Пошук по сайту


Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна: події, факти, комментарі»

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна: події, факти, комментарі»

Сторінка1/17
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


КОНСТИТУЦІЙНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ:

політико-правові аспекти

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів


4 2015
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Національна юридична бібліотека

Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ)

Конституційний процес

в україні: політико-правові аспекти

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів

Додаток до журналу «Україна: події, факти, комментарі»
№ 4 2015

Редакційна колегія:

О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії і права НАН України, почесний генеральний директор НБУВ

(головний редактор);
В. Горовий, д-р іст. наук, професор, заступник генерального директора НБУВ

(заступник головного редактора);

Т. Гранчак, відповідальний секретар;

Н. Іванова, зав. аналітично-прогностичного відділу НЮБ;

Ю. Половинчак, заввідділу обслуговування інформаційними ресурсами НЮБ;

В. Удовик, директор Фонду Президентів України
Адреса редакції:

НБУВ, просп. 40-річчя Жовтня, 3, Київ, 03039, Україна

Передрук – тільки з дозволу редакції


© Національна бібліотека України імені
В. І. Вернадського, 2015

Шановні ветерани, учасники бойових дій,
трудівники тилу, співгромадяни!



8 і 9 травня Україна відзначатиме День пам’яті і примирення
і 70-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Ці дні уособлюють героїзм, силу духу, ратну працю
й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль,

нездійсненних мрій і задумів.

Для нас, нащадків захисників Батьківщини,
найвищою життєвою істиною є вірність їх справі і

громадянському обов’язку, довічна шана й повага.

Наш земний уклін усім, хто здобував перемогу,
виніс роки окупації, хто піднімав з руїн
і відроджуваврідний край.

Міцного здоров’я Вам, успіхів і наснаги у Ваших

справах, щастя, радості й миру у Ваших оселях!






ЗМІСТ


Шановні ветерани, учасники бойових дій,
трудівники тилу, співгромадяни! 4

8 і 9 травня Україна відзначатиме День пам’яті і примирення
і 70-ту річницю Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. 4

Ці дні уособлюють героїзм, силу духу, ратну працю
й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, 4

нездійсненних мрій і задумів. 4

Для нас, нащадків захисників Батьківщини,
найвищою життєвою істиною є вірність їх справі і 4

громадянському обов’язку, довічна шана й повага. 4

Наш земний уклін усім, хто здобував перемогу,
виніс роки окупації, хто піднімав з руїн
і відроджуваврідний край. 4

Міцного здоров’я Вам, успіхів і наснаги у Ваших 4

справах, щастя, радості й миру у Ваших оселях! 4

4

АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС 7

Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ 7

На шляху до нової Конституції.
Конституційна комісія розпочала роботу 7

Тож очевидно, що процес написання нової Конституції України потрібно прискорити, однак без ризику втрати якості запропонованих змін. Чи вдасться Конституційній комісії створити збалансовану систему влади в Україні, яка б забезпечувала якнайповніше дотримання прав і свобод громадян і відповідала найкращим традиціям світового конституціалізму, покаже час (Матеріал підготовлено з використанням інформації таких джерел: http://www.president.gov.ua/news/32589.html; http://www.president.gov.ua/news/32618.html; http://www.newsru.ua/ukraine/06apr2015/poroshenkokonst.html; http://uapress.info/uk/news/show/70283; http://www.auc.org.ua/news/robocha-grupa-z-pitan-detsentralizatsii-shcho-stvorena-u-skladi-konstitutsiinoi-komisii-do-13-t; http://auc.org.ua/news/vgroisman-zakonoproekt-pro-vnesennya-zmin-do-konstitutsii-u-chastini-detsentralizatsii-mae-buti; http://ukr.segodnya.ua/politics/pnews/itogi-pervogo-zasedaniya-konstitucionnoy-komissii-plan-raboty-i-zadachi-605808.html; http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2015/04/150406_constitution_reform_rl; http://www.radiosvoboda.mobi/a/news/26941445.html; http://www.lvivpost.net/polityka/n/29593). 13

НОВИНИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ 14

КОНСТИТУЦІЙНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ 23

ЗАКОНОДАВЧОЇ БАЗИ УКРАЇНИ 23

Звернення правозахисних організацій України про загрози, викликані законодавчими ініціативами щодо скасування застави 23

СУСПІЛЬНА ДУМКА 27

В. Соловйов, доктор наук з державного управління, професор КНУ
ім. Т. Шевченка, Економічна правда: Антикоррупционная конституция Пилипа Орлика 27

Ю. Войтенко, Ipress.ua: Чергова Конституційна комісія при новому Президентові 30

А. Коваленко, Facenews: Конституционные метаморфозы. Какие на самом деле интересы у Порошенко? 31

А. Иванов, Биржевой лидер: Как Украине провести децентрализацию власти – мнения экспертов 34

ПОЗИЦІЯ ВЛАДИ, ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ, 36

ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ 36

ЕКСПЕРТНИЙ КОМЕНТАР 42

Интервью с Леонидом Кравчуком: «В Конституции Донбасс и Крым нужно утвердить отдельно» 42

М. Ставнійчук, колишній керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України 47

Судова реформа «навиворіт» 47

А. Москалюк, эксперт по конституционному праву 55

Изменения в Конституцию депутаты будут принимать в мае 55

К. Матвієнко, експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардаріка» 56

Цифрове право 56

А. Кондрашов, профессор кафедры Академии муниципального управления 61

Конституционную реформу следует провести до местных выборов осенью 2015 года 61

КОНСТИТУЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН 64

Російська Федерація 64

Киргизстан 66

Вірменія 68

Турецька Республіка 69

Таїланд 69

Ірак 71

З фондів НБУВ 72

В. Волковинська, мол. наук. співроб. інформаційно-аналітичного відділу ФПУ НБУВ 72

Конституції та конституційний процес: реферативно-бібліографічна база даних Фонду Президентів України 72



АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС

Н. Тарасенко, мол. наук. співроб. СІАЗ НБУВ

На шляху до нової Конституції.
Конституційна комісія розпочала роботу



Указом від 31 березня 2015 р. Президент України П. Порошенко затвердив персональний склад Конституційної комісії. До неї увійшли 58 осіб: 25 наукових діячів, 12 народних депутатів (чотири з фракції «Блок П. Порошенка», три із «Самопомочі», два з »Народного фронту», два з «Батьківщини» та один із фракції «Опозиційний блок»), голова Верховної Ради та його заступник, три колишні президенти України, представник Адміністрації Президента, міністр юстиції, дев’ять суддів, практикуючі адвокати, представники асоціацій органів місцевого самоврядування, представник меджлісу кримськотатарського народу, представники громадських організацій тощо. Призначено також 13 експертів з міжнародних організацій. Очолив Конституційну комісію голова Верховної Ради України В. Гройсман.

Варто зазначити, що персональний склад Конституційної комісії певною мірою відрізняється від очікуваного напередодні. Привертає увагу відсутність у складі комісії ряду провідних експертів з конституційного реформування, зокрема голови правління Центру політико-правових реформ І. Коліушка, який разом з експертами та науковцями ще з березня минулого року напрацьовував зміни до Основного закону.

«Справа не в тому, що мене не включили до складу комісії. Я бачу певну проблему в тому, що не включили всіх експертів, які в останні роки працювали над проблематикою децентралізації. Окрім мене, до складу комісії не увійшов А. Ткачук – директор із науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, Ю. Ганущак – експерт із питань місцевого самоврядування та адміністративної реформи, – зауважив І. Коліушко. – Згадані кандидатури фігурували в проекті указу про склад Конституційної комісії (про це мені розповіли в Секретаріаті ВРУ), але наші імена зникли з його тексту. Спочатку я сприймав це як якийсь суб’єктивний фактор (можливо, мене хтось персонально не сприймає), але коли нас усіх викинули, то виникло питання: а чи не означає це, що керівництво держави вирішило проводити зовсім іншу реформу під назвою “децентралізація”, а не ту, яку ми разом із ним готували багато місяців, яка базується на концепції, затвердженій урядом? Ця загроза мені зараз видається найбільш тривожною. Не хочеться, щоб це підтвердилося».

Водночас деякі з колег І. Коліушка включені до складу Конституційної комісії, тож, як сподівається експерт, вони відстоюватимуть спільні напрацювання. Поки ж, на його думку, оцінку цій комісії давати рано, адже вона має базуватися на діях.

Позитивом І. Коліушко вважає те, що до складу Конституційної комісії увійшло багато хороших фахівців, які можуть бути дуже корисними та ефективними в підготовці законопроекту про внесення змін до Конституції. Негативом, на думку експерта, є надто велика чисельність комісії, що утруднює її роботу цілим складом і потребує створення певних робочих груп й узгодження позицій між ними. Це може затягнути роботу.

Додатковим фактором затягування роботи Конституційної комісії може стати залучення в комісію нардепів від опозиції, прогнозує фахівець. Пропозиція залучити до роботи Конституційної комісії представників фракцій, що не входять в коаліцію, прозвучала у виступі Президента
П. Порошенка під час її першого засідання 6 квітня. «Для мене дуже важливе ваше бажання спільними зусиллями прискорити прийняття змін до Конституції. І хоча кількісний склад нашої коаліції є достатнім для прийняття відповідальних рішень, я хотів би звернутися до голови Верховної Ради і попросити, щоб до Конституційної комісії були залучені й інші парламентські фракції, які не входять до коаліції, тому що дуже важливо, щоб це була думка парламенту», – відзначив П. Порошенко.

«Ми вітаємо заяву Президента України, в якій він наголосив на необхідності участі Опозиційного блоку (ОБ) в роботі над конституційною реформою», – заявив депутат фракції «ОБ» Ю. Павленко. Разом з тим, за його словами, Опозиційний блок бачить небезпеку в тому, що провладні політсили можуть використовувати процес зміни Конституції для досягнення корисливих цілей і консолідації влади у своїх руках. Депутат також зазначив, що той факт, що перше засідання комісії відбувалося в Адміністрації Президента України, не йде на користь репутації комісії.

Водночас, коментуючи пропозицію Президента П. Порошенка щодо залучення до роботи Конституційної комісії представників опозиційних фракцій парламенту, віце-спікер ВР О. Сироїд заявила в ефірі 5 каналу, що в Опозиційного блоку з опозицією спільна лише назва, а їхня присутність у залі ВР – просто недоопрацювання правоохоронних органів. «Люди, які сьогодні є членами Опозиційного блоку, послідовно відстоювали своє несприйняття української державності», – заявила О. Сироїд. Спираючись на таку думку, віце-спікер парламенту вважає, що представники Опозиційного блоку в Конституційній комісії не покажуть ефективної роботи.

Проте, на думку І. Коліушка, правильно, щоб усі парламентські фракції були представлені принаймні одним своїм членом у Конституційній комісії. «В цьому я проблеми не бачу. Але для чого там багато інших людей, які ніколи не відзначались активністю у сфері конституційного реформування?.. Цього я не розумію. Або вони затягуватимуть роботу, або насправді Президент чи його оточення не чекає, що саме ця комісія писатиме текст законопроекту, а його вже хтось написав, і від неї вимагатимуть лише схвалити кимось підготовлений варіант законопроекту. Це, до речі, може пояснювати чому її так довго формували», – припускає І. Коліушко.

Прикметно в цьому контексті, що на першому засіданні Конституційної комісії Президент П. Порошенко згадав про проект змін до Основного закону, внесений ним до Верховної Ради влітку 2014 р. «Буду радий, якщо ці напрацювання стануть у нагоді Конституційній комісії, що дозволило б прискорити процес. Але водночас це не закриває можливості для професійної і ефективної дискусії», – зазначив Президент.

Нагадаємо, що торік парламент не прийняв ініціатив П. Порошенка. Схвальні висновки Венеціанської комісії також були із зауваженнями. Тоді йшлося, зокрема, про критику щодо збільшення повноважень Президента в питаннях звільнення ним керівників силових відомств без згоди парламенту. Як повідомляв експерт Ю. Ганущак (якого, до речі, тепер також нема у складі Конституційної комісії) з посиланням на неофіційну інформацію від фахівців, близьких до робочої групи Венеціанської комісії, критики зазнали й президентські пропозиції щодо децентралізації. Зокрема, ішлося про те, що запровадження, замість ОДА й РДА, інституту представників Президента на місцях є не надто ефективним.

Утім, саме питання децентралізації стало лейтмотивом першого засідання Конституційної комісії. Президент П. Порошенко, зокрема, приділив йому значну увагу. Він наголосив на необхідності перейняти досвід Польщі в цьому питанні. «Наше бачення децентралізації базується на європейському досвіді місцевого самоврядування. Базовим рівнем децентралізації буде не область, а місто, село, селище, територіальна громада. Саме там нам треба сконцентрувати левову частину прав для того, щоб скоротити відстань між громадянином і владою. Це надасть не лише додаткові фінансові ресурси, а й вражаючі можливості врахувати місцеву специфіку в питаннях мови, віри, історичної пам’яті, етнічних традицій, інших виражень своєї інакшості, яка має лише об’єднати і тримати об’єднаною Україну», – зауважив Президент. Також П. Порошенко вкотре підкреслив, що єдиною державною мовою в Україні залишиться українська.

Глава держави наголосив на тому, що децентралізація не має нічого спільного з федералізацією й жодним чином не торкнеться питань оборони, національної безпеки та зовнішньої політики, а відповідальність за сепаратистські заяви потрібно тільки посилювати. «Для тих, хто дуже бажає провести тезу федералізації і “вкинути” її як дискусію, в нас є кінцевий інструмент – референдум. Я готовий до того, щоб ми провели референдум стосовно державного устрою України, якщо Конституційна комісія буде вбачати в цьому необхідність», – зауважив П. Порошенко.

Президент назвав три пріоритети при підготовці змін до Конституції: «Перше – децентралізація. Друге, я вважаю, що мають бути вдосконалені конституційні принципи правосуддя. Третє – вдосконалення конституційного регулювання прав, свобод і обов’язків людини і громадянина». Глава держави закликав до того, щоб робота комісії була сконцентрована на цих важливих пріоритетах.

У цьому контексті В. Гройсман визначив доцільним розділення Конституційної комісії на три робочі групи, які напрацьовуватимуть зміни до Конституції України за пріоритетними напрямами реформування – децентралізації, удосконалення конституційних засад правосуддя та конституційного регулювання прав, свобод і обов’язків людини та громадянина.

Голова Конституційної комісії запропонував призначити головою робочої групи з напрацювання пропозицій з конституційного регулювання прав, свобод і обов’язків людини та громадянина суддю Європейського суду з прав людини у відставці та заступника голови Конституційної комісії
В. Буткевича. Головою робочої групи з розробки пропозицій з удосконалення конституційних засад правосуддя запропоновано призначити заступника глави Адміністрації Президента України та секретаря Конституційної комісії О. Філатова. Робочу групу з питань організації державної влади та децентралізації очолить безпосередньо В. Гройсман.

Під час першого засідання Конституційної комісії всім її членам було запропоновано самостійно визначитися, у яких групах вони працюватимуть. На засіданні Конституційної комісії 15 квітня було затверджено склад трьох робочих груп за трьома головними напрямами внесення змін до Основного закону. Також було визначено графік роботи комісії, відповідно до якого наступні засідання відбудуться 13 та 26 травня і 17 червня 2015 р.

В. Гройсман підкреслив, що комісія працюватиме блоками, і вже за ступенем їхньої готовності приступатиме до процедури імплементації та прийняття рішень у рамках парламенту. «Я думаю, що найперший блок, який може бути досить швидко напрацьований, –децентралізація, в тому числі і на базі тих змін, які колись були підготовлені і минулого року внесені Президентом до парламенту, і за якими вже є позитивні висновки Венеціанської комісії», – сказав В. Гройсман.

Голова комісії наголосив, що, враховуючи процедуру, відповідний законопроект щодо внесення змін до Основного закону в частині децентралізації має бути внесений у парламент уже наприкінці травня, тому необхідно працювати інтенсивно.

За словами В. Гройсмана, комісія має визначитися з такими основними позиціями, як органи місцевого самоврядування: система, порядок формування, термін повноважень; особливості формування органів самоврядування в районах та областях; матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування, повноваження органів місцевого самоврядування; контроль держави за законністю рішень органів місцевого самоврядування: суб’єкти й порядок здійснення; дострокове припинення повноважень виборного органу місцевого самоврядування: суб’єкт і підстави припинення.

Голова Верховної Ради наголосив, що посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування передбачає реформування і органів виконавчої влади в районах та областях. У зв’язку з цим, сказав він, на конституційному рівні слід визначитися з тим, які органи «представлятимуть» державу у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, який порядок їх формування. «Ці органи мають здійснювати нагляд за відповідністю актів органів місцевого самоврядування Конституції і законам України. Очевидно, що в Конституції слід визначити й інші повноваження таких органів, їхні взаємовідносини з територіальними органами виконавчої влади», – зазначив В. Гройсман, додавши, що не менш важливими, з точки зору конституційного регулювання, є й питання відповідальності, підзвітності та підконтрольності таких органів.

Голова Верховної Ради також звернув увагу на доцільність удосконалення конституційних засад адміністративно-територіального устрою.

В. Гройсман заявив, що докорінне реформування конституційно-правового статусу та засад діяльності органів місцевого самоврядування й органів державної виконавчої влади в областях і районах потребує адекватних змін у трикутнику конституційних повноваженнях – Президента України, уряду та парламенту.

Глава парламенту також зазначив, що з питання децентралізації необхідно зробити все, щоб зміни були оброблені й прийняті до місцевих виборів у жовтні 2015 р. «Це означає, що до 15 липня, на цій сесії, зміни мають бути проголосовані двічі», – сказав він.

Відкриваючи 22 квітня засідання робочої групи з питань децентралізації, голова Конституційної комісії В. Гройсман наголосив, що до 13 травня її члени мають підготувати узгоджений текст законопроекту про внесення відповідних змін до Конституції. Він наголосив на важливості знаходження «спільної мови» щодо підходів до реформування системи врядування з тим, щоб внести на розгляд Президента України узгоджений усіма законопроект для подальшого внесення його до парламенту, врахувавши під час роботи позицію Венеціанської комісії.

Керівник парламенту нагадав, що в попередні роки «було проведено багато роботи» щодо напрацювання змін до Конституції, «маємо багато гарних ідей, у тому числі позицію Конституційного Суду і Венеціанської комісії з багатьох питань», що, на його думку, сприятиме роботі робочої групи з питань організації державної влади та децентралізації.

В. Гройсман особливо наголосив на тому, що робоча група працює «абсолютно публічно і відкрито» з метою всебічного інформування громадськості про її роботу.

Під час засідання члени робочої групи зауважували на необхідності визначитися, які саме з конституційних норм і у якому форматі потребують корекції. Було обговорено концепції реформи з децентралізації влади, моделі місцевого самоврядування. Ішлося про важливість зваженого підходу до цієї реформи та урахування базових принципів Європейської хартії місцевого самоврядування.

Члени робочої групи наголошували на важливості пошуку «золотої середини» в розподілі повноважень центральної та місцевої влади й уникнення конфліктів у трикутнику «Президент – парламент – уряд». У цьому контексті голова Конституційної комісії заявив про важливість «консолідації усіх сил на об’єднання» та знаходження формули владних «балансу і противаг», аби уникати зловживань владою. Також лунала думка про доцільність запозичення польського досвіду в частині регіонального самоврядування.

Внесення поправок до Конституції, що передбачають децентралізацію, – один з пунктів мінських домовленостей: Донбасу обіцяли розширені політичні та економічні права й повноваження в обмін на поступове повернення східних територій під контроль України. Для Росії та представників самопроголошених республік це стало підставою до закликів погоджувати конституційну реформу в Україні з Донецьком і Луганськом. Про це, зокрема, заявив голова МЗС Росії С. Лавров. У самопроголошеній ДНР також закликали Президента України П. Порошенка включити представників так званих республік до складу конституційної комісії.

За словами глави російського МЗС, перелік пунктів реформи, які слід втілювати за згодою самопроголошених республік на Сході України, поданий у мінських домовленостях. «Це – питання мови, децентралізації фінансових, економічних, соціальних, виборчих повноважень, особливих зовнішніх економічних і гуманітарних зв’язків цих територій з Російською Федерацією», – зауважив С. Лавров.

Один з лідерів ДНР А. Пургін заявив, що для участі представників ДНР і ЛНР у конституційному процесі вже створили спеціальний орган.

Тим часом заяви Президента України про збереження унітарного устрою України та української мови як єдиної державної викликали незадоволення в середовищі керівництва самопроголошених ДНР і ЛНР. »Це абсолютно неприйнятні речі. Все, що вони зараз говорять і роблять, ніяк не стикується з тими мінськими домовленостями, що були досягнуті з такими зусиллями під час зустрічі “нормандської четвірки” і контактної групи», – сказав так званий спікер народної ради ДНР А. Пургін.

На думку повноважного представника ЛНР на мінських переговорах В. Дейнего, скликання Конституційної комісії без участі представників ДНР/ЛНР перебуває за межами мінського мирного процесу. »Це все випадає з контексту мінських домовленостей. Ті заяви, які зробив Порошенко, суперечать п. 12 Комплексу заходів, а також додатків до п. 11, де докладно йдеться про конституційний устрій, а також ролі тієї чи іншої мови», – підкреслив В. Дейнего. З боку сепаратистів ЛНР про бажання взяти участь у роботі Конституційної комісії наразі заяв не оприлюднювалося. 

«Природно, до Конституційної комісії сепаратистів ніхто не включить, – вважає директор Центру прикладних політичних досліджень “Пента”
В. Фесенко. – Але, можливо, є варіант створити в рамках мінської групи робочу підгрупу з конституційної реформи, делегувавши туди когось із Конституційної комісії».

Водночас, за словами заступника міністра юстиції України Н. Севостьянової, представники східних областей можуть бути представлені в Конституційній комісії за умови проведення на Донбасі легітимних і прозорих виборів.

На думку політологів, комісія допоможе розв’язати проблеми Донбасу. «Порошенко заявив, що може бути проведений референдум на тему федералізації. Це – сигнал, що влада готова на багато чого, щоб закінчити конфлікт мирно», – каже політолог В. Карасьов. Професор політології НаУКМА О. Гарань вважає, що децентралізація потрібна жителям не тільки України, а й Донбасу: «Децентралізація дасть більше можливостей місцевому самоврядуванню, а не облцентру. Це може влаштувати мирних жителів на Сході».

Зміни до Конституції України повинні бути проголосовані парламентом двічі до 15 липня на поточній сесії й направлені до Конституційного Суду та Венеціанської комісії. Згідно з процедурою, остаточне голосування
300 голосами має відбутися на наступній черговій сесії Верховної Ради. За словами спікера парламенту В. Гройсмана, це планують зробити восени, але до місцевих виборів 25 жовтня 2015 р. Далі, як заявив Президент
П. Порошенко, Конституція може бути затверджена на референдумі. Водночас у ЗМІ лунають припущення про вірогідність варіанта, що нову Конституцію можуть прийняти (під виглядом внесення змін до старої та під приводом нестачі часу) шляхом голосування у Верховній Раді України – фактично кулуарно. Такої думки дотримується доктор філософських наук, політолог О. Шевченко. Тому зовсім не випадковою, з його погляду, є кандидатура спікера парламенту В. Гройсмана на посаді голови Конституційної комісії.

Тим часом повільні темпи проведення конституційної реформи в Україні критикують на Заході. Так, віце-президент Європейської комісії
В. Домбровскіс під час Міжнародної донорської конференції на підтримку України 28 квітня констатував, що «реформи системи судочинства та державного управління дадуть можливість швидкого відновлення економіки. Ще ряд важливих кроків у реформуванні були реалізовані, але прогрес в інших галузях поки залишається повільним, особливо у сфері конституційної, судової та реформи державного управління».
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
Введення інституту префектів в Україні: користь чи загроза для місцевого самоврядування 6

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни, почесний генеральний директор нбув



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка