Пошук по сайту


Судовий розгляд

Судовий розгляд



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ПРАВА

ЗАТВЕРДЖЕНО

Декан юридичного факультету

____________ А.М. Куліш

«___» ___________201__ р.
Навчальна дисципліна

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС

ЛЕКЦІЯ № 17

Тема: Судовий розгляд

Розробила

асистент кафедри права

Солонар А.В.

Суми-201_

Судовий розгляд
План

  1. . Поняття, стадії судового розгляду цивільних справ.

  2. . Судове засідання як процесуальна форма розгляду цивільних справ.

  3. . Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ.

  4. . Протокол судового засідання.


Ключові слова: судовий розгляд, судове засідання, судові дебати, протокол судового засідання.
Мета лекції: охарактеризувати студію судового розгляду цивільних справ, визначитися із поняттям судового засідання, розкрити ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ, ознайомитися із протоколом судового засідання.
1. Поняття стадії судового розгляду цивільних справ

Значення стадії розгляду цивільних справ визначається змістом діяльності суду першої інстанції і виконуваних ним функцій у цій частині розвитку цивільного судочинства. Шляхом розгляду цивільних справ здійснюються функції правосуддя і виконуються завдання цивільного судочинст­ва — захист прав і законних інтересів фізичних, юридичних осіб і держави. Розглядаючи цивільні справи, суд покликаний спрямовувати свою діяльність на всебічне, повне і об'єктивне вирішення цивільних справ у повній відповідності до чинного законодавства.

Точне і неухильне додержання і застосування норм ма­теріального і процесуального законодавства при розгляді і вирішенні цивільних справ є гарантією їх правильного, спра­ведливого і швидкого вирішення з метою захисту і охорони суспільного ладу і державності України, прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб всіх форм власності, дальшого зміцнення законності і правопорядку та виховання громадян і посадових осіб у дусі неухильного виконання за­конів і поважання прав і свобод, честі і гідності інших людей.

У процесі розгляду судом цивільних справ особи, які беруть участь у справі(громадяни і організації), можуть у демокра­тичній процесуальній формі активно здійснювати доказову діяльність, спрямовану на досягнення мети процесу, на вста­новлення судом об'єктивної істини у справі і ухвалення у ній законного і обґрунтованого рішення.

Судовий розгляд цивільних справ надає можливість суду активно здійснювати попереджальну (превентивну) і виховну функції, спрямовувати свою діяльність на зміцнення закон­ності і правопорядку в Україні. На досягнення зазначеної ме­ти Верховний Суд України зобов'язує суди підвищувати рівень підготовки і проведення судових процесів, покращува­ти інформованість населення про прийняті судом рішення. А про найбільш актуальні процеси активно оповіщати у пресі, по радіо, телебаченню, доводити до відома трудових колективів, надсилати їм копії рішень. При розгляді цивільних справ виявляти причини правопорушень, постановлювати окремі ухвали і здійснювати контроль за своєчасним їх вико­нанням.

2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ

Стадія судового розгляду у процесуальній літературі визна­чається ще як «судове засідання». У ЦПК України глава 4 розділу III, якою врегульовано процесуальний порядок вирішення справ у суді першої інстанції, має назву «Судовий розгляд», а ст. 158 ЦПК України він визначений як «розгляд справ у су­довому засіданні». Отже, зважаючи на нормативне визначен­ня, розгляд справи є змістом цієї стадії, а судове засіданняпроцесуальною формою розгляду справи.

Суд розглядає справи протягом не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справа про поновлення на роботі і про стягнення аліментів — протягом одного міся­ця. Цей строк за клопотанням сторони може бути продовжений су­дом у виняткових випадках не більше як на 15 днів.

Обсяг і межі розгляду цивільних справ судами України встановлені на основі нормативного визначення принципів диспозитивності, змагальності і публічності.

Судове засідання провадиться у спеціально обладнаному залі засідань (ч. 3 ст. 158 ЦПК України). Головуючий у судо­вому засіданні, а якщо справа розглядається одноособове — суддя, повинен спрямовувати судовий розгляд на забезпечен­ня повного, всебічного і об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для справи (ст. 160 ЦПК України), а також забезпе­чує належний виховний рівень судового процесу, спокійну ро­бочу атмосферу і належний порядок у судовому засіданні.

Всі присутні у залі судового засідання, а також сторони, інші особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, пере­кладачі мають додержуватися встановленого порядку у судо­вому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпо­рядженням головуючого: при вході до залу суддів присутні повинні встати, рішення суду заслуховують стоячи, учасни­ки процесу звертаються до суду словами «Ваша честь» та да­ють свої показання, пояснення, висновки і консультації стоя­чи. Цим виховується повага до суду, який здійснює правосуд­дя ім'ям України. До осіб, які порушують порядок під час розгляду справи, головуючий застосовує засоби процесуаль­ного примусу, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 91 ЦПК Ук­раїни.

Розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинен­ня судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини (підстадії), кожна з яких має своє завдання і відповідний зміст.

Судове засідання по розгляду цивільної справи складається з чотирьох частин:

  • підготовча;

  • дослідження обставин справи і перевірка доказів (розгляд справи по суті);

  • судові дебати;

  • ухвалення і оголошен­ня рішення.

Перша частина має підготовчий характер. У ній суд вирі­шує питання про можливість розгляду справи у даному судо­вому засіданні, при даному складі суду, з секретарем судового засідання, за наявності осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу (свідків, експертів, перекладачів) та наяв­них доказах. Завдання першої частини реалізуються шляхом послідовного здійснення широкого комплексу встановлених статтями 163-172 ЦПК України процесуальних дій.

Розгляд справи розпочинається доповіддю судді, що має бу­ти пояснювальною і лаконічною: про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами певних обставин під час поперед­нього судового засідання.

Після доповіді головуючий з'ясовує: чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач позов, чи не бажають сторо­ни закінчити справу мировою угодою або звернутися за розв'язанням спору до третейського суду (ст. 173 ЦПК Ук­раїни).

У процесі дослідження пояснень особи, які беруть участь у справі, можуть одна одній ставити запитання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, пояснень, одержаних у поряд­ку виконання окремих доручень (ст. 132 ЦПК України), чи по­яснень, одержаних у порядку забезпечення доказів, суддя ого­лошує їх зміст. Після цього, заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, встановлюється порядок з'ясування обставин справи дослідження доказів. Свідки допитуються за правила­ми, встановленими статтями 179-183 ЦПК України.

Перед допитом свідка суд встановлює його особу, вік, рід за­нять, відношення до даної справи і стосунки зі сторонами та іншими особами, які беруть участь у ній, і попереджає під роз­писку про кримінальну відповідальність згідно зі стаття­ми 384 і 385 КК України за подання суду завідомо неправди­вих показань і за відмову дати показання та приводить його до присяги говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворю­ючи (ч. 5 ст. 180 ЦПК України). Свідки, які не досягли шістнадцяти років, не попереджаються про кримінальну відповідальність, але головуючий роз'яснює їм обов'язок прав­диво розповісти, що їм відомо по справі. Кожний свідок допи­тується окремо, а свідки, які не дали показань, не можуть пе­ребувати у залі судового засідання під час розгляду справи.

При допиті малолітніх свідків і, за розсудом суду, неповно­літніх обов'язковою є присутність педагога, батьків або інших близьких осіб, якщо вони не заінтересовані у справі. Після допиту всіх свідків, викликаних до суду, головуючий оголошує показання свідків, зафіксовані у письмовій формі і одержані у порядку, передбаченому статтями 132, 133 ЦПК України.

Сторони й інші особи, які беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколів.

Дослідження речових доказів у судовому засіданні прова­диться у порядку, встановленому ст. 187 ЦПК України. Вони оглядаються судом, а також пред'являються для ознайомлен­ня особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випад­ках — також експертам, спеціалістам і свідкам.

Якщо у справі була призначена експертиза, то після неї у судовому засіданні досліджується висновок експерта. Спочат­ку висновок оголошується, а потім для роз'яснення і допов­нення висновку експерту можуть бути поставлені запитання судом і особами, які беруть участь у справі, оформлені письмо­во і підписані експертом, вони приєднуються до справи (ст. 189 ЦПК України).

Закінчується ця частина судового розгляду тим, що голову­ючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення. Після їх заслу­ховування суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до су­дових дебатів.

Судові дебати — це третя частина судового засідання по розгляду справи, яка складається з промов сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У таких промовах висловлю­ються підсумкові висновки щодо дослідження обставин спра­ви з приводу всього фактичного матеріалу і доказів, перевіре­них і з'ясованих у процесі доказування; висловлюються про­позиції чи підлягає задоволенню правова вимога і на підставі яких законів. Судові дебати проводяться у порядку, встанов­леному ст. 193 ЦПК України, з додержанням принципу рів­них процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. Першому надається слово позивачеві, за ним його представникові, третій особі на його стороні, потім — відпові­дачеві, його представникові, третій особі на його стороні. За ними виступає третя особа із самостійними вимогами.

Право на останню репліку належить відповідачеві та його представникові.

Заключною частиною (четвертою) розгляду справи є вихід суду після судових дебатів до нарадчої кімнати для ухвалення рішення (ст. 195 ЦПК України), оголошенням орієнтовного часу його проголошення. Якщо при ухваленні рішення появиться необхідність з'ясування будь-якої обставини через повторний допит свідків або іншу процесуальну дію, суд, не ухвалюючи рішення, відновлює розгляд справи, про що постанов­ляє ухвалу. Такий розгляд провадиться виключно у межах з'ясування обставин, що потребують додаткової перевірки. Залежно від його результатів суд відкриває судові дебати із приводу додатково досліджених обставин і після їх закінчен­ня йде до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Але якщо з'ясування цих обставин у судовому засіданні виявилося не­можливим — постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи.

Рішення ухвалюється з додержанням таємниці нарадчої кімнати.
3. Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ

Ускладнення у процесі судового розгляду цивільних справ можливі у процесуальних формах тимчасового припи­нення здійснення процесуальних дій у справі і закінчення провадження у ній без ухвалення судового рішення. Тимчасо­ве припинення здійснення процесуальних дій настає внаслі­док відкладення розгляду справи (статті 169, 170 ЦПК Ук­раїни) і зупинення провадження у справі (статті 201-204 ЦПК України).

Закінчення провадження без ухвалення судового рішення настає у результаті закриття провадження у справі (стат­ті 205, 206 ЦПК України) і залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК України).

Відкладення розгляду справи полягає в тому, що розгляд справи у даному судовому засіданні не провадиться, а перено­ситься судом на призначений ним день нового судового засідання (ст. 170 ЦПК України). Відкладення розгляду спра­ви зумовлюється різними обставинами: неявкою осіб, які бе­руть участь у справі, та інших учасників процесу.

Суд може відкласти розгляд справи також у зв'язку з не­обхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі у справі інших осіб. У справах про розірвання шлюбу суд може відкласти розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя (ст. 191 ЦПК України).

Залежно від конкретних обставин справи вирішується можливість розгляду чи відкладення розгляду справи. Про відкладення розгляду справи суд постановляє ухвалу (ст. 208 ЦПК України), зміст якої повинен відповідати ст. 210 ЦПК України.

Зупинення провадження у справі. Обов'язкове зупинення провадження у справі настає з підстав, передбачених ст. 201 ЦПК України.

Факультативне (необов'язкове) зупинення провадження у справі можливе з інших підстав, передбачених ст. 202 ЦПК України. Питання про зупинення провадження у справі розгля­дається у судовому засіданні за участю осіб, які беруть участь у справі, про що суд постановляє ухвалу.

Закриття провадження у справі. Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі визначений ст. 205 ЦПК

Підстави для залишення заяви без розгляду визначені ст. 207 ЦПК.
4. Протокол судового засідання

Фіксування цивільного процесу здійснюється шляхом: фіксування судового засідання технічними засобами (ст. 197 ЦПК України); ведення журналу судового засідання (ст. 198 ЦПК України); складання протоколу про окремі процесуальні дії (ст. 200 ЦПК України).

Повне фіксування судового засідання у цивільних справах здійснюється секретарем судового засідан­ня або іншим працівником апарату суду за розпорядженням головуючого та за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 197 ЦПК України). Носій технічного запису судо­вого засідання (касета, дискета тощо) є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання при­єднується до матеріалів справи. Особа, яка брала участь у справі, має право вимагати від суду повного або часткового відтворення технічного запису судового засідання. Таке від­творення можливе за ініціативою суду. За розпорядженням головуючого судового засідання на заяву особи, яка бере участь у справі, можливе повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання за плату, встановлену Кабінетом Міністрів України. Особа, яка бере участь у справі, має також право одержати копію інформації з носія, на який здійснювався технічний запис.

Журнал судового засідання веде секретар судового засідання по конкретній справі у письмовій формі і встановленого ст. 198 ЦПК України змісту. У ньому повинні бути зазначені: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування су­ду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секрета­ря судового засідання; 3) справа, що розглядається, наймену­вання (назва) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва про­цесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) інші відо­мості, передбачені ЦПК України. Журнал невідкладно після судового засідання підписується секретарем судового засідан­ня, який його веде та приєднується до матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису. (ст. 199 ЦПК України).

Протокол про окремі процесуальні дії. Про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза судовим засіданням, скла­дається протокол в письмовій формі за змістом, передбаченим ст. 200 ЦПК України. У протоколі зазначаються: рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії: час початку вчинен­ня процесуальної дії; найменування суду, який розглядає спра­ву, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; справа, що розглядається, назва (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекла­дачів, свідків; відомості про роз'яснення сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов'язків; усі розпорядження головуючого та постановлені ух­вали; заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі; основ­ний зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, а також по­казання свідків, усне роз'яснення експертам своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання; консуль­тації та висновки спеціалістів; докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи — номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів; час закінчення вчинення процесуальної дії, інші відомості, передбачені ЦПК України. Протокол окремої проце­суальної дії повинен бути оформлений не пізніше наступного дня вчинення такої дії і приєднується до справи.

Питання для самоконтролю

  1. Розкрийте зміст поняття стадії судового розгляду.

  2. Назвіть і охарактеризуйте частини судового засідання.

  3. Назвіть підстави для відводу судді.

  4. Дайте характеристику відкладенню розгляду справи.

  5. Назвіть підстави для закриття провадження по справі.

  6. Охарактеризуйте наслідки залишення заяви без розгляду.

  7. Які є підстави для зупинення провадження у справі?

  8. Що повинно бути зазначено в протоколі судового засідання?


Використані і рекомендовані нормативно-правові акти та література:

  1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст. 141.

  2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41. – Ст. 492.

  3. Бачун О. Розгляд судами справ за скаргами громадян: судова практика.// Право України.-2001.-№45-с. 44-48

  4. Домбругова А. Судовий розгляд цивільних справ.// Юридичний вісник України.-2004.-18-24 груд.-с.13

  5. Лисак В. Судочинство і гласність чи права людини.// Віче.- 2006.-№7-8-с.43-45

  6. Луспеник Д.Д. У судовому засіданні немає дрібниць, або як зробити судовий процес культурним.//Закон і бізнес.-2006.-№4.-28 січня-3 лют..-с.11

  7. Білоусов Ю.В.Цивільний процес. Навчальний посібник.- К.: Прецедент,2006.

  8. Фурса С., Фурса Є. Щербак С.Цивільний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар. –К.:КНТ, 2009 - 816с.

  9. Фурса С.Я. Цивільний процес України. Академічний курс. К.:2009-848с.


Схвалено на засіданні кафедри права Протокол № __ від __ _____ 201_р.
Розробник лекції А. В. Солонар
Завідувач кафедри М. М. Бурбика


поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Законом України від 07. 07. 2010 р. N 2453-vi
Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього...

Захист цивільних прав та інтересів судом
Стаття 55 Конституції гарантує судовий захист прав І свобод людини І громадянина

План роботи департаменту освіти І науки Дніпропетровської обласної...
Розгляд питань розвитку освітньої галузі на засіданнях колегії облдержадміністрації

План роботи департаменту освіти І науки Дніпропетровської обласної...
Розгляд питань розвитку освітньої галузі на засіданнях колегії облдержадміністрації

Курсова робота на тему: Принципи цивільного процесуального права
Широкі І реальні процесуальні права учасників процесу І надійні гарантії їх реалізації, доступність І простота судочинства, які дають...

План Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства...
Основними джерелами господарського права є саме закони та інші нормативні акти. Такі форми права, як звичай, судовий прецедент, у...

До місцевого суду Московського району м. Харкова Суддя: Боржник
Д. С. О. (61 м. Харків вул. Т.) на користь кп “К” (61 м. Харків пр, р/р 26 пат “Мегабанк” мфо 3 код єдрпоу ) суму заборгованості...

Законопроект «Про Конституційний Суд України» внесений на розгляд парламенту
Засновники: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Національна юридична бібліотека

Правові аспекти отримання благодійної допомоги
Але під час отримання благодійної допомоги керівники можуть припуститися помилок. Розгляд даного питання допоможе їх уникнути

Закон україни
Кабінету Міністрів України на основі Концепції сталого розвитку України в шестимісячний строк забезпечити подання на розгляд Верховної...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка