Пошук по сайту


Цивільний кодекс україни

Цивільний кодекс україни

Сторінка1/40
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 980-IV ( 980-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6

N 1255-IV ( 1255-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140

N 1713-IV ( 1713-15 ) від 12.05.2004, ВВР, 2004, N 33-34, ст.403

N 2135-IV ( 2135-15 ) від 02.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.37

N 2146-IV ( 2146-15 ) від 03.11.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.39

N 2450-IV ( 2450-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 13, ст.234

N 2452-IV ( 2452-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.257

N 2620-IV ( 2620-15 ) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.352

N 2664-IV ( 2664-15 ) від 16.06.2005, ВВР, 2005, N 31, ст.420

N 2705-IV ( 2705-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.427

N 2710-IV ( 2710-15 ) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 32, ст.423

N 2798-IV ( 2798-15 ) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 42, ст.464

N 3165-IV ( 3165-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 12, ст.102

N 3201-IV ( 3201-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110

N 3261-IV ( 3261-15 ) від 22.12.2005, ВВР, 2006, N 15, ст.127

N 3348-IV ( 3348-15 ) від 17.01.2006, ВВР, 2006, N 19-20, ст.161

N 3456-IV ( 3456-15 ) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234

N 3480-IV ( 3480-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 31, ст.268

N 185-V ( 185-16 ) від 21.09.2006, ВВР, 2006, N 46, ст.456

N 501-V ( 501-16 ) від 20.12.2006, ВВР, 2007, N 11, ст.93

N 524-V ( 524-16 ) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.87

N 1111-V ( 1111-16 ) від 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.512

N 509-VI ( 509-17 ) від 16.09.2008, ВВР, 2008, N 48, ст.358

N 514-VI ( 514-17 ) від 17.09.2008, ВВР, 2008, N 50-51, ст.384

N 661-VI ( 661-17 ) від 12.12.2008, ВВР, 2009, N 15, ст.190

N 675-VI ( 675-17 ) від 17.12.2008, ВВР, 2009, N 15, ст.192

N 692-VI ( 692-17 ) від 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236

N 800-VI ( 800-17 ) від 25.12.2008, ВВР, 2009, N 19, ст.257

N 1055-VI ( 1055-17 ) від 03.03.2009, ВВР, 2009, N 29, ст.393

N 1254-VI ( 1254-17 ) від 14.04.2009, ВВР, 2009, N 36-37, ст.511

N 1390-VI ( 1390-17 ) від 21.05.2009, ВВР, 2009, N 39, ст.559

N 1559-VI ( 1559-17 ) від 17.11.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.2

N 1568-VI ( 1568-17 ) від 25.06.2009, ВВР, 2010, N 1, ст.5

N 1617-VI ( 1617-17 ) від 24.07.2009, ВВР, 2010, N 2-3, ст.11

N 1702-VI ( 1702-17 ) від 05.11.2009, ВВР, 2010, N 5, ст.40 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні

Конституційного Суду

N 31-рп/2009 ( 031p710-09 ) від 10.12.2009 )
( Офіційне тлумачення до Кодексу див. в Рішенні

Конституційного Суду

N 1-рп/2010 ( 001p710-10 ) від 12.01.2010 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1822-VI ( 1822-17 ) від 21.01.2010, ВВР, 2010, N 10, ст.106

N 2257-VI ( 2257-17 ) від 14.05.2010, ВВР, 2010, N 28, ст.354

N 2258-VI ( 2258-17 ) від 18.05.2010, ВВР, 2010, N 29, ст.392

N 2289-VI ( 2289-17 ) від 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471

N 2328-VI ( 2328-17 ) від 15.06.2010, ВВР, 2010, N 32, ст.449

N 2367-VI ( 2367-17 ) від 29.06.2010, ВВР, 2010, N 34, ст.486

N 2398-VI ( 2398-17 ) від 01.07.2010, ВВР, 2010, N 38, ст.509

N 2435-VI ( 2435-17 ) від 06.07.2010, ВВР, 2010, N 46, ст.539

N 2457-VI ( 2457-17 ) від 08.07.2010, ВВР, 2010, N 48, ст.564

N 2510-VI ( 2510-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.20

N 2518-VI ( 2518-17 ) від 09.09.2010, ВВР, 2011, N 4, ст.22

N 2527-VI ( 2527-17 ) від 21.09.2010, ВВР, 2011, N 5, ст.29

N 2555-VI ( 2555-17 ) від 23.09.2010, ВВР, 2011, N 6, ст.41

N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010, ВВР, 2011, N 19-20, ст.142

N 2735-VI ( 2735-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 21, ст.144

N 2741-VI ( 2741-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 18, ст.123

N 2756-VI ( 2756-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 23, ст.160

N 2825-VI ( 2825-17 ) від 21.12.2010, ВВР, 2011, N 27, ст.228

N 2850-VI ( 2850-17 ) від 22.12.2010, ВВР, 2011, N 28, ст.252

N 2938-VI ( 2938-17 ) від 13.01.2011, ВВР, 2011, N 32, ст.313

N 3166-VI ( 3166-17 ) від 17.03.2011, ВВР, 2011, N 38, ст.385

N 3234-VI ( 3234-17 ) від 19.04.2011, ВВР, 2011, N 42, ст.433

N 3262-VI ( 3262-17 ) від 21.04.2011, ВВР, 2011, N 43, ст.445

N 3263-VI ( 3263-17 ) від 21.04.2011, ВВР, 2011, N 43, ст.446

N 3323-VI ( 3323-17 ) від 12.05.2011, ВВР, 2011, N 45, ст.479

N 3384-VI ( 3384-17 ) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 46, ст.512

N 3390-VI ( 3390-17 ) від 19.05.2011, ВВР, 2011, N 47, ст.531

N 3436-VI ( 3436-17 ) від 31.05.2011, ВВР, 2011, N 50, ст.542

N 3461-VI ( 3461-17 ) від 02.06.2011, ВВР, 2011, N 51, ст.578

N 3565-VI ( 3565-17 ) від 05.07.2011, ВВР, 2012, N 5, ст.34

N 3610-VI ( 3610-17 ) від 07.07.2011, ВВР, 2012, N 7, ст.53

N 3795-VI ( 3795-17 ) від 22.09.2011, ВВР, 2012, N 21, ст.197

N 4176-VI ( 4176-17 ) від 20.12.2011

N 4220-VI ( 4220-17 ) від 22.12.2011

N 4416-VI ( 4416-17 ) від 21.02.2012

N 4765-VI ( 4765-17 ) від 17.05.2012 )
КНИГА ПЕРША

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Розділ I

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1

ЦИВІЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ
Стаття 1. Відносини, що регулюються цивільним законодавством
1. Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та

майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній

рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх

учасників.
2. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або

іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а

також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не

застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 2. Учасники цивільних відносин
1. Учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні

особи (далі - особи).
2. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна,

Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави

та інші суб'єкти публічного права.
Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства
1. Загальними засадами цивільного законодавства є:
1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого

життя людини;
2) неприпустимість позбавлення права власності, крім

випадків, встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та

законом;
3) свобода договору;
4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена

законом;
5) судовий захист цивільного права та інтересу;
6) справедливість, добросовісність та розумність.
Стаття 4. Акти цивільного законодавства України
1. Основу цивільного законодавства України становить

Конституція України ( 254к/96-ВР ).
2. Основним актом цивільного законодавства України є

Цивільний кодекс України.
Актами цивільного законодавства є також інші закони України,

які приймаються відповідно до Конституції України ( 254к/96-ВР )

та цього Кодексу (далі - закон).
Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної

Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини

інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект

закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий

законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з

відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного

кодексу України.
3. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента

України у випадках, встановлених Конституцією України

( 254к/96-ВР ).
4. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету

Міністрів України.
Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить

положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються

відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.
5. Інші органи державної влади України, органи влади

Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові

акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах,

встановлених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законом.
6. Цивільні відносини регулюються однаково на всій території

України.
Стаття 5. Дія актів цивільного законодавства у часі
1. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які

виникли з дня набрання ними чинності.
2. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі,

крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну

відповідальність особи.
3. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися

актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт

цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що

виникли з моменту набрання ним чинності.
Стаття 6. Акти цивільного законодавства і договір
1. Сторони мають право укласти договір, який не передбачений

актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам

цивільного законодавства.
2. Сторони мають право врегулювати у договорі, який

передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які

не врегульовані цими актами.
3. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів

цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний

розсуд.
Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів

цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а

також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів

цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин

між сторонами.
4. Положення частин першої, другої і третьої цієї статті

застосовуються і до односторонніх правочинів.
Стаття 7. Звичай
1. Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема

звичаєм ділового обороту.
Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами

цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних

відносин.
Звичай може бути зафіксований у відповідному документі.
2. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного

законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.
Стаття 8. Аналогія
1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом,

іншими актами цивільного законодавства або договором, вони

регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні

відносини (аналогія закону).
2. У разі неможливості використати аналогію закону для

регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до

загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).
Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до

врегулювання відносин у сферах господарювання,

використання природних ресурсів, охорони довкілля,

а також до трудових та сімейних відносин
1. Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання

відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів

та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин,

якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
2. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання

майнових відносин у сфері господарювання.
Стаття 10. Міжнародні договори
1. Чинний міжнародний договір, який регулює цивільні

відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою

України, є частиною національного цивільного законодавства

України.
2. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у

встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що

встановлені відповідним актом цивільного законодавства,

застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
Глава 2

ПІДСТАВИ ВИНИКНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

ТА ОБОВ'ЯЗКІВ. ЗДІЙСНЕННЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

ТА ВИКОНАННЯ ОБОВ'ЯЗКІВ
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що

передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб,

що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують

цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків,

зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та

інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій

особі;
4) інші юридичні факти.
3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо

з актів цивільного законодавства.
4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства,

цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів

органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим

або органів місцевого самоврядування.
5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства,

цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства

або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків

може бути настання або ненастання певної події.
Стаття 12. Здійснення цивільних прав
1. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний

розсуд.
2. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою

для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
3. Особа може відмовитися від свого майнового права.
Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин,

нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами

цивільного законодавства.
4. Особа може за відплатним або безвідплатним договором

передати своє майнове право іншій особі, крім випадків,

встановлених законом.
5. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного

або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що

поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не

встановлено судом.
Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав
1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй

договором або актами цивільного законодавства.
2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися

від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди

довкіллю або культурній спадщині.
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати

шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися

моральних засад суспільства.
5. Не допускаються використання цивільних прав з метою

неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним

становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав

вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд

може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також

застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Стаття 14. Виконання цивільних обов'язків
1. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених

договором або актом цивільного законодавства.
2. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є

обов'язковим для неї.
3. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами

заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або

актом цивільного законодавства.
4. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або

його виконання у випадках, встановлених договором або актами

цивільного законодавства.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   40

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Території. Тож, основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні...
Правовою базою для здійснення діяльності об’єднанням є Цивільний кодекс, Житловий кодекс, інші нормативно-правові акти, а також статут...

Цивільний процесуальний кодекс україни
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій

Доктрина про міжнародний цивільний процес
Вико­ристовуючи термін "міжнародний цивільний процес", пам'ята­ють про його умовність. Поняття "міжнародний цивільний процес" сформувалося...

Закон української рср
Стаття Затвердити Цивільний кодекс Української рср І ввести його в дію з 1 січня 1964 року

Господарський кодекс україни
Цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні І регулює господарські відносини, що виникають у процесі

Лекція з курсу "Цивільний захист"
Тема: "Надзвичайні ситуації в Україні та їх вражаючі фактори не природного характеру"

Кримінальний кодекс україни
Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є злочинами та які покарання...

Міністерство регіонального розвитку та будівництва україни
...

Сімейний кодекс України План
Кожна сім’я створюється на підставі шлюбу та кровного споріднення, установлення та інших прав, що не заперечує закон І моральні засади...

N 2755-vi, 02. 12. 2010, Кодекс України, Закон, Кодекс, Верховна Рада України
Офіційне тлумачення до Кодексу див в Рішенні Конституційного Суду n 18-рп/2011 від 14. 12. 2011 ) ( Із змінами, внесеними згідно...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка