Пошук по сайту


АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС - Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна: події, факти, комментарі»

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна: події, факти, комментарі»

Сторінка2/21
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

АНАЛІТИЧНИЙ РАКУРС

А. Потіха, наук. співроб. СІАЗ НБУВ

Конституційна комісія: перспективи роботи



В Україні вже давно говорять про необхідність конституційних змін, які дали б можливість розширити не лише повноваження місцевих органів влади. Президент П. Порошенко пообіцяв створити комісію, яка має розробити системні поправки до Основного закону.

Ще в лютому місяці П. Порошенко, виступаючи в Запоріжжі, яке він відвідав з нагоди призначення керівника місцевої ОДА, запевнив, що найближчим часом буде створена Конституційна комісія. «Наступного тижня я підпишу нарешті погоджений склад Конституційної комісії. Причому це буде вже розвиток позицій, оскільки в останні дні ми вже прийняли кілька важливих рішень щодо питань бюджетної децентралізації», – зазначив глава держави.

За його словами, у результаті конституційної реформи та децентралізації влади левова частка повноважень перейде від центральних органів влади на місця. «Обласна рада буде не просто узгоджувати, але й вибирати. Це мій принциповий базисний шлях реформування місцевого самоврядування», – запевнив Президент України. При цьому він наголосив, що Президент матиме можливість для того, щоб не дати Україні розповзтися, призначати префектів. «А префекти матимуть винятково контрольні функції. І якщо громада прийняла рішення, умовно кажучи, про відділення від України, перфект буде мати можливість це зупинити, відправити рішення до Конституційного Суду, таким чином вплинути на рішення влади», – підкреслив П. Порошенко.

Президент України також вважає, що рішення щодо зміцнення судової гілки влади, її незалежності, рішення про антикорупційні кроки влади мають бути доповнені дуже важливою складовою – реформою місцевого самоврядування, реформою про децентралізацію влади. При цьому
П. Порошенко запевнив, що Україна не залишить шансів тим, хто прагнув «так званої федералізації, а насправді – розколу України». «Владу буде віддано на місця територіальним громадам», – заявив Президент.

За його словами, для ухвалення майбутніх змін потрібні 300 голосів у Верховній Раді, а якщо треба буде закріпити це рішення референдумом, то Президент до нього готовий.

Як відомо, у червні 2014 р. П. Порошенко реєстрував у парламенті свій проект системних змін до Конституції, проте його Верховна Рада так і не розглядала. Крім того, проведення конституційної реформи та децентралізація влади є одним з пунктів підписаної в Мінську 12 лютого мирної угоди.

За останні 10 років це вже буде третя така комісія, адже і В. Ющенко, і В. Янукович робили подібні кроки, проте до реальних змін справа не доходила. Щодо нової комісії, то, як вважають деякі представники парламентської коаліції, вона має більше шансів отримати позитивний результат. «У неї делеговані представники від усіх фракцій. Домовленість така, що у ВР не буде ніякої окремої робочої групи. Є профільний комітет, який займатиметься поправками до Конституції, і є група в АП під керівництвом Президента», – пояснив народний депутат від партії «Батьківщина» А. Кожем’якін.

За інформацією ЗМІ, від «Батьківщини» в Конституційній комісії працюватиме глава фракції Ю. Тимошенко. «Народний фронт» делегував
Л. Ємця, а «Самопоміч» – другого віце-спікера О. Сироїд та О. Сотник.

Представники деяких державних структур запропонували своїх представників до комісії з певними застереженнями. Зокрема, експерти конституційної групи Реанімаційного пакета реформ (РПР), презентуючи своїх кандидатів до включення в склад цієї Конституційної комісії, зазначили, що комісія створюється з метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо вдосконалення Конституції. Передбачається, що до цієї роботи будуть залучені представники різних політичних сил, громадськості, вітчизняних і міжнародних експертів. Експерти вітають такий крок влади, адже самі про це просили ще в січні. Водночас вони наполягають на кількох важливих аспектах. По-перше, більшість членів Конституційної комісії мають бути з авторитетних незалежних фахівців у сфері конституційного права. По-друге, проекти змін до Конституції повинні напрацьовуватися і вноситися на розгляд парламенту відповідно до тих чи інших тем: децентралізації влади, адміністративно-територіальної реформи, судової реформи, статусу народних депутатів, реформи виконавчої влади тощо.

РПР спільно з НУ «Києво-Могилянська академія» презентували список авторитетних, незалежних науковців та експертів, яких рекомендують до включення в Конституційну комісію.

Експерт РПР з питань децентралізації влади та адміністративно-територіальної реформи Ю. Ганущак презентував напрацювання групи – проект змін до Конституції, що стосуються децентралізації влади. «Ми напрацювали повноцінний законопроект, який спільно з вже ухваленими законами щодо фіскальної децентралізації, об’єднання територіальних громад та засади державної регіональної політики дозволить встановити на регіональному рівні таку систему самоврядування, яка дозволить повноцінно розпочати реформу децентралізації влади. Трирівнева модель системи організації самоврядування «наблизить» надання адміністративних послуг до громадян. Переважну більшість адміністративних послуг громадяни зможуть отримати на первинному рівні – на рівні громади, що навіть територіально вдвічі ближче, ніж теперішній райцентр», – зазначив Ю. Ганущак.

Варто зазначити, що частина кандидатів до складу Конституційної комісії не була делегована своєчасно, що спричинило затримку початку її роботи. Це викликало невдоволення в деяких депутатів, і фракція «Самопоміч» стала наполягати на створенні Конституційної комісії у Верховній Раді для прискорення роботи цієї ж комісії при Президенті. Про це, зокрема, заявив на погоджувальній раді лідер фракції О. Березюк, звертаючись до спікера В. Гройсмана. «Ви стали головою комісії, а вона досі не працює. Для того щоб прийняти відповідні закони до вересня – жовтня місяця, коли ймовірно відбудуться вибори органів місцевого самоврядування, у нас вже немає часу», – заявив О. Березюк.

Він вважає, що Конституційну комісію при Президенті варто контролювати. «Тому ми так само підтримуємо ініціативу щодо створення спеціальної Конституційної комісії у парламенті, яка, можливо, піджене конституційну групу, створену Президентом України», – наголосив народний депутат.

Щоправда, Голова Верховної Ради України вважає подібні заяви безпідставними і не вважає за доцільне створювати в парламенті окрему Конституційну комісію. Про це він сказав, коментуючи зауваження лідера фракції «Самопоміч» О. Березюка.

В. Гройсман зазначив, що Конституційна комісія при Президентові досі не розпочала роботу, оскільки пропозиції щодо її персонального складу досі не подані. За його словами, термін для подачі кандидатур, у тому числі з боку експертів і парламентарів, закінчився 12 березня. «Комісія ще не засідала, тому що немає персонального складу, а тому говорити, що вона погано працює, не зовсім об’єктивно», – наголосив спікер парламенту.

В. Гройсман попросив зосередитися на роботі однієї комісії, а не розпорошувати діяльність на різні. «Ми можемо створити хоч 50 комісій, але у жодній з них не буде кворуму», – додав він.

Проте є сподівання, що комісія запрацює результативно. І, як зазначив народний депутат А. Кожем’якін, свої перші напрацювання комісія повинна представити в кінці квітня або на початку травня. «Якщо місцеві вибори ми хочемо провести в жовтні цього року», – наголосив народний депутат.

Депутати від Блоку П. Порошенка (БПП) вважають, що основою роботи Конституційної комісії має стати президентський законопроект поправок, який уже пройшов оцінку Венеціанської комісії. Але, як відомо, ще минуле скликання ВР і громадськість розкритикували цей документ. «Пропонувалося створити на місцях інститут представників Президента (поряд з губернаторами, посада яких після поправок до Конституції повинна стати виборною)», – зазначив екс-нардеп кількох скликань й один з авторів Основного закону Ю. Кармазін.

За його словами, виконкоми й місцева влада отримали б всю владу на місцях, а функція загального нагляду, яка була в прокуратури, переходила до представників Президента на місцях. По суті, це спроба зробити президентсько-парламентську форму правління.

Проте народні депутати від БПП запевняють, що всі раніше запропоновані Президентом норми будуть переглянуті. Спростували парламентарі й розмови про те, що в Конституції за Донбасом можуть закріпити якийсь «особливий статус» або навіть можливість створення в регіоні якоїсь вільної економічної зони зі спеціальними торговельними відносинами з ЄС і РФ. Чутки про це з’явилися після «Мінська-2».

У свій час П. Порошенко допускав можливість створення на Донбасі якоїсь вільної економічної зони. Але ніхто не говорив, що цей статус буде записаний до Конституції. Особливий же статус Донбасу прописаний у відповідному законі, який почне діяти, терміном на три роки, одразу після проведення місцевих виборів.

На думку депутатів, Україна – це унітарна та суверенна держава.
«І ніякої федералізації, прямої або непрямої, у змінах до Конституції не буде. Питання децентралізації, звичайно, буде передбачене, але воно порушувалося задовго до збройного протистояння. Органи місцевого самоврядування повинні отримати додаткові повноваження. Це європейська практика, яку ми повинні впровадити, а не жити за старими радянськими нормами», – зазначив нардеп Л. Ємець.

Погоджуються з ним і колеги по коаліції. «Це, напевно, на рівні розмов. Кожна така пропозиція повинна детально обговорюватися. Відокремлювати якимось чином території і визначати, якими вони повинні бути, мені здається це небезпечним. Поки не закінчиться війна, вносити кардинальні зміни до Конституції щодо Донбасу, Луганщини та Криму не можна», – вважає
А. Кожем’якін.

За інформацією ЗМІ, у суспільстві є сумніви щодо ефективності нової комісії. Адже попередні дві тривалий час працювали, і результат негативний. Як уже зазначалося, В. Ющенко в грудні 2007 р. утворив Національну конституційну раду, сам же її очолив, а секретарем тоді стала відомий юрист і працівник його Секретаріату М. Ставнійчук.

Більшість парламентських фракцій негативно сприймали цю ініціативу і відкрито виступали проти президентського проекту змін. Проте В. Ющенко заявляв про можливе ухвалення проекту на референдумі в обхід парламенту, але до цього не дійшло.

Після обрання Президентом В. Януковича Конституційний Суд повернув чинність Конституції 1996 р. і розширив повноваження Президента. Але В. Янукович пообіцяв удосконалення Конституції і спочатку створив Комісію зі зміцнення демократії та верховенства права, а потім і спеціальну Конституційну асамблею.

Ця асамблея мала напрацювати зміни до Конституції, які б збалансували повноваження гілок влади та посилили місцеве самоврядування. Головою комісії став перший Президент України Л. Кравчук, а її секретарем знову стала М. Ставнійчук. Представники опозиції, на знак протесту, ігнорували роботу комісії, проте до кінця 2013 р. напрацьовані зміни були майже готові.

Тепер уже нова комісія має напрацювати нові зміни. Як зазначають експерти, комісія потрібна тому, що конституційна реформа назріла – і вона необхідна. «Але все залежатиме, хто увійде до складу цієї комісії та як організують її роботу», – наголосив І. Коліушко, директор Центру політико-правових реформ.

Проте поки що невідомо, яким чином затверджуватиметься нова Конституція, чи Основний закон змінюватимуть, вносячи зміни до діючої Конституції. У 2012 р.і Верховна Рада ухвалила закон про референдум, який давав можливість Президенту провести референдум про затвердження конституційних змін в обхід парламенту. Конституція ж передбачає, що змінювати її має право виключно Верховна Рада, а референдум може тільки затверджувати її рішення в окремих випадках. Через це опозиція застерігала, що проект Конституції В. Януковича можуть ухвалити в обхід Верховної Ради. Проте події на Євромайдані зробили неактуальною роботу Конституційної асамблеї.

У Верховній Раді нового скликання ініціювали скасування закону про референдум, який дає можливість Президенту міняти Конституцію в обхід парламенту, але далі розмов депутати не пішли та цього досі не зробили. Імовірно є сумніви щодо прийняття Верховною Радою нової Конституції. Враховуючи деякі розбіжності в поглядах членів коаліції, виглядає проблематичною перспектива зібрати понад 300 голосів для затвердження необхідного рішення. Тим не менше конституційний процес триває (Статтю написано з використанням інформації таких джерел: Порошенко розповів про старт реформи місцевого самоврядування і появу префектів // http://tsn.ua/politika/poroshenko-rozpoviv-pro-start-reformi-miscevogo-samovryaduvannya-i-poyavu-prefektiv-410908.html. – 2015. – 21.02; Первые изменения в Конституцию появятся в конце апреля // http://www.segodnya.ua/ukraine/pervye-izmeneniya-v-konstituciyu-poyavyatsya-v-konce-aprelya-598134.html. – 2015. – 8.03; Конституційна комісія Порошенка: по третьому колу // http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2015/03/150303_constitutional_commission_vc. – 2015 – 3.03; Гройсман пояснив, чому не хоче створювати конституційну комісію в Раді // http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/16/7061625. – 2015. – 16.03; «Самопоміч» закликає поквапити Конституційну комісію // http://www.pravda.com.ua/news/2015/03/16/7061614. – 2015. – 16.03; Експерти РПР: конституційна реформа повинна бути публічною, інакше вона не має шансів // http://www.civicua.org/news/view.html?q=2421760. – 2015. – 10.03).
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

Схожі:

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
П. Вуец, Главком: Конституция «на крови». Дожмет ли Порошенко «особый статус Донбасса» 18

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
Введення інституту префектів в Україні: користь чи загроза для місцевого самоврядування 6

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни

Бюлетень інформаційно-аналітичних матеріалів Додаток до журналу «Україна:...
О. Онищенко, академік-секретар Відділення історії, філософії І права нан україни, почесний генеральний директор нбув



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка