Пошук по сайту


Мета: ознайомлення учнів з історією незалежності держави, державними символами, виховання патріотичних почуттів. Хід заняття

Мета: ознайомлення учнів з історією незалежності держави, державними символами, виховання патріотичних почуттів. Хід заняття

Батьківщину не обирають – обирають її незалежність


Конец формы

Мета: ознайомлення учнів з історією незалежності держави, державними  символами, виховання патріотичних почуттів.

Хід заняття

(Під музику звучать слова учнів)

1 учень: Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплять ночі у лимани зорі сургучеві. 2 учень: Заглядає в шибу казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. 3 учень: Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,
Не пущу тебе колиску синову гойдати.
4 учень: Припливайте до колиски, лебеді, як мрії,
Опустіться, тихі зорі, синові під вії.
5 учень: Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,
Виростуть з тобою приспані тривоги.
6 учень: За тобою завше будуть мандрувати
Очі материнські і білява хата.
7 учень: Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати.
8 учень: Можна все на світі вибирати, сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Всі:         Батьківщину не обирають – обирають її незалежність!
Вступне слово вчителя: Акт проголошення незалежності України

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв’язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року; продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні; виходячи на самовизначення , передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами; здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної української держави – України 24 серпня 1991 року.
               
1 учень: 1 грудня 1991 року народ України проголосував за державну незалежність і цим наприкінці XX століття змінив усталений хід історії, який, здавалося, не провіщав швидкого краху останньої імперії. Підсумками референдуму Україна засвідчила, що, незважаючи на жорстоке і послідовне викорінення генетичного коду, в менталітеті українця державницька ідея – незнищенна. Ми самі почали писати історію своєї землі. Адже в ній наші духовні корені, і вона дала нам горде ім’я – українець.
Які барви переважатимуть на скрижалях цієї історії? Куди буде спрямована енергія нації? Яку державу ми збудуємо? Яка їй судилася доля? Відповідь на усі питання дасть невблаганний час, який кожному вимірює те, що заслужив. Але вже сьогодні можна сказати, що голос молодої Української держави почутий, бо її народ безповоротно обрав демократичний шлях повернення до сім’ї європейських народів. В третій раз історія дала Україні шанс стати самостійною, незалежною державою.

2 учень: Найважливішою ознакою будь-якої держави є наявність конституції. 28 червня 1996 року 5 сесія Верховної Ради України від імені українського народу – громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім і прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 червня 1991 року, схваленим 1 грудня 1991 року всенародним голосуванням, приймає Конституцію – Основний закон України.

3 учень: Україна має давні конституційні традиції і видатні пам’ятки правової культури. Ще в княжі часи з’являється збірник законів – “Руська Правда” князя Ярослава Мудрого. “Руська правда” була і діючим законом в Литві. На її основі було складено три збірники законів, які дістали назву Литовські статути. Пізніше значне місце в Україні займають збірники магдебурзького права. Ці збірники встановлювали порядок виборів, функції органів влади, суду, регулювали питання торгівлі, спадщини, визначали покарання за різні види злочинів. Магдебурзьке право діяло в більшості міст України. Українські міста отримували його від литовських князів, польських королів, російських царів і українських гетьманів.

4 учень: Першою в історії українського народу дійсно демократичною народною конституцією була конституція П.Орлика. Вона мала назву “Пакти (договори, угоди) і конституції законів і вольностей Війська запорізького”.
У 1918 році Центральною Радою була затверджена конституція М.Грушевського, яка проголосила Українську Народну Республіку суверенною, самостійною і незалежною державою.
За роки більшовицької влади в Україні були прийняті чотири радянських конституції.
В 1996 році на всенародне обговорення було винесено проект нової Конституції.

5 учень: Прийняття Конституції – це подія великої ваги. Адже якраз конституція є тим документом, який перетворює населення в народ, а територію – в державу. Українське суспільство отримало вичерпну відповідь на питання: “Що ми будуємо і куди йдемо?” Будуємо суверенну, незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, в якій людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються вищою суспільною цінністю. Прийняти Конституцію недостатньо. Необхідно ще навчитися жити у відповідності з нею. Не будемо поважати Конституцію – не буде поваги і до нас, до України. Нехай же Конституція України стане головним підручником життя Громадянина та правилами поведінки Держави.

6 учень: Першим символом відродження нації був прапор. Ще не звучав гімн і не використовувався тризуб, а синьо-жовте полотнище вже стояло в залі парламенту.
24 серпня після прийняття історичного рішення депутати запропонували внести синьо-жовтий прапор і установити його в приміщенні Верховної Ради. Голова Верховної Ради Леонід Кравчук підтримав пропозицію, і прапор під оплески внесли в зал і установили на підвищенні біля Президіуму. Так вперше синьо-жовтий прапор легальним шляхом потрапив в зал законодавчого органу держави. Над куполом парламенту він замайорів 4 вересня.

7 учень: Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З’єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір –
Внесіте прапор вільної держави!
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали...
Але він знов, як день новий , розцвів.
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь-
Внесіте прапор вільної Держави!
Пройшовши через століття, з національного ставши державним, синьо- жовтий прапор тепер розвивається в усіх населених пунктах нашої країни.

8 учень:    Над Краснодоном синьо-жовтий прапор.
Священний український оберіг...
Чи є такі ще в нації другої
Теплом благословенні кольори?!
Де синє небо з мрії золотої
Несе до Бога наші вечори.
І колискове материнське слово...
З молитвою Всевишнього вітця.
О, як тобі, містечко світанкове,
Ці синьо-жовті барви до лиця.
Над Краснодоном синьо-жовтий прапор.
Священний український оберіг...

1 учень: Український народ, який сьогодні розбудовує свою власну державу, представляє її перед усім світом символами суверенності – гербом, прапором, гімном. Це визначає 20 ст. Конституції. Вісімдесят з гаком років тому на руїнах Російської імперії постала самостійна Українська Народна Республіка.
А під час агонії Радянського Союзу, мов казкова птиця Фенікс, із попелу відродилась наша молода Україна. І в першому і в другому випадку зразу постало запитання: якою має бути символіка Української держави? До вирішення свого часу доклали чимало зусиль видатні історики, художники, літератори.

2 учень: Основою герба Української Народної Республіки став тризуб – знак, що траплявся ще на срібних монетах великого князя Володимира. З деякими змінами цей символічний знак бачимо також на грошах його синів: князя Святополка і Ярослава Мудрого.
22 березня 1918 року Центральна Рада прийняла тризубий знак за герб УНР. Тризуб, як малий герб суверенної України схвалено у 1992 році. 14 червня 2000 року урядом нарешті затверджено законопроекти про великий державний герб України. Соціальна комісія на чолі з віцепрем’єр-міністром М.Жулинським пропонує затвердити: великим гербом України є зображення на синьому тлі золотистого знака Володимирового князівства – тризуба, а по боках – козака з мушкетом і коронованого лева. Над щитом – князівський вінець, а внизу – переплетені з житом калина червона та золоте пшеничне колосся, та жовто-синя стрічка. Як бачимо, основою герба є тризуб, узятий з великого й малого гербів УНР. А ті, в свою чергу, були запозичені з символіки античної України.

2 учень: До найбільших святинь будь-якого народу належить і гімн. Це ті слова, та музика, які змушують кожного з нас підніматися при перших акордах, з тремтінням в душі слухати ту мелодію, яка віднаходить найпотаємніші струни, кличе до високого й світлого. Є такий символ і в українців – це гімн “Ще не вмерла Україна”.
(Звучить гімн України).

3 учень: Столиця.Це давнє слов’янське слово. Походить воно від слова “стіл”- так у Київській Русі називався трон, престол. Отже, столиця – це місце, де перебував князь, тобто місце зі “столом”. На білому світі столиць є чимало, а Київ на світі – один!
(Звучить пісня П.Зіброва “Київ на світі один”)

4 учень: Україна вступила в нове тисячоліття з новою концепцією освіти. Адже це тисячоліття, як очікується, буде епохою розвитку людини, епохою очищення людських душ від усілякої скверни – бруду, жорстокості, насильства.
Нам потрібні освічені люди, бо тільки високодуховна, компетентна особистість може гідно виконувати свою високу місію на землі. Тільки така людина може перетворити державу диктатури на державу свободи. У нас має пануватися культ освіти, культ культури, культ науки.
5 учень: Не розчаровуйсь в Україні –
Немає єдності у нас.
То наша головна провина
За весь неволі довгий час.
Не розчаровуйсь в Україні.
А зрозумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині –
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні.
Вона свята, а грішні – ми.
В її недолі часто винні
Її ж бо дочки і сини.
Не розчаровуйсь в Україні.
Ідеї волі певним будь.
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньки біль збагнуть.
Не розчаровуйсь в Україні.
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини
В садках достатку і добра.

( Під музику звучать слова.)
1 учень: Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький шлях.
2 учень: Я йду від тебе і до тебе
По золотих твоїх стежках.
3 учень: Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти.
4 учень: Лише доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти.
5 учень: Поки кохаєш до нестями,
Іще не скоро наш кінець.
6 учень: Ще, може, нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.
7 учень: Ще наша свічка не згоріла,
Ще наша молодість при нас.
8 учень: А те, чи варте наше діло,
То скажуть люди, й скаже час.

Заключне слово вчителя




поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Поглибити знання учнів про нашу державу Україну, продовжувати ознайомлення...
Мета: поглибити знання учнів про нашу державу – Україну, продовжувати ознайомлення учнів з державними та національними символами...

Усний журнал. Хід заняття
Мета: вшанувати пам`ять Павла Чубинського; познайомити учнів з історією написання Гімну України; виховувати повагу до історичного...

Мета Ознайомити учнів з національними та на­родними символами України...
Обладнання. Державний прапор України, Герб, Гімн, Конституція України, Акт проголошення незалежності, запис національного гімну України,Герб...

Тема заняття
Мета вивчення ознайомитись із структурами управління соціальних цільових фондів держави

Конспект першого уроку в 5 класі на тему : «Україна єдина країна»
Мета: розширити поняття про єдність, незалежність І суверенність нашої держави, сприяти формуванню національної самосвідомості школярів;...

Тема: Військовий обов’язок громадян України мета
Мета: ознайомити учнів з порядком виконання військового обов’язку громадянами України, розвивати вміння учнів висловлювати та відстоювати...

Нвк «Дивосвіт» Тема. Рівні права рівні можливості. Мета
Мета: формування поняття такої важливої соціальної категорії як "ґендер"; виховання засад ґендерної рівності та поваги до прав І...

Тема: Права та обов’язки дитини. Поняття гідності. Мета
Мета: поглибити знання учнів про основні права дитини, ознайомити з деякими нормативно-правовими актами щодо прав людини (Конституцією...

Методична розробка проектного факультативного заняття для учнів 8...
Методична розробка проектного факультативного заняття для учнів 8 – 11 класів з предмету «Основи економіки»

«Про стан національно-патріотичного виховання учнівської молоді та...
Стає сьогодні питання, пов’язане з вихованням патріотизму та формуванням національної свідомості молодого покоління. Основним інститутом,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка