучку особистість, яка легко адаптується, таку, що готова приймати виклик нинішніх реалій життя. Крім того, ви повинні враховувати тимчасові обмеження та інші фактори, вплив яких випробовують працівники компаній у наші дні.

Інтенсифікація праці - друга особливість сучасного ринка праці.

Реалією сучасного ринку праці є комп'ютерна грамотність, знання офісної техніки, тобто комп’ютеризація праці є ще однією особливістю ринку праці в Україні. Важко знайти вид роботи, який би не був пов’язаний з використанням комп’ютера. Це стосується і працівників розумової праці, і робітників.

На сьогодні ці якості стають безумовними вимогами.

Глобальна економічна криза призвела до загострення ситуації на ринку праці. Однією з найбільш серйозних проблем є скорочення обсягів зайнятості серед молоді.

Невирішені проблеми працевлаштування молоді мають серйозні соціально економічні наслідки такі як:

зростання безробіття;

зниження рівня життя;

поширення пасивних нерегламентованих і деструктивних моделей поведінки;

збільшення зовнішньої трудової міграції;

психологічні зміни, які приводять до втрати мотивації до праці, зміни ціннісних орієнтацій і падіння легальної зайнятості.

Труднощі у працевлаштуванні молодь відчуває в зв’язку з тим, що має найменшу конкуренто здатність на ринку праці, яка викликана дією таких факторів:

нехваткою професійних знань, кваліфікації та навичок;

необхідністю надання молодим людям додаткових пільг (навчальна відпустка, більш жорсткі вимоги по охороні праці та інші), що визиває додаткові труднощі для підприємців;

трудовою нестабільністю молоді, яка пов’язана зі звільненнями в зв’язку із службою у армії, відпустками на навчання, відпустками молодих жінок для виконання репродуктивної функції та інші.

Перехід до ринкової економіки і демократизація суспільства, з одного боку, розширили можливості молоді у виборі сфер та видів економічної діяльності, змінили трудову ментальність.

З другого боку, країна відказалася від примусових форм зайнятості послабився державний контроль за працевлаштуванням (відсутній розподіл молодих спеціалістів), скоротилися соціальні програми, підвищилась незахищеність молоді на ринку праці і як наслідок загострилися проблеми молодіжного безробіття.

Серйозною проблемою є поширення безробіття серед недавніх випускників навчальних закладів.

На сьогоднішній день в Україні відсутнє державне прогнозування потреб економіки у спеціалістах з вищою освітою. Тому й виникають на ринку праці диспропорції між попитом і пропозицією дипломованих фахівців. Так на вакансії юриста претендують дев’ять, менеджера вісім, а бухгалтера шість осіб. Тут існує ще й проблема якості підготовки молодих фахівців.

Суттєвою проблемою є той факт, що роботодавці не хочуть брати на роботу початківців, які не мають досвіду роботи.

Проблеми зайнятості для молоді, яка знаходиться на обліку в державній службі зайнятості (це третина від загальної чисельності незайнятих громадян) регулюються відповідно до Законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Згідно цих законів випускникам навчальних закладів надається перше робоче місце у рамках державного замовлення на підготовку кваліфікованих робітників і спеціалістів; на підприємствах, в організаціях та установах різних форм власності бронюються робочі місця за робітничими професіями для молоді тощо. Але на практиці ці норми законів виконуються далеко не завжди.

На основі проведеного соціологічного опиту, можна зробити такі висновки:

тільки до 10% молоді, яка уперше приступає до трудової діяльності, поповнює сферу матеріального виробництва,

до 30% сферу фінансової, посередницької і торгової діяльності,

до 15% поповнюють сферу нерегламентованої зайнятості і

приблизно 20% стає на шлях неробства, алкоголізму, наркоманії, проституції, шахрайства, інші попадають в обслуговуючі і силові структури держави.

Такий розподіл зайнятості серед молоді, яка уперше приступає до трудової діяльності, являє собою істотну державну проблему.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Тема: правове регулювання зайнятості населення на україні
В україні трудові відносини як контекст політики зайнятості мають специфіку, яка визначається низкою факторів

1. Ринок праці в Україні та проблеми розвитку
Це активізує перегляд доходів до формування державної політики зайнятості, які б мали сприяти посиленню мотивації до праці, само...

Забезпечення зайнятості населення” регулювання робочої сили рикок
Саме створення дієвої системи регулювання сфери зайнятості є одним з основних серіальних заходів розвитку суспільства

Державне регулювання зайнятості
Зайнятість населення –найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок...

Лекція 1
Тема: "Державна система запобігання І регулювання на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру"

Програма зайнятості населення Ужгородського району на період до 2017 року Загальні положення
Ради регіонів 25. 12. 2012, наказу Міністерства соціальної політики України 11. 02. 2013 №50 „Про розроблення проектів територіальних...

Тема. Страховий ринок України
Страховий ринок – це сфера економічних відносин, у процесі яких формуються попит І пропозиція на страхові послуги та здійснюється...

Уроку виробничого навчання №1 Тема програми
Тема уроку: Навчально-виробничі завдання курсу. Зміст праці, етапи професійного становлення І професійного зростання. Ознайомлення...

Лекція 2 (3-4) II. Виробнича санiтарiя, гігієна праці
Законодавство України в галузі гігієни праці. Заходи забезпечення санітарного благополуччя

1. Поняття та види зайнятості населення
Зайнятість населення — це діяльність, пов'язана з за­доволенням особистих І суспільних потреб, яка, як пра­вило, приносить доход...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка