Пошук по сайту


2.2 Право внутрішньогосподарського ведення майном - Курсова робота на тему: “ право власності та право повного господарського...

Курсова робота на тему: “ право власності та право повного господарського ведення: спільне та відзнаки ”

Сторінка5/6
1   2   3   4   5   6

2.2 Право внутрішньогосподарського ведення майном.


Право внутрішньогосподарського ведення майна представляє собою також похідне від права власності, а можливо і від права повного господарського ведення, право внутрішньогосподарського підрозділу щодо володіння, користування та розпорядження, закріпленим за ним майном підприємства. Воно здійснюється у відповідності з внутрішньогосподарським договором, завданнями підприємства, метою діяльності, означеними у положенні про даний підрозділ, правилами ведення госпрозрахунку на підприємстві.

Особливостями цього права є те, що його межі визначені для реалізації внутрішньогосподарського розрахунку самим підприємством. Це право реалізується уподавляючій більшості у внутрішньогосподарських відносинах і не входить у сферу товарного обороту. Лише у тих випадках, коли за умовами діяльності відокремленому підрозділу підприємства відкривається рахунок у банку, воно може реалізувати майно шляхом виступу у товарно-грошовому обороті.

Наприклад, товарний цех може у відповідності з умовами внутрішньогосподарського розрахунку виробляти та реалізовувати самостійно створювану тару. Транспортний цех підприємства може позичатися у встановлених межах транспортним обслуговуванням клієнтури від свого імені.

Підставою виникнення права внутрішньогосподарського ведення може бути акт наділення підрозділу відповідним правом або внутрішньогосподарський договір. Основними повноваженнями у триаді внутрішньогосподарського ведення є правочинность володіння та користування. Розпорядчі можливості, що надаються підрозділами практично виключають можливість відчуження майна іншим підрозділам або взагалі за межі підприємства, хоч це допустимо. Наприклад, надання права реалізації не потрібних підприємству предметів обладнання, інвентаря, інших речей. Звичайно розпорядчі повноваження пов'язані з передачею верстатів, обладнання у ремонт, з переміщенням їх у сферу діяльності інших підрозділів. Параметри розпорядження повинні бути обумовлені у відповідному акті підприємства і остаточно закріплені за підрозділом.

2.3 Порівняльна характеристика права власності та права повного господарського ведення.


Серед речових прав законодавець особливо виділяє права повного господарського ведення, оперативного управління.8 Правом повного господарського ведення власник (або уповноважені їм органи) наділяють підприємства, здійснюючі професійне господарювання як підприємницьку діяльність у цілях вилучення прибутку. Тут застосовують правила про власність, якщо інше не передбачене законодавчими актами або договором підприємства власника. У цьому випадку речове право підприємств через повноваження володіння, користування і розпорядження реалізуються з найбільшою повнотою, порівняної з обсягом повноважень самого власника. Більш того, користуючись своїм абсолютним правом повного господарського ведення, підприємство має можливість його захисту від усіх осіб, включаючи власника. У той ж час, будучи вторинним, похідним, це право вже спочатку обмежене законом бо тільки власнику і уповноваженим їм органам належать права створення, реорганізації, ліквідації підприємства, визначення мети[цілей] його діяльності, здійснення контролю за ефективністю використання і схоронності довіреного майна.

По відношенню до даної вихідної конструкції право повного господарського ведення держава або інший власник може встановити подальші обмеження його обсягу та змісту. Ці обмеження можуть бути загальнонормативними, спеціально нормативними або індивідуальними.

ЗАГАЛЬНОНОРМАТИВНИМИ – є обмеження встановлені діючим законодавством при реалізації права повного господарського ведення будь-якими підприємствами стосовними до усіх або деяких форм власності. Частина цих обмежень розповсюджується і на підприємства, що є власниками свого майна. Обмеження, нормативно встановлені для державних або муніціпальних підприємств, полягають здебільшого у введенні особливого порядку розпорядження майном, що припускає необхідність одержання дозволу, погодження з комітетами щодо управління майном або ж необхідність здійснення розпорядчих дій безпосередньо комітетами. Назвемо деякі найбільш важливі обмеження:

Ліквідація та реорганізація підприємства виробляються за рішенням власника або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, при участі трудового колективу.9

Підприємство-боржник подає у арбітражний суд заяву про свою неспроможність (банкрутство) тільки за згодою власника або уповноваженого їм органу. Продаж матеріальних та не матеріальних активів діючих державних і муніціпальних підприємств здійснюються у відповідності з законодавством про приватизацію.

При здачі в оренду нерухомого майна державних та муніціпальних підприємств, структурних одиниць цих підприємств, їхніх підприємств, їхніх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів повноваження орендодавця здійснюють виключно відповідні комітети з управління майном. Здача в оренду рухомого майна цих підприємств на строк більш 1 року здійснюється підприємствами за погодженням з відповідними комітетами.

СПЕЦІАЛЬНО-НОРМАТИВНІ обмеження встановлюються звичайно на підзаконному рівні і застосовуються до певних галузей або здійснюючих певні види діяльності. Подібні обмеження можуть перебувати у закріпленні за підприємствами майна на праві ПОВНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО ВЕДЕННЯ (не повного – отже, обмеженого) або навіть на праві ОПЕРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ. Останнє характеризує загальний вихідний режим майна не за підприємствами, а за державними та іншими установами, що фінансуються за рахунок коштів власника. Межі здійснення права оперативного управління встановлюються законом у відповідності з метою діяльності установи, завданнями власника і призначенням майна. Вони є значно більш жорсткими, ніж межі здійснення права повного господарського ведення (у всякому випадку, у порівнянні з заставленою у законі теоретичною моделлю цього права).

ІНДИВІДУАЛЬНІ обмеження встановлюються власником або уповноваженим їм органом по відношенню до того або іншого конкретного підприємства виходячи з специфіки умов господарювання у кожному окремому випадку.

Як можливий правовий засоб застосування індивідуального обмеження ЗУ « Про власність» називає лише договір підприємства з власником.

Виходячи зі сказаного, імперативна вказівка про те, що за державними та муніціпальними підприємствами майно закріплюється на праві повного господарського ведення, слідує сприймати лише як базову теоретичну правову конструкцію, що може бути модифікована (обмежена за обсягом і змістом суб'єктивного права) нормативним шляхом або договором. Крім того, у силу ст. 5 «Про власність» власник не зобов'язаний, а лише може закріпити майно, що йому належить за створеним їм підприємством на праві повного господарського ведення. Ця досить вагома розбіжність у підставах виникнення даного права (пряма вказівка закону або ж розсуд власника, втілене у договорі) не можна пояснити лише дефектами юридичної техніки. Мабуть, подібні коливання законодавця відображають суттєві моменти і, зокрема, відтворюють об'єктивну тенденцію до наділення суб'єктів господарювання найбільш широким за обсягом та змістом речовим правом. Однак це не виключає можливості прояву волі власника у обмеженні цього права або навіть його заміні іншим, завідомо більш вузьким правом оперативного управління.

Таким чином, в даній курсовій роботі розглянуті такі форми реалізації права власності як оренда, право повного господарського ведення та право внутрішньогосподарського ведення. Виходячи з задач курсової роботи необхідно провести порівняльний аналіз права власності та права повного господарського ведення. Щодо суті дані права є ідентичними, так як обидва права володіють тріадой повноважень: володіння, користування та розпорядження. Є абсолютними правами у частині можливості захисту, так як і власник і підприємство володіти майном на правах повного господарського ведення мають можливість захисту від усіх осіб, а останні навіть від власника. Істотні відмінності цих двох прав перебують у тому, що суб'єктом права власності можуть бути і фізичні і юридичні особи, а права повного господарського ведення, тільки юридичні особи; засоби придбання права власності можуть бути як первинними, так і похідними, а засоби придбання права повного господарського ведення тільки похідними; власник має право на створення, ліквідацію, реорганізацію підприємства, визначення цілей його діяльності, здійснення контролю за ефективністю використання та схоронності довіреного майна, юридична особа, яка володіє майном на праві повного господарського ведення, таких прав не має.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Поняття права спільної власності
...

Реферат з дисципліни „Екологічне право”
В ході наступного етапу земельної реформи на селі, відбувається виділення земельних ча­сток (паїв) в натурі (на місцевості). Замість...

Курсова робота на тему: Принципи цивільного процесуального права
Широкі І реальні процесуальні права учасників процесу І надійні гарантії їх реалізації, доступність І простота судочинства, які дають...

Навчально-методичний комплекс навчальної дисципліни «право інтелектуальної...
«право інтелектуальної власності» для підготовки магістрів у галузі знань «Право» (0304)

Все про
Право інтелектуальної власності на літературний, художній та інший твір (авторське право)

Курсова робота на тему: «Епічний театр Бертольда Брехта»
Висновки

Категорія «фінансової інформації» в системі відомостей, що становлять комерційну таємницю
Теорія управління; адміністративне право І процес; фінансове право; інформаційне право

Курсова робота на тему: «Фінансові ресурси підприємств»
Напрярямки вдосконалення формування та використання фінансових ресурсів на підприємстві

Курсова робота на тему “Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні”
Приватизація І акціонування приватної власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять до поглиблення розвитку...

Курсова робота на тему “Ринок цінних паперів та його роль у суспільному відтворенні”
Приватизація І акціонування приватної власності, розвиток підприємництва та кредитних інститутів приводять до поглиблення розвитку...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка