Пошук по сайту


Види джерел міжнародного приватного права

Види джерел міжнародного приватного права

Види джерел міжнародного приватного права

Під джерелами міжнародного приватного права в юридич­ній науці розуміють, зокрема, форми, в яких знаходить ви­раження правова норма. Міжнародному приватному праву відомі чотири форми джерел: 1) внутрішнє законодавство;

2) міжнародні угоди; 3) міжнародні й торговельні звичаї;

4) судова та арбітражна практика. Наявність міжнародних угод та звичаїв є особливістю джерел права цієї галузі. Тому можна небезпідставно говорити про подвійність джерел між­народного приватного права. Вона полягає в тому, що, з одно­го боку, джерелами права є міжнародні угоди та міжнародні звичаї, а з іншого — норми законодавства та судова практика окремих держав, а також звичаї, що застосовуються у сфері торгівлі та мореплавства. Подвійність джерел указаної галузі права не впливає на єдність предмета регулювання — цивіль­но-правові відносини з "іноземним елементом". Згадана влас­тивість джерел права завжди викликає питання щодо їх юридичної сили. Так, у конституціях держав, інших норма­тивних актах звичайно закріплюється юридична сила норм конституції держави та актів, прийнятих на її основі, а також міжнародних угод. Питання щодо примату одних норм перед іншими, їх рівноцінності чи визнання як однієї юридичної системи закріплено в конституціях ФРН, Італії, Франції, Ту­нісу, Сенегалу, Португалії, Ірландії та ін.

Наприклад, Конституція США прирівнює за юридичною силою міжнародні договори, укладені цією державою, до самої Конституції та національних законів США, а також зазначає, що у разі виникнення протиріч із законами окремих штатів ці договори користуються пріоритетом (п. 2 ст. VI). Конституція Франції містить загальне положення, відповідного до якого міжнародні договори та угоди, ратифіковані чи схвалені у встановленому порядку, після опублікування користуються пріоритетом перед законами Франції за умови застосування кожної угоди чи договору іншою договірною державою (ст. 55). У Конституції ФРН такого положения про пріоритет норми міжнародного договору перед нормою внутрішнього за­кону немає, а тому в цій правовій системі застосовують загаль­ні правила: спеціальний закон (норма) користується перева­гою перед загальним законом (нормою). Норма права, прий­нята пізніше, скасовує попередньо прийняту норму з того ж питання. Згідно з Ввідним законом до Цивільного уложення Німеччини норми міжнародних договорів застосовують тільки у випадку їх трансформації у внутрішньодержавне законодав­ство (ст. З (2)). Нормативно-правові акти Китаю визначають пріоритет за нормами міжнародних договорів із участю цієї держави, якщо вони інакше вирішують певне питання, ніж національне законодавство. Виняток з цього правила станов­лять норми договору, стосовно яких Китай зробив застережен­ня (ст. 6 Закону про зовнішньоекономічні договори 1985 p.). .У джерелах права деяких держав питання співвідношення Ізридичної сили норм національного законодавства та міжна-'рбдних договорів так і не знайшло вирішення. '" У Конституції України вказано, що вона має найвищу юридичну силу, на її основі приймається інше законодавство, а чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною націо­нального законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України (ст. 9)*. У Законі "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10 грудня 1991 p.- вказано, що укладені та належним чином ратифіковані Україною міжнародні дого­вори становлять невід'ємну частину національного законодав­ства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Аналогічною є й ч. 1 ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори України" від 22 грудня 1993 p.3 Водночас тут же зазначається, що у випадку, коли міжнародним договором України, укладення якого від­булось у формі закону, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору України (ч. 2 ст. 17). Навряд чи зако­нодавець був послідовним, викладаючи в такий спосіб правові норми. Адже, проголосивши міжнародні договори частиною національного законодавства України, він одночасно закріпив положення про примат (за певних умов) норм міжнародних угод.

До міжнародних договорів за участю України, які застосо­вуються для регулювання відносин у сфері міжнародного при­ватного права, повністю застосовують загальноприйняті прин­ципи міжнародного права, у тому числі й виражені у нормах Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 p. (чинна для України з 13 червня 1986 p.)1, Віденської конвенції про правонаступництво держав стосовно договорів від 23 серпня 1978 p. (чинна для України з 26 лис­топада 1992 p.)2. Важливе значення має доктрина, яка тлума­чить питання укладення, набуття чинності, завершення дії міжнародних договорів та їх зміст.

Вирішення питання співвідношення юридичної сили дже­рел міжнародного приватного права є важливим ще й тому, що питома вага кожного з видів джерел права у різних пра­вових системах неоднакова. При цьому часто до певного пра-вовідношення можуть застосовуватися норми, що містяться в різних джерелах права.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Поняття та зміст міжнародного митного права
Розвиток І становлення у світовомку співтоваристві нових сфер міждержавного співробітництва призвів до розширення функцій митних...

Види (форми) юридичних осіб приватного права
Юридичні особи можуть створюватись у будь-якій формі, що передбачена або принаймні не заборонена законом

Конспект лекцій з міжнародного приватного права. Лекція 1
Ще відомий римський юрист Ульпіан стверджував, що право поділяється на публічне І приватне, які в свою чергу мають поділ за предметом...

Конспект лекцій з міжнародного приватного права. Лекція 1
Ще відомий римський юрист Ульпіан стверджував, що право поділяється на публічне І приватне, які в свою чергу мають поділ за предметом...

Історія міжнародного права
Дисципліна «Історія міжнародного права» викладається на ІІ курсі спеціальності „міжнародне право” в ІІІ семестрі в обсязі 2-х кредитів...

1. Поняття про джерела конституціного права
Констиутція України один з найважливіших різновидів джерел конституційного права. 9

Права дитини в Україні
Україна приєдналась до Конвенції про права дитини, ратифікувала її та підписала Факультативний протокол до Міжнародного пакту про...

Всеукраїнський студентський архів
Різноманітні види норм права І нормативних актів в на­ціональних системах права дуже тісно взаємопов'язані, обу­мовлені вони системою...

Джерел трудового права на сьогоднішній день дуже актуальна. Відбувається...
Нові форми економічних І соціальних відносин зажадали перегляду І зміни багатьох інститутів трудового права як науки, перетворивши...

Курсова робота з дисципліни “Маркетинг” на тему «Організація міжнародного...
Спільні риси та відмінності внутрішнього та міжнародного маркетингу



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка