Пошук по сайту


Є дослідження всіх правових аспектів, що стосуються поняття договору підряду, змісту та інших юридичних умов

Є дослідження всіх правових аспектів, що стосуються поняття договору підряду, змісту та інших юридичних умов

Сторінка1/5
  1   2   3   4   5



Правове регулювання договору підряду”

Вступ
Актуальність даної теми полягає в тому, що саме тепер, коли бурними темпами розвиваються ринкові умови, розширюється приватний сектор, постала необхідність чіткого законодавчого врегулювання договору підряду, адже більшість компаній виступають підрядчиками в тих чи інших відносинах.

Метою написання роботи є дослідження всіх правових аспектів, що стосуються поняття договору підряду, змісту та інших юридичних умов.

Для того, щоб визначити всі аспекти, які стосуються договору підряду, необхідно перш за все з’ясувати, що ж взагалі таке поняття „договір”.

Отже, відповідно до цивільного законодавства України, будь-який договір – це певна угода між суб’єктами певної діяльності, про надання певних послуг, купівлю-продаж певних речей, майна, транспорту, передання в користування, тощо.

Розпочинаючи розгляд курсової роботи, я хотіла би підкреслити, що договір підряду, регламентований цивільним кодексом України, є традиційним цивільно-правовим договором, регулювання якого за останній час не зазнало істотних змін.

Потрібно звернути увагу на істотну новелу нового ЦК України, що полягає у виділенні окремого виду договорів на надання по­слуг, які раніше охоплювалися нормами договору підряду. Слід за­значити, що традиційно договір підряду розглядався як договір, спрямований на досягнення (виготовлення, перетворення, віднов­лення, навіть знищення та ін.) конкретного матеріалізованого ре­зультату (об'єкта), однак за відсутності окремого виду договору відносини з виконання робіт і надання послуг (туристичних, ме­дичних, аудиторських тощо), навіть якщо вони і не мали на меті створення матеріалізованого об'єкта, регулювалися нормами дого­вору підряду.

Процес обміну матеріальними цінностями у цивільному обігу опосередковується з правової точки зору двома групами угод:

1) обмін речами незалежно від того, діяльністю кого вони створе­ні, — такі угоди опосередковуються зобов'язаннями з оплатної реа­лізації майна (договори купівлі-продажу, міни, поставки тощо);

2) обмін результатів праці — такі відносини опосередковуються окремим видом зобов'язань — з проведення робіт, до яких і нале­жить договір підряду.

Характерні ознаки договору підряду та його розмежування з іншими видами договорів. За договором підряду відповідно до ст. 837 ЦК України підрядник зобов'язується на свій ризик викона­ти певну роботу за завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Законодавство та підприємницька практика розрізняють декіль­ка різновидів договору підряду. До них, зокрема, належить як влас­не підряд, так і побутове замовлення, підряд на капітальне будівни­цтво, підряд на виконання проектних та пошукових робіт, підряд на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт тощо. Доречно підкреслити, що договір на ви­конання науково-дослідних чи дослідно-конструкторських та тех­нологічних робіт має певні особливості, пов'язані з необхідністю обумовлення питань надання прав на використання результатів ро­біт, авторськими правами виконавців, подальшим наданням ліцен­зій, а також з можливою конфіденційністю результатів тощо.

До підрядних договорів можна віднести і виготовлення майнових цінностей за толлінговими схемами (з давальницької сировини), ре­гулювання яких, особливо в галузі зовнішньоекономічних відно­син, здійснюється спеціальним законодавством. Серед норм такого законодавства основним є Закон України «Про операції з давальни­цькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах» від 15 вере­сня 1995 p., згідно з яким до операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному ета­пі її переробки складає на менше 20 відсотків загальної вартості продукції.

Договір підряду, враховуючи його характерні ознаки (підрядник виконує обумовлену сторонами роботу для замовника), має певні схожі риси з іншими договорами, зокрема трудовим договором та договором купівлі-продажу.

Розділ І. Поняття договору підряду

1.1. Поняття договору підряду

Регулюванню відносин у сфері виконання робіт присвячено гла­ву 61 ЦК (статті 837-891), що складається з чотирьох параграфів, перший з яких (статті 837 -864 ЦК) містить загальні положення про підряд, а наступні - положення про окремі його види, такі, як: договір побутового підряду; договір будівельного підряду; договір підряду на проектні та пошукові роботи.

Загальні положення застосовуються до окремих видів договору підряду, якщо інше не встановлено нормами ЦК про ці види догово­рів. Тобто норми, що складають загальні положення про підряд, за­стосовуються в субсидіарному порядку, співвідносячись з нормами, присвяченими окремим видам договору підряду, за правилами спів­відношення загальних та спеціальних норм. Наявність спеціальної норми, яка регулює конкретний вид договору підряду, є перешкодою для застосування до цього виду відповідної норми, що міститься в за­гальних положеннях про підряд.

В основу поділу підрядних договорів на певні види покладено два критерії - предмет договору та суб'єктний склад учасників договору. Так, за договором побутового підряду виконується робота, яка при­значена для задоволення побутових та інших особистих потреб замов­ника, що не пов'язані з здійсненням ним підприємницької діяльності. Якщо ж замовником укладається договір з метою подальшого вико­ристання результату виконаної роботи з підприємницькою метою, то на такий договір поширюються загальні положення про підряд. Під­рядником у договорі побутового підряду завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність, а замов­ником - тільки фізична особа. Що ж стосується договору будівельно­го підряду або договору на проектні та пошукові роботи, то замовни­ком у них можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи [2].

Слід зазначити, що договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт не віднесено до видів договору підряду, а виділено як самостійний тип договору. Це обумовлюється тим, що науково-дослідні, дослідно-конструкторські та технологічні роботи на відміну від робіт, що виконуються за дого­ворами підряду, мають творчий характер, а це пов'язано з ризиком до­сягнення саме того результату, на який розраховує замовник. Тому, якщо вказані роботи будуть виконані з досягненням іншого результа­ту або виконавець стикнеться з неможливістю вирішення того завдан­ня, що ставить перед ним замовник, ризик виконання робіт лягає не на підрядника, як це передбачено договором підряду, а на замовника.

Відповідно до легального визначення, яке містить ч. 1 ст.837 ЦК, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується па свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Частина 2 ст.837 ЦК доповнює характеристику до­говору підряду, вказуючи на те, що договір підряду може укладати­ся на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Аналіз легального визначення приводить до наступних висновків. По-перше, змінилося визначення договору підряду, бо воно вже не містить такої конститутивної ознаки, яка вказує на те, що робота здійснюється або з матеріалів підрядника, або з матеріалів замовника. Інакше кажучи, законодавець відносить до підрядного типу не тільки договори, предметом яких є виконання роботи за завданням замовни­ка із застосуванням матеріалів, обладнання сторін, а й договори, предметом котрих є виконання роботи за завданням замовника без за­стосування матеріалів, обладнання сторін (наприклад, переміщення вантажу тощо, але з передачею результату такої роботи замовникові).

По-друге, чітко визначена мета договору підряду - виконання пев­ної роботи. Це дозволило провести розмежування між договорами підрядного типу та іншими типами цивільно-правових договорів, зокрема, договорами на надання послуг та договорами на оплатну пе­редачу майна у власність.

Договір підряду відрізняється від договорів на надання послуг сво­їм предметом. Послугам притаманні ознаки, які відрізняють їх від ре­зультату робіт. А саме послуга хоча і тісно пов'язана з особою вико­навця та процесом вчинення ним певних дій (здійснення певної діяльності), але не збігається з самими діями (здійсненням діяльності) виконавця, існує як окреме явище - певне нематеріальне благо, спо­живається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяль­ності, не набуваючи матеріалізованого вигляду (ч.1 ст. 901 ЦК) [2].

Результат виконаної підрядником роботи - це матеріалізований об'єкт, що знаходить своє втілення в індивідуально визначених речах, бо робота виконується за завданням замовника, який має право у будь-який час перевіряти її хід і якість, не втручаючись у діяльність підрядника (ч.1 ст. 849 ЦК). Матеріалізований результат знаходить своє відбиття і у створенні нової речі, і у поліпшенні якості або інших споживчих властивостей вже існуючої речі.

Правова характеристика договору підряду. Договір підряду -консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами. Це оплатний договір, бо виконаній роботі підрядника відповідає зустрічне грошове задоволення з боку замовника. Хоча не можна не відмітити, що законодавство знає і винятки з цього правила, а саме безвідплатне виконання робіт, до яких, наприклад, слід віднести об­ов'язок наймача проводити поточний ремонт речі, переданої у найм, або капітальний ремонт речі, переданої у найм наймодавцем, якщо ін­ше не буде встановлено договором або законом (ст. 776 ЦК). Однак на законодавчому рівні договір безоплатного виконання робіт не знай­шов закріплення.

Договір підряду - двосторонньо взаємний договір, бо і на стороні замовника, і на стороні підрядника є права та обов'язки, причому праву однієї сторони кореспондує обов'язок іншої і, навпаки.

Сторонами в даному договорі можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Відповідно до ч. З ст. 837 ЦК для виконання окре­мих видів робіт у випадках, встановлених законом, підрядник (суб­підрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл, що свідчить, по-перше, про можливість виконання цих робіт лише особисто тим підрядником, який має на це дозвіл. Вказане стосується, наприклад, виконання авіаційно-хімічних робіт, виготовлення, монтажу несучих конструкцій, монтажу конструкцій в будівельній, ремонтно-буді­вельній діяльності тощо; по-друге, що підрядником в окремих видах договорів підряду, зокрема побутовому, будівельному тощо може бу­ти суб'єкт підприємницької діяльності.

Законодавчим урегулюванням будь-якого договору є встановлення спеціального режиму для конкретної моделі суспільних відносин.

Важливе значення договір підряду має для задоволення різних потреб громадян і організацій. Так, за допомогою цього договору громадянам здійснюються такі послуги, як ремонт житлових будинків і квартир, пошив і ремонт одягу і взуття тощо. Організації укладають договори підряду в зв'язку з необхідністю, на приклад, ремонту виробничих будинків і споруджень, транспортних засобів, устаткування й інших випадків [8].

Договір підряду має спільні риси з договором купівлі-продажу і трудовим договором. Особливу увагу необхідно приділити відмінностям договору підряду від трудового договору. Такими насамперед, є:

- предметом договору підряду є кінцевий результат, а для трудового договору основним є сам факт трудової діяльності. Наприклад, не можна укласти договір підряду з фізичною особою на виконання нею функцій бухгалтера підприємства, оскільки в такому випадку предме­ті договору є виконання робітником певних трудових обов'язків, а не досягнення конкретного матеріального результату;

- роботу за договором підряду особа виконує на свій ризик з використанням власних матеріалів, або матеріалів замовника, між тим, як трудовій договір передбачає, що робітник не несе відповідальності за загибель предмета його праці, підпорядковується правилам внутрішньо­го трудового розпорядку та забезпечується всім необхідним для діяльності;

- сторонами договору підряду можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи, а тру­довій договір може укладатися лише з фізич­ною особою.

До договору купівлі-продажу договір підря­ду подібний тим, що ці договори спрямовані на оплатну передачу визначеного об'єктну власність, окрім того, їх правова кваліфікація збіг гається: і перший, і другий договори є двосторонніми, оплатними та консенсуальними. Однак відмінності між ними, полягають у тому, що предметом договору підряду в цих випадках є індивідуально-визначена річ, яку підрядник ще повинен виготовити, а предмет договору купів­лі-продажу при укладенні договору вже наяв­ним (за винятком, наприклад, купівлі-продажу за зразками), причому вів: може бути як індивідуально-визначеним, так і визначеним родовими ознаками. Хто є суб’єктом його виготовлення, значення не має. Крім того, у договорі підряду обумовлені права та обов'язки сторін, пов'язані з виготовленням предмета, а не тільки з його передачею й оплатою. Моменти укладення і виконання договору підряду ніколи не збігаються, тоді як у договорі купівлі-продажу вони можуть збігатися.

На момент складання будь-якого підрядного договору об'єкт, фактично не існує. Він буде і створений у процесі реалізації правовідносин. Інакше кажучи, у момент обговорення сторона­ми істотних умов угоди, здійснення дій (вико­нання робіт) є метою майбутнього договору, а їх реалізація приводить до створення результату (об'єкта). При цьому матеріалізований результат цілком відокремлений від самих дій, у силу чого характеризується як самостійний об'єкт цивільних правовідносин.

Предметом договору підряду є індивідуалі­зований результат праці підрядника, який на­буває тієї чи іншої матеріалізованої форми, оскільки робота виконується з матеріалів сто­рін і здається у вигляді, придатному для оцін­ки (наприклад, ремонт годинника, радіоприйма­ча, телевізора без використання запасних де­талей чи інструментів, риття траншеї, перемі­щення вантажу тощо). Такі роботи можуть бути визнані підрядними, оскільки їхня дія спрямована на відповідні зміни матеріальних об'єктів. Отже, за ЦК, предметом договору під­ряду є матеріалізовані результати створення, пе­ретворення, поновлення і навіть ліквідації ре­чей виробничого, споживчого та науково-куль­турного призначення. У зміст статті, що комен­тується, не включені численні послуги, для яких характерна відсутність матеріалізованого результату. їх регулювання здійснюється від­повідно до гл. 63 ЦК [2].

Сторонами у договорі підряду є підрядник (виконавець роботи) і замовник (кому переда­ється готовий результат). Законодавче визнан­ня фізичної особи як суб'єкта підприємниць­кої діяльності (гл. 5, книга 1 ЦК), в тому числі з правом використання найманої праці, виклю­чило попередні обмеження щодо можливості громадян виступати в якості підрядників. Що стосується юридичних осіб, то вони пов'язані обмеженнями, встановленими законодавством щодо певних видів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про необхідність одержан­ня ліцензій на види діяльності, визначені Зако­ном України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. Таким чином, як громадяни, так і організації можуть виступати як будь-яка сторона в дано­му договорі.

Підрядні відносини безпосередньо врегульо­вано гл. 61, 62 ЦК України. Норми цих статей мають загальний характер. Тому щодо окремих видів договору підряду, яким властива певна специфіка, можуть прийматися спеціальні нормативні акти.
Генеральний підрядник і субпідрядник.

Підрядник має право, якщо інше не вста­новлено договором, залучити до виконання ро­боти інших осіб (субпідрядників), залишаю­чись відповідальним перед замовником за ре­зультат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником свого обов’язку.

Диспозитивна норма, що міститься в ЦК, надає підряднику право залучити за власною ініціативою до виконання його обов'язків тре­тю особу — субпідрядника.

Генеральним підрядником є організація з правами юридичної особи, що взяла на себе ви­конання робіт за договором підряду, і яка за­лучила до їхнього виконання інших осіб (суб­підрядників); Закон не виключає можливості передачі субпідрядникам всього обсягу робіт зі збереженням за генпідрядником загальних функцій керівництва й організації виконуваних робіт. На великих будівництвах, особливо на так званому лінійному будівництві (магістралі, трубопроводи, транспортні магістралі) практикуються підрядні договори з двома чи більше підрядниками.

Субпідрядний договір — різновид договору підряду і до нього застосовуються загальні норми цивільного законодавства про договір підряду і загальні положення про підряд, що містяться в гл. 61 ЦК.
  1   2   3   4   5

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Закон не розкриває змісту робіт, які можуть виконуватися за договором...
Служба побутового обслуговування населення – порівняно молода галузь народного господарства, яка стрімко розвивається. Питання підвищення...

Методи одержання аудиторських доказів
Для того, щоб одержати аудиторські докази в залежності від змісту об´єктів аудиту й умов їхнього дослідження, використовують загальнонаукові...

Курсова робота на тему: Умови укладання І дотримання договору поставки...
Серед зобов'язань, що складають особливу частину зобов'язального права, основне місце належить договірним зобов'язанням. Цивільне...

1. Правова основа, поняття та особливі ознаки господарського договору
Право України регулює майнові господарські та інші відно­сини господарських суб'єктів з їх контрагентами завдяки застосуванню двох...

План Вступ Зміст та поняття трудового договору. Загальний порядок прийняття на роботу
Загальні підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

3. Організація цивільної оборони на об'єктах господарської діяльності...
На всіх об'єктах Цивільна оборона організовується з метою завчасної підготовки їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій,...

Рис Місце ринку цінних паперів у структурі фінансового ринку
Мета дослідження полягає у визначенні напрямків підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперів в Україні та перспектив...

Кримінальна відповідальність юридичних осіб: чи готова україна до неї
Останнім часом така дискусія активізувалася, головним чином у зв’язку з підписанням Україною низки міжнародно-правових актів, які...

Про затвердження Програми підтримки всіх форм управління багатоквартирними...
«Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», з метою створення сприятливих умов для активного розвитку...

Дослідження даної роботи є відставка державного службовця
Розділ Поняття, зміст та характеристика інституту відставки в державній службі 5



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації

pravo.lekciya.com.ua
Головна сторінка